Постанова Волинський апеляційний суд № 161/6338/21

Справа № 161/6338/21 Провадження №33/802/508/21 Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А. В. Категорія: ч.1 ст.130 КпАП України Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 липня 2021 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КпАП України, В С Т А Н О В И В: Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Постановою суду стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 31.03.2021 року о 23 годині 17 хвилин в місті Луцьку по вулиці Рівненській, 72 Волинської області, керував транспортним засобом марки «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги, передбачені п.2.9 (а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.16). Не погоджуючись із постановою судді, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КпАП України у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки судом розглянута справа з порушенням ст.268 КпАП України, так як про судове засідання яке відбулося 24.05.2021 року він не був повідомлений належним чином. Вважає, що його освідування на стан алкогольного сп`яніння відбулося з порушенням Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій» (а.с.19-20). Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріалами справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку. В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Ніколаєнко О.А. будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду справи, про що свідчить телефонограма (а.с.24), в зазначений час та дату не з`явилися, клопотань про перенесення розгляду справи не подавали. А тому, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності, відповідно до вимог ст.268 КпАП України. За положеннями статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апеляційного суду, вказаних вимог закону при розгляді справи, суд першої інстанції дотримався в повному обсязі. Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, за обставин викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку доводиться: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №123809 від 31.03.2021 року (а.с.1); - висновком щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного лікарем КП «Волинського медичного центру терапії залежностей» Лучко С.П., відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с.3); - рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП у Волинській області ДПП Добровольського В.А. від 31.03.2021 року (а.с.4); - відеозаписом з нагрудних камер інспекторів поліції (а.с.5). Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України. Згідно довідки Управління патрульної поліції у Волинській області від 01.04.2021 року, ОСОБА_1 не має повторності вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.130 КпАП України. Окрім того до адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП України на протязі року не притягувався (а.с.2). Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. Крім того слід зазначити, що Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Враховуючи зазначене не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 про наявність підстав для скасування постанови внаслідок неповідомлення його про час та місце судового розгляду 24.05.2021 року та розгляд справи у його відсутності, оскільки йому неодноразово надсилалися судові повістки про виклик до суду на адресу, вказану останнім в протоколі про адміністративне правопорушення, що підтверджується наявними в даному протоколі особистим підписом ОСОБА_1 , який засвідчує факт ознайомлення останнього зі змістом цього процесуального документу. А також у ОСОБА_1 з захисником адвокатом Ніколаєнком О.А. був укладений договір про надання правової допомоги і він міг брати участь в судовому засіданні під час розгляду справи в суді першої інстанції. Наведене свідчить про те, що судом було вжито достатніх заходів для своєчасного та належного повідомлення ОСОБА_1 про виклик до суду та забезпечення його права на захист. З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.В. Гапончук