Постанова 4811 № 459/3847/19

Справа № 459/3847/19 Головуючий у 1 інстанції: Жураковський А.І. Провадження № 22-ц/811/306/21 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. Категорія: 44 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Крайник Н.П. суддів: Шеремети Н.О., Цяцяка Р.П. при секретарі: Івасюті М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 11 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника начальника сектору кримінальної поліції Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області Черника Віталія Ігоровича, Державної казначейської служби України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головного управління Національної поліції у Львівській області, про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,- ВСТАНОВИВ: 26.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до заступника начальника -начальника сектору кримінальної поліції Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області Черника Віталія Ігоровича, Державної казначейської служби України, в якому просив стягнути з відповідачів 3000,00 грн. відшкодування моральної шкоди та 49,21 грн. судових витрат, пов`язаних із прибуттям до суду. В обґрунтування позову покликався на те, що на його заяву від 22.07.2019 р. відповідач - заступник начальника - начальник сектору кримінальної поліції Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області Черник В.І. надав йому неповну відповідь на його заяву і такі дії його були визнані протиправними в судовому порядку. Васлідок протиправних дій відповідача йому було завдано моральну шкоду, а також він поніс витрати у сумі 49,21 грн у зв`язку з явкою до апеляційного суду. Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1500 (одну тисячу п`ятсот) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди. У решті вимог відмовлено. Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 . Вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з неповним з`ясуванням усіх обставин справи. Зазначає, що, вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення на його користь моральної шкоди в розмірі 1500 грн з Державного бюджету України, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16. Вважає, такий висновок необґрунтованим, оскільки заподіяна йому моральна шкода підлягає стягненню з ГУ НП у Львівській області за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував п. 65 рішення Європейського Суду з прав людини від 15.10.2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», згідно якого процесуальні норми стосовно позову про відшкодування мають відповідати принципові справедливості, гарантованому статтею 6 Конвенції, а призначене відшкодування має бути виплачено без зволікань і, як правило, не пізніше шести місяців від дати, на яку рішення про його призначення набирає законної сили . Крім того, суд першої інстанції не врахував рішення Конституційного Суду України від 03.10.2001 року за № 12-рп/2001, яке відповідно до ч.7 ст.7 ЦПК України має вищу юридичну силу у порівнянні з постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16. Згідно зазначеного рішення Конституційного Суду України держава не відповідає по зобов`язаннях державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають по зобов`язаннях держави. Така юридична особа, тобто державна установа, відповідає за своїми зобов`язаннями коштами, які є в її розпорядженні. Просить рішення суду змінити та викласти резолютивну частину такого в наступній редакції: «Стягнути з Головного Управління Національної поліції України у Львівській області за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 1500 (одну тисячу п`ятсот) гривень моральної шкоди». В частині розміру стягнутої суми моральної шкоди та у решті вимог рішення суду не оскаржує. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів. Згідно ч.1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Встановлено, що 19.09.2019 р. Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 1.380.2019.004144 за позовом ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов`язки начальника Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Черника Віталія Ігоровича про визнання протиправними дій. Вказаним судовим рішенням вирішено адміністративний позов задовольнити та визнати протиправними дії тимчасово виконуючого обов`язки начальника Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Черника Віталія Ігоровича, щодо надання неповної відповіді № 4269/13 від 31.07.2019 ОСОБА_1 на його заяву від 22.07.2019, а також зобов`язати тимчасово виконуючого обов`язки начальника Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Черника Віталія Ігоровича, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.07.2019 та надати відповідь з урахуванням позиції, викладеної в рішенні суду. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 р. рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 р. у справі №1.380.2019.004144 скасувано в частині зобов`язання тимчасово виконуючого обов`язки начальника Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Черника Віталія Ігоровича повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.07.2019 та надати відповідь з урахуванням позиції викладеної в рішенні суду. У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 р. залишено без змін. Задовольняючи частково позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про сягнення 1500 грн моральної шкоди з Державного бюджету України, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, тому відсутня необхідність зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, або номера чи види рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своє суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення (пункт 6.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18)). З такими висновками суду колегія суддів погоджується повністю з урахуванням наступних мотивів. Відповідно до частини другої статті 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України). Аналіз статті 1174 ЦК України дає підстави для висновку, що шкода заподіяна незаконним рішеннями, діями, бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, відшкодовується державою. Відповідно до п.п. 2. п.35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Ураховуючи, що відшкодування шкоди відповідно до статті 1174 ЦК України та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників здійснюється за рахунок держави, шляхом безспірного списання коштів з Державного бюджету України, вимога позивача у апеляційній скарзі про зміну рішення суду, шляхом вказівки у резолютивній частині рішення на те, що визначена судом сума відшкодування моральної шкоди у розмірі 1500,00 грн. підлягає стягненню з ГУ НП в Львівській області за рахунок коштів з єдиного казначейського рахунку ДКС України на користь позивача, є безпідставною, оскільки механізм безспірного списання коштів державного бюджету передбачений у підзаконному нормативно-правовому акті та є механізмом виконання рішень про стягнення коштів державного бюджету, що здійснюється з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів. Відтак з урахуванням вимог передбачених ч.4 ст.263 ЦПК України, суд першої інстанції правильно застосував правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18). Інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду колегія суддів не вбачає. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 11 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 02 липня 2021 року. Головуючий: Крайник Н.П. Судді: Шеремета Н.О. Цяцяк Р.П.