Постанова Вінницький апеляційний суд № 136/1938/20

Справа № 136/1938/20 Провадження № 22-ц/801/1459/2021 Категорія: 39 Головуючий у суді 1-ї інстанції Шпортун С. В. Доповідач:Денишенко Т. О. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2021 рокуСправа № 136/1938/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивіль-них справах: судді-доповідача Денишенко Т. О., суддів Медвецького С. К., Оніщука В. В. розглянувши за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у при-міщенні апеляційного суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, за апеляційною скаргою представника позивача Акціонерного товариства «Уні-версал Банк» Мєшніка Костянтина Ігоровича на рішення Липовецького район-ного суду Вінницької області від 12 березня 2021 року, ухвалене у приміщенні суду у м. Липовець Вінницької області за головування судді Шпортун С. В., В С Т А Н О В И В: 29 грудня 2020 року Акціонерне товариство ( далі - АТ ) «Універсал Банк» звернулося у Липовецький районний суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 17572,68 гривні. Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. У жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого клієнтам ( фізичним особам ) відкрива-ються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. По-передня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП у мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, який виїжджає за зазначеною клієнтом адресою. Разом із встановленням на платіж-ній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у роз-строчку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 02 вересня 2018 року відповідачка звернулася до банку з метою отримання банківських послуг. У цей же день 02 вересня 2018 року ОСОБА_1 підпи-сала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що вона разом з умовами, тарифами, таблицею обчис-лення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники вказаних документів у мобільному додатку, що склада-ють договір та зобов`язалася виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 13000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Посилаючись на вимоги чинного законодав-ства, позивач зазначає, що у зв`язку з порушенням відповідачкою взятих на себе кредитних зобов`язань станом на 25 травня 2020 року у неї утворилася за-боргованість в сумі 17572,68 гривні, що складає загальний залишок заборгова-ності за наданим кредитом ( тілом кредиту ), 0,00 гривень - заборгованість за пенею та комісією. За таких обставин позивач просив стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість у вказаному розмірі за договором про надання банківських послуг «monobank» та судові витрати у справі. Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 12 березня 2021 року у задоволенні позову банку відмовлено у повному обсязі. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник по-зивача АТ «Універсал Банк» Мєшнік К. І. оскаржує його в апеляційному поряд-ку, просить судове рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконним, ухвале-ним за невідповідності фактичним обставинам справи, з порушенням норм ма-теріального та процесуального права. Представник позивача зазначає, що між сторонами у визначеній формі були погоджені усі істотні умови договору. Під-писавши анкету-заяву, відповідачка приєдналася та була ознайомлена з Умова-ми обслуговування рахунків фізичної особи у АТ «Універсал Банк», Тарифами за карткою Monobank, таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом спо-живчого кредиту, отримавши примірники цих документів у мобільному додат-ку. Крім того, укладення між банком і відповідачкою договору в електронній формі відповідає Закону України «Про електронну комерцію». Виконаний бан-ком розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахо-ваної заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом ( тілом кредиту ), дати нарахування складових загальної заборгованості за кре-дитом. Наданим законом та забезпеченим ухвалою апеляційного суду від 04 червня 2021 року правом подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не скористалася. Цією ж ухвалою позивачу поновлений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Колегія суддів апеляційного суду, розглянувши справу за наявними у ній матеріалами, дослідивши представлені сторонами додані до справи докази, пе-ревіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в ме-жах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційну скар-гу представника позивача АТ «Універсал Банк» Мєшніка К. І. належить задово-лити. Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рі-шення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на під-ставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослі-джені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення не відповідає цим вимогам, воно є помилковим, не-об`єктивним, таким, що суперечить фактичним обставинам справи, тому підля-гає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у ци-вільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 368 Глави 1 Розділу V ЦПК України визначено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановле-ними для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими указаною главою. Частинами четвертою, шос-тою статті 19 цього Кодексу передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ, якими є справи з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездат-них осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного прова-дження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів про-житкового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неус-тойки ( пені ) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспо-рюванням батьківства ( материнства ); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною першою статті 369 цього ЦПК України передбачено, що апеля-ційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів про-житкового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгля-ду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеля-ційної інстанції без повідомлення учасників справи. З огляду на ціну та предмет позову цієї цивільної справи, її складність, значення для сторін і суспільства, ця справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує ста розмірів про-житкового мінімуму для працездатних осіб, тому вона не належить до виклю-чень з категорії, передбачених пунктом другим частини шостої статті 19 ЦПК України. Дана справа в силу вимог закону є малозначною, тому розглядається апеляційним судом без повідомлення (виклику) її учасників. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 02 вересня 2018 року підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг та підтвердила свою згоду на те, що ця анкета-заява разом Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вар-тості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надан-ня банківських послуг, умови якого вона зобов`язується виконувати. Відпові-дачка в анкеті-заяві засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накла-дення електронного цифрового підпису у мобільному додатку. Згідно наданого банком розрахунку розмір заборгованості до стягнення з ОСОБА_1 станом на 25 травня 2020 року становить 17572,68 гривні, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом ( тілом кредиту ). Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що АТ «Універсал Банк», звертаючись до суду з даним позовом про стягнення кре-дитних коштів, обґрунтовуючи свої вимоги, крім розрахунку заборгованості на-дав, зокрема, копію анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 02 вересня 2018 року, витяги з Умов обслуговування рахунків фізичної осо-би в АТ «Універсал Банк», тарифів за карткою Monobank як невід`ємних частин договору. Однак суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, дій-шов висновку, що матеріали справи не містять підтвердження ознайомлення відповідачки саме з цими документами, погодження їх шляхом проставлення підпису в анкеті-заяві, а також того, що вказані документи на момент отриман-ня відповідачкою кредитних коштів узагалі містили умови щодо отримання кредитних коштів у визначених банком у позові розмірах і порядку нарахуван-ня. До матеріалів справи позивачем не надано жодних доказів на підтвердження зарахування коштів, зазначених у заяві, на рахунок позичальниці, а підписана відповідачкою анкета-заява не містить розміру кредитного ліміту, строку кре-дитування та інших істотних умов договору. Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами до-говірних відносин та розміру боргу, оскільки банком не доведено укладання кредитного договору на вказаних у позовній заяві умовах. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками су-ду першої інстанції, оскільки вони є помилковими, зробленими за неправиль-ного застосування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідно-сини, без урахування особливостей укладеного за допомогою інформаційно-те-лекомунікаційних систем договору. Виниклі та наявні правовідносини між сторонами у справі урегульовані статтями 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України. З матеріалів цієї цивільної справи безспірно слідує, що 02 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася в АТ «Універсал Банк» з метою отримання бан-ківських послуг, у зв`язку з чим у цей же день 02 вересня 2018 року підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчис-лення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники вказаних документів у мобільному додатку, що склада-ють Договір та зобов`язалася виконувати його умови ( пункт 2 ). Крім того ОСОБА_1 в анкеті-заяві зазначила, що просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги ( у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис ) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй в банку; засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Також від-повідачка визнала, що її електронний цифровий підпис є аналогом власноруч-ного підпису, його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноруч-ним підписом на документах та паперових носіях; підтвердила, що всі наступні правочини ( у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень ) мо-жуть вчинятися нею та/або банком з використанням електронного цифрового підпису ( пункт 6 ). Усе листування щодо цього договору відповідно до його умов ( пункт 11 ) відповідачка просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали. На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 13000,00 гривень у вигляді встановленого кре-дитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови ( пункти ), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов-язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний дого-вір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Згідно з цією статтею ЦК України, ура-ховуючи підпункт 2.2 пункту 2 Розділу І Умов обслуговування рахунків фізич-ної особи, договір, що укладений між банком та ОСОБА_1 , є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно, договорів банківського рахунку та про споживчий кредит. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 ( провадження №14-308цс18 ) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюва-тися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають ви-конанню. Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомуні-каційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері елек-тронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону України «Про елек-тронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також інши-ми актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначено-му статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за до-мовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, мо-ментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний циф-ровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифро-вого підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або ін-шого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою зго-дою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підпи-сує електронний документ. Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифро-вого підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразо-вим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного під-пису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допо-могою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму. Як убачається з матеріалів справи цієї справи та не заперечується відпові-дачкою згідно її анкети-заяви від 02 вересня 2018 року для неї згенерована клю-чова пара з особистим ключем, яка використовувалася для накладення елек-тронного цифрового підпису у мобільному додатку ( електронний сервіс банку для надання банківських послуг клієнту ), з метою засвідчення її дій згідно з договором про надання банківських послуг. У свою чергу Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Уні-версал Банк» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сай-ті фінансової установи та у розумінні статей 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики з визначенням порядку і умов кредитування, прав і обов`язків сторін, іншої інформації, необхідної для укладення договору. Такі Умови і правила надання банківських послуг отри-мані відповідачкою у мобільному додатку, що скріплено її підписом, знову ж таки, у анкеті-заяві від 02 вересня 2018 року; вони разом із Тарифами, Пас-портом споживчого кредиту та Таблицею обчислення загальної вартості кре-диту складають дійсний правочин між сторонами у справі. Іншого ОСОБА_1 не доведено, викладене нею не спростовано, судом не встановлено. Крім того з Тарифів та Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, що надані позивачем, убачається підписання їх сто-ронами договору шляхом накладення електронного цифрового підпису, що за-коном не забороняється, така форма укладення договору добровільно обрана її сторонами та свідчить про акцепт ОСОБА_1 запропонованих їй умов кредитування. Як наслідок суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо недо-сягнення сторонами договору згоди за вказаними у вищезазначених документах умовами. Відповідно до статей 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених догово-ром, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кре-дитний договір укладається у письмовій формі. Відповідно до підпунктів 4.3, 4.8.1 пункту 5 розділу І Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» сторонами у справі погоджено, що здійснені з використанням коду доступу до додатка операції ви-знаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випад-ків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток, інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій. Для надання послуг банк видає клієнту картку ( платіжну картку ). Підпи-санням анкети-заяви клієнт і банк уклали договір про надання банківських послуг «Мonobank». Датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. Платіжна карта передається клієнту не акти-вованою, активується банком при додаванні інформації з картки на мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при її активації встановлю-ється ПІН-код ( підпункти 3.1, 3.4, 3.5 пункту третього Розділу ІІ Умов ). Відповідно до підпункту 5.11 Розділу ІІ Умов клієнт зобов`язаний спла-чувати банку щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, що зазна-чені у мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий клієнтом платіж як визнання клієнтом даного штрафу у розмірі пла-тежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами. Згідно з Тарифами банку пільговий період за карткою встановлюється до 62 днів ( діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі ); пільгова відсоткова ставка становить 0,00001% річних; розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами - 5% від заборгованості ( не менше 100,00 гривень, але не більше залишку заборго-ваності ); базова відсоткова ставка у 3,2% на місяць нараховується на макси-мальну заборгованість на день за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожен день з моменту виникнення заборгованості; збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгова-ності у 6,4% на місяць нараховується у випадку наявності простроченої забор-гованості. Також передбачений розмір комісії. У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом клієнт сплачує банку відсотки у подвійному від зазначених у тарифах розмірі, що діють на да-ту нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки, зазначеної в Та-рифах ( підпункти 5.15-5.19 Розділу ІІ Умов ). Відповідно до підпункту 5.16 пункту п`ятого Розділу ІІ Умов у разі пору-шення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів уся за-боргованість за кредитом вважається простроченою ( істотне порушення клієн-том зобов`язань ). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних. За підпунктом 5.17 Розділу ІІ Умов у випадку настання істотного порушення зобов`язань клієнтом банк не пізніше наступного робочого дня у мобільному додатку не пізніше 3-х робочих днів направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. У разі якщо клієнт погасить заборгованість зі сплати обов`язко-вого платежу, яка виникла до настання істотного порушення клієнтом зобов-язань, та сплатить штраф і щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 ка-лендарних днів з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімаль-ного платежу, зазначена у повідомленні вимога банку втрачає чинність, а попе-редньо узгоджені умови кредитування ( у тому числі щодо сплати щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування кредитом ) поновлюються. Банк на власний розсуд має право збільшити зазначений в абзаці першому цьо-го пункту строк, але не більше ніж до 210 календарних днів з моменту пору-шення терміну сплати щомісячного мінімального платежу ( підпункт 5.18 Роз-ділу ІІ Умов ). Якщо істотне порушення зобов`язань клієнтом не буде усунуто протягом зазначеного у підпункті 5.18 строку, кредит стає у формі «на вимогу», а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом з урахуванням відсотків та нарахованих штрафних санкцій. З момен-ту направлення вимоги і до повного погашення на залишок суми заборгованості нараховується штраф в розмірі 100,00 гривень та пеня у розмірі 6,4% на місяць за кожен день прострочення виконання ( підпункт 5.19 Розділу ІІ Умов ). Відповідно до підпункту 5.23 пункту 5 Розділу ІІ Умов у разі, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для внесення щомісячного платежу, банк має право самостійно збільшити кредитний ліміт на суму заборгованості клієн-та за договором та направити відповідні грошові кошти на здійснення щомісяч-ного мінімального платежу, погашення відсотків за користування кредитним лімітом та неустойки за прострочені платежі згідно Тарифів. Станом на 01 квітня 2020 року прострочене зобов`язання ОСОБА_1 зі сплати мінімального щомісячного платежу за договором сягало понад 90 днів, у зв`язку з чим на підставі підпункту 5.16 Умов відбулося істотне порушення нею як клієнтом своїх зобов`язань. Уся заборгованість за кредитом стала простроче-ною та відповідно до підпунктів 5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу». Згідно статей 526, 530, 536, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до наданого розрахунку заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором «Мonobank» від 02 вересня 2018 року ста-ном на 25 травня 2020 року становить 17572,68 гривні - загальний залишок за-боргованості за наданим кредитом ( тілом кредиту ). Дана сума заборгованості визначена на підставі наданих позивачем доказів. Випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 02 вересня 2018 року до 05 травня 2020 року, яка долучена АТ «Універсал Банк» до апеля-ційної скарги та прийнята апеляційним судом до уваги в цій справі як доказ, передбачений частиною третьою статті 367 ЦПК України, на виконання вимог частини п`ятої статті 12 ЦПК України з метою повного та всебічного апеля-ційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі, підтверджується, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, здійснювала витрати для сплати послуг, зняття готівки та перера-хування коштів на інші рахунки. Доказів на спростування вказаної виписки та розрахунку заборгованості ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Розрахунок заборгованості за договором від 02 вересня 2018 року № б/н, укладеним між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , виписка про рух коштів по картці відповідачки від 20 травня 2021 року, представлені суду пози-вачем, є належними та допустимими доказами, що підтверджується Постано-вою Вищого Господарського суду України від 13 листопада 2014 року у справі № 908/4154/13 стосовно надання банком кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом, нарахування банком відсотків, комісії, пені, а також часткове погашення позичальником заборгованості за кредитним договором. Відповідно до пунктів 5.1, 5.4, 5.5, 5.6 Положення про організацію опера-ційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 18 червня 2006 року № 254, інформація, що міститься в первинних докумен-тах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регіс-три синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа ( паперового або електронного ). Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вмі-щують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Форма осо-бових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвер-дженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилан-ня клієнту. Неналежне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором призвело до порушення прав кредитора - позивача, тому порушене право під-лягає поновленню судом шляхом безумовного стягнення з боржниці на задово-лення позовних та апеляційних вимог банку заборгованості за чинним право-чином в частині повернення 17572,68 гривень тіла кредиту. Статтею 367 ЦПК України визначені межі розгляду справи апеляційним су-дом, який переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує дока-зи, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та ( або ) відзиві на неї. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріаль-ного і процесуального права. Статтями 374, 376 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати су-дове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рі-шення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення пов-ністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають зна-чення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викла-дених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправиль-не тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Нормами статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір поклада-ється на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Керуючись нормами статей 141, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства «Уні-версал Банк» Мєшніка Костянтина Ігоровича задовольнити. Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 12 березня 2021 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати. Позов задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» ( ЄДРПОУ 21133352, 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19 ) заборгованість за кредитним договором від 02 вересня 2018 року у роз-мірі 17572,68 гривні (сімнадцять тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні 68 коп.), що становлять загальний залишок заборгованості за наданим кредитом ( за тілом кредиту ), а також 2102,00 гривні ( дві тисячі сто дві гривні 00 коп. ) у відшко-дування сплаченого судового збору при зверненні в суд першої інстанції, 3153,00 гривні ( три тисячі сто п`ятдесят три гривні 00 коп. ) у відшкодування судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другої частини третьої статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Т. О. Денишенко Судді С. К. Медвецький В. В. Оніщук