Постанова Київський апеляційний суд № 758/7274/17

справа № 758/7274/17 провадження № 22-ц/824/10589/2021 головуючий у суді І інстанції Супрун Г.Б. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 7 липня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Писаної Т.О. суддів - Приходька К.П., Журби С.О. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В: У травні 2017 року Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором від 17 грудня 2010 року в розмірі 20 123 грн 63 коп., з яких: 2 9273 грн 20 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 15 761 грн 97 коп. - заборгованість за відсотками, а також 500 грн - штраф (фіксована частина), 934,46 грн - штраф (процентна складова) посилаючись на те, що між сторонами укладено кредитний договір, внаслідок невиконання відповідачем вимог якого виникла зазначена заборгованість. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 рокупозов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 17 грудня 2010 б/н за тілом кредиту у розмірі 2 927 грн 20 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 1600 грн судового збору. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду АТ КБ "Приватбанк", в інтересах якого діє представник Крилова О.Л. звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині незадоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" задовольнити в повному обсязі. Апеляційну скаргу позивач мотивує тим, що рішення місцевого суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Відповідач відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду не надіслав. Згідно із частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскільки у справі ціна позову становить 20 123 грн 63 коп., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і указана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів частини 13 статті 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованості по кредитному договору в розмірі 2 927 грн 20 коп., ні позивачем ні відповідачем не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається. Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог банку про стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам та штрафу. Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за відсотками та штрафу суд першої інстанції виходив з недоведеності підстав для задоволення вказаних вимог. Колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17 грудня 2010 року відповідач ОСОБА_1 підписав анкету-заяву №б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приват Банк. У заяві позичальника від 17 грудня 2010 процентна ставка не зазначена. Разом з тим, до позову позивачем додана довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна", яка підписана відповідачем (а.с. 6). Таким чином є помилковий висновок суду першої інстанції про недоведеність обставини, що підтверджує досягнення у письмовому вигляді згоди між позивачем і відповідачем про ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та штрафу. Аналогічного висновку у подібній справі № 382/327/18-ц дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 12 лютого 2020 року. На підтвердження розміру заборгованості позивачем до позову надано у суд першої інстанції розрахунок заборгованості станом на 30 квітня 2017 року за договором (а.с. 3-4), який відповідачем не спростований. Таким чином, вимоги позову щодо стягнення 15 761,97 грн заборгованості за відсотками, 500 грн - штраф (фіксована частина) та 934,46 грн - штраф (процентна складова) є доведеними належними доказами, не спростованими відповідачем, тому судом першої інстанції помилково відмовлено у задоволенні цих вимог позову. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Як убачається із матеріалів справи, а саме підписаної відповідачем довідки про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна" сторонами узгоджено: базову відсоткову ставку за користування кредитом 3% в місяць, розмір щомісячних платежів, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісійні. Отже, сторонами передбачено та погоджено сплату відсотків та штрафу за користування кредитом. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ст. 78 указаного кодексу суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За таких обставин висновки суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог є помилковими, оскільки не відповідають матеріалам справи. Враховуючи, що відповідачем не вчинено жодних дій у спростування заявленого до нього позову, він несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, що передбачено ч. 4 ст. 12 ЦПК України. Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з положеннями частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином, оскільки за результатами апеляційного перегляду позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 задоволено повністю, отже судовий збір за подання позову підлягає відшкодуванню на користь позивача у повному обсязі. Тому рішення в цій частині також підлягає зміні. Як убачається із апеляційної скарги, АТ КБ "Приватбанк" оскаржує судове рішення частково, отже судовий збір за подання апеляційної скарги повинен був бути сплачений у розмірі 2 050,80 грн (1 367,20*150%). З урахуванням наведеного, із ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" підлягає стягненню судовий збір за подання позову та апеляційної скарги у розмірі 3 650,80 грн (2 050,80+1600). Враховуючи викладене, помилкове рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог банку про стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" 15 761,97 грн - заборгованості за відсотками, 500 грн - штраф (фіксована частина), 934, 46 грн - штраф (процентна складова) та 3 650, 80 грн судового збору. Згідно з частиною 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" задовольнити. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 рокув частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованості по відсоткам, штрафу та в частині розподілу судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення. Стягнути із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 ) 15 761 (п`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят одну) грн 97 коп. - заборгованості за відсотками; 500 (п`ятсот) грн - штраф (фіксована частина), 934 (дев`ятсот тридцять чотири) грн 46 коп. - штраф (процентна складова) та 3 650 (три тисячі шістсот п`ятдесят) грн 80 коп. судового збору. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, зазначених в статті 389 ЦПК України. Головуючий Т.О. Писана Судді К. П. Приходько С.О. Журба