Постанова 4856 № 120/6982/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/6982/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух В.М. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 05 липня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання протиправними дій Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за період з 2016 по 2019 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.ст.12-13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; зобов`язання Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 сум щорічної грошової допомоги до 05 травня за період з 2016 по 2019 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та семи мінімальних пенсій за віком у 2020 році з урахуванням виплачених сум. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком; зобов`язано Департамент соціальної політики Вінницької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що позивач пропустив шестимісяччний строк звернення до суду, оскільки одноразова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік перерахована ОСОБА_1 03.04.2020 і з цього моменту він мав дізнатися про порушення своїх прав. При цьому відмова, викладена в листі №С-08-109255/8-04-32 від 21.10.2020, не спростовує факту обізнаності позивача про розмір виплаченої йому грошової допомоги. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 06.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради із заявою про здійснення доплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за період з 2016 року по 2020 рік. Листом Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради №С-08-109255/8-04-32 від 21.10.2020 року позивача повідомлено про те, що грошова допомога до 5 травня 2020 року йому, як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок війни, була нарахована і виплачена відповідачем в межах фактично виділених та профінансованих на цю мету коштів Міністерством соціальної політики України у розмірі 3160,00 грн, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Законом України "Про жертви нацистських переслідувань". Також вказали про відсутність у Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради можливості та повноважень здійснити доплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016-2020 роки. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент нарахування і виплати позивачу одноразової грошової допомоги у 2020 році діяла стаття 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю 3 групи - 7 мінімальних пенсій за віком. Відмовляючи в задоволенні позову в іншій частині, суд першої інстанції виходив з того, що право на нарахування і виплату разової грошової допомоги до 5 травня, у розмірі передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виникло у позивача після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року №3-р/2020. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного. Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22.10.1993 року (далі - Закон № 3551-XII). Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року № 367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком Пп."б" пп. 1 п. 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 року (який набрав чинності 01.01.2008 року) ч. 5 ст. 13 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України". Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 року. Законом України від 28.12.2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (який набрав чинності 01.01.2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. На виконання вказаних положень Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України щороку приймалися постанови, якими визначено розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій, а саме: № 147 від 31.03.2015 року, № 141 від 02.03.2016 року, № 233 від 05.04.2017 року, № 170 від 14.03.2018 року, № 237 від 20.03.2019 року та № 112 від 19.02.2020 року. Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. При цьому в п. 2.2 мотивувальної частини рішення від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Відповідно до ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Таким чином, на час виникнення спірних відносин у зв`язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію ч.5 ст.13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком. Водночас, постановою Кабінету Міністрів України № 112 від 19.02.2020 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" установлено, що у 2020 році виплата разової грошової допомогидо 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи здійснюється у розмірі 3160 гривень (підпункт 1 пункту 1), тобто у меншому розмірі , ніж передбачено ч.5 ст.13 Закону №3551-XII. Отже, на час виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова №

112. Відповідно до ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що для визначення розміру разової грошової допомоги позивачу у 2020 році слід застосовувати ч.5 ст.13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, який має вищу юридичну силу. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 . Виходячи з суб`єктного складу спірних правовідносин, підстав виникнення спору та правового регулювання спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про те, що дана справа відповідає ознакам типової справи, викладеним у рішенні Верховного Суду у справі №440/2722/20. Згідно з ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Згідно зі ст.1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-IV) мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом. Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-IX від 14.11.2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2020 року - 1638 гривень. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році становить 11466 грн (1638 грн х 7). Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, строк звернення до суду слід обчислювати з моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав. При цьому під терміном "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. В той же час словосполучення "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19). В позовній заяві позивач стверджує, що про порушення його прав йому стало відомо з листа відповідача від №С-08-109255/8-04-32 від 21.10.2020. Водночас, в обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що строк звернення до суду у даній справі слід обчислювати з моменту перерахування суми одноразової допомоги до 5 травня Департаментом соціальної політики ВМР, що підтвержується платіжним дорученням №1641 від 03.04.2020. Відповідно до платіжного доручення №1641 від 03.04.2020 Департамент соціальної політики Вінницької міської ради перерахував ФВОУ АТ Ощадбанк 5192740 грн щорічної грошової допомоги ветеранам війни. Згідно зі списком №312 одноразової допомоги до 9 травня для зарахування на особові рахунки отримувачів до банку Обласне управління ощадбанку за 04 місяць 2020 року позивач вказаний в переліку осіб, яким нарахована грошова допомога. В той же час вказані вище документи не підтверджують дату виплати грошової допомоги до 5 травня безпосередньо позивачу, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими. Крім того, самий лише факт виплати ОСОБА_1 суми 3160 грн не дає позивачу можливість дізнатися підстави, з яких Департамент соціальної політики Вінницької міської ради нарахував йому суму грошової допомоги до 5 травня у меншому розмірі, ніж передбачено ч.5 ст.12 Закону № 3551-XII, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що про порушення своїх прав позивач дізнався з відмови відповідача щодо здійснення доплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, викладеної у листі №С-08-109255/8-04-32 від 21.10.2020. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі 20.11.2020 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч.2 ст.122 КАС України. Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.