LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852280/983/21

від 08.07.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "ДЕНИСКО" залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року по справі №280/983/21 без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 липня 2021 року м. Дніпросправа № 280/983/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "ДЕНИСКО" на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року (суддя Батрак І.В.) у справі №280/983/21 за позовом Селянського (фермерського) господарства "ДЕНИСКО" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и В: Селянське (фермерське) господарство "ДЕНИСКО" звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило: - визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1981129/23787557 від 29.09.2020, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 23.09.2020, складену позивачем. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у цій справі. 01 березня 2021 до суду першої інстанції від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній порушував питання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки така, як стверджував заявник, подана поза межами встановленого строку. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали. Підставою для залишення позовної заяви стало те, що остання подана поза межами тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 4 статтею 122 України, втім позивачем, всупереч положень частини 6 статті 161 КАС України, не надано суду заяву про поновлення пропущеного строку та докази поважності причин його пропуску. При цьому, суд врахував правову позицію Верховного Суду щодо строку звернення до суду, висловлену у постанові від 11.10.2019 по справі №640/20468/18. З цих підстав, суд запропонував позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до суду / або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений. 20 квітня 2021 року позивачем засобами поштового зв`язку подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій просив поновити пропущений строк. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду з позовом зазначив, що незважаючи на те, що Верховним Судом у постанові від 11.10.2019 (справа №640/20468/18) сформульовано правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошового зобов`язання платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, це не змінює підхід до нормативного застосування судами строку звернення до суду у справах цієї категорії. Вважав, що варто врахувати, що Верховний Суд здійснив відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині, що положення п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України є спеціальними по відношенню до приписів ст. 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 (справа №640/46/19), від 17.02.20219 (справа №813/4921/17). Наголошував, що в зв`язку із стрімкою законодавчою зміною протягом року строків, встановлених КАС України, що встановлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, юридичною необізнаністю та похилим віком (71 рік) позивач дізнався про необхідність доказування причин пропуску строку на подачу позову до адміністративного суду лише у січні 2021 року, адже вважав, що строки продовжуються автоматично на весь час карантинних обмежень, тому позовну заяву подати зміг лише 27.01.2021. Також стверджував, що у зв`язку з карантином, встановленим постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, від 22.07.2020 №641 та від 09.12.2020 №1236, з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), позивач був обмежений у подачі позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, що є поважною причиною. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду задоволено, позовну заяву залишено без розгляду. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем жодних обставин, підтверджених належними доказами, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду з позовом не наведено, а судом таких обставин не встановлено. При цьому, як зауважив суд, запровадження карантинних заходів ніяким чином не обмежували право позивача на звернення до суду. З цих підстав суд дійшов висновку, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом не може бути визнана обґрунтованою, у зв`язку з чим задоволенню непідлягає Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі позивач звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, висловлену у справах №640/46/19 та №813/4921/17, за якою незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН строк звернення до суду з позовом становить 1095 днів. Також позивач посилається на обставини, викладені ним раніше в заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом на обґрунтування причин поважності пропуску строку, яким, на думку позивача, судом не надано належної оцінки. У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС в Запорізькій обалсті просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з огляду на її законність та обґрунтованість Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду. Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України). Як свідчать матеріали справи позивач у цій справі звернувся до суду з вимогами щодо визнання протиправним і скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН №1981129/23787557 від 29.09.2020, прийняте комісією ГУ ДПС у Запорізькій області, якою відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 23.09.2020, складеної Селянським (фермерським) господарством "ДЕНИСКО", а також зобов`язання зареєструвати таку накладну в ЄРПН. Судом першої інстанції з`ясовано, що позивач скористався правом на адміністративне оскарження даного рішення відповідача шляхом подання скарги до ДПС України. Рішенням ДПС України від 08.10.2020 №54958/23787557/2 скаргу підприємства залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Таке рішення прийняте 08.10.2020 та надіслане платнику податків через електронний кабінет, про що зазначено в позовній заяві та, з огляду на аргументи апеляційної скарги, не заперечується позивачем. Ураховуючи встановлені обставини справи, які свідчать про те, що позивач скористався правом адміністративного оскарження рішення №1981129/23787557 від 29.09.2020, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування у спірних відносинах тримісячного строку звернення до суду з позовом, що визначений ч.4 статті 122 КАС України. Встановивши те, що із позовною заявою до суду позивач звернувся 30.01.2021 року, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про пропуск позивачем встановленого строку для звернення до суду із позовом. В апеляційній скарзі позивач, заперечуючи вказані висновки суду першої інстанції, наполягає на необхідності застосування в спірному випадку пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України, за якими будь-яке рішення контролюючого органу може бути оскаржено до суду в межах 1095 днів, що підтверджують висновки Верховного Суду викладені у постановах від 17.07.2019 у справі № 640/46/19 та від 14.02.2019 у справі 813/4921/17. Такі аргументи позивача суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки вони не узгоджуються з положеннями вищенаведених норм процесуального права та суперечать правовій позиції, яка сформована Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18, якою відступлено від висновку про застосування норм права у подібних правовідносинах в частині того, що положення пункту 56.12 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому строк звернення до суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17.072019 (справа №640/46/19), від 14.02.2019 (справа №813/4921/17). Так, в даному судовому рішенні Суд зазначив, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення. При цьому, Верховний Суд проаналізував зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної і висловив підхід, що у спорах цієї категорії ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що свідчить про неможливість застосування у цих правовідносинах строку у 1095 днів для звернення до суду з позовом. Отже, врахувавши наведені правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, суд першої інстанції правильно вказав на те, що в спірному випадку строк звернення до суду становить три місяці від дня отримання позивачем рішення за результатами його скарги на оскаржуване рішення відповідача, та, за встановлених обставин, дійшов обґрунтованого висновку, що строк звернення до суду з цим позовом позивачем пропущений. Стосовно аргументів позивача щодо зміни судової практики, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що починаючи з 11.10.2019 судова практика є сталою, змін не зазнавала та була актуальною як на час виникнення між сторонами спірних відносин так і на час вирішення судом першої інстанції питання щодо дотримання позивачем строків звернення із позовом до суду. Погоджується суд апеляційної інстанції і з висновками суду першої інстанції, що позивачем не повідомлено суду поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом. Не наведено про наявність таких причин і в апеляційній скарзі. З приводу посилань позивача на введення карантину на території України, в обґрунтування поважності причин пропуску строку, суд першої інстанції, виходячи з положень пункту 3 розділу VI Перехідні положення КАС України, обгрунтовано зазначив, що сам факт введення на території України карантину не є безумовною підставою для поновлення будь-яких процесуальних строків, за відсутності обставин, зумовлених карантинними обмеженнями, що стали перешкодою для звернення до суду. Лише зазначення обставини про дію карантинних заходів не є достатньою мотивацією щодо об`єктивної неможливості звернення до суду в межах строку звернення. Позивачем не зазначено обставини та не надано доказів, які б доводили, що запровадження карантинних заходів не дозволило позивачу скористатись судовим захистом. Отже, за відсутності поважних підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність залишення позову СФГ ДЕНИСКО без розгляду на підставі положень частини 3 статті 123 КАС України. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції постановлено законну і обґрунтовану ухвалу, у зв`язку з чим підстав для її скасування не існує. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "ДЕНИСКО" залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року по справі №280/983/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, передбачені ст..329 КАС України. Повне судове рішення складено 08.07.2021 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»