Постанова 4855 № 320/2379/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2379/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., При секретарі: Лещенко В.С., За участю представника позивача: Моханько К.М., представника відповідача: Ланок І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просила: визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Київській області від 19.12.2019 №329-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач при виданні оскаржуваного наказу діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та порушив законодавчо визначену процедуру притягнення позивача, як державного службовця, до дисциплінарної відповідальності при накладенні дисциплінарного стягнення. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року позовні вимоги - задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 19.12.2019 №329-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у позивача існує приватний інтерес щодо строкового платного користування земельною ділянкою для товарного сільськогосподарського виробництва з ТОВ «Агрокомплекс». На думку апелянта, оскільки позивачем не було повідомлено у встановлений законом термін про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів по відношенню до ТОВ «Агрокомплекс», тому наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності є правомірним. Також, податковий орган просить здійснити заміну відповідача - Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797). Так, Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» від 30.09.2020 № 893 (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком (у тому числі Головне управління ДПС у Київській області). Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій. Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 2 Постанови 893). Згідно з наказом Державної податкової служби України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 30.09.2020 № 529 утворені як відокремлені підрозділи Державної податкової служби України територіальні органи згідно з переліком (додаток до цього наказу), серед яких Головне управління ДПС у Київській області. Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у Київській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 №643, Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44096797), забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Київської області та є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 43141377). Наказом Державної податкової служби України «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» від 24.12.2020 №755 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови

893. У відповідності до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. З огляду на вказане, колегія суддів зазначене вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, тому слід замінити сторону - Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797). У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що твердження відповідача щодо наявності конфлікту інтересів в діях позивача є передчасними, так як такі доводи ґрунтувались виключно на припущеннях та суб`єктивному тлумаченню норм Закону України «Про запобігання корупції». Крім того, позивач звертає увагу на те, що оскаржуваний наказ виданий у період тимчасової непрацездатності, що також свідчить про безпідставність притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, 04.09.2019 ОСОБА_1 призначено в порядку переведення на посаду заступника начальника управління - начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Білоцерківського управління ГУ ДПС у Київській області на підставі наказу від 03.09.2019 року №48-о. Разом з тим, ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 03.08.2019 №2117 отримала право власності на земельну ділянку площею 2,45 га. 12 серпня 2019 року позивачем оформлено додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору про оренду землі №66 щодо строкового платного користування земельною ділянкою для товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,45 га строком дії до 2030 року, яку було оформлено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс», що перебуває на податковому обліку в ДПІ м. Біла Церква. З огляду на вказане, Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Київській області відкрито дисциплінарну справу стосовно заступника начальника управління-начальника відділу адміністрування податків і зборів з юридичних осіб Білоцерківського управління ГУ ДПС у Київській області ОСОБА_1. За результатами розгляду дисциплінарної справи позивача встановлено, що заступником начальника управління-начальником відділу адміністрування податків і зборів з юридичних осіб Білоцерківського управління ГУ ДПС у Київській області ОСОБА_1. не повідомлено безпосереднього керівника про наявність у неї конфлікту інтересів відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції». Так, дисциплінарною комісією сформовано висновок «Про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності», згідно якого вбачається наступне. У відповідності до висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені від 13.08.2019 щодо ТОВ «Агрокомплекс», останній підписано першим заступником начальника ГУ ДФС у Київській області Кучеренко О., а висновок про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені від 15.10.2019 щодо ТОВ «Агрокомплекс» підписано заступником начальника ГУ ДПС у Київській області Мартишок О., тобто остаточне рішення про повернення платникам податків надмірно сплачених коштів приймається керівництвом саме Головного управління Державної податкової служби у Київській області. Крім того, довідку про набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи, що видана 08.10.2019 ТОВ «Агрокомплекс», також підписано уповноваженою особою Головного управління ДПС у Київській області Оксаною Чустіль. При цьому, 10.08.2019 на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції позивачем було подане повідомлення про суттєві зміни в майновому стані щодо отримання спадщини, зокрема земельної ділянки, загальною площею 2,450 га., що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н., Терезинська селищна рада. З огляду на вищевикладене та у відповідності до вимог частин першої та другої статті 77 Закону України «Про державну службу» на підставі п.2 та п.5 частини другої статті 65, частини четвертої статті 66, п.2 частини першої статті 66 та керуючись вимогами п.3 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу» заступника начальника управління-начальника відділу адміністрування податків і зборів з юридичних осіб Білоцерківського управління ГУ ДПС у Київській області ОСОБА_1. наказом Головного управління ДПС у Київській області від 19.12.2019 №329-о повідомлено про неповну службову відповідність у зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків, що призвело до порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції». Як наслідок, Наказом Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 19.12.2019 №329-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», позивача було попереджено про неповну службову відповідність у зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків, що призвело до порушення вимог статті 28 Закону України від 14.12.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами та порушення Правил етичної поведінки державних службовців. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась з цим позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені обставини під час розгляду справи свідчать про порушення відповідачем законодавчо визначеної процедури притягнення позивача, як державного службовця, до дисциплінарної відповідальності при накладенні дисциплінарного стягнення та невідповідність фактичним обставинам справи, тому наявні підстави для визнання наказу від 19.12.2019 року №329-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», виданого Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області, протиправним та його скасування. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У свою чергу, Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII) регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця (частина перша статті 3). Згідно пункту 10 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII службова дисципліна - це неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку. Статтею 61 Закону № 889-VIII передбачено, що службова дисципліна забезпечується шляхом: дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості. За змістом статті 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний особисто виконувати покладені на нього посадові обов`язки. У відповідності до частини першої статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Згідно частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. При цьому, дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу (частина друга статті 65 Закону №889-VIII). У свою чергу, у відповідності до частини першої статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. Відповідно до приписів статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення. Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. Згідно частини першої статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Відповідно до статті 76 Закону №889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи. Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. З аналізу вищевикладених норм вбачається, що законодавство встановлює відповідальність державних службовців за вчинення ними дисциплінарних проступків, зокрема за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків. Водночас, для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, законодавство передбачає необхідність встановлення вини такої особи за результатами проведення службового розслідування/дисциплінарного провадження. Як свідчать матеріали справи, що наслідками проведення дисциплінарного провадження позивачу повідомлено про неповну службову відповідність у зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків, що призвело до порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» та порушення Правил етичної поведінки державних службовців. Так, правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII (надалі - Закон №1700-VII). Зі змісту статті 1 вищевказаного Закону вбачається, що потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. У силу вимог статті 28 Закону №1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Відповідно до частин другої та третьої вказаної статті особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб. Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу. Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз`яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів. За правилами частини четвертої статті 28 Закону №1700-VII безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення / ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов`язаний вжити передбачені Законом України «Про запобігання корупції» заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи. Згідно частини п`ятої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз`ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених 3аконом України «Про запобігання корупції». Вищевикладені норми свідчать про те, що необхідність державного службовця щодо вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів. У той же час, відповідно до статті 4 Закону №1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Згідно п.15 частини першої ст.атті 11 Закону України «Про запобігання корупції», до повноважень Національного агентства належать: надання роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів. Тобто, встановлення наявності чи відсутності конфлікту інтересів у діях державного службовця є виключними повноваженням Національного агентства з питань запобігання корупції. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.08.2019, позивач успадкувала земельну ділянку, загальною площею 2.450 га., що знаходиться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н., Терезинська селищна рада, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При цьому, ще з 03.11.2014 вказана земельна ділянка була передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс» згідно укладеного договору оренди, та у подальшому позивач також 12.08.2019 року передала її в користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс», уклавши додаткову угоду до договору оренди землі. Слід зазначити, що відповідачем ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів які б свідчили про необ`єктивність та наявність приватного інтересу щодо ТОВ «Агрокомплекс» при виконанні позивачем посадових обов`язків, та будь-яких рішень з цього приводу позивач не приймала. Крім того, прийняття рішення про повернення надмірно сплачених коштів платникам податків не входить до посадових обов`язків позивача. Колегія суддів звертає увагу на те, що висновок про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені від 13.08.2019 щодо ТОВ «Агрокомплекс» підписано першим заступником начальника ГУ ДФС у Київській області Кучеренко О., а висновок про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені від 15.10.2019 щодо ТОВ «Агрокомплекс» підписано заступником начальника ГУ ДПС у Київській області Мартишок О. Також, довідка про набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи, яка видана 08.10.2019 ТОВ «Агрокомплекс», підписана уповноваженою особою Головного управління Державної податкової служби у Київській області - Оксаною Чустіль . При цьому, вказана довідка лише підтверджує статус ТОВ «Агрокомплекс», як платника єдиного податку IV групи, який наданий підприємству ще в І кварталі 2019 року, тобто до успадкування земельної ділянки позивачем у серпні 2019 року. Також, судом першої інстанції вірно відзначено, що згідно витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданих ТОВ «Агрокомплекс», не вбачається, що власником якоїсь із них є саме ОСОБА_1 . Окрім того, на виконання своїх обов`язків, закріплених у Законі №1700-VII позивачем 10.08.2019 на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції позивачем було подане повідомлення про суттєві зміни в майновому стані щодо отримання спадщини, зокрема земельної ділянки, загальною площею 2,450 га., що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н., Терезинська селищна рада, та у подальшому 30.03.2020 подана щорічна декларація за 2019 рік в якій задекларовано отриманий дохід від передачі в оренду земельної ділянки у розмірі 7200 грн., що свідчить про належне декларування доходів державним службовцем. У свою чергу, Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулося до НАЗК з повідомленням про можливе порушення позивачем вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції». Разом з тим, у наданій відповіді Національним агентством з питань запобігання корупції повідомлено, що за відсутності конкретних фактів неможливо встановити порушення вимог закону ОСОБА_1 в частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. У свою чергу, матеріали справи не містять документального підтвердження факту порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинення позивачем дисциплінарного проступку та не вказують на наявність вини державного службовця. Один лише факт перебування ТОВ «Агрокомплекс» на податковому обліку в Білоцерківському управлінні Головному управлінні Державної податкової служби у Київській області є недостатнім для визначення наявності у позивача конфлікту інтересів. Вроаховуючи відсутність висновку чи листа з Національного агентства з питань запобігання корупції, як спеціального органу, що має виключні повноваження щодо встановлення наявності чи відсутності конфлікту інтересів у діях державного службовця, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», вказане свідчить про відсутність конфлікту інтересів в діях позивача, та прийняття будь-яких рішень, які б свідчили про необ`єктивність та наявність приватного інтересу позивача щодо ТОВ «Агрокомплекс». До того ж, слід відзначити, що позивача не було ознайомлено з матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення, що позбавило його можливості внести свої зауваження, надати додаткові пояснення та документи для встановлення обставин, які мають значення для справи. При цьому, відповідно до листа непрацездатності серії АДТ №061744 виданого Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги №1», що позивач у період з 12.12.2019 по 21.12.2019 перебувала на амбулаторному лікуванні, у той час як оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнято 19.12.2019, що свідчить про порушення вимог частини четвертої статті 74 Закону України «Про державну службу». У свою чергу, бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень підтверджується характеристикою позивача яка наявна в матеріалах справи. Крім того, постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.09.2020 у справі №357/6764/20, що набрала законної сили 12.10.2020, провадження по справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_3 закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 172-7, частиною другою ст. 172-7 КУпАП. Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставили, встановлені рішенням суду у подарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не вказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. За таких обставин, незважаючи на відсутність самого факту вчинення дисциплінарного проступку, відповідач належним чином не перевірив фактичних обставин справи та не взяв до уваги пояснення позивача і підтримав подання дисциплінарної комісії щодо застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, накладаючи дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність не дотримався вимог статті 66 Закону України «Про державну службу» та передчасно застосував вказаний вид дисциплінарного стягнення, що свідчить про безпідставність винесення Наказу від 19.12.2019 №329-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Отже, висновок суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильним та таким, що відповідає приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Замінити відповідача у справі - Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797). Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук