Постанова Одеський апеляційний суд № 491/549/20

Номер провадження: 22-ц/813/6126/21 Номер справи місцевого суду: 491/549/20 Головуючий у першій інстанції Желясков О. О. Доповідач Ващенко Л. Г. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.07.2021 року м. Одеса Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі: головуючої судді Ващенко Л.Г. суддів Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С., у порядку ст. 369 ЦПК України, розглянула апеляційну скаргу представника акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 22 грудня 2020 року (одноособово суддя Желясков О.О.) у цивільній справі за позовом акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА (короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції) 06.07.2020 року акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі-Банк) звернулось із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 12 600,76 гривень. Позов обґрунтовано наступним. 19.07.2010 між Банком та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 7 000 гривень. Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. В заяві про укладення кредитного договору від 19.07.2010 року відповідач підтвердив свою згоду на те, що заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг, "Правилами користування платіжною карткою", "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ними договір. Договором та зазначеними правилами передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитним лімітом, сплати нарахованих за період користування кредитом відсотків, за перевитрати платіжного ліміту, комісії за користування кредитом та інших витрат. Посилаючись на те, що відповідач належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором, станом на 08.06.2020 року має місце заборгованість в сумі 12 600,76 гривень, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 8 534,55 гривень; 8 534,55 гривень заборгованості за простроченим тілом кредиту; 2 989,98 гривень заборгованість за простроченими відсотками, штраф 500 гривень (фіксована частина); штраф 576,23 гривень (процентна складова), Банк просив про задоволення позову. Відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України, відповідач сповіщений про наявність позову в суді. Відповідач не надав відзив на позовну заяву. Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 22.12.2020 року Банку відмовлено у позові в повному обсязі. (короткий зміст вимог апеляційної скарги) Банк не погодився із рішенням суду від 22.12.2020 року і в особі представника подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. (узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу) Апеляційна скарга представника Банка зазначає: 19.07.2010 року відповідач підписав Анкету- заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до якої відповідач погодився, що Анкета - заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, правилами користування карткою, основними умовами обслуговування складають договір про надання банківських послуг. Відповідач з Умовами та Правилами, Тарифами банку ознайомлений та їх положень і зобов`язався неухильно дотримуватись, підтвердив, що в подальшому зобов`язується самостійно знайомитися зі всіма змінами Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів на сайті Банку. Відповідач погодився з Умовами та Правилами надання банком послуг, які разом з цією заявою, зразками підписів складають змішаний договір банківського рахунку і кредитного договору. Приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг є укладенням договору з банком. Форма договору повністю узгоджується із положеннями статей 207, 639, 642 ЦК України. Відповідачем не заявлялись позовні вимоги про визнання вказаного кредитного договору недійсним або нікчемним. 19.07.2010 року відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку № НОМЕР_1 , яка в подальшому перевипускалась, на картку встановлений кредитний ліміт в розмірі 7 000 гривень. Із розрахунку заборгованості та виписки по рахунку прослідковується, що відповідач користувався грошима, знімав кошти в банкоматі, розплачувався за товар в магазині, а також частково погашав заборгованість. Виписка по рахунку є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №

75. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 11.11.2020 року по справі № 205/4176/18, а саме, «виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом апеляційної інстанції у сукупності з іншими доказами». Аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 21.10.2020 року по справі № № 190/1419/19-ц: "відповідачем не спростовано фактичне користування кредитними коштами, що слідує з виписки по її картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, яка є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18-ц (провадження № 61-9618св19)». Відповідач не надав доказів на спростування заборгованості, а тому підстав відмовляти у стягненні заборгованості за тілом кредиту у суду не було. Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. 19.07.2010 року відповідачем підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна, 30 днів пільгового періоду. В кінці довідки зазначено: З фінансовими умовами надання кредитки Універсальна, 30 днів пільгового періоду і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений (а). У вказані довідці зазначено: базова відсоткова ставка за користування кредитом (3% на місяць),розмір щомісячних платежів у розмірі 7% від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, порядок нарахування пені за невчасне погашення заборгованості, а саме (Пеня=пеня(1)+пеня (2), де пеня(1)=(базова % ставка за договором)/30 нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня(2)=1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше); розмір штрафів при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж 30 днів, а саме (500грн. +5% від суми заборгованість по кредитному договору, із врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій). Заперечень щодо підпису указаної довідки відповідачем не надано. Тобто, сторонами при укладенні кредитного договору були досягнути усі істотні умови договору. Довідку про умови кредитування від 19.07.2010 року суд першої інстанції належним чином не оцінив, хоча Верховний Суд вже звертав увагу на такі обставини, зокрема, у постанові від 04.11.2020 року по справі № 534/1072/18-ц: "апеляційний суд не звернув уваги на те, що в матеріалах справи наява підписана відповідачем довідка про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в якій також визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку; відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування". Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.10.2020 року по справі № 456/3643/17, від 04.12.2019 року по справі № 750/6058/17-ц. від 23.12.2019р. по справі № 572/1169/17, від 12.02.2020 року по справі № 382/327/18-ц, від 26.02.2020 року по справі № 355/1091/17. Судом першої інстанції проігнорована усталена судова практика Верховного Суду, не взяті до уваги постанови Верховного Суду за аналогічними справами, чим порушено формування єдиної правозастосовної практики по аналогічним справам. Оскільки сторони узгодили розмір відсоткової ставки, пені та штрафів у підписаній відповідачем довідці про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна, 30 днів пільгового періоду, правових підстав відмовляти у стягненні відсотків та неустойки у суду не було. (узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи) Відповідач ОСОБА_1 не скористався правом надати відзив, пояснення або заперечення на апеляційну скаргу. ІІІ.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА (встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини) Судом першої інстанції встановлені і сторонами неоспорені такі обставини. 19.07.2010 між Банком та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку №0801141000164435423, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 7 000 гривень (а.с. 26). 19.07.2010 року відповідачем також підписана довідка №1400081500164072897 до договору SAMDN50OTC003498738 про умови кредитування з використанням кредитки VISA CLASSIK, яка зазначає: «З фінансовими умовами надання кредитки VISA CLASSIK і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений (а)». Довідка зазначає: базову відсоткову ставку за користування кредитом (3% на місяць), розмір щомісячних платежів у розмірі 7% від заборгованості; строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним; порядок нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості, а саме (Пеня=пеня(1)+пеня (2), де пеня(1)=(базова % ставка за договором)/30-нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня(2)=1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше); розмір штрафів при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж 30 днів, а саме (500грн. +5% від суми заборгованість по кредитному договору, із врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій), а.с.27. 19.07.2010 року відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку № НОМЕР_1 , яка в подальшому перевипускалась (07.04.2017 року зі строком дії до 04/18 і 22.02.2017 року зі строком дії до 07/20), на картку встановлювались кредитні ліміти (а.с.24,25). Банк виконав вимоги кредитного договору і надав відповідачу кредитні кошти, визначені у договорі від 19.07.2010 року б/н, що не спростовано відповідачем. З виписки по рахунку вбачається, що відповідач починаючи з 2010 року користувався кредитними грошима, знімав кошти в банкоматі, розплачувався за товар в магазині і частково погашав заборгованість, зокрема, останнє поповнення відповідачем карткового рахунку мало місце 26.09.2019 року (а.с.18-24). Позичальник свої зобов`язання належним чином не виконує, протягом тривалого часу не здійснює погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого у позичальника перед Банком утворилась заборгованість за кредитом станом на 08.06.2020 року в сумі 12 600,76 гривень, яка складається із: заборгованості за кредитом (простроченим тілом кредиту) у розмірі 8 534,55 гривень; заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 2 989,98 гривень; штраф 500 гривень (фіксована частина); штраф 576,23 гривень (процентна складова). Судом апеляційної інстанції нові обставини не встановлювались і нові докази не досліджувались. Між сторонами виникли правовідносини із кредитних зобов`язань, які регулюються нормами ЦК України. (доводи, за якими суд апеляційної інстанції у зв`язку з чим рішення суду підлягає залишенню без змін) Суд першої інстанції, відмовляючи у позові виходив з недоведеності Банком позовних вимог (а.с.74-80). Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 526 ч.1, 527 ч.1, 530 ч.1 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 610 ч.1, 612 ч.1 ЦК України). Позов підлягає задоволенню з огляду на наступне. 19.07.2010 року між Банком та ОСОБА_1 укладений кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку №0801141000164435423, відповідно до умов якого відповідач підписав заяву та отримав кредит у розмірі 7 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач ОСОБА_1 19.07.2020 року підписав довідку про умови кредитування карта VISA CLASSIC, яка зазначає: пільговий період (нарахування процентів здійснюється по ставці 0,01% річних); базова % ставка у місяць (нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів на рік) 3,0%; розмір щомісячних платежів (які включають плату за використання кредитних коштів за звітний період) 7% від заборгованості, але не менш 50,00 гривень та більш залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів до 25 числа наступного за звітним; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості пеня (1) базова процентна ставка за договором/30 нараховується за кожен день прострочки кредиту; пеня (2) 1% від заборгованості, але не менш 30,00 гривень в місяць, нараховується один раз на місяць, при наявності прострочки за кредитом або процентам 5 та більш днів при наявності прострочки на суму від 50,00 гривень та більше (а.с. 27). Відповідно до Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку і діє до останнього календарного дня вказаного місяця. 19.07.2010 року відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку № НОМЕР_1 , яка в подальшому перевипускалась. Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого клієнту карткового рахунку. За період з 19.07.2010 року по 22.02.2017 року, ОСОБА_1 , на підставі договору від 19.07.2010 р., отримав картки №№ НОМЕР_2 зі строком дії останньої перевипущеної картки - до останнього дня 07/20. З виписки по картковим рахункам ОСОБА_1 вбачається, що відповідач, отримавши кредитну картку, користувався нею (знімав кошти у банкоматах, розраховувався за покупки в магазинах, поповнював баланс мобільного телефону, а також частково сплачував заборгованість) у період з 2010 року по 2019 рік, при цьому, останнє поповнення карткового рахунку мало місце 26.09.2019 року. Банківська виписка має статус первинного документу, що вбачається з Переліку типових документів, затвердженого наказом МЮУ від 12.04.12 р. № 578/5, відповідно до якого, до первинних документів, які фіксують факт виконання господарської операції та служать підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок. Обґрунтовуючи право вимоги щодо cтягнення заборгованості за простроченими відсотками, неустойки у вигляді штрафів, Банк зазначав, що відповідач був обізнаний з умовами кредитування й тарифами з обслуговування кредитної картки VISA CLASSIK, що вбачається з довідки від 19.07.2010 року і погодився з ними, підписавши зазначену довідку. Зважаючи на те, що матеріали справи містять належні докази того, що під час підписання 19.07.2010 року Анкети-заяви відповідач ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування, що вбачається з довідки від 19.07.2010 року про умови кредитування з використанням кредитки VISA CLASSIK, яка зазначає відповідальність позичальника за порушення умов зобов`язання, а саме, сплату неустойки у вигляді пені, штрафів та заборгованості за простроченими відсотками, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у позові про стягнення заборгованості за кредитом, простроченими відсотками і штрафів. Заборгованість за кредитом (прострочена заборгованість за кредитом) у розмірі 8 534,55 гривень, заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 2989,98 гривень, штрафи 500 гривень (фіксована частина) і 576,23 гривень (процентна складова), підлягають стягненню з відповідача на користь Банка. Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову. (мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу) Доводи представника Банка у скарзі щодо необґрунтованості відмови у позові про стягнення заборгованості і наявності підстав для задоволення позову, прийняті до уваги судом апеляційної інстанції і є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нового судового рішення. (чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду) Порушене відповідачем право Банка на стягнення заборгованості за зобов`язанням підлягає захисту судом апеляційної інстанції шляхом задоволення позову. (висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції) Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є : неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи(ст. 376 ч.ч.1,2 ЦПК України). Приймаючи до уваги, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд дійшов неправильного висновку про відмову у позові і порушив норми матеріального права, оскільки неправильно застосував ст. ст. 526 ч.1, 527 ч.1, 610 ч.1, 611 ч.1, 1054 ч.1 ЦК України, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення. Щодо сповіщення осіб, які беруть участь у справі про відкриття провадження в суді апеляційної інстанції. Представник Банка 08.02.2021 року отримав копію ухвали суду від 21.01.2021 року про відкриття провадження у справі і сповіщений про розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.99). Відповідач ОСОБА_1 06.02.201 року отримав копію ухвали суду від 21.01.2021 року про відкриття провадження у справі і копію апеляційної скарги Банка, сповіщений про можливість надати до 21.02.2021 року відзив на апеляційну скаргу і про розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.100). СУДОВІ ВИТРАТИ Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.1, ч.2 п.п.1-3 ЦПК України). Колегія суддів задовольняє скаргу і скасовує рішення суду першої інстанції з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову, тому Банк має право на відшкодування судових витрат у вигляді судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 2 102 гривень та 3 153 гривень за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (а.с. 1, 87). ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.2, ст. 376 ч.ч.1,2, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - задовольнити. Рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 22 грудня 2020 року скасувати. Позов акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН № НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором станом 08.06.2020 року у розмірі 12 600,76 гривень, яка складається із: заборгованості за кредитом (простроченим тілом кредиту) у розмірі 8 534,55 гривень; заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 2 989,98 гривень; штраф 500 гривень (фіксована частина); штраф 576,23 гривень (процентна складова), а також судовий збір у розмірі 2 102 гривень за розгляд справи в суді першої інстанції та 3 153 гривень за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови суду складено 07.07.2021 року. Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко Є.С. Сєвєрова Г.Я. Колесніков