Постанова Чернівецький апеляційний суд № 724/285/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2020 року м. Чернівці справа № 724/285/21 провадження 822/724/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянди М.І., суддів: Перепелюк І.Б., Половінкіної Н.Ю., секретар Паучек І.І., учасники справи: заявник Акціонерне товариство «УКРСИББАНК», боржники: ОСОБА_1 , апеляційна скарга Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» на ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 31 березня 2021 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Єфтеньєв О.Г. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У лютому 2021 року Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» (далі- АТ «УКРСИББАНК») звернулося до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Посилалися на те, що 11 грудня 2009 року Хотинським районним судом Чернівецької області було видано виконавчий лист № 2-н-199 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості перед АТ «УКРСИББАНК» за кредитним договором № 11082015000 в розмірі 93876 гривень 33 коп. 12 травня 2010 року за вказаним виконавчим листом було відкрито виконавче провадження № 19148570. 26 грудня 2019 року АТ «УКРСИББАНК» до виконавчої служби було надіслано заяву про повернення виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 16 липня 2020 року АТ «УКРСИББАНК» повторно звернувся до Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ») із заявою про хід виконавчого провадження. 20 серпня 2020 року державною виконавчою службою у відповідь на вказаний лист було надано відповідь, що 26 липня 2011 року державним виконавцем Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ») було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві по виконавчому провадженні № 19148570. Станом на 19 січня 2021 року стягувачу так і не було повернуто оригінал виконавчого листа, що унеможливлює реалізацію права на виконання судового рішення. Просили суд видати дублікат виконавчого листа №2-н-199 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості перед АТ «УКРСИББАНК» за кредитним договором № 11082015000 у розмірі 93876 гривень 33 коп. та поновити строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 31 березня 2021 року у задоволенні заяви АТ «УКРСИББАНК» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання відмовлено. Ухвала суду першої інстанції мотивовано тим, що суд не вбачає підстав визнати поважними вказані заявником причини пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, оскільки будь-яких доказів на підтвердження унеможливлення або ускладнення можливості вчинення дій у визначений законом строк не надано. Разом з тим, заявник у своїй заяві не зазначає, у зв`язку з чим, протягом часу, з 2010 року, не цікавився виконанням судового рішення і не звертався із заявою про хід виконавчого провадження. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі АТ «УКРСИББАНК» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення його заяви. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу АТ «УКРСИББАНК» у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази: закінчення виконавчого провадження № 19148570, направлення постанови про повернення виконавчого листа або закінчення виконавчого провадження та відправлення оригіналу виконавчого документа на адресу AT "УКРСИББАНК". Таким чином, враховуючи, що виконавче провадження № 19148570 з виконавчого листа № 2-Н-199 не завершено, виконавчий лист не повернуто стягувачу, то відсутні підстави вважати, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанції 11 грудня 2009 року Хотинським районним судом Чернівецької області було видано виконавчий лист № 2-н-199 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості перед АТ «УКРСИББАНК» за кредитним договором № 11082015000 в розмірі 93876 гривень 33коп. 12 травня 2010 року на примусове виконання виконавчого листа № 2-н-199 державним виконавцем Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ») було відкрито виконавче провадження № 19148570. 26 грудня 2019 року до Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ») було надіслано заяву про повернення виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 16 липня 2020 року АТ «УКРСИББАНК» повторно звернувся до Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ») із заявою про хід виконавчого провадження. 20 серпня 2020 року державною виконавчою службою у відповідь на вказаний лист було надано відповідь, що 26 липня 2011 року державним виконавцем Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ») було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві по виконавчому провадженні № 9148570. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до вимог ч.1ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Вимогами статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст. 433 ЦПК України питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи не поважність, а, відтак, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Згідно частини 3 статті 23 Закону України «Про виконавче провадження»у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача. Відповідно до частини 5 зазначеної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону. З аналізу зазначених статей вбачається, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа на підставі заяви не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання. Такий правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 727/1256/16-ц У справі встановлено, що 12 травня 2010 року на примусове виконання виконавчого листа № 2-н-199 державним виконавцем Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ») було відкрито виконавче провадження № 19148570. 26 липня 2011 року виконавчі документи були повернуті стягувачу. Оскільки з цього часу строк розпочав свій перебіг заново, то в силу вимог статей 22, 23 згаданого Закону стягувач повинен був повторно пред`явити виконавчі документи до виконання до 26 липня 2012 року. Вказані обставини свідчать про пропуск АТ «УКРСИББАНК» встановленого строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання. У ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти чи є обставини, на які посилається заявник такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 23 січня 2020 року у справі № 759/308/13-ц. Банк не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, які б свідчили про об`єктивні та непереборні для стягувача обставини пропуску зазначеного строку та не надав належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх вимог. За змістом положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. У відповідності до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. При цьому, є необґрунтованим аргумент заявника АТ «УКРСИББАНК» про те, що про наявність постанови про повернення виконавчих листів він дізнався лише в 2019 році. Апеляційний суд зауважує, що про вказані рішення та дії державного виконавця, зокрема також і повернення виконавчого листа № 2-н-199 стягувач мав можливість дізнатися як із Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, який діяв до 04 січня 2017 року, так і з автоматизованої системи виконавчого провадження, положення про яку було затверджено наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5. Так, згідно пунктів 3.1,3.3 розділу 3 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого затверджений наказом Міністерства юстиції України № 43/ від 20 травня 2003 року(далі-Положення) до Єдиного реєстру обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія. Згідно пункту 5.1 розділу 5 Положення право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь. Указаний доступ до інформації Єдиного реєстру здійснюється безоплатно та цілодобово з використанням звичайних програмних засобів перегляду інформації у мережі інтернет через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Єдиного реєстру. З метою забезпечення доступу до інформації Єдиного реєстру сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз`яснюється таке право, указуються адреса відповідного веб-сайту в мережі інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання. Схожі норми містять і пункти 1,2 розділу VІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5. Із змісту заяви АТ «УКРСИББАНК» вбачається, що банку було відомо ідентифікаційні дані боржника ОСОБА_1 (дата та рік народження, ідентифікаційний номер) та номер виконавчого провадження. Отже, банк мав можливість отримувати інформацію з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень про хід вказаного виконавчого провадження. АТ «УКРСИББАНК» не надав доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію ним своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема учинення ним усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення. При цьому, стягувачем жодним чином не обумовлено наявність об`єктивних причин не звернення до органу державної виконавчої служби протягом тривалого часу щодо отримання інформації про вказані виконавчі провадження. Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав в постановах від 10 грудня 2019 року у справі № 168/805/17 та від 22 січня 2020 року у справі № 2-988/10. Установивши, що заявник більше восьми років не цікавився ходом виконавчого провадження по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 , а із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів № 2-н-199 звернувся у лютому 2021 року, тобто поза межами строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, при цьому не довів поважність причин пропуску такого строку, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви банку про поновлення строку виконавчого документа для його пред`явлення до виконання. Обґрунтовуючи свою вимогу про видачу дублікату виконавчого листа № 2-н-199 заявник посилався на те, що в матеріалах справи відсутні докази: закінчення виконавчого провадження № 19148570, направлення постанови про повернення виконавчого листа або закінчення виконавчого провадження та оригінал виконавчого документа на адресу AT "УКРСИББАНК", тобто оригінал виконавчого документа втрачено не з вини належного стягувача. Проте в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження доводів банку щодо неотримання ним оригіналу виконавчого листа № 2-н-199, що свідчить про недоведеність цих обставин. Заяву про видачу дубліката виконавчого листа може бути подано до суду тільки до закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, встановленого пунктом 2 частини 1статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент видачі виконавчого листа) інші виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375, 367, 368, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» залишити без задоволення. Ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 31 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Дата складання повного тексту постанови - 09 липня 2021 року. Головуючий М.І. Кулянда Судді: І.Б. Перепелюк Н.Ю. Половінкіна