Постанова 4824 № 759/3238/21

справа № 759/3238/21 головуючий у суді І інстанції Твердохліб Ю.О. провадження № 22-ц/824/9887/2021 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 6 липня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Писаної Т.О. суддів - Приходька К.П., Журби С.О. за участю секретаря судового засідання - Зиль Т.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 березня 2021 року по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області, Києво-Святошинська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу, В С Т А Н О В И В: У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити факт його проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 , як чоловіка та жінки без шлюбу з травня 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Свої вимоги заявник мотивував тим, що з травня 2006 року проживав однією сім`єю з ОСОБА_2 як чоловік та жінка у вищевказаній квартирі, разом вели спільне господарство, купували речі, предмети домашнього вжитку та одягу, продукти харчування, мали спільний сімейний бюджет, піклувалися один про одного, спільно проводили дозвілля та відпочинок, планували офіційно зареєструвати шлюб. На початку 2015 року ОСОБА_2 захворіла і він до останніх днів її життя боровся разом з нею з її недугою, постійно супроводжував до лікувальних закладів, допомагав матеріально, оплачував лікування, підтримував морально. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рідних та родичів у неї немає, він був для неї єдиною близькою людиною. Організацією та проведенням поховання займався він особисто. Він фактично прийняв спадщину, оскільки проживав разом з спадкодавцем, інших спадкоємців немає. На час відкриття спадщини він проживав в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка є однокімнатною та належала на праві приватної власності ОСОБА_2 . Після смерті спадкодавця він звернувся до Києво - Святошинської районної державної нотаріальної контори з метою прийняття спадщини, однак документи в нього не прийняли та пояснили, що він є спадкоємцем четвертої черги після ОСОБА_2 , проте необхідно встановити факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 19 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області, Києво-Святошинська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без шлюбу з травня 2006 року по день смерті спадкодавця - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Не погоджуючись із указаним рішенням в.о. селищного голови, Перший заступник селищного голови Гостомельської селищної ради Бучанського р-ну Київської обл. Мовчан В.П. - який не був залучений до участі у справі, але щодо якого суд вирішив питання про його права, інтереси та (або) обов`язки звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та залишити заяву без розгляду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що для того щоб набути право спадкування у четверту чергу спадкоємців за законом, ОСОБА_1 потрібно довести факт проживання однією сім`єю з покійною ОСОБА_2 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме: з лютого 2014 - го року до 6 лютого 2019 року (дні її смерті). Зазначає, що факт проживання ОСОБА_1 з покійною ОСОБА_2 саме з лютого 2014-го року підтверджується лише кількома сумнівними фотографіями, які можуть бути змонтовані, та показами єдиного свідка ОСОБА_3 . При цьому, свідок ОСОБА_3 разом із покійною не проживала та якщо і могла бачити заявника, то лише час від часу, і те як сусіда, а тому вона не може бути свідком вирішальних для справи обставин. Вважає, що суд першої інстанції не встановив, чи є інші, окрім заявника, особи, заінтересовані у вирішенні цієї справи, та не перевірив чи впливатиме встановлений факт на спадкові права та обов`язки цих осіб, тоді як на цьому наголошує Верховний Суд у своїй постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17. Вказує, що Святошинський районний суду міста Києва у складі судді Петренко Н.О., раніше вже розглядав зазначену вище заяву ОСОБА_1 з того ж питання та з тих же підстав, залишивши її без розгляду ухвалою від 24 червня 2020 року у справі № 759/5243/20, дійшовши висновку про наявність у спірних правовідносинах спору про право. 23 червня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 , в якому заявник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказує, будь-яких прав чи охоронюваних законом інтересів Гостомельської селищної ради не порушив, у будь-які правовідносини з вказаною радою не вступав. Госомельська селищна рада не володіла, не користувалась, не розпоряджалась ј часткою у житловому будинку, як і всім будинком, з урахуванням наявності співвласника ѕ частки вказаного будинку. У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Заінтересовані особи Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області та Києво-Святошинська державна нотаріальна контора в судове засідання не з`явились, про розгляд справи були належним чином повідомлені шляхом направлення судової повістки на електронну адресу. 22 червня 2021 року від завідувача державної нотаріальної контори - Панікар В.М. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника нотаріальної контори. Апелянт Гостомельська селищна рада Бучанського району Київської області в судове засідання не з`явилась, була також повідомлена про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на електронну адресу. 6 липня 2021 року від представника Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області - Гусєвової Ю. надійшло клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 6 липня 2021 року на інший день. В обґрунтування клопотання зазначає, що на адресу Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області надійшов відзив на апеляційну скаргу без додатків, тому скаржник має намір ознайомитись із матеріалами справи. Відмовляючи у задоволенні клопотання скаржника про відкладення розгляду справи апеляційний суд виходить із тих обставин, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16. Скаржником не указані причини, які унеможливлюють вирішення спору за відсутності Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області. Так, Гостомельська селищна рада Бучанського району Київської області в апеляційній скарзі не указує на необхідність дослідження нових доказів та не заявляє клопотання про здобуття нових доказів. Отже перевірці підлягають висновки суду першої інстанції на підставі наявних у справі матеріалів, підстав для дослідження нових доказів не встановлено. Колегією апеляційного суду також враховано, що сторони обізнані про розгляд справи та про визначену судом дату засідання. Обставин, які унеможливлюють розгляд справи за відсутності представника скаржника ні у апеляційній сказі, ні у клопотанні про відкладення розгляду справи не указані. На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, що не з`явились. Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Судовим розглядом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис №14, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 15). Доказів наявності складеного за життя заповіту та спадкоємців за заповітом чи законом до матеріалів справи не надано. Звертаючись до суду ОСОБА_1 зазначає заінтересованою особою Чабанівську селищну раду Києво-Святошинського району. При цьому, як слідує із доводів апеляційної скарги представника Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, до складу спадщини ОСОБА_2 входить майно а саме: квартири, яке територіально знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_2 з травня 2005 року, у підтвердження чого надане свідоцтво про право власності (а.с.20) та витяг про реєстрацію права власності (а.с.21), а також 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_2 , що підтверджено Свідоцтвом про право на спадщину №2-713 від 03 березня 2006 року, виданим Іопінською державною нотаріальною конторою. Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Зокрема, в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК). Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ч.1 ст. 315 ЦПК і не є вичерпним. Так, відповідно до частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Відповідно до роз`яснень, викладених в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року № 5, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть бути порушені в суді за заявами як безпосередньо заінтересованих у цьому осіб, так і інших громадян та організацій, коли за законом вони вправі звернутися до суду в інтересах інших осіб (ст. 122 ЦПК), а також за заявою прокурора. Суд першої інстанції установив, що метою звернення із заявою про встановлення факту постійного проживання заявника із спадкодавцем є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_5 , зокрема, з метою наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті останньої. Звернувшись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, представник Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, зазначила про наявність між нею та заявником спору про право, оскільки вона також претендує на спадкове майно на підставі ст. 1277 ЦК України. Так, згідно із положеннями указаної статті у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням. Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом. Доказів щодо встановленого місця відкриття спадщини не надано до матеріалів справи. При цьому, спадкове майно після покійної ОСОБА_2 , а саме: ј частини житлового будинку АДРЕСА_2 , право власності на яке зареєстровано за покійною на підставі Свідоцтва про право на спадщину № 2-713 від 3 березня 2006 року, виданого Ірпінською державною нотаріальною конторою та, яке знаходиться на території смт. Гостомель, Бучанського району, Київської області. Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви вбачається, що встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю його з ОСОБА_2 пов`язане з необхідністю прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_2 , а тому апеляційний суд приходить до висновку, що існує спір про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 між ОСОБА_1 на підставі ст. 1264 та Гостомельською селищною радою на підставі ст. 1277 ЦК України, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження. Крім того, у доводах апеляційної скарги зазначено, що за аналогічною заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення за участю заінтересованих осіб: Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області, Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03 серпня 2020 року відкрито провадження у справі №759/10880/20 та призначено у справі судове засідання на 04 жовтня 2021 року. Указана обставина є самостійною підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Однак наведена обставина не може бути покладена в основу цього судового рішення, оскільки 19 березня 2021 року представником заявника було подано заяву про залишення без розгляду заяви від 03 липня 2020 року у справі №759/10880/20, яка залишилась невирішена. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги є обгрунтованими, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 березня 2021 року підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області, Києво-Святошинська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу залишенню без розгляду з підстав, передбачених ч. 6 ст. 294 ЦПК України. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Керуючись ст.ст. 294, 374, 377 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області задовольнити. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 березня 2021 року скасувати. Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області, Києво-Святошинська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбузалишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий Т.О. Писана Судді К.П. Приходько С.О. Журба