Постанова 4824 № 753/3748/19

справа № 753/3748/19 провадження № 22-ц/824/9753/2021 головуючий у суді І інстанції Лужецька О.Р. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 7 липня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Писаної Т.О. суддів - Приходька К.П., Журби С.О. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, В С Т А Н О В И В: У лютому 2019 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тесту - відповідач) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в сумі 121 985 грн 88 коп. та судові витрати. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 18 листопада 2018 року в м. Києві відповідач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Хонда Акорд», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок порушення правил дорожнього руху вчинила зіткнення з автомобілем марки «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на час ДТП належав на праві власності позивачу ОСОБА_2 . Постановою Дарницького районного суду м. Києва у справі від 18 січня 2019 року, ОСОБА_1 було визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). З метою визначення розміру матеріальної шкоди позивач звернувся до суб`єкта оціночної діяльності. За результатами проведеного дослідження 26 листопада 2018 було оформлено Звіт з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту складає 394 245 грн 58 коп., а ринкова вартість авто до ДТП - 375 965 грн. 88 коп. 27 грудня 2018 року ТОВ «Клевер Експерт» було складено Звіт про оцінку транспортного засобу з урахуванням аварійних пошкоджень, згідно якого ринкова вартість КТЗ «Рено» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 після ДТП складала 153 980 грн. Таким чином, позивач наполягав на необхідності відшкодування йому суми матеріального збитку в розмірі 221 985 грн. 88 коп. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта». Страхова сума (ліміт відповідальності страховика) визначена полісом обов`язкового страхування за шкоду завдану майну становить 100 000 грн. Тому з вирахуванням розміру страхового відшкодування, яке повинен здійснити страховик, залишається до відшкодування сума - 121 985 грн 88 коп., яку зобов`язаний сплатити відповідач. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 86 119 грн 90 коп. та судовий збір у розмірі 861 грн. У іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із указаним рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 86 119, 90 грн та змінити рішення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що відповідач не погодилась з висновками Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №686/11-18/1, згідно якого ринкова вартість автомобіля позивача після ДТП складала 153 980 грн, та сумою матеріального збитку в розмірі 221 985 грн 88 коп. (221 985,88 = 375 965,88-153 980,00), яку позивач просив стягнути з відповідача, а тому звернувся з клопотанням до суду першої інстанції про призначення автотоварознавчої експертизи в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз. На аркуші 15 Висновку у розділі «По першому питанню» експерт на підставі даних Рецензії №104/06/15 та відповіді 27/05/2019-01 ТОВ «Інтернет-Реклама РІА» визначив, що середньо-розрахункова ринкова вартість автомобіля Renault Trafic, реєстраційний номер НОМЕР_2 на дату ДТП до отриманих пошкоджень під час ДТП, могла складати 355 348,79 грн з ПДВ (т.1 а.с.211). Зазначає, що при визначенні середньо-розрахункової суми експертом було порушені вимоги п.7.35 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказами Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092. Так, згідно з п.7.35 Методики інформація про ціни на КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Середня ринкова ціна такого КТЗ визначається як середнє арифметичне значення цінових показників, одержаних із зазначених джерел інформації. У разі використання середньої ринкової ціни пропозиції до продажу КТЗ її необхідно звести коригуванням до ціни продажу, застосовуючи відповідне співвідношення стосовно аналогічних КТЗ із довідників, зокрема передбачених додатком

8. Вказує, що оскільки середня-розрахункова ринкова ціна була розрахована з пропозицій продажу автомобілів з ТОВ «Інтернет-Реклама РІА», то у відповідності до п.7.35 Методики необхідно було до цієї ціни застосувати коригування з довідників, що визначені Додатком 8 Методики. В даному випадку застосування коригуючих коефіцієнтів з Додатку 8 Методики до середньої-розрахункової ринкової ціни призвело б до зменшення розміру розрахованої середньої ринкової вартості, встановленої в розмірі 355 348,79 грн. Однак, дана операція по корегуванню ціни експертом проведена не була. Також вказує, що на арк.15-16 Висновку в розділі «По другому питанню» експертом приведений розрахунок вартості відновлюваного ремонту автомобіля Renault Trafic, реєстраційний номер НОМЕР_2 . (т.1 а.с.211-212). Однак, в цьому розрахунку відсутні відомості щодо переліку пошкоджень, які прийняті експертом до уваги. В даному випадку в калькуляцію пошкоджень можливо включення інших пошкоджень автомобіля, які не відносяться до даного ДТП, що безумовно призведе до збільшення розміру вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Renault Trafic, реєстраційний номер НОМЕР_2 і як результат збільшенню вартості відшкодування. Зазначає, що згідно з даними «Бюллетень Автотовароведа №103 октябрь 2018» ціна продажу автомобіля «Renault Trafic L2H1 мини вен.1.6 D, 115 л.с., 6 MT, AB, ABS, 123, TON, PS, CL, 011, 980 на дату друкування довідника складала 853 200 грн (т.1 а.с.220). Тому на аркуші 21 Висновку експерт на підставі даних довідкової літератури «Бюллетень автотовароведа №103 октябрь 2018г.» станом на 01 жовтня 2018 року, тобто на дату друкування Довідника при курсі НБУ за долар США 28.269931 грн вказав ціну аналогічного нового автомобіля «Renault Trafic L2H1 мини вен.1.6 D, 115 л.с., 6 MT, AB, ABS, 123, TON, PS, CL, 011, 980» в розмірі 853 200 грн (т.1 а.с.214). Звертає увагу суду, що вартість долара США за курсом НБУ на момент ДТП 18 листопада 2018 року складала 27.774256 грн. Тому, при врахуванні курсу НБУ за долар США 27,774256 грн на день ДТП розрахунок ціни нового аналогічного автомобіля Renault Trafic буде складати меншу величину, а саме: 853 200,00/28.269931 = ЗО 180,48$ х 27.774256 грн = 838 240,38 грн. Однак, в подальших розрахунках в якості ціни нового автомобіля була застосована ціна станом не на дату ДТП - 11 листопада 2018 року (838 240,38 грн), а на дату друкування «Бюллетень автотовароведа №103 октябрь 2018г.» станом на 01 жовтня 2018 року, що призвело до збільшення сум, що підлягали стягненню з відповідача. Вказує, що експерт проводив калькуляцію вартості відновлювального ремонту станом на 18 листопада 2018 року. Але ціни із зірочкою на ремонтні роботи та комплектуючі були вказані станом на момент проведення розрахунку, тобто 28 вересня 2020 року. Вважає, що через неповне з`ясування судом обставин, що мали значення для справи суд необґрунтовано застосував в розрахунку суми невідшкодованого збитку до стягнення з відповідача ринкової вартості автомобіля Renault Trafic на дату ДТП до отриманих пошкоджень під час ДТП в розмірі 355 348 грн 79 коп., та ринкової вартості на дату ДТП з урахуванням отриманих пошкоджень під час ДТП в розмірі 169 228 грн 89 коп. (86 119 грн 90 коп. = 355 348,79 грн - 169 228,89 грн - 100 000 грн). Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив. У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Задовольняючи частково позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_2 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 , керуючої транспортним засобом, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (різницею між вартістю ТЗ до ДТП та вартістю ТЗ після ДТП) та отриманим страховим відшкодуванням. Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується у повній мірі з урахуванням наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18 листопада 2018 року в м. Києві ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Хонда Акорд», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок порушення правил дорожнього руху вчинила зіткнення з автомобілем марки «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на час ДТП належав на праві власності позивачу ОСОБА_2 . Постановою Дарницького районного суду м. Києва у справі від 18 січня 2019 року, ОСОБА_1 було визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 ККпАП. Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Позивач є власником пошкодженого в ДТП транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується матеріалами справи. Транспортний засіб «Хонда Акорд», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 був застрахованим в ПАТ «НАСК «Оранта». У зв`язку із настанням страхового випадку страхова компанія здійснила страхове відшкодування збитків внаслідок вчинення ДТП у розмірі 100 000 грн. Згідно висновку експерта КНДІСЕ Лень М.А. від 2 вересня 2020 року № 28540/19-54 за результатами проведення авто товарознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту на дату ДТП автомобіля «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 могла складати 396 385 грн, а ринкова вартість на дату ДТП до отриманих пошкоджень під час ДТП - могла складати 355 348 грн 79 коп., ринкова вартість на дату ДТП з урахуванням отриманих пошкоджень під час ДТП могла складати - 169 228 грн 89 коп. Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до пункту 36.2. Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Як убачається із матеріалів справи, у зв`язку із настанням страхового випадку страхова компанія здійснила страхове відшкодування позивачу збитків внаслідок вчинення ДТП у розмірі 100 000 грн в межах Полісу АМ/7617196. Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_2 на підтвердження своїх позовних вимог надав суду першої інстанції копію звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 686/11-18 від 26 листопада 2018 року та копію звіту № 686/11-18/1 про оцінку транспортного засобу «Рено» д/н НОМЕР_2 , однак відповідач не погодився з висновками Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №686/11-18/1, згідно якого ринкова вартість автомобіля позивача після ДТП складала 153 980 грн, та сумою матеріального збитку в розмірі 221 985 грн 88 коп. (221 985,88 = 375 965,88-153 980), яку позивач просив стягнути з відповідача, а тому звернувся з клопотанням до суду першої інстанції про призначення автотоварознавчої експертизи в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, яке було задоволено ухвалою від 4 жовтня 2019 року. Колегія суддів вважає, що відповідач використав своє процесуальне право на звернення до суду з клопотанням про проведення автотоварознавчої експертизи з метою здобуття доказу щодо дійсного розміру шкоди. Відповідно до висновку експерта КНДІСЕ Лень М.А. від 2 вересня 2020 року №28540/19-54 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту на дату ДТП автомобіля «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 могла складати 396 385 грн, а ринкова вартість на дату ДТП до отриманих пошкоджень під час ДТП - могла складати 355 348 грн 79 коп., ринкова вартість на дату ДТП з урахуванням отриманих пошкоджень під час ДТП могла складати - 169 228 грн 89 коп. Метою дослідження було також визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу на момент ДТП та вартості відновлювального ремонту пошкодженого КТЗ. Згідно з ст.7, ст.10, ст. 11 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору про оцінку майна між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки. Замовниками оцінки можуть бути особи, яким майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Виходячи зі змісту п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом МУЮ та ФДМ України 24 листопада 2003 року за № 142/5/2092, за умови якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість ТЗ, вартість матеріального збитку визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ до ДТП. Відповідно до ч.1 ст. 30 Закону № 1961-IV - «Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди». Отже в розумінні Закону № 1961-IV, а саме ст. 30, автомобіль «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 вважається фізично знищеним, оскільки його ремонт є економічно необґрунтованим. Позивач не заперечив обставину щодо визнання транспортного засобу фізично знищеним. Відповідно до п. 2, ст. 30 Закону № 1961-IV, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи положення статті 30 Закону та висновки звіту про оцінку автомобіля, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу у розмірі 396 385 грн перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, яка становила 355 348,79 грн, тому ремонт пошкодженого транспортного засобу «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , є економічно необґрунтованим, що, у свою чергу, є підставою для визнання такого транспортного засобу фізично знищеним. Отже, відповідно до статті 30 Закону відшкодуванню особі, транспортний засіб якої пошкоджено внаслідок ДТП, та ремонт якого є економічно необґрунтованим, підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, що у даному випадку, згідно Звіту, складає 86 119 грн 90 коп. (355 348,79 грн - 169 228,89 грн - 100 000 грн). Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частини перша-друга статті 367 ЦПК України). Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає. Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться лише до незгоди із висновком експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи № 28540/19-55 від 2 вересня 2020 року. Разом з тим, із матеріалів справи убачається, що відповідач звертався до суду першої інстанції із клопотанням про виклик експерта КНДІСЕ - Лень М.А. для надання ним роз`яснень щодо визначення сум зазначених у висновку, з якими не погоджувалась ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 1-2). З протоколу судового засідання від 28 січня 2021 року вбачається, що судом було задоволено клопотання відповідача, та оголошено перерву в судовому засіданні з метою виклику експерта для надання пояснень щодо висновку (т.2, а.с. 4). Справу було відкладено на 14 квітня 2021 року о 14 год. 00 хв., про що під розписку повідомлено учасників справи, в тому числі відповідача. З протоколу судового засідання від 14 квітня 2021 року вбачається, що експерт був присутній в судовому засіданні та підтримав висновок про проведення авто товарознавчої експертизи, відповідач в судове засідання не з`явилась, клопотань про відкладення розгляду справи матеріали справи не містять. Також, відповідач не зверталась з клопотанням про призначення іншої, додаткової чи повторної експертизи. Таким чином, доводи апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть слугувати підставою для його скасування. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені ст.376 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. ГоловуючийТ.О. Писана СуддіК.П. Приходько С.О. Журба