Постанова 4816 № 587/2820/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2021 року м.Суми Справа №587/2820/19 Номер провадження 22-ц/816/876/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Собини О. І. , Левченко Т. А. за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М., сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лан», розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського районного суду Сумської області від 26 лютого 2021 року в складі судді Степаненка О.А., ухваленого в м. Суми, - в с т а н о в и в : 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лан» (далі ТОВ «Агрофірма Лан») про визнання недійсною заяви про звільнення за угодою сторін, скасування наказу № 121-ОС від 31 липня 2018 року як незаконного, стягнення 100000 грн моральної шкоди, зобов`язання відповідача негайно усунути перешкоди у здійсненні повноважень директора відповідно до укладеного трудового контракту. Крім того, позивач просив зобов`язати Сумський районний відділ національної поліції внести відомості до ЄРДР про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення за фактом незаконного звільнення та розпочати досудове розслідування за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 172 КК України. Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 січня 2017 року на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма Лан» він був прийнятий на посаду директора, з ним був укладений трудовий контракт строком на 5 років, тобто до 2022 року. 14 травня 2018 року рішенням загальних зборів учасників товариства позивача відсторонено від посади директора у зв`язку з інформацією про факти нецільового використання коштів та зловживанням посадовим становищем. Цим же рішенням директором був призначений один із засновників ОСОБА_2 та одночасно проведено державну реєстрацію змін до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу. Фактично з цього часу заявник був звільнений з посади директора, а керівництво товариства зверталось до органів поліції із заявою про притягнення позивача до кримінальної відповідальності. Більше двох місяців заявнику та його дружині погрожували, а заява про звільнення за угодою сторін була написана ним вимушено, під психологічним тиском, в день її написання новим директором була написана заява про закриття справи, що, на думку позивача, свідчить про те, що умовою звільнення від кримінальної відповідальності було написання заяви про звільнення. Копію наказу про звільнення заявник не отримував, а в трудовій книжці зазначено про звільнення на підставі наказу від 31 липня 2018 року. Також вказує, що рішення загальних зборів про зміну директора товариства визнане незаконним у судовому порядку, а тому позивач вважає, що його трудові права були порушені та підлягають захисту у обраний ним спосіб. Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 26 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що волевиявлення на написання заяви про звільнення за угодою сторін заявник не мав, а ознайомлення з наказом про звільнення не свідчить про згоду зі звільненням. Вказує, що звільнення директора з посади є виключною компетенцією загальних зборів товариства, проте відповідного рішення збори не приймали. Крім того, рішення загальних зборів про відсторонення заявника від виконання обов`язків директора у судовому порядку визнане недійсним, а тому ОСОБА_2 не мав повноважень на звільнення заявника з посади. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Агрофірма Лан» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Зазначається, що процедура звільнення позивача на передбачених Статутом товариства умовах не була предметом дослідження суду першої інстанції, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині виходять за межі заявлених позовних вимог. До того ж, Статутом товариства врегульоване лише обрання на посаду директора, а умови звільнення передбачені контрактом. Крім того, позивач звільнився за власним бажанням, тому рішення зборів товариства для цього не були потрібні. Звертає увагу на пропущений позивачем місячний строк звернення до суду з позовом, оскільки наказ про звільнення та трудову книжку ОСОБА_1 отримав 31 липня 2018 року, тобто строк звернення до суду закінчився 01 вересня 2018 року, позов подано у грудні 2019 року. Погоджується з висновками місцевого суду про те, що психологічний тиск на позивача н чинився, а мають місце неприязні стосунки з ОСОБА_2 . Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , представників відповідача адвокатів Джепи Г.В., Касьяненка Д.С., дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17 січня 2017 року на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма Лан» ОСОБА_1 був прийнятий на посаду директора, з ним укладений трудовий контракт строком на п`ять років - до 2022 року. Згідно з п. 6.2 трудового контракту від 17 січня 2017 року укладений між сторонами контракт припиняється: а) після закінчення стоку дії контракту; б) за згодою сторін; в) з ініціативи роботодавця до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених законодавством (ст. 40, 41 КЗпП України; г) з ініціативи Директора до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених законодавством (ст. 39 КЗпП України) та цим контрактом; д) інших підстав, передбачених законодавством (а.с. 7). 14 травня 2018 року рішенням загальних зборів ТОВ «Агрофірма Лан» змінено керівника юридичної особи з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , здійснено державну реєстрацію відповідних змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Загальними зборами прийнято наступні рішення: у зв`язку з наявністю інформації про факти нецільового використання коштів товариства та факти зловживання посадовим становищем, з метою запобігання негативного впливу на діяльність товариства відсторонено ОСОБА_1 від виконання повноважень керівника (директора); призначено директором товариства ОСОБА_2 ; доручено директору товариства ОСОБА_2 провести перевірку фінансово-господарської діяльності товариства із залученням фахівців. 31 липня 2018 року директору ТОВ «Агрофірма Лан» ОСОБА_2 від ОСОБА_1 надійшла заява про звільнення із займаної посади з 01 серпня 2018 року за згодою сторін (а.с. 26). Наказом від 31 липня 2018 року № 121-ОС ОСОБА_1 був звільнений з роботи з 01 серпня 2018 року на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін (а.с. 25). З копією наказу про звільнення ОСОБА_1 ознайомився 31 липня 2018 року (а.с. 25), а також отримав трудову книжку (а.с. 27-29). Належні при звільненні ОСОБА_1 кошти в сумі 75341,72 грн були виплачені 01 серпня 2018 року (а.с. 43). Рішенням Господарського суду Сумської області від 17 липня 2019 року у справі № 920/388/19, залишеного без змін постановою Верховного Суду від 10 грудня 2019 року, визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Агрофірма Лан», оформлене протоколом без номеру від 14 травня 2018 року. Скасовано державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Агрофірма Лан» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (зміна керівника юридичної особи), проведену державним реєстратором на підставі рішення загальних зборів ТОВ «Агрофірма Лан», оформленого протоколом без номеру від 14 травня 2018 року (а.с. 30-41). Постановою від 31 липня 2018 року закрито кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, порушене за ч. 2 ст. 191 КК України за фактом привласнення товарно-матеріальних цінностей директором ТОВ «Агрофірма Лан» в с. Кіндратівка Сумського району (а.с. 61-63). Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що тиск на позивача з метою примусити його написати заяву про звільнення не чинився, а мають місце особисті неприязні стосунки між засновниками товариства ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є спадкоємцями 33,3 частин майна першої черги після смерті їх батька (колишнього засновника товариства). Позивач є чоловіком ОСОБА_3 і з 2017 року також займав посаду директора товариства. Відтак, за недоведеності обставин написання зави про звільнення за власним бажанням, суд першої інстанції не знайшов законних підстав для задоволення позову по суті заявлених вимог. Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, що позивачем не доведено обставин вчинення з боку ОСОБА_2 психологічного тиску, що мало наслідком написання заяви про звільнення з посади директора товариства за власним бажанням. За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). У ч . 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Проте, доказів вчинення відносно ОСОБА_1 психологічного тиску матеріали справи не містять, а покази свідка ОСОБА_3 , як правильно зазначив суд першої інстанції, до уваги не можуть бути взяті, оскільки свідок є дружиною позивача, рідною сестрою ОСОБА_2 , займала керівні посади в ТОВ «Агрофірма Лан», тобто є зацікавленою особою. У зв`язку з викладеним, доводи апеляційної скарги про відсутність у позивача волевиявлення на написання заяви про звільнення за власним бажанням внаслідок психологічного тиску зі сторони ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки належними доказами не підтверджені. Посилання апелянта на неповноважність директора ТОВ «Агрофірма Лан» ОСОБА_2 у зв`язку з визнанням недійсним рішення загальних зборів про його призначення, також не може бути підставою для задоволення позову з огляду на наступне. Відповідно до п. 6.3.1 Статуту ТОВ «Агрофірма Лан» директор Товариства призначається загальними зборами учасників товариства. З директором укладається трудовий договір (контракт), в якому, зокрема, визначаються умови звільнення з посади. Пунктом 6.2 укладеного з позивачем контракту передбачено, що контракт припиняється з ініціативи директора до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених законодавством (ст. 39 КЗпП України) та цим контрактом. Статтею 39 КЗпП України передбачені випадки розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника. Керуючись своїм правом вільнонайманого працівника згідно трудового законодавства та умов контракту, ОСОБА_1 написав 31 липня 2018 року заяву на звільнення, в якій просив звільнити його з 01 серпня 2018 року. З метою недопущення порушення права позивача на звільнення у строки, зазначені в його заяві, відповідач її задовольнив та звільнив ОСОБА_1 згідно наказу від 31 липня 2018 року № 121-ОС. З даним наказом ОСОБА_1 погодився і отримав всі належні йому при звільненні розрахункові кошти. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма Лан» від 01 червня 2019 року було вирішено затвердити звільнення ОСОБА_1 з посади директора з 01 серпня 2018 року згідно наказу № 121-ОС від 31 липня 2018 року та припинено його повноваження. Вирішуючи дане питання, загальні збори керувалися положеннями Статуту ТОВ «Агрофірма Лан» щодо повноважень загальних зборів учасників товариства. Дане рішення загальних зборів учасників товариства дійсне і позивачем не оспорювалося. Воно є остаточним і визначальним у питанні звільнення позивача ОСОБА_1 . Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 як директор товариства на час видачі спірного наказу мав відповідні повноваження і зобов`язаний був вирішити заяву позивача, дані про нього як директора були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) і не змінювалися на протязі всього часу розгляду справи господарськими судами, на які посилається позивач, а на час розгляду справи Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 10 грудня 2019 року ОСОБА_2 в Реєстрі був зазначений як директор згідно рішення загальних зборів учасників від 01 червня 2019 року. Враховуючи, що місцевий суд не знайшов підстав для поновлення позивача на роботі, тому обґрунтовано дійшов до висновку про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди. Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Вирішуючи спір, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову. Підстав для скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги немає. Розподіл судових витрат суд не здійснює, оскільки за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову залишається без змін. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського районного суду Сумської області від 26 лютого 2021 рокув даній справі залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий - В.І. Криворотенко Судді: О.І. Собина Т.А. Левченко