Постанова 4802 № 155/460/21

Справа № 155/460/21 Провадження №33/802/542/21 Головуючий у 1 інстанції:Санакоєв Д. Т. Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Подолюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 липня 2021 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Рущака В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Рущака Володимира Михайловича на постанову судді Горохівського районного суду Волинської області від 03 червня 2021 року, ВСТАНОВИВ: Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , працюючу барменом у ФОП ОСОБА_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 454 грн. коп. судового збору. Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 23 березня 2021 року об 03 год. 10 хв. в м.Берестечко на вул.Берестецькій, керувала автомобілем марки «Сузукі», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги, передбачені п.2.9 (а) ПДР України та відповідно вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із такою постановою судді захисник ОСОБА_1 - адвокат Рущак В.М. подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про її скасування та закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв`язку з відсутностю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вважає її необґрунтованою та незаконною. Вказує, що працівниками поліції не було дотримано вимог законодавства при проведенні огляду ОСОБА_1 та складенні протоколу про адміністративне правопорушення щодо неї. Поліцейський не проінформував ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного приладу, трубка для пробування повітря не діставалась із упаковки, а цілісність такої упаковки не демонструвалась їй та не перевірялась. Свідків при проходження огляду не було. Крім того, вважає, що працівниками поліції грубо було порушено вимоги ст.266 КУпАП в частині відсторонення осіб від керування транспортним засобом та допустили ОСОБА_1 до керування транспортним засобом. Відеозапис, який міститься в матеріалах справи не може вважатись належним доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки він не зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення. Також поліцейські знаючи про те, що наявна у них боді-камера працює неналежно, мали можливість запросити двох свідків або проїхати в медичний заклад для проходження огляду, однак цього не зробили. А тому вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом не доведена належними та допустимими доказами, як того вимагає законодавство. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Рущака В.М., які скаргу підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити з підстав викладених в ній, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. За положеннями статтей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП України, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП. Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, її вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №386701 від 23.03.2021 року, який підписаний ОСОБА_1 , за змістом якого вона 23.03.2021 року об 03 год. 10 хв. в м.Берестечку керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія огляд проводився із застосуванням спеціального технічного приладу "Драгер"; - роздруківкою із спеціального технічного приладу "Драгер" від 23.03.2021 року (тест №4572) з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп`яніння - (0,40%). З результатом вона була згідна, про що поставила свій підпис у вказаній роздруківці. - відеозаписом з боді-камери працівника поліції, з якого окрім іншого вбачається, що ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу перебувала за його кермом, а також, що вона проходить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, і його результат був позитивний - 0,40 проміле алкоголю. Щодо такого результату ОСОБА_1 не заперечувала. Допитаний в суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_3 (працівник поліції) пояснив, що у вказаний в протоколі час та день виконував свої службові обов`язки, під час патрулювання м.Берестечко він з напарником зайшли в місцеве кафе, попередили власників про карантинні обмеження. У даному кафе перебувала у тому числі і ОСОБА_1 , яку попередили про заборону керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння. Через деякий час під час патрулювання помітили транспортний засіб, який під час зміни руху не увімкнув показник повороту та зупинили його. При спілкуванні з водієм було встановлено, що водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом без посвідчення водія та від неї відчувався запах алкоголю. Їй було запропоновано пройти тест на алкогольне сп`яніння на приладі «Драгер», який показав позитивний результат. Запевнив, що крім ОСОБА_1 та працівників поліції на місці зупинки більше нікого не було. Крім того, ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції пояснила визнала, що вживала алкогольні напої до 23 год., однак вказала, що в невеликій кількості, а тому вважає, що кількість алкоголю (проміле) не відповідає фактичним результатам. У працівників поліції просила пройти додатковий огляд в медичній установі, однак цього зроблено не було. Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на неї безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП. Доводи ОСОБА_1 та її захисника Рущака В.М. про те, що перша транспортним засобом не керувала, а лише пересіла на водійське місце, свого підтвердження в ході апеляційного розгляду не знайшли, оскільки повністю спростовуються вищевказаними доказами, які досліджувались апеляційним судом, та відповідно вказують протилежне - про керування транспортним засобом. Не знайшли свого логічного підтвердження будь-якими доказами також доводи сторони захисту про порушення працівниками поліції вимог законодавства щодо проведення процедури огляду на стан сп`яніння та при складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Як вбачається із відеозапису із боді-камери працівника поліції, ОСОБА_1 проходить огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу, і при цьому будь-яких зауважень щодо неправомірного застосування цього приладу, не висловлює. Відсутність свідків на місці проходження огляду на стан сп`яніння в даному випадку не впливає на неправомірність дій працівників поліції, оскільки положення стаття ст.266 КУпАП дозволяють поліцейським під час проведення огляду осіб застосовувати технічні засоби відеозапису, а присутність свідків обов`язкова лише в разі неможливості застосування таких засобів. Крім того, не знайшло свого логічного підтвердження будь-якими доказами і доводи ОСОБА_1 про те, що вона після проходження огляду на спеціальному технічному приладі "Драгер" та не погодившись із його результатом, просила у працівників поліції пройти додатковий огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі. Таким чином, вищенаведені та усі інші доводи сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду справи щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - тобто у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає. А тому, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова судді щодо ОСОБА_1 , - без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Рущака Володимира Михайловича залишити без задоволення, а постанову судді Горохівського районного суду Волинської області від 03 червня 2021 року щодо ОСОБА_1 , - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк