Постанова 4854 № 420/3035/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3035/21 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Кравця О.О., Зуєвої Л.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року, прийняте у складі суду судді Самойлюк Г.П. в місті Одеса по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 2174154/2495114438 від 26.11.2020р., зобов`язання зареєструвати податкову накладну № 4 від 02.11.2020р,- В С Т А Н О В И В: У березні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просив суд: - визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 2174154/2495114438 від 26.11.2020р.; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 4 від 02.11.2020р. датою її подання. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в рамках виконання договору поставки №1 від 01.01.2017р. уповноваженою особою позивача переданий, а покупцем ТОВ «СНТИ» прийнятий товар згідно видаткової накладної №101 від 02.11.2020р. на суму 406301,20 грн. За наслідками вказаних правовідносин із зазначеним контрагентом за «першою подією» позивачем сформовано податкову накладну № 4 від 02.11.2020р. та направлено до ДПС України для реєстрації в ЄРПН, проте відповідачем було зупинено її реєстрацію. Позивач надав пояснення та копії документів щодо зазначених операцій, достатні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, проте відповідач прийняв рішення щодо відмови в її реєстрації. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2174154/2495114438 від 26.11.2020р., прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області. Зобов`язано зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 02.11.2020р., яка подана фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , за датою її подання. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідно до фактичних обставин справи, позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну №4 від 02.11.2020 року, проте реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена. Апелянт вказує, що в подальшому підставою відмови у реєстрації вказаної накладної стало ненадання платником податків необхідних документів, а саме - первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні. Крім того, апелянт вказує, що правові підстави для зобов`язання ДПС здійснити реєстрацію спірних податкових накладних саме датою їх доставлення до ДПС України відсутні. Представник позивача надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.01.2017р. між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «СНТИ» (покупець) укладено договір поставки № 1 (а.с. 16). ФОП ОСОБА_1 сформовано податкову накладну № 4 від 02.11.2020р. та направлено для реєстрації в ЄРПН (а.с. 10). Позивачем отримано квитанцію з результатом обробки: документ прийнято, реєстрація зупинена (а.с. 11). Зазначено виявлені помилки: відповідно до п. 201.16 ст.201 ПК реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК № 4 від 02.11.2020р. в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. 24.11.2020 р. ФОП ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку направлено до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів на підтвердження операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено та додано відповідні документи (а.с. 13). Комісією ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 2174154/2495114438 від 26.11.2020р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 02.11.2020р. (а.с. 12). Позивач, не погоджуючись із рішенням податкового органу № 2174154/2495114438 від 26.11.2020р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 02.11.2020р., звернувся з адміністративним позовом до суду. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів та відповідно породжує неоднозначне трактування, що у свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Оскільки в порядку виконання обов`язку, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачами не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про задоволення позову в шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2174154/2495114438 від 26.11.2020р. Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (ділі ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165. Згідно п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Пунктами 4,5 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Відповідно до п.6 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано податкову накладну № 4 від 02.11.2020р для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, накладну було прийнято, але її реєстрація була зупинена, вказано що платник податку відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пунктом 1 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено, що платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. На переконання колегії суддів, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на необхідність надати пояснення та копії документів, а чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд. Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні жодні докази, що платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів, доказів наявності такої податкової інформації відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано. При цьому, навіть наявність такої інформації може свідчити лише про правомірність зупинення реєстрації податкової накладної, проте не звільняє відповідача від обов`язку зазначити чіткий перелік документів, яких не вистачає для реєстрації податкової накладної. У цьому контексті необхідно також зазначити, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Водночас, судом першої інстанції вірно встановлено, що 01.01.2017р. між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «СНТИ» (покупець) укладено договір поставки № 1, відповідно до п.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передавати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується приймати у власність від постачальника товар в асортименті, кількості та за цінами, визначеними у видаткових накладних, що становлять невід`ємну частину цього договору (а.с. 16). Згідно п.3.1 договору, постачання за даною угодою здійснюється на умовах самовивезення зі складу постачальника за рахунок покупця. За змістом п. 2.5 договору, покупець здійснює оплату за реалізований ним товар щомісяця. На підставі вказаного договору уповноваженою особою ФОП ОСОБА_1 згідно довіреності № 52 від 02.11.2020р. поставлено ТОВ «СНТИ» товар, на підтвердження чого надано засвідчену копію видаткової накладної № 101 від 02.11.2020р. на суму 406301,20 грн., в т.ч. ПДВ 67716,87 грн. (а.с. 13-14). На підтвердження факту транспортування поставленого товару надано засвідчену копію товарно-транспортної накладної № 101 від 02.11.2020р. (а.с. 14-15). Враховуючи, що з урахуванням умов договору (п.п. 2.5, 2.6), оплата покупцем за реалізований товар здійснюється щомісяця за загальною ціною товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника, оплата за поставлений товар 02.11.2020р. станом на момент надання позивачем пояснень до податкового органу ще не була проведена. За наслідками вказаної господарської операції за першою подією відповідно до вимог ПК України позивачем сформовано та направлено для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №4 від 02.11.2020р. Суд враховує, що видами діяльності ФОП ОСОБА_1 є: 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення (основний); 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.48 Оптова торгівля годинниками та ювелірними виробами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення. Судом встановлено, що 20.09.2016р. між ТОВ «ТБ СЕРВІС» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки № ТБ15, за умовами якого позивачем придбано товар за асортиментом, який у подальшому поставлений контрагенту ТОВ «СНТИ», що підтверджується копіями: платіжних доручень №586 від 06.11.2020р., № 590 від 10.11.2020р., видаткових накладних № ТБ-0012472 від 02.11.2020р., № ТБ-0012473 від 02.11.2020р., № ТБ-0000127 від 24.07.2018р., № ТБ-0010765 від 16.09.2020р. (а.с. 22-27). 01.07.2020р. між ТОВ «ОРЕНДА КОМПАНІ» (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (суборендар) укладено договір суборенди № 50/20, за умовами якого суборендодавець передає суборендареві за плату на певний строк у користування нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення для здійснення суборендарем господарської діяльності. Згідно п. 1.2 вищевказаного договору, в суборенду передається нежитлове приміщення площею 1153,2 кв.м., що розташоване на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 27-29). Крім того, позивачем надано копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 602-123-20-3/5597 від 22.12.2016р. (об`єкт експертизи посуд силіконовий), що виданий Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (а.с. 30). Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем в електронному вигляді направлено до податкового органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої було зупинено разом з переліком документів, що підтверджують реальність здійснення операції та пояснень. Позивачем направлено до контролюючого органу пояснення щодо ПН/РК. Однак, Комісією ДПС з питань реєстрації податкових накладних регіонального рівня було прийнято відповідне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 02.11.2020р.. Підставами вказано - ненадання платником податків копій документів, а саме - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18 зазначив: «…Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу». Отже, на думку колегії суддів, вимоги контролюючого органу щодо надання всіх можливих документів по господарській операції, не можуть бути визнані такими, що відповідають приписам та меті податкового законодавства. Фіскальний орган має обмежитись таким обсягом документального підтвердження господарської операції, який в достатній мірі доводить її реальність та законність. Витребування інших (можливих) документів і, як наслідок їх ненадання, відмову в реєстрації податкової накладної колегія суддів вважає надмірним формалізмом та необґрунтованим втручанням в діяльність господарюючих суб`єктів, що є, нічим іншим, як обмеженням права на свободу господарювання в ракурсі правомірності дій платника податків, доки не доведено зворотнє. Відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від

04. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 02.11.2020р. є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому, належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов`язання ДПС України провести реєстрацію спірної податкової накладної датою її подання на реєстрацію, що узгоджується як з положеннями Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, так і зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту). Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта, що правові підстави для зобов`язання ДПС здійснити реєстрацію спірних податкових накладних саме датою їх доставлення до ДПС України відсутні, із посиланням на аналогічну правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 22.07.2019 по справі № 815/2985/18, оскільки висновки Верховного Суду здійсненні з питань застосування норм Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року, що втратив чинність 01 лютого 2020 року. Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 2174154/2495114438 від 26.11.2020р., зобов`язання зареєструвати податкову накладну № 4 від 02.11.2020р залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М. П. Коваль Суддя: О. О. Кравець Суддя: Л.Є. Зуєва