Постанова 4850 № 200/7598/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2021 року справа №200/7598/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В. секретар судового засідання Антонюк А.С., за участю представника Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради - Кір`яков А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року (повний текст складено 03 березня 2021 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/7598/20-а (суддя І інстанції Зінченко О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради, Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Житлово-Будівельний кооператив Індикатор-7, ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування приписів № 2012282 та № 2012283 від 11 червня 2020 року, скасування протокольного рішення, скасування пунктів 92 та 93 Доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради від 24 червня 2020 року, стягнення моральної шкоди, - У С Т А Н О В И В: 17 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради, Комунального підприємства Київблагоустрій викового органу Київської міської ради, третя особа: Житлово-будівельний кооператив Індикатор-7 про визнання протиправними дії та скасування пунктів 92 та 93 Доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради від 24 червня 2020 року. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року позовна заява залишена без руху. Позивачеві наданий строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви відповідно до приписів пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, а саме: уточнити зміст позовних вимог та зазначити позовні вимоги щодо кожного з відповідачів, або визначитись зі суб`єктним складом відповідачів. На виконання ухвали суду від 19 серпня 2020 року позивачем подана уточнена позовна заява до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради, третьої особи: Комунальне підприємство Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третьої особи: Житлово-Будівельний кооператив Індикатор-7 , в якій просив: визнати протиправними дії Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо надання в листі від 24.06.2020 пунктах 92 та 93 доручення Комунальному підприємству Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про вжиття заходів шляхом демонтажу належного ОСОБА_1 нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати пункти 92 та 93 Доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.06.2020 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, він позивач є власником нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення площею 53,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яке облаштовано пандусом і одним входом через пандус, що підтверджується технічним паспортом на нежитлове приміщення та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Між тим, 04 серпня 2020 року до його нежитлового приміщення прийшли співробітники комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та повідомили, що на підставі пунктів 92 та 93 доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24 червня 2020 року (в яких зазначено належне заявнику нежитлове приміщення) будуть руйнувати (демонтувати) приміщення і все забирати на штраф-майданчик. Вважав, що вказане доручення є протиправним та таким, що не відповідає вимогам законодавства; його винесенню (як повідомили співробітники комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передувало невиконання вимог приписів від 11 червня 2020 року, якими ОСОБА_2 рекомендовано було надати до вказаного комунального підприємства документи на нежитлове приміщення. Однак, у приписах не зазначено про порушення вимог законодавства, крім того приписи стосуються не його, а іншої особи. До того ж зазначив, що 29 жовтня 2020 року до нього заходив інспектор Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та повідомив, що на днях приїде бригада Комунального підприємства Київблагоустрій на демонтаж вищезазначеного приміщення та пандусу. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року у справі № 200/7598/20-а позов задоволено частково, внаслідок чого скасовано пункти 92 та 93 Доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24 червня 2020 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Відповідач - Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. В судовому засіданні представник Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач, ОСОБА_1 , є власником нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення площею 53,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ( том 1, арк. справи 27-33). 11 червня 2020 року провідним інспектором КП «Київблагоустрій» складено приписи № 2012282 та № 2012283 відносно ОСОБА_2 , про усунення порушень, виявлених за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: подати проектно-дозвільну документацію на заміну зовнішнього виду фасаду (вхідна група) та на розміщення металевої конструкції (том 1, арк. справи 137-138). 19 червня 2020 року на засіданні постійно діючої робочої групи щодо розгляду питань демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі та елементів благоустрою на території міста Києва, а також демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) розглядалось питання демонтажу об`єктів, у тому числі за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 . За наслідками розгляду матеріалів робоча група запропонувала Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації)вирішити питання демонтажу об`єктів відповідно до додатку №1, у тому числі об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 . Засідання робочої групи оформлено протоколом №74 від 19 червня 2020 року (том 1, арк. справи 182-195). Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у пунктах 92, 93 доручення від 24 червня 2020 року, виданого на виконання протокольного рішення постійно діючої робочої групи щодо розгляду питань демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі та елементів благоустрою на території міста Києва, а також демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), доручено КП «Київблагоустій» вжити заходи шляхом демонтажу об`єктів: вхідної групи та сходів за адресою нерухомого майна ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (том 1, арк. справи 171-181). Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначаються Законом України «Про благоустрій населених пунктів». Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання. Згідно з частинами 1, 2статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким встановлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила включають: порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; вимоги до санітарного очищення території; розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; інші вимоги, передбачені цим та іншими законами. Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 затверджені Правила благоустрою міста Києва, які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини. Згідно з підпунктом 3.1.1. пункту 3.1 Правил благоустрою міста Києва, підприємства, установи, організації та громадяни забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм відповідно до вимог чинного законодавства у власність, користування. Відповідно до підпункту 3.1.4 пункту 3.1 Правил благоустрою міста Києва, утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій Відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 Правил благоустрою міста Києва, у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової спорудиторговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту. Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису. Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення). У разі невиконання припису уповноважена особа, яка внесла припис, у триденний строк складає протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Приписами підпункту 13.3.2 пункту 13.3 Правил благоустрою міста Києва, у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту. Відповідно до підпункту13.3.3 пункту 13.3 Правил благоустрою міста Києва,рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі). Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережістворюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності). Згідно з підпунктом 20.2.1 пункту 20.2 Правил благоустрою міста Києва, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою. У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території. У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису. Отже, у разі виявлення КП «Київблагоустрій» самовільно розміщених (встановлених) відповідних тимчасових споруд або їх розміщення (встановлення) з порушенням благоустрою, уповноваженими особами КП «Київблагоустрій» вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом добровільного (самостійного) проведення демонтажу тимчасових споруд їх власником, про що повідомляється Департамент. У разі невиконання власником вимог припису, посадова особа КП «Київблагоустрій» зобов`язана скласти на винну особу протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а Департамент здійснює заходи щодо проведення демонтажу таких тимчасових споруд на підставі рішення Комісії. З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що припис, який виноситься посадовою особою КП «Київблагоустрій» на усунення порушень благоустрою є рішенням суб`єкта, який в розглядуваних правовідносинах виконує публічно-владні управлінські функції делеговані на виконання делегованих повноважень, а тому перевірка обґрунтованості його прийняття має відбуватися у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України. Судом встановлено, що спірні приписи складені провідним інспектором КП «Київблагоустрій» 11 червня 2020 року відносно третьої особи - ОСОБА_2 , на усунення порушень, виявлених за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: подати проектно-дозвільну документацію на заміну зовнішнього виду фасаду (вхідна група) та на розміщення металевої конструкції. Згідно наданих пояснень ОСОБА_2 у судовому засіданні суду першої інстанції, останній в судовому чи адміністративному порядку складені відносно нього приписи не оскаржував. Роблячи висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо заявлених вимог, суд на виконання положень пункту 4 частини 4 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України також зазначає в рішенні чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 підкреслив значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначав, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції Українигарантуєтьсятакож статтею 6 цього Кодексу. Судом встановлено, що спірні приписи відповідачем внесені третій особі ОСОБА_2 .. Згідно з частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно, на думку особи, спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов`язків особи (тобто є юридично значимими), особа може порушити питання про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку. Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше ущемлення прав чи свобод. При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, позивач вказав у позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право, охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент прийняття рішення у справі, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. З огляду на наведене, на переконання суду, спірні приписи не впливають на права, обов`язки або на охоронюваний інтерес позивача, оскільки вони прийняті у відношенні до третьої особи ОСОБА_2 , оскільки саме від нього вимагалось надання проектно-дозвільної документації. При цьому, обставина, що від ОСОБА_2 вимагалась проектно-дозвільна документація на заміну зовнішнього виду фасаду (вхідної група) та на розміщення металевої конструкції за адресою: АДРЕСА_1 , так само, на переконання суду, не впливає на права, обов`язки або на охоронюваний інтерес позивача. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів № 2012282 та № 2012283 від 11 червня 2020 року, не підлягають задоволенню. Щодо позовних вимог позивача про скасування пунктів 92 та 93 Доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.06.2020 року, слід зазначити наступне. Як вже зазначалось судом, Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у пунктах 92, 93 доручення від 24 червня 2020 року, виданого на виконання протокольного рішення постійно діючої робочої групи щодо розгляду питань демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі та елементів благоустрою на території міста Києва, а також демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), доручено КП «Київблагоустій» вжити заходи шляхом демонтажу об`єктів: вхідної групи та сходів за адресою нерухомого майна ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (том 1, арк. справи 171-181). Отже, юридично-значимим актом для позивача в межах спірних правовідносин є наведене вище доручення про демонтаж, прийняте Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), як таке, що породжує правові наслідки, встановлює права та відповідні обов`язки. Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачі будь-яких доказів того, що вони вимагали у позивача надання проектно-дозвільної документації на заміну зовнішнього виду фасаду (вхідної група) та на розміщення металевої конструкції за адресою: АДРЕСА_1 , суду не надано, а судом такі докази не встановлені. На засідання постійно діючої робочої групи позивач не викликався. Натомість позивач у позовній заяві зазначає та підтвердив у власних поясненнях під час розгляду адміністративної справи судом, що у нього відповідачами означена вище документація не запитувалась. Судом встановлено, що проектно-дозвільна документація на заміну зовнішнього виду фасаду (вхідної група) та на розміщення металевої конструкції за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом винесення приписів провідним інспектором КП «Київблагоустрій» 11 червня 2020 року вимагалась від третьої особи ОСОБА_2 . Водночас, докази того, що ОСОБА_2 був уповноваженою особою на прийняття документів для позивача матеріали адміністративної справи не містять, таких доказів відповідачі суду не надали. За приписами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Проаналізувавши спірне доручення (пункти 92 та 93) на предмет обґрунтованості його прийняття, судом установлено, що останнє Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради прийнято без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, у тому числі без урахування права особи на участь у процесі його прийняття. Разом із цим, доводи відповідачів про те, що позивач був обізнаний про прийняття приписів та необхідності надання документів, які позивач не надав через їх відсутність, судом оцінюються критично, оскільки рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача про скасування пунктів 92 та 93 Доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24 червня 2020 рокує обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Колегія суддів звертає увагу, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається. При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року у справі № 200/7598/20-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року у справі № 200/7598/20-а - залишити без змін. Повне судове рішення складено 07 липня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді Т.Г. Гаврищук І.В. Сіваченко