Постанова 4850 № 200/1353/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2021 року справа №200/1353/21-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Міронової Г.М., Блохіна А.А., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі представника позивача Гузенка Р.О., представників відповідача Скороходова Д.В., Тернинко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року (повне судове рішення складено 30 березня 2021 року у м. Слов`янську) у справі № 200/1353/21-а (суддя в І інстанції Аляб`єв І.Г.) за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Головного управління ДПС у Донецькій області про стягнення коштів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, УСТАНОВИВ: У лютому 2021 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі Управління) звернулось до суду з позовом про стягнення коштів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в якому зазначало, що Головне управління ДПС у Донецькій області (далі ГУ ДПС у Донецькій області), яке як страхувальник перебуває на обліку у Маріупольському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області, знаходиться в стадії ліквідації, має заборгованість по коштах загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на загальну суму 18 243 930,25 грн. Оскільки відповідач, який перебуває у нього на обліку, знаходиться в стадії ліквідації, а позивачем здійснюються страхові виплати постраждалим, які ушкодили здоров`я під час роботи на підприємстві, тому Управлінням розрахована сума капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань страхувальника як боржника перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, яка становила 18 243 930,25 грн. Позивачем на адресу відповідача направлено заяву про визнання кредиторських вимог на загальну суму 18 243 930,25 грн. для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань боржника перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, яка була отримана відповідачем (а.с. 6-7). Відповідач не визнав суму 18 243 930,25 грн., зазначивши, що не включає цю суму до проміжного балансу. У зв`язку з наведеним позивач просив: - зобов`язати відповідача включити вимоги Управління по капіталізованим платежам перед потерпілими внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю на загальну суму 18 243 930,25 грн до проміжного ліквідаційного балансу у першу чергу задоволення вимог; - стягнути з відповідача на користь Управління заборгованість по коштам на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 18 243 930,25 грн та перерахувати її на р/р НОМЕР_1 в Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 41419282. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що місцевий суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме положення статей 104, 110, 111 Цивільного кодексу України. З посиланням на Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 986 (далі - Порядок № 986), апелянт наголошує, що ця постанова зобов`язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, а не лише у випадках банкрутства, тому за вимогами діючого законодавства у разі ліквідації підприємства повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат та соціальних послуг особам, які потерпіли на підприємстві, протягом їх життя, шляхом здійснення у майбутньому Фондом періодичних страхових виплат. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечували представники відповідача. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне. ГУ ДПС у Донецькій області як страхувальник перебуває на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (у Маріупольському міському відділенні Управління). 20.10.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань стосовно ГУ ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) внесено дані про реєстраційні дії про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації та визначений строк для пред`явлення кредиторами своїх вимог до 21.12.2020. 17.12.2020 відповідачем направлено до ліквідатора ГУ ДПС у Донецькій області заяву № 28.05/4647 про визнання кредитором на суму 18 243 930,25 грн. щодо капіталізованих платежів по 21 особі, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 (а.с.6-7). 05.01.2021 ГУ ДПС у Донецькій області надіслано лист до Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в якому заборгованість по капіталізованим платежам перед потерпілими внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю на загальну суму 18 243 930,25 грн відповідачем не визнано та відмовлено у включенні цієї суми до проміжного ліквідаційного балансу (а.с.4-5). Начальником Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надіслано до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомлення від 09.12.2020 №28.08-633/08-4539 про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, що надається органу Пенсійного фонду України в якому зазначено, що станом на дату реєстрації цього повідомлення у ГУ ДПС у Донецькій області наявна заборгованість перед Фондом соціального страхування зі сплати страхових коштів на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату працездатності по капіталізованих платежах у сумі 18 243 930,25 грн. Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого. Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначаються Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV). Згідно з ч. 1, 2 статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Положення статті 11 Закону № 1105-XIV визначають джерела формування коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, страхові внески страхувальників та застрахованих осіб; капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986 затверджено Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників. (далі Порядок № 986). Пунктом 1 Порядку № 986 встановлено, що відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам. Тобто, норми Порядку № 986 поширюються на правовідносини з приводу здійснення капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язання суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута. Як встановлено судами, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ГУ ДПС у Донецькій області перебуває в стані припинення з 20.10.2020. Підставою для такого припинення слугувала постанова Кабінету Міністрів України № 893 від 30.09.2020 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», якою визначено ліквідувати, як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, серед яких є ГУ ДПС у Донецькій області (далі Постанова № 893). Абзацом 3 п. 2 цієї постанови установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій. Наказом ДПС України від 24.12.2020 № 755 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 Постанови №

893. В абзаці 4 п.2 Постанови № 893 закріплено, що права та обов`язки територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі України (та її територіальним органам). Наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643 затверджено Положення про Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - Положення). Відповідно абз.3 п.1 вищевказаного Положення ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов`язків ГУ ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826). Водночас, абз.1 п.1 цього Положення закріплено, що ГУ ДПС є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. Відтак, з 1 січня 2021 року всі права та обов`язки Головного управління ДФС у Донецькій області перейшли до його правонаступника - ГУ ДПС у Донецькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 44070187). Враховуючи, що обов`язок страхувальника проводити капіталізацію платежів передбачений саме для продовження страхових виплат непрацездатним особам (яга втратили працездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання) суб`єктом, що ліквідується (зокрема у зв`язку з банкрутством) без наявності правонаступника, він не може застосовуватись у випадку ліквідації органу влади, або його територіального органу за наявності правонаступника. Ліквідація ГУ ДПС у Донецькій області не пов`язана з його банкрутством, а зумовлена Постановою № 893 про ліквідацію юридичної особи публічного права з визначенням її правонаступника. Відтак, ліквідація ГУ ДПС у Донецькій області здійснюється внаслідок втрати повноважень у зв`язку з передачею іншому органу державної влади. Отже, Порядок № 986, на який посилається Управління і на підставі якого, на його думку, слід стягувати капіталізовані платежі, не може бути застосований до спірних правовідносин. Апеляційний суд також враховує, що в постанові Верховного суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 812/1408/16 (провадження К/9901/20481/19), передбачено, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі. Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Між цим, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що перехід майна, прав та обов`язків ГУ ДПС у Донецькій області від ГУ ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826), є підставою вважати твердження Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про ліквідацію страхувальника такими, що не відповідають встановленим обставинам справи та вимогам закону, оскільки джерелами покриття страхових виплат є в основному кошти Державного бюджету. З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду, що ліквідація ГУ ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826) не є підставою для капіталізації страхових платежів для подальшої їх виплати потерпілим, оскільки його функції зі сплати страхових внесків перейшли до ГУ ДПС у Донецькій області. Подібна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 804/1317/17. Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що Порядок № 986, на який посилається позивач і на підставі якого, на його думку, слід стягнути капіталізовані платежі, не може бути застосований до спірних правовідносин. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 804/1315/17, від 28.12.2019 у справі № 816/2357/16. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, враховуючи наведене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що у спірних правовідносинах не встановлено порушення відповідачем прав позивача, тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вона підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись статями 291, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року в справі № 200/1353/21-а залишити без змін. Повне судове рішення 06 липня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко Г. М. Міронова А. А. Блохін