Постанова 4808 № 346/1109/21
від 24.06.2021 ·Справа № 346/1109/21 Провадження № 22-ц/4808/788/21 Головуючий у 1 інстанції Веселов В. М. Суддя-доповідач Максюта ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2021 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О., суддів: Василишин Л.В., Горейко М.Д., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Веселовим В.М. 24 березня 2021 року у м. Коломия Івано-Франківської області, в с т а н о в и в : У березні 2021 року акціонерним товариством «Акцент-Банк» подано позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 вересня 2019 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Сторони домовились, що підписана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг у Акцент-Банку та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.a-bank.com.ua складає між ними кредитний договір. При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті, згідно яких обслуговується відповідач. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона повністю проінформована про умови кредитування в АТ «Акцент-Банк», примірник договору про надання банківських послуг погодилась отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Відповідач зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, однак користуючись кредитним рахунком не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями. Взяті на себе зобов`язання позичальник належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 15.01.2021р. утворилась заборгованість - 22934,12 грн, з яких:заборгованість за тілом кредиту - 14829,00 грн; заборгованість за відсотками за користування кредитом -7855,12 грн; 250,00 грн - штрафи. Просив стягнути з відповідача на користь АТ "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором №б/н від 13.09.2019 року в розмірі 22934,12 грн та судовий збір у розмірі 2270,00 грн (а.с.1-3). Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 березня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства „Акцент-Банк" заборгованість за тілом кредиту по кредитному договору № б/н від 13.09.2019 року в розмірі 19079 грн, яка складається з наступного: 14829,00 грн - заборгованість за кредитом; 4 000 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 250 грн - штраф та 2 270,00 грн судового збору (а.с. 32-33). Не погодившись з рішенням суду щодо відмови у задоволенні частини позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом, представником акціонерного товариства «Акцент-Банк» подана апеляційна скарга з мотивів порушення норм матеріального права. Апелянт вказує, що невірним є висновок суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачем підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та вона зобов`язувалася в подальшому регулярно ознайомлюватися зі змінами до них, викладеними на сайті Банку. З розрахунку заборгованості вбачається, що боржник користувалась кредитом, значить ознайомилася з Умовами та Правилами і погодилася з ними, оскільки даний договір є договором оферти. Зазначає, що навіть якщо врахувати висновок суду щодо непідписання позичальником Тарифів та Умов і Правил, позичальник отримала кредитну картку та скористався кредитними коштами, тобто погодилася з умовами, що діяли на момент зняття коштів і вже повинна сплачувати процентну ставку. Вважає невірним посилання суду на постанову Верховного Суду від 03.07.2019 по справі №342/180/17 в частині відмови у стягненні процентів, оскільки в зазначеній справі розглядався випадок, коли Тарифи банку не було підписано боржником. В даному ж випадку долучено не тільки Тарифи із сайту банку, а й паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна ставка» та інше. Вказує що Паспорт кредиту оформлено відповідно до Додатку №1 до Закону України «Про споживче кредитування» і строк кредиту зазначається у розділі №2 (240 місяців). Просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити в повному обсязі (а.с.36- 37). Відзив на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її обґрунтованою, виходячи з таких підстав. Рішення суду першої інстанції оскаржено в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 7 855,12 грн. В частині задоволених позовних вимог щодо стягнення тіла кредиту та штрафу рішення суду першої інстанції не оскаржено, тому в цій частині апеляційним судом не переглядається. В силу ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з положеньст.ст.207, 526, 530, 549, 551, 629, 633, 634, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, встановивши наявність заборгованості відповідача за простроченим тілом кредиту, з урахуванням того, що витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, а оскільки самі Умови та Правила, не підписані відповідачем, тому не є частиною кредитного договору, укладеного між сторонами, що не давало підстав для стягнення процентів по кредиту у розмірі, розрахованому банком. З таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, виходячи з такого. Судом встановлено, що 13.09.2019 ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк,» згідно якої остання отримала кредит у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.5 зворот). На підставі вказаної заяви відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У заяві зазначено, що відповідачка погодилася з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Ознайомилась з договором до його укладення і згідна з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згідна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua. Позивач зазначає, що у такий спосіб між сторонами укладено кредитний договір. На підтвердження умов надання кредиту відповідачу та порушення зобов`язання останньою позивач надав суду копію анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку (а.с.5 зворот), Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», у якому зазначено, що він підписаний відповідачкою ОСОБА_1 простим електронним підписом шляхом підтвердження ОТП 45 з номера телефону НОМЕР_1 у відповідності з Умовами та правилами надання банківських послуг (дата, прізвище, ім`я, по-батькові, дата) (а.с.6), витяг з Тарифів обслуговування кредитної карти "Зелена (а.с.7-13), витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк» (а.с.14) , розрахунок заборгованості (а.с.5) та виписку про рух коштів (а.с.38). Зі змісту інформації про умови кредитування встановлено, що вони розроблені до трьох типів кредитного продукту: «Універсальна», «Універсальна Голд» та «Зелена». Відповідно визначався і кредитний ліміт до 50 000 грн (для універсального), до 100000 грн (для універсального Голд) і до 200 000 грн (для картки « Зелена »). Процентна ставка у межах пільгового періоду визначена єдиною і становить 0,000001 % на місяць, але процентні ставки поза межами пільгового періоду становить: для картки «Універсальна» - 46,8 % річних, для картки «Універсальна Голд» - 44,4 % річних, для картки «Зелена» - 44,4%; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, становить: для картки «Універсальна» - 7,8% у місяць (93,6 % річних), для картки «Універсальна Голд» та для картки «Зелена» - 7,4% у місяць (88,8 % річних) (а.с.6). Згідно витягу з Умов та Правил (Тарифи користування кредитною карткою «Зелена»), пільговий період діє до 62 днів; базова процентна ставка - 3,7% за місяць (44,4% річних); розмір прострочених зобов`язань по кредиту - подвійна процентна ставка, що діє в тарифі в розмірі 7,4% (нараховується з першого дня виникнення зобов`язань) (а.с.14). Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача станом на 15 січня 2021 складає 22934,12 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 14829,00 грн; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 7855,12 грн; 250,00 грн - штраф (а.с.5). Випискою по рахунку основної карти на ім`я ОСОБА_1 за період з 13.09.2019 по 01.04.2021 року, долученої до апеляційної скарги, підтверджується факт користування позичальником кредитними коштами (а.с. 38). В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 , в якому просить застосувати ст. 551 ЦК України та зменшити заборгованість по процентах (а.с.31). В силу положень ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч.1ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Як зазначено в ч. 1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору(ч. 2 даної статті). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). За змістом положень частин 1- 4 статті 1056-1 ЦК України, в редакції Закону, чинній на час укладення кредитного договору між позивачем та відповідачем, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. .Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка. У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов`язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки. В силу ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Подаючи заяву про зменшення розміру процентів, відповідач фактично визнала позов в частині нарахування процентів, що дає підстави вважати, що Умови договору є складовою частиною укладеного між сторонами договору. Нею також не оспорюється і паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» з її підписом у якому у графі «підпис споживача» зазначено «підпис клієнта: ОСОБА_1 13-09-2019 11:11 підписано простим електронним підписом шляхом підтвердження ОТП 45 з номера телефону НОМЕР_1 у відповідності з Умовами та правилами надання банківських послуг. Дата,ПІБ, підпис.» Механізм укладення електронного договору, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «;Про електронний цифровий підпис». Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. За таких обставин суд не мав підстав застосовувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 провадження № 14-131цс19, оскільки правовідносини, з огляду на визнання позову позивачем, не є подібними. За змістом частини 3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. За своєю правовою природою неустойка є відмінною від процентів. Так неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України). Тоді як проценти - це плата за користування кредитними коштами, яка не пов`язана із порушенням боржником зобов`язання. Проценти боржник сплачує у будь-якому випадку протягом усього строку договору і згідно його умов, які узгоджені сторонами під час укладення договору, щомісячно, якщо отримав у користування кошти. Отже проценти сплачуються за правомірне користування кредитом чи позикою (за ст. 1048 та ст. 1054 ЦК України), які за правовою природою є винагородою кредитора за користування боржником грошовими коштами. Водночас, пеня, на відміну від процентів за правомірне користування кредитом чи позикою (ст.ст. 1048, 1054 ЦК України), є формою цивільно-правової відповідальності за порушення зобов`язання. Проценти на підставі статті 551 ЦК України зменшенню не підлягають, оскільки не є неустойкою. Встановлено, що Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, відповідачка погодилася із розміром процентів і не оспорювала їх розмір під час розгляду цієї справи, тому суд не мав підстав зменшувати їх розмір. За наведеного вище підстави для зменшення пред`явлених до стягнення сум процентів річних за користування кредитними коштами до 4000,00 грн відсутні, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. З огляду на зазначене, апеляційний суд вважає, що слід змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення розміру процентів та стягнути за несвоєчасність виконання грошового зобов`язання з відповідачки на користь позивача заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 7 855,12 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. На підставі викладеного, керуючись ст.374,376,381- 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити. Змінити рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 березня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині стягнення розміру процентів. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_2 , адреса проживання АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження вул. Батумська, 11 м. Дніпро, заборгованість по процентам за користування кредитом за кредитним договором № б/н від 13.09.2019 року в розмірі 7 855,12 грн (сім тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять гривень дванадцять копійок). Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_2 , адреса проживання АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження вул. Батумська, 11 м. Дніпро, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три гривні нуль копійок). В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.О. Максюта Судді: Л.В. Василишин М.Д. Горейко Повний текст постанови складено 06 червня 2021 року.