Постанова 4855 № 620/6530/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/6530/20 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ 18 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області «По особовому складу» від 13.08.2020 № 222 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби за пунктом 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію»; - поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з 17 серпня 2020 року; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 17 серпня 2020 року по дату ухвалення рішення суду, обчислену відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100; - допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з 17 серпня 2020 року; - допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що в рапорті про звільнення за власним бажанням не узгоджено дату звільнення, тому останній не міг бути підставою для прийняття спірного наказу. Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з підстав хвороби та тривалого лікування. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року клопотання позивача задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено його. Відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Витребувано у відповідача належним чином засвідчені документи, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення. Встановлено відповідачеві 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. 25 січня 2021 року Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області подано заяву про продовження строку подачі відзиву на позовну заяву, оскільки представником відповідача для з`ясування всіх обставин зроблено ряд запитів та у встановлений строк відповідач не змогло зібрати всі докази та відповідно підготувати відзив. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року продовжено строк на подання відзиву до суду на 5 днів з дня отримання даної ухвали суду. 18 лютого 2021 року Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області подано заяву, у якій відповідач просив повторно розглянути питання пропуску позивачем строку звернення до суду та не приймати довідку в якості належного доказу. Відповідач зазначав, що з метою отримання офіційного документального підтвердження інформації щодо тимчасової непрацездатності позивача відповідачем направлено лист до Прилуцької міськради з проханням провести перевірку та повідомити про її результати ГУ НП в Чернігівській області. Станом на 17.02.2021 відповідь на вказаний лист не надійшла. Одразу після надходження вказаної відповіді ГУ НП в Чернігівській області зобов`язалося повідомити суд. 19 лютого 2021 року відповідачем долучено копії документів, які на переконання відповідача, спростовували доводи позивач про факт його амбулаторного лікування в Прилуцькій центральній міській лікарні в період з 31.08.2020 по 11.12.2020 та відповідно підтверджували факт пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року заяви відповідача від 18.02.2021 та від 19.02.2021 повернуто без розгляду, оскільки такі подані з порушенням приписів статті 47 КАС України. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. В апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити та закрити провадження по справі у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з даним позовом. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано правової оцінки доводам відповідача щодо неможливості застосування в даних правовідносинах норм постанови КМУ №114 від 29.07.1991 та норм КЗпП України. Водночас, судом не надано правової оцінки доводам відповідача щодо необхідності застосування до спірних правовідносинах норм спеціального законодавства, зокрема, Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №1235 від 23.11.2016. Крім того апелянт вказує, що звертав увагу суду першої інстанції на невідповідність наданих позивачем копій довідок про тимчасову непрацездатність вимогам чинного законодавства та зазначав про направлення відповідних запитів та зміст отриманих відповідей уповноважених посадових осіб, які підтверджують факт використання позивачем завідомо підробленого документу при вирішенні питання про поновлення строку звернення до суду, у зв`язку з чим просив залишити позов без розгляду. В свою чергу, судом не вжито всіх повноважень, визначених процесуальним законодавством щодо витребування усіх доказів, необхідних для встановлення фактичних обставин у справі стосовно встановлення належності та допустимості доказу, відносно якого маються обґрунтовані сумніви в його достовірності. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції. 27 липня 2020 року позивач звернувся до керівника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області із рапортом про звільнення за власним бажанням. Наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 222о/с від 13.08.2020 старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП, звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 17 серпня 2020 року. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом. Питання дотримання строку звернення до адміністративного суду передує вирішенню спору по суті. При вирішенні питання щодо застосування строків звернення до адміністративного суду колегія суддів виходить з наступного. За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Строки звернення до адміністративного суду регламентовано статтею 122 КАС України. Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу. Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності. В свою чергу, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами. Вищевказане свідчить, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів. Звертаючись до фактів цієї справи, колегія суддів зазначає, що в обґрунтування заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач посилався на хворобу та тривале лікування, на підтвердження чого надав довідки Прилуцької центральної міської лікарні №79 від 14.08.2020 (за період з 15.08.2020 по 25.08.2020), № 512 від 11.12.2020 (за період з 31.08.2020 по 11.12.2020). На підставі зазначених доводів та доказів, суд першої інстанції дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду та поновив позивачу пропущений строк. Водночас, відповідач неодноразово звертав увагу суду першої інстанції на невідповідність наданих позивачем довідок вимогам нормативних актів, які регулюють порядок засвідчення у громадян тимчасової непрацездатності, та просив додатково розглянути питання пропуску позивачем строку звернення до суду. Відповідач наголошував, що довідка №79 за період тимчасової непрацездатності за період з 15.08.2020 по 25.08.2020, датована 14.08.2020, тобто раніше початку періоду непрацездатності. Крім того, така довідка не відповідає нормам наказу МВС України №201 від 23.03.2016. Разом з цим, довідка № 512 від 11.12.2020 за період тимчасової непрацездатності з 31.08.2020 по 11.12.2020 не є довідкою про тимчасову непрацездатність в розумінні норм наказу МОЗ України №455 від 13.11.2001, який визначає осіб, які уповноважені видавати довідки про тимчасову непрацездатність, терміни встановлення тимчасової непрацездатності та форми відповідних довідок, та відповідно не є належним доказом поважності пропуску позивачем строку звернення до суду. З метою отримання офіційного документального підтвердження зазначеної в довідці №512 від 11.12.2020 (за період з 31.08.2020 по 11.12.2020) інформації відповідачем направлено лист до Прилуцької міськради з проханням провести перевірку та повідомити про її результати ГУ НП в Чернігівській області, про що відповідач повідомляв суд першої інстанції. З матеріалів справи вбачається, що ГУ НП в Чернігівській області зверталося також безпосередньо до Прилуцької центральної міської лікарні та просило повідомити про перебування на лікарняному (як амбулаторно, так і стаціонарно) ОСОБА_1 у період з 31.08.2020 по 11.12.2020. До заяви про залишення позовної заяви без розгляду від 19.02.2021 відповідачем було долучено лист-відповідь Прилуцької центральної міської лікарні №01-15/193 від 18.02.2021, за змістом якого адміністрація комунального некомерційного підприємства «Прилуцька центральна міська лікарня» повідомила, що ОСОБА_1 в період часу з 31.08.2020 по 11.12.2020 на амбулаторному та стаціонарному лікуванні у відповідному закладі не перебував. Вказані доводи відповідача залишені поза увагою суду попередньої інстанції. Повертаючи без розгляду заяви Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 18.02.2021 про повторний розгляд питання пропуску позивачем строку звернення до суду та не прийняття довідки №512 від 11.12.2020 в якості належного доказу та від 19.02.2021 про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що вказані заяви відповідача подані з порушенням приписів статті 47 КАС України, якою передбачено, що будь - яка заява (клопотання) подається не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Колегія суддів вважає помилковими такі висновки суду попередньої інстанції, оскільки стаття 47 КАС України жодним чином не врегульовує процесуальні питання пов`язані з поданням та розглядом поданої відповідачем заяви про залишення позовної заяви без розгляду. Частиною 1 статті 47 КАС України встановлено строк подання не будь-якої заяви (клопотання), як зазначив суд першої інстанції, а заяви позивача про зміну предмету або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог. Разом з цим, колегія суддів зауважує, що вперше відповідач вказував про невідповідність наданих позивачем довідок нормативним актам, які регулюють порядок засвідчення у громадян тимчасової непрацездатності, та просив повторно розглянути питання щодо пропуску позивачем строку звернення до суду у відзиві на позовну заяву (25.01.2020), строк подання якого було продовжено ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду 27 січня 2021 року. Проте, вказаним доводам відповідача судом першої інстанції не було надано оцінку. Таким чином, повертаючи без розгляду заяви відповідача на підставі статей 47, 167 КАС України та не надавши оцінку доводам відповідача, викладеним у відзиві на позовну заяву, щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права. Так, наданий відповідачем до суду першої інстанції лист-відповідь Прилуцької центральної міської лікарні №01-15/193 від 18.02.2021 спростовує доводи позивач про перебування на лікуванні у період з 31.08.2020 по 11.12.2020. Крім того, відповідачем до апеляційної скарги долучено лист Прилуцької міськради про проведення перевірки достовірності наданих документів №02-16/780 від 18.02.2021, за змістом якого виконавчий комітет Прилуцької міської ради Чернігівської області повідомив наступне: «… Відповідно до листа в.о. директора закладу Слободенюк Л.В. Від 16.02.2021 №01-13/66, ОСОБА_1 у період з 31.08.2020 по 11.12.2020 на амбулаторному лікуванні в лікарів загальної практики сімейної медицини КНП «Прилуцький міський центр первинної медико-санітарної допомоги» з діагнозом коронавірусної хвороби не перебував. ... За інформацією головного лікаря закладу Погорілої Я.В. , наданою в листі від 18.02.2021 №01-121-194, довідки ЛКК у закладі видаються на фірмових бланках іншого зразка (виняток - частина довідок психіатричним хворим). Копія бланку виписки додається до відповіді. Текстове оформлення довідок здійснює секретар ЛКК, супроводжується реєстрацією в журналі ЛКК з вказанням на довідці номера протоколу рішення ЛКК та дати видачі. Надана копія довідки громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не на фірмовому бланку КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» та оформлена не секретарем ЛКК. Запис у журналі ЖК за 11.12.2020 щодо гр. ОСОБА_1 № 512 відсутній (до того ж, груднева нумерація журналу ЖК за 2020 рік починається з №3133). Також повідомляємо, що громадянин ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» за вищевказаний період не перебував.». Враховуючи дату листа відділу правового забезпечення ГУ НП у Чернігівській області щодо проведення перевірки за фактом достовірності довідки та вихідну дату листа-відповіді Прилуцької міськради, а також з огляду на те, що відповідач у суді першої інстанції зазначав, що звертався до Прилуцької міськради з проханням провести перевірку інформації, зазначеної в довідці №512 від 11.12.2020 (за період з 31.08.2020 по 11.12.2020), та зобов`язувався одразу після надходження вказаної відповіді повідомити суд, колегія суддів, відповідно до положень частини 4 статті 308 КАС України, вважає за можливе прийняти вказаний доказ. Таким чином, доводи позивача щодо пропуску строку звернення до суду з підстав перебування на лікуванні у Прилуцькій центральній міській лікарні у період з 31.08.2020 по 11.12.2020 не підтверджені належними, допустимими і достовірними доказами, та спростовуються матеріалами справи. Інших причин пропуску строку звернення до суду позивачем не зазначено. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин. За таких обставин справи, підстави для надання судом апеляційної інстанції оцінки доводам апелянта по суті спору відсутні. Відповідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Пунктом 8 частини1 статті 238 КАС України встановлено, що суд залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. За змістом частин 3, 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 . Керуючись статтями 122, 123, 240, 315, 319, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області задовольнити частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року скасувати. Адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанова складена в повному обсязі 06 липня 2021 р. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко