Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/856/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/856/19 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Файдюка В.В., Суддів Земляної Г.В., Мєзєнцева Є.І., При секретарі Марчук О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ПОЛІС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРМУС» про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст, відповідач 1), Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (далі - ДП «НАІС», відповідач 2) в якій просила: - визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 06 листопада 2018 року №3463/5 «Про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», яким вирішено тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць; - зобов`язати Державне підприємство «Національні інформаційні системи» відновити доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час прийняття рішення про державну реєстрацію прав позивач діяла в межах своїх повноважень та на підставі законодавства України. Оскаржуваний наказ, а також довідка, на підставі якої його прийнято, прийняті з грубим порушенням положень чинного законодавства. Вказано, що скарги ТОВ «ПЕРМУС» від 06 вересня 2018 року та 18 вересня 2018 року подані з порушенням терміну і не підлягали розгляду, оскільки на такі скарги розповсюджується порядок визначений Законом України "Про звернення громадян". Зазначено, що Порядок №990 затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року та набрав чинності 30 грудня 2016 року, в той час коли оскаржувані реєстраційні дії було вчинено 25 березня 2016 року, а відповідно до положень ст. 58 Конституції України не може застосовуватись до реєстраційних дій, вчинених до 30 грудня 2016 року. Крім того, Міністерством юстиції України проведена камеральна перевірка за скаргою ТОВ «ПЕРМУС», незважаючи на наявний судовий спір, що є підставою для висновків про безпідставність та незаконність оскаржуваного Наказу. Також позивач вказав на безпідставність посилань комісії на те, що ПН КМНО ОСОБА_1 не сформована картка прийому заяви та те, що письмові вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС» повернулись без вручення, оскільки наведене не відповідає дійсності. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року даний адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 06 листопада 2018 року №3463/5 «Про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», яким вирішено тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що моніторинг реєстраційної дії позивача вчиненої у грудні 2015 року, результати якого стали підставою для проведення щодо неї камеральної перевірки і складання за її результатами довідки, що стала підставою для прийняття Мін`юстом спірного наказу, вчинено поза межами вимог Порядку №990 та Закону №1952-IV. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що 09 грудня 2015 року приватним нотаріусом ОСОБА_1 зареєстровано у базі даних Державного реєстру прав заяву №14759615 щодо зміни іпотекодержателя щодо нежитлового приміщення, подану представником ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС». В порушення п. 9 Порядку №868, п. 4, 7 Порядку №1141, приватним нотаріусом ОСОБА_1 не сформовано картку прийому вищезазначеної заяви №14759615, один примірник якої долучається до документів, поданих заявником, а другий примірник - надається заявнику відповідно до законодавства. За результатом розгляду заяви №14759615 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято рішення про внесення змін №26923423 та змінено іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна з ВАТ «ВТБ Банк» на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС». В порушення вимог п. 1, 9, 10, 13 Порядку №868, п. 4, 7, 56 Порядку №1141 приватним нотаріусом ОСОБА_1 здійснено вищезазначені реєстраційні дії без додання до Державного реєстру прав електронних копій документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію внесення змін. Щодо застосування Порядку №990, законодавством не передбачений проміжок часу, за який може здійснюватися контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації. Закон та Порядок встановлюють загальну можливість проведення контролю щодо усіх реєстраційних дій суб`єктами державної реєстрації. Окрім того, звернуто увагу на те, що Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» доповнено статтею 37-1, що передбачає повноваження Міністерства юстиції України на здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав і не встановлено обмеження відносно Міністерства юстиції України на здійснення контролю реєстраційних дій, що були вчинені до 02 листопада 2016 року. Позивач подала відзив на апеляційну скаргу відповідача, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначила, що картка прийому заяви №14759615 сформована. За внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, сплачується збір 0,04 мінімальної заробітної плати, яка становила 1 218 грн., враховуючи, що 60 відсотків коштів адміністративного збору, що залишається у приватних нотаріусів або акредитованих суб`єктів, які здійснили державну реєстрацію прав, до державного бюджету мало бути перераховано 19,50 грн. (1 218*0,04*40%=19,488), проте ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС» здійснило сплату адміністративного збору у розмірі 100 відсотків, а саме 48,72 грн. (1 218*0,04=48,72). Довідкою комісії встановлено, що адміністративний збір заявником сплачено у розмірі 48,72 грн., при цьому відповідач 1 не встановив та не вказав, в якому розмірі належало сплатити адміністративний збір за реєстраційною дією, однак дійшов невірного висновку, що ПН КМНО ОСОБА_1 прийнято рішення без внесення заявником відповідної плати адміністративного збору за вчинення реєстраційної дії. Станом на дату вчинення реєстраційної дії 09 грудня 2015 року Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не містив жодних вимог щодо сканування документів. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ «ПЕРМУС» подала заяву про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що про дане провадження товариство дізналося в червні 2021 року. Враховуючи карантинні обмеження, температурний режим, перебування представника на самоізоляції, неможливо належним чином підготувати заперечення проти рішення суду та забезпечити явку в судове засідання. Колегією суддів відмовлено у задоволенні цього клопотання, оскільки неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Суд апеляційної інстанції не визнавав обов`язковою участь у судовому засіданні сторін. Окрім того, до клопотання не додано доказів на підтвердження вказаних в ньому обставин. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, Наказом Міністерства юстиції України №3463/5 від 06 листопада 2018 року тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць (а.с. 13, 95, 103). Підставою прийняття даного наказу зазначено довідку від 19 жовтня 2018 року за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на підставі наказу Міністерства юстиції України від 03 жовтня 2018 року №3625/7 (а.с. 14-19, 96-101). З довідки вбачається, що комісією, у складі начальника відділу контролю у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб`єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату, головного спеціаліста відділу контролю у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб`єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату, головного спеціаліста відділу контролю у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб`єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріат, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 03 жовтня 2018 року №3625/7 проведено перевірку. Перевірку проведено згідно статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року №990, відповідно до наказу Міністерства юстиції України на підставі скарг ТОВ «ПЕРМУС» від 06 вересня 2018 року (а.с. 105-127) та 18 вересня 2018 року (а.с. 131-153). У довідці зазначено, що 09 грудня 2015 року о 18:13 приватним нотаріусом ОСОБА_1 зареєстровано у базі даних Державного реєстру прав заяву №14759615 щодо зміни іпотекодержателя щодо нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Гоголя, 84, прим. 1 , подану представником ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС» на підставі довіреності від 28 жовтня 2014 року, виданої приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Онопрієнко М.М. №1441 (електронна копія вищезазначеної довіреності відсутня у Державному реєстрі прав). В порушення пункту 9 Порядку №868, пунктів 4, 7 Порядку №1141, приватним нотаріусом ОСОБА_1 не сформовано картку прийому вищезазначеної заяви №14759615. У довідці також зазначено, що разом із заявою №14759615 для державної реєстрації заявником подано договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 09 грудня 2015 року, виданий приватним нотаріусом ОСОБА_1 №2324 (далі - договір №2324) (електронна копія договору №2324 відсутня у Державному реєстрі прав). 09 грудня 2015 року о 18:15 за результатом розгляду заяви №14759615 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято рішення про внесення змін №26923423 та змінено іпотекодержателя з Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС» (запис про іпотеку Державному реєстрі прав №922385, розділ №58420953109) об`єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Гоголя, 84, прим. 1 , загальною площею 269,6 кв. м. В порушення вимог пунктів 1, 9, 10, 13 Порядку №868, пунктів 4, 7, 56 Порядку №1141 приватним нотаріусом ОСОБА_1 здійснено вищезазначені реєстраційні дії, без додання до Державного реєстру прав електронних копій документів, на підставі, яких проведено державну реєстрацію внесення змін. З огляду на наведене, відповідно до ч.2 статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 9 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року №990, Комісією запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць. Не погоджуючись з такими діями та рішеннями (довідкою та наказом) відповідача, вважаючи їх протиправними, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 5 та 6 ч. 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV визначено, що Міністерство юстиції України: здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом. Стаття 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав. За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав. У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб. За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про: 1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав; 4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав. Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п`яти робочих днів з дня їх прийняття. У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб`єкта державної реєстрації прав. Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 1 Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року №990 (далі - Порядок №990) моніторинг реєстраційних дій - комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори), уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим Порядком. Відповідно до п. 5, 6, 7 Порядку №990 у разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб`єктів державної реєстрації. Результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії. У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік); прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки. За результатами проведеної камеральної перевірки Мін`юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу. В ході проведення камеральної перевірки встановлено та в довідці зазначено про порушення позивачем вимог законодавства при прийнятті рішення від 09 грудня 2015 року. Відповідно до п. 14 Порядку №990 (в редакції, що діяла на момент звернення до суду; в чинній редакції - п. 21), рішення Мін`юсту про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності може бути оскаржено відповідно до закону. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності" від 06 жовтня 2016 року №1666-VIII, який набрав чинності 02 листопада 2016 року, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV доповнено статтею 37-1, якою Міністерство юстиції України наділено повноваженнями контролю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав. Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації, який визначає процедуру здійснення Мін`юстом відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та розроблений на виконання статті 37-1 Закону №1952-IV, затверджений постановою від 21 грудня 2016 року №990 та набрав чинності 30 грудня 2016 року. Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, повноваження зі здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав, на підставі статті 37-1 Закону №1952-IV та Порядку №990, Міністерство юстиції України отримало лише з 02 листопада 2016 року, а шляхи реалізації таких повноважень - лише з 30 грудня 2016 року. Аналогічна позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 19 червня 2018 року по справі №826/12868/17. При цьому, оскаржувані накази містять посилання на статтю 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядок №990 та сам відповідач підтверджує, що під час проведення перевірки керувався цими нормами. Відповідно до статті 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Згідно рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Таким чином, за норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце. Крім того, Конституційний суд України в рішенні від 29 червня 2010 року №17-рп/2010 по справі №1-25/2010 зазначив, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями (абз. 3 пп. 3.1 п. 3 мотивувальної частини). У справі "Стіл та інші проти Сполученого Королівства" Європейський суд з прав людини наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що моніторинг реєстраційної дії позивача, вчиненої у грудні 2015 року, результати якого стали підставою для проведення щодо неї камеральної перевірки і складання за її результатами довідки, що стала підставою для прийняття Мін`юстом спірного наказу, вчинено поза межами вимог Порядку №990 та Закону №1952-IV. Так, Закон №1952-IV та Порядок №990 не містять норм, які б надавали Міністерству юстиції України право здійснювати моніторинг або проводити перевірки реєстраційних дій, вчинених державними реєстраторами або суб`єктами державної реєстрації прав, до моменту набрання чинності вказаними правовими нормами. Тому, з огляду на загально правові принципи, право Мін`юсту щодо здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав обмежено проведенням моніторингу та призначенням камеральних перевірок реєстраційних дій, вчинених суб`єктами державної реєстрації прав та державними реєстраторами до набрання чинності приписами статті 37-1 Закону №1952-IV та Порядку №990. Наведене, на думку колегії суддів, є самостійною підставою для задоволення позовних вимог у відповідній частині. Разом з тим, слід зазначити, що в спростування доводів комісії Мін`юсту про те, що в порушення п. 9 Порядку №868, п. п. 4, 7 Порядку №1141 приватним нотаріусом ОСОБА_1 не сформовано картку прийому заяви №14759615, позивачем до матеріалів справи долучено копію картки прийому заяви №26923369, в якій зазначено, що заява про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, подана ОСОБА_2 , отримана приватним нотаріусом ОСОБА_1, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, та зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 09 грудня 2015 року 18:13:44 за реєстраційним номером 14759615. Картку датовано 09 грудня 2015 року та скріплена підписом ОСОБА_1 (а.с. 173). Вказаних обставин відповідачем в апеляційній скарзі не спростовано та взагалі не прокоментовано. При цьому, доводи про не проведення позивачем реєстрації заяви покладено в основу скарги, не взявши до уваги висновки суду першої інстанції. Доводи відносно того, що на скарги ТОВ «ПЕРМУС» від 06 вересня 2018 року та 18 вересня 2018 року розповсюджуються положення Закону України "Про звернення громадян", в тому числі, щодо термінів подання скарги, судом не оцінюються, оскільки такі обставини не були покладені в основу оскаржуваного рішення. Щодо доводів стосовно того, що виготовлення електронних копій документів з оригіналів, поданих заявником для проведення державної реєстрації прав та копій документів, які пред`являються для державної реєстрації, прав шляхом сканування, не вимагалось на момент вчинення реєстраційної дії, то такі обставини також не були підставою для задоволення позову. Оскільки позивачем апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову подано не було, то на підставі статті 308 КАС України рішення в цій частині апеляційним судом не переглядається, відповідно, оцінка вимозі про зобов`язання ДП «НАІС» відновити доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не надається. Таким чином, проаналізувавши наведені вище норми законодавства та встановлені обставини справи, колегією суддів встановила обставин недотримання (порушення) відповідачем закріплених процесуальним законом критеріїв під час прийняття оскаржуваного рішення, що дає підстави для сумнівів у правомірності такого рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про часткове задоволення даного адміністративного позову. Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 328- 331 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 06 липня 2021 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Г.В. Земляна Є.І. Мєзєнцев