Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/5753/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/5753/20 пров. № А/857/6977/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б., з участю секретаря судових засідань Смолинця А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСРОН» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суддя у І інстанції Хома О.П., час ухвалення судового рішення не зазначено, місце ухвалення судового рішення м. Львів, дата складення повного тексту рішення 18 лютого 2021 року, ВСТАНОВИВ: У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСРОН» (далі ТОВ «ЕСРОН») звернулося до суду із адміністративними позовами, у подальшому об`єднаними у одне провадження, у яких просило визнати протиправними і скасувати: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі Картка відмови) №UA209290/2020/00032 від 13 червня 2020 року; рішення про коригування митної вартості товарів (далі Рішення) №UА209290/2020/000012/2 від 13 червня 2020 року; Картку відмови №UA209290/2020/00066 від 10 липня 2020 року; Рішення №UA209290/2020/000036/2 від 10 липня 2020 року; Картку відмови №UA209290/2020/00041 від 23 червня 2020 року; Рішення №UA209290/2020/000020/2 від 23 червня 2020 року; Картку відмови №UA209290/2020/00033 від 14 червня 2020 року; Картку відмови №UA209290/2020/00034 від 14 червня 2020 року; Рішення №UA209290/2020/000013/2 від 14 червня 2020 року; Картку відмови UA209290/2020/00038 від 20 червня 2020 року; Рішення №UA209290/2020/000017/1 від 20 червня 2020 року; Картку відмови №UA209290/2020/00036 від 17 червня 2020 року; Рішення №UA209290/2020/000015/2 від 17 червня 2020 року; Картку відмови №UA209290/2020/00047 від 27 червня 2020 року; Рішення №UA209290/2020/000024/2 від 27 червня 2020 року; Картку відмови №UA209290/2020/00067 від 12 липня 2020 року; Рішення №UA209290/2020/000037/1 від 12 липня 2020 року; Картку відмови №UA209290/2020/00039 від 21 червня 2020 року; Рішення №UA209290/2020/000018/1 від 23 червня 2020 року; Картку відмови №UA209290/2020/00035 від 15 червня 2020 року; Рішення №UA209290/2020/000014/2 від 15 червня 2020 року; Картку відмови №UA209290/2020/00037 від 19 червня 2020 року; Рішення №UA209290/2020/000016/1 від 19 червня 2020 року Галицької митниці Держмитслужби (далі Митниця). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 380/5753/20 позов було задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Відповідачем у всіх спірних рішеннях про коригування митної вартості не обґрунтовано яким чином встановлені розбіжності впливають на митну вартість товарів чи її складових та не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Відтак, встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів. Митниця не погодилася із рішення суду першої інстанції та у апеляційній скарзі просила його скасувати, відмовивши у задоволенні позову ТОВ «ЕСРОН». На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що під час опрацювання поданих позивачем документів для митного оформлення імпортованих товарів Митницею було встановлено, що у графі 8 митних декларацій «Джерела інформації, що використовувалися для визначення митної вартості» зазначено: «Митну вартість визначено відповідно до статей 64 та 52 МКУ (за попередньою консультацією з митним органом)». Разом із тим, відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599, у графі 8 зазначаються відомості про документи, що використовувалися для визначення митної вартості за методом або методами, зазначеними у графі 6 (крім документів, відомості про які зазначені у графі 4). Вказаний запис не містить посилань на документи, що слугували джерелом для визначення митної вартості. Доказів проведення та документальних результатів консультацій з митним органом декларантом не надано. Під час подання до митного оформлення митних декларацій декларантом позивача було застосовано резервний метод визначення митної вартості і в обґрунтування застосування числових значень митної вартості імпортованих товарів джерела інформації не наведено. Відтак заявлена позивачем у митній декларації митна вартість товарів не піддавалася обчисленню, оскільки не відповідала вартості, зазначеній у поданих до митного оформлення інвойсах. Декларантом були додатково надіслано експортну декларацію, однак цей документ не містив підтвердження числових значень заявленої за резервним методом митної вартості. Зважаючи на відсутність серед поданих документів таких, що підтверджували б числові значення заявленої митної вартості товарів, відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України (далі МК) декларантові була надіслана вимога про надання додаткових документів наступного змісту: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. ТОВ «ЕСРОН» звернулось до Митниці з проханням винести рішення на підставі наявної інформації у зв`язку з тим, що не має можливості отримати у встановлений строк від контрагентів додаткових підтверджуючих документів. Проведено консультації з декларантом. Оскільки заявлена декларантом митна вартість товарів не мала документального підтвердження числових значень Митницею відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 МК було прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та винесено рішення про коригування митної вартості. Застосовуючи послідовно методи визначення митної вартості та не зумівши застосувати методи 1-5, посадові особи Митниці відповідно до статті 64 МК визначили митну вартість на імпортований позивачем товар з використанням резервного методу. Оскільки митна вартість була визначена Митницею за резервним методом, посилання у рішенні на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи відповідає встановленим вимогам. Номер і дата митної декларації в рішенні також вказані. При цьому Митниця вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на те, що зміст оскаржуваних рішень не відповідає вимогам закону. Так як митні декларації, на які посилається Митниця, містять відомості про використані для коригування митної вартості числові значення, то таке джерело є достатнім для обґрунтування числового значення митної вартості. При цьому вказані митні декларації, на які посилаються оспорювані Рішення, були оформлені митним органом. На момент прийняття Рішень товар був увезений в Україну; митна вартість за відповідною митною декларацією не була в подальшому відкоригована; рішення про коригування митної вартості за цими партіями товарів не приймалися та до суду не оскаржувалися. Такі обставини могли бути доведені Митницею у суді, що не враховано при ухваленні судом першої інстанції рішення у справі. У відзиві на апеляційну скаргу позивач ТОВ «ЕСРОН» підтримало доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник Митниці судовому засіданні апеляційного суду підтримала подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ТОВ «ЕСРОН» відмовити. Представник ТОВ «ЕСРОН» у ході апеляційного розгляду заперечив обґрунтованість вимог апелянта доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу. Просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Додатково пояснив, що при визначенні позивачем митної вартості за шостим (резервним) методом було враховано її коригування митним органом за попередніми поставками за тим же контрактом аналогічного товару, про що було відомо відповідачу. Оскільки за умовами контракту розрахунок за товар здійснюється протягом 90 днів з моменту його розмитнення, то у позивача не могло бути доказів про оплату за нього. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого. Як свідчать матеріали справи та не заперечується її учасниками, 18 лютого 2020 року між ТОВ «ЕСРОН» (Покупець) та Фірмою «SMS INSAAT TEKSTIL MOB.ELEK. DAN. ITH.VE IHR. TIC. LTD. STI» (Продавець) було укладено Контракт № 01/20/TR, за умовами якого Продавець зобов`язувався поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця товар, а Покупець зобов`язувався товар прийняти та оплатити на умовах Контракту. Кількість та перелік товарів вказується в інвойсах до даного договору при кожній поставці. Ціни на товар встановлюються в доларах США і вказані в інвойсах до даного Договору. Сума Договору складає 20 000 000 (двадцять мільйонів) доларів США. Вартість товарів вказується в інвойсах до даного Договору при кожній поставці. Товар постачається Продавцем зі свого складу на умовах СРТ м. Львів. Умови поставки можуть змінюватися по домовленості сторін на кожну поставку і повинні вказуватися в інвойсах на кожну поставку. Покупець перераховує кошти на рахунок Продавця протягом 90 днів з моменту розмитнення товару згідно з інвойсами по кожній поставці. 10 червня 2020 року на виконання умов вказаного Контракту Фірмою «SMS INSAAT TEKSTIL MOB.ELEK. DAN. ITH.VE IHR. TIC. LTD. STI» було здійснено поставку товару Покупцю. Відповідно до інвойсу №232418 від 10 червня 2020 року Продавець здійснив поставку Покупцю товару на загальну суму 64 594,41 доларів США. З метою митного оформлення придбаного товару за Контрактом позивач надав відповідачеві митну декларацію №UA209290/2020/003343 від 13 червня 2020 року, у якій визначив митну вартість за шостим (резервним) методом. Разом із митною декларацією ТОВ «ЕСРОН» подало митному органу такі документи: - пакувальний лист (packing list) №232418 від 10 червня 2020 року; - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №232418 від 10 червня 2020 року; - автотранспортну накладну (Road consignment note) (СМR) №1152201 від 10 червня 2020 року; - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № S0611815 від 10 червня 2020 року; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA408050/2020/003251 від 13 червня 2020 року; - Контракт № 01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - додаток № 3 від 13 червня 2020 року до Контракту № 01/20/TR від 18 лютого 2020 року. При цьому ТОВ «ЕСРОН» з метою пришвидшення митних процедур сплатило передоплату за митне оформлення товару у сумі 786 518,36 грн. Митницею за результатами розгляду поданих ТОВ «ЕСРОН» до митного оформлення документів позивачу було скеровано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, у відповідь на яку товариство 13 червня 2020 року надіслало митному органу лист №13/06/20-1 з проханням винести рішення на підставі наявної інформації без дотримання 10-ти денного строку з огляду на відсутність у ТОВ «ЕСРОН» можливості отримати у встановлений строк від контрагентів додаткових підтверджуючих документів щодо вартості товарів. За наслідками розгляду поданих позивачем документи Митницею 13 червня 2020 року оформлено Картку відмови №UA209290/2020/00032 та прийнято Рішення №UA209290/2020/000012/2, яким митну вартість товарів скориговано на 115 646,47 доларів США. При цьому Митниця виходила із неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору та як на підставу відмови у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю, посилалася на частину 6 статті 54 МК з огляду на неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 4 статті 53 МК, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, позивач подав електронну митну декларацію UA209290/2020/003345 та додатково сплатив кошти за митне оформлення товарів виходячи із суми, визначеної у Рішенні №UA209290/2020/000012/2. Окрім того, 08 липня 2020 року Фірмою «SMS INSAAT TEKSTIL MOB.ELEK. DAN. ITH.VE IHR. TIC. LTD. STI» на виконання Контракту №01/20/TR було здійснено поставку товару Покупцю, що підтверджується інвойсом №232756-232757 від 08 липня 2020 року, пакувальним листом №232756-232757 від 08 липня 2020 року, міжнародною товаро-транспортною накладною CMR №542040 від 08 липня 2020 року. Відповідно до інвойсу №232418 від 10 червня 2020 року Продавець здійснив поставку товару на загальну суму 123 710, 94 доларів США. З метою митного оформлення придбаного на умовах Контракту товару позивач надав відповідачеві митну декларацію №UA209290/2020/004138 від 10 липня 2020 року, у якій визначив митну вартість товару за шостим (резервним) методом. До митної декларації ТОВ «ЕСРОН» було долучено такі документи: - пакувальний лист (packing list) №232756-232757 від 08 липня 2020 року; - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №232756-232757 від 08 липня 2020 року; - автотранспортну накладну (Road consignment note) (СМR) №542040 від 08 липня 2020 року; - супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) №20TR34130001197991 від 08 липня 2020 року; - сертифікат про походження товару форми А (Certificate of origin form A (GSP) D0120459 від 08 липня 2020 року; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA408050/2020/003636 від 10 липня 2020 року; - Контракт №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - додаток №3 від 13 червня 2020 року до Контракту №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - копію митної декларації країни відправлення №20341300EX408886 від 08 липня 2020 року. При цьому ТОВ «ЕСРОН» з метою пришвидшення митних процедур було сплачено передоплату за митне оформлення товарів у сумі 1 641 309,08 грн. За наслідками розгляду поданих позивачем документів 10 липня 2020 року відповідач оформив Картку відмови № UA209290/2020/00066 та прийняв Рішення № UA209290/2020/000036/2, яким митну вартість товарів скориговано на 122 167,66 грн. При цьому митний орган зазначив про неможливість визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору та як на підставу відмови у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю з посиланням на частину 6 статті 54 МК з огляду на неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 4 статті 53 МК, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, позивач подав електронну митну декларацію UA209290/2020/004147 та додатково сплатив кошти за митне оформлення товарів, виходячи з суми, визначеної у Рішенні № UA209290/2020/000036/2. 20 червня 2020 року Фірмою «SMS INSAAT TEKSTIL MOB.ELEK. DAN. ITH.VE IHR. TIC. LTD. STI» на виконання умов Контракту №01/20/TR здійснено поставку товару Покупцю. Відповідно до інвойсу №232456 від 20 червня 2020 року Продавець здійснив поставку Покупцю товару на загальну суму 106 662,28 доларів США. З метою митного оформлення придбаних товарів за Контрактом позивач надав відповідачу митну декларацію №UA209290/2020/003555 від 23 червня 2020 року, у якій визначив їх митну вартість за шостим (резервним) методом,. До митної декларації ТОВ «ЕСРОН» було долучено такі документи: - пакувальний лист (packing list) № 232456 від 20 червня 2020 року; - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № 232456 від 20 червня 2020 року; - автотранспортну накладну (Road consignment note) (СМR) №542019 від 20 червня 2020 року; - супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) №20TR34130001065226 від 20 червня 2020 року; - сертифікат про походження товару форми А (Certificate of origin form A (GSP) D0160332 від 20 червня 2020 року; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA408050/2020/003384 від 22 червня 2020 року; - Контракт №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - додаток № 3 від 13 червня 2020 року до Контракту №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - копію митної декларації країни відправлення №20341300EX369341 від 23 червня 2020 року. При цьому ТОВ «ЕСРОН» з метою пришвидшення митних процедур було сплачено передоплату за митне оформлення товарів у сумі 1 384 780,01 грн. Митницею за результатами розгляду поданих ТОВ «ЕСРОН» до митного оформлення документів було направлено позивачу вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, у відповідь на яку позивач 23 червня 2020 року листом № 23/06/20-1 звернувся до митного органу з проханням винести рішення на підставі наявної інформації без дотримання 10-ти денного строку з огляду на відсутність можливості отримання у встановлений строк від контрагентів додаткових підтверджуючих документів щодо вартості товарів. За наслідками розгляду наданих позивачем документів Митниця 23 червня 2020 року оформила Картку відмови №UA209290/2020/00041 та прийняла Рішення №UA209290/2020/000020/2, яким митну вартість товарів скориговано на 1 516 579,62 грн. При цьому митний орган вказав на неможливість визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору та як на підставу відмови у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю посилався на частину 6 статті 54 МК з огляду на неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 4 статті 53 МК, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, позивач подав електронну митну декларацію UA209290/2020/003576 та додатково сплатив кошти за митне оформлення товарів, виходячи із суми, визначеної у Рішенні №UA209290/2020/000020/2. Окрім того, 10 червня 2020 року Фірмою «SMS INSAAT TEKSTIL MOB.ELEK. DAN. ITH.VE IHR. TIC. LTD. STI» на виконання Контракту №01/20/TR було здійснено поставку товару Покупцю відповідно до інвойсу №232414-232415 від 10 червня 2020 року на загальну суму 124 768,53 доларів США. З метою митного оформлення придбаного товару за Контрактом позивач подав відповідачу митну декларацію UA209290/2020/003346 від 14 червня 2020 року, у які митну вартість визначив за шостим (резервним) методом. Одночасно з митною декларацією ТОВ «ЕСРОН» подало Митниці такі документи: - пакувальний лист (packing list) №232414-232415 від 10 червня 2020 року; - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №232414-232415 від 10 червня 2020 року; - автотранспортну накладну (Road consignment note) (СМR) №542080 від 10 червня 2020 року; - сертифікат про походження товару форми А (Certificate of origin form(GSP) № S 0611811 від 10 червня 2020 року; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA408050/2020/003258 від 13 червня 2020 року; - Контракт №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - додаток №3 від 13 червня 2020 року до Контракту № 01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - копію митної декларації країни відправлення №20341300EX368393 від 10 червня 2020 року. При цьому ТОВ «ЕСРОН» з метою пришвидшення митних процедур сплачено передоплату за митне оформлення товару в сумі 1 624 714,36 грн. За наслідками розгляду поданих позивачем документи Митницею 14 червня 2020 року було оформлено Картку відмови №UA209290/2020/00033 та прийнято Рішення №UA209290/2020/000013/2, яким митну вартість товарів скориговано на 1 885 237,82 грн. При цьому відповідач зазначив про неможливість визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору та як на підставу відмови у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю посилався на частину 6 статті 54 МК, вказуючи на неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 4 статті 53 МК, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, позивач подав електронну митну декларацію UA209290/2020/003348 та додатково сплатив кошти за митне оформлення товарів, виходячи з суми, визначеної у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209290/2020/000013/2. Окрім того, на виконання Контракту №01/20/TR від 18 лютого 2020 року Продавець здійснив поставку товару Покупцю відповідно до інвойсу №232422 від 10 червня 2020 року на загальну суму 121 631,94 доларів США. З метою митного оформлення придбаного за Контрактом товару позивач надав відповідачу митну декларацію UA209290/2020/003347 від 14 червня 2020 року, у якій митну вартість товару визначив за шостим (резервним) методом. Одночасно із митною декларацією ТОВ «ЕСРОН» подало Митниці такі документи: - пакувальний лист (packing list) №232422 від 11 червня 2020 року; - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №232422 від 11 червня 2020 року; - автотранспортну накладну (Road consignment note) (СМR) №0056909 від 11 червня 2020 року; - сертифікат про походження товару форми А (Certificate of origin form A (GSP) № S0521983 від 11 червня 2020 року; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA408050/2020/003260 від 13 червня 2020 року; - Контракт №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - додаток №3 від 13 червня 2020 року до Контракту №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - копію митної декларації країни відправлення №20341300EX342995 від 11 червня 2020 року. При цьому ТОВ «ЕСРОН» з метою пришвидшення митних процедур сплатило передоплату за митне оформлення товарів у сумі 592 573,45 грн. За наслідками розгляду поданих позивачем документів відповідач 14 червня 2020 року оформив Картку відмови №UA209290/2020/00034, у якій причиною відмови у митному оформленні товарів вказав наявність Рішення №UA209290/2020/000013/2 від 14 червня 2020 року, яким митну вартість товарів скориговано на 1 903 655,26 грн. Окреме рішення про коригування митної вартості товарів за декларацією UA209290/2020/003347 від 14 червня 2020 року відповідачем не приймалось. У ході розгляду справи у суді першої інстанції представник Митниці ствердив, що коригування митної вартості товарів за декларацією UA209290/2020/003347 від 14 червня 2020 року відбулося на підставі Рішення №UA209290/2020/000013/2. Відтак, позивач подав електронну митну декларацію UA209290/2020/003349 та додатково сплатив кошти за митне оформлення товарів, виходячи з суми, визначеної у Рішенні. Окрім того, 17 червня 2020 року Фірмою «SMS INSAAT TEKSTIL MOB.ELEK. DAN. ITH.VE IHR. TIC. LTD. STI» на виконання Контракту №01/20/TR було здійснено поставку товару Покупцю відповідно до інвойсу № 232450 від 17 червня 2020 року на загальну суму 119 650, 91 доларів США. З метою митного оформлення придбаного за Контрактом товару позивач подав відповідачу митну декларацію UA209290/2020/003510 від 20 червня 2020 року, у якій визначив митну вартість товару за шостим (резервним) методом. Одночасно із митною декларацією ТОВ «ЕСРОН» подало Митниці такі документи: - пакувальний лист (packing list) №232450 від 17 червня 2020 року; - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №232450 від 17 червня 2020 року; - автотранспортну накладну (Road consignment note) (СМR) №542040 від 08 липня 2020 року; - супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) №20TR34130001041175 від 17 червня 2020 року; - декларацію про походження товару ( Declaration of origin) №232450 від 17 червня 2020 року; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA408050/2020/003349 від 19 червня 2020 року; - Контракт №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - Додаток №3 від 13 червня 2020 року до Контракту №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - копію митної декларації країни відправлення №20341300EX357739 від 17 червня 2020 року. При цьому ТОВ «ЕСРОН» з метою пришвидшення митних процедур сплачено передоплату за митне оформлення товарів у сумі 1 577 274,75 грн. За наслідками розгляду поданих позивачем документів відповідач 20 червня 2020 року оформив Картку відмови № UA209290/2020/00038 та прийнято Рішення № UA209290/2020/000017/1, митну вартість товарів скориговано на 1 708 440,81 грн. При цьому Митниця вказала на неможливість визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору та як на підставу відмови у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю посилалася на частину 6 статті 54 МК, зазначаючи при цьому про неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 4 статті 53 МК, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, позивач подав електронну митну декларацію UA209290/2020/003511 та додатково сплатив кошти за митне оформлення товарів, виходячи з суми, визначеної у Рішенні № UA209290/2020/000017/1. Окрім того, Фірмою «SMS INSAAT TEKSTIL MOB.ELEK. DAN. ITH.VE IHR. TIC. LTD. STI» 13 червня 2020 року в межах Контракту №01/20/TR здійснено поставку товару Покупцю. Відповідно до інвойсу №232436 від 13 червня 2020 року Продавець здійснив поставку товару на загальну суму 122 486,86 доларів США. З метою митного оформлення придбаного за Контрактом товару позивач надав відповідачеві митну декларацію UA209290/2020/003430 від 17 червня 2020 року, у якій його митну вартість визначив за шостим (резервним) методом. Одночасно із митною декларацією ТОВ «ЕСРОН» подало Митниці такі документи: - пакувальний лист (packing list) №232436 від 13 червня 2020 року; - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №232436 від 13 червня 2020 року; - автотранспортну накладну (Road consignment note) (СМR) №0051559 від 13 червня 2020 року; - сертифікат про походження товару форми А (Certificate of origin form(GSP) № S 0611821 від 16 червня 2020 року; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA408050/2020/003302 від 16 червня 2020 року; - Контракт №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - Додаток №3 від 13 червня 2020 року до Контракту №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - копію митної декларації країни відправлення №20341300EX351963 від 13 червня 2020 року. При цьому ТОВ «ЕСРОН» з метою пришвидшення митних процедур сплачено передоплату за митне оформлення товару у сумі 1 614 210,69 грн. Митницею за результатами розгляду поданих до митного оформлення документів позивачу було скеровано вимогу з проханням надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару. У відповідь на вимогу відповідача ТОВ «ЕСРОН» 17 червня 2020 року у листі №17/06/20-2 попросив винести рішення на підставі наявної інформації без дотримання 10-ти денного строку через відсутність можливості отримати у встановлений строк від контрагента додаткових підтверджуючих документів щодо вартості товарів. За наслідками розгляду поданих позивачем документів відповідач 17 червня 2020 року оформив Картку відмови № UA209290/2020/00036 та прийняв Рішення №UA209290/2020/000015/2. При цьому Митниця вказала на неможливість визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору та як на підставу відмови у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю посилалася на частину 6 статті 54 МК, зазначаючи при цьому про неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 4 статті 53 МК, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, позивач подав електронну митну декларацію UA209290/2020/003441 та додатково сплатив кошти за митне оформлення товарів, виходячи з суми, визначеної у Рішенні №UA209290/2020/000015/2. Окрім того, Фірмою «SMS INSAAT TEKSTIL MOB.ELEK. DAN. ITH.VE IHR. TIC. LTD. STI» 24 червня 2020 року в межах Контракту №01/20/TR було здійснено поставку товару Покупцю. Відповідно до інвойсу № 232694 від 24 червня 2020 року Продавець здійснив поставку товару на загальну суму 108 251,76 доларів США. З метою митного оформлення придбаних партій товарів за Контрактом позивач надав відповідачеві митну декларацію UA209290/2020/003692 від 27 червня 2020 року, у якій митну вартість визначив за шостим (резервним) методом. Одночасно із митною декларацією ТОВ «ЕСРОН» подало Митниці такі документи: - пакувальний лист (packing list) №232694 від 24 червня 2020 року; - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №232694 від 24 червня 2020 року; - автотранспортну накладну (Road consignment note) (СМR) №542087 від 24 червня 2020 року; - супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) №20TR34130001088829 від 24 червня 2020 року; - сертифікат про походження товару форми А (Certificate of origin form(GSP) D0120451 від 24 червня 2020 року; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №Б/Н від 27 червня 2020 року; - Контракт №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - Додаток №3 від 13 червня 2020 року до Контракту №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - копію митної декларації країни відправлення №20341300EX373315 від 27 червня 2020 року. При цьому ТОВ «ЕСРОН» з метою пришвидшення митних процедур сплачено передоплату за митне оформлення товарів у сумі 1 415 224,13 грн. За наслідками розгляду поданих позивачем документів відповідач 27 червня 2020 року оформив Картку відмови №UA209290/2020/00047 та прийняв Рішення №UA209290/2020/000024/2. При цьому Митниця вказала на неможливість визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору та як на підставу відмови у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю посилалася на частину 6 статті 54 МК, зазначаючи при цьому про неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 4 статті 53 МК, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, позивач подав електронну митну декларацію UA209290/2020/003693 та додатково сплатив кошти за митне оформлення товарів, виходячи з суми, визначеної у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209290/2020/000024/2. Також Фірмою «SMS INSAAT TEKSTIL MOB.ELEK. DAN. ITH.VE IHR. TIC. LTD. STI» 10 липня 2020 року в межах укладеного Контракту №01/20/TR було здійснено поставку товару Покупцю. Відповідно до інвойсу №232793-232794 від 10 липня 2020 року Продавець здійснив поставку товару на загальну суму 119 258,83 доларів США. З метою митного оформлення придбаного товару за Контрактом позивач надав відповідачеві митну декларацію UA209290/2020/004148 від 12 липня 2020 року, у якій митну вартість визначив за шостим (резервним) методом. Одночасно із митною декларацією ТОВ «ЕСРОН» подало Митниці такі документи: - пакувальний лист (packing list) №232793-232794 від 10 липня 2020 року; - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №232793-232794 від 10.07.2020; - автотранспортну накладну (Road consignment note) (СМR) №125406 від 10 липня 2020 року; - сертифікат про походження товару форми А (Certificate of origin form(GSP) D0120461 від 10 липня 2020 року; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA408050/2020/003668 від 12 липня 2020 року; - Контракт №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - Додаток №3 від 13 червня 2020 року до Контракту №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - копію митної декларації країни відправлення №20341300EX415681 від 10 липня 2020 року. При цьому ТОВ «ЕСРОН» з метою пришвидшення митних процедур сплачено передоплату за митне оформлення товарів у сумі 1 571 779,98 грн. За наслідками розгляду поданих позивачем документів відповідач 12 липня 2020 року оформив Картку відмови №UA209290/2020/00067 та прийняв Рішення №UA209290/2020/000037/1. При цьому Митниця вказала на неможливість визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору та як на підставу відмови у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю посилалася на частину 6 статті 54 МК, зазначаючи при цьому про неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 4 статті 53 МК, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, позивач подав електронну митну декларацію UA209290/2020/004150 та додатково сплатив кошти за митне оформлення товарів, виходячи з суми, визначеної у Рішенні №UA209290/2020/000037/1. Окрім того, Фірмою «SMS INSAAT TEKSTIL MOB.ELEK. DAN. ITH.VE IHR. TIC. LTD. STI» 19 червня 2020 року в межах Контракту №01/20/TR було здійснено поставку товару Покупцю. Відповідно до інвойсу №232454 від 19 червня 2020 року Продавець здійснив поставку товару на загальну суму 114 120,66 доларів США. З метою митного оформлення придбаного товару за Контрактом позивач надав відповідачеві митну декларацію UA209290/2020/003513 від 21 червня 2020 року, у якій митну вартість визначив за шостим (резервним) методом. Одночасно із митною декларацією ТОВ «ЕСРОН» подало Митниці такі документи: - пакувальний лист (packing list) №232454 від 19 червня 2020 року; - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №232454 від 19 червня 2020 року; - автотранспортну накладну (Road consignment note) (СМR) № 542043 від 19 червня 2020 року; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA408050/2020/003367 від 21 червня 2020 року; - Контракт №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - Додаток №3 від 13 червня 2020 року до Контракту №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - копію митної декларації країни відправлення №20341300EX362609 від 19 червня 2020 року. При цьому ТОВ «ЕСРОН» з метою пришвидшення митних процедур сплачено передоплату за митне оформлення товарів в сумі 1 503 252,85 грн. За наслідками розгляду поданих позивачем документів відповідач 21 червня 2020 року оформив Картку відмови №UA209290/2020/00039 та прийняв Рішення №UA209290/2020/000018/1. При цьому Митниця вказала на неможливість визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору та як на підставу відмови у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю посилалася на частину 6 статті 54 МК, зазначаючи при цьому про неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 4 статті 53 МК, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, позивач подав електронну митну декларацію UA209290/2020/003515 та додатково сплатив кошти за митне оформлення товарів, виходячи з суми, визначеної у Рішенні №UA209290/2020/000018/1. Окрім того, Фірмою «SMS INSAAT TEKSTIL MOB.ELEK. DAN. ITH.VE IHR. TIC. LTD. STI» 12 червня 2020 року в межах Контракту №01/20/TR було здійснено поставку товару Покупцю. Відповідно до інвойсу №232424 від 12 червня 2020 року Продавець здійснив поставку товару на загальну суму 120 995,28 доларів США. З метою митного оформлення придбаного товару за Контрактом позивач надав відповідачеві митну декларацію UA209290/2020/003376 від 15 червня 2020 року, у якій визначив митну вартість товару за шостим (резервним) методом. Одночасно із митною декларацією ТОВ «ЕСРОН» подало Митниці такі документи: - пакувальний лист (packing list) №232424 від 12 червня 2020 року; - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №232424 від 12 червня 2020 року; - автотранспортну накладну (Road consignment note) (СМR) №542023 від 12 червня 2020 року; - сертифікат про походження товару форми А (Certificate of origin form(GSP) S0611817 від 12 червня 2020 року; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA408050/2020/003272 від 15 червня 2020 року; - Контракт №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - Додаток №3 від 13 червня 2020 року до Контракту №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - копію митної декларації країни відправлення №20341300EX348271від 12 червня 2020 року. При цьому ТОВ «ЕСРОН» з метою пришвидшення митних процедур сплачено передоплату за митне оформлення товарів в сумі 1 592 626,97 грн. За наслідками розгляду поданих позивачем документів відповідач 15 червня 2020 року оформив Картку відмови №UA209290/2020/00035 та прийняв Рішення №UA209290/2020/000014/2. При цьому Митниця вказала на неможливість визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору та як на підставу відмови у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю посилалася на частину 6 статті 54 МК, зазначаючи при цьому про неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 4 статті 53 МК, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, позивач подав електронну митну декларацію UA209290/2020/003379 та додатково сплатив кошти за митне оформлення товарів, виходячи з суми, визначеної у рішення про коригування митної вартості товарів№UA209290/2020/000014/2. Також Фірмою «SMS INSAAT TEKSTIL MOB.ELEK. DAN. ITH.VE IHR. TIC. LTD. STI» 16 червня 2020 року в межах Контракту №01/20/TR здійснено поставку товару Покупцю. Відповідно до інвойсу №232443 від 16 червня 2020 року Продавець здійснив поставку товару на загальну суму 117 344, 34 доларів США. З метою митного оформлення придбаного товару за Контрактом позивач надав відповідачеві митну декларацію UA209290/2020/003496 від 19 червня 2020 року, у якій визначив митну вартість товару за шостим (резервним) методом. Одночасно із митною декларацією ТОВ «ЕСРОН» подало Митниці такі документи: - пакувальний лист (packing list) №232443 від 16 червня 2020 року; - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №232443 від 16 червня 2020 року; - автотранспортну накладну (Road consignment note) (СМR) №125405 від 16 червня 2020 року; - сертифікат про походження товару форми А (Certificate of origin form A (GSP) S0611816 від 16 червня 2020 року; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA408050/2020/003339 від 19 червня 2020 року; - Контракт №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - Додаток №3 від 13 червня 2020 року до Контракту №01/20/TR від 18 лютого 2020 року; - копію митної декларації країни відправлення №20341300EX354710 від 16 червня 2020 року. При цьому ТОВ «ЕСРОН» з метою пришвидшення митних процедур сплачено передоплату за митне оформлення товарів в сумі 1 543 775,87 грн. За наслідками розгляду поданих позивачем документів відповідач 19 червня 2020 року оформив Картку відмови №UA209290/2020/00037 та прийняв Рішення №UA209290/2020/000016/1. При цьому Митниця вказала на неможливість визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору та як на підставу відмови у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю посилалася на частину 6 статті 54 МК, зазначаючи при цьому про неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 4 статті 53 МК, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, позивач подав електронну митну декларацію UA209290/2020/003509 та додатково сплатив кошти за митне оформлення товарів, виходячи з суми, визначеної у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209290/2020/000016/1. Не погоджуючись з відмовою Митниці у прийнятті зазначених митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, ТОВ «ЕСРОН» звернулося за захистом своїх прав до адміністративного суду із позовом, що розглядається. При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із положеннями пункту 24 частини 1 статті 4 МК митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Відповідно до приписів статей 49, 50 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно із частинами 4, 5 статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Частиною 3 статті 318 МК встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Як визначено у статті 50 МК, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 та 2 статті 52 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Згідно із частинами 1 та 2 статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до частини 3 статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, які як: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Приписами частин 1 та 2 статті 54 МК передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини 5 вказаної статті МК органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Згідно із частиною 4 статті 53 МК у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 МК). У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК). Відповідно до частини 1 статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Приписами статті 57 МК передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Окрім того, відповідно до частини 6 статті 53 МК декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. При цьому, на переконання апеляційного суду, наведені правові норми дають підстави для висновку, що органи доходів і зборів при реалізації свої повноважень щодо контролю за правильністю обчислення митної вартості декларантом мають право витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості, однак лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей через неповноту поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідність характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою з огляду на те, що саме із цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування ним додаткових документів у декларанта та вчинення наступні дії, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів. Однак, витребуванню підлягають не всі документи, що передбачені приписами статті 53 МК, а лише ті, що надають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Відтак, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення органом доходів і зборів іншої митної вартості лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відтак, на думку апеляційного суду, митний орган зобов`язаний зазначати конкретні обставини, що викликали обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, а також причини неможливості її перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувавши як необхідність перевірки спірних відомостей, так і вказавши документи, надання яких може усунути такі сумніви. Таким чином, відсутність у рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про його протиправність. Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що виходячи із приписів частини 2 статті 55 МК та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» рішення про коригування митної вартості товару має містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства. При цьому у оспорюваних Рішеннях відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, також відсутня докладна інформація та джерела, які використовувались митним органом при її визначенні, а лише зазначено, що коригування митної вартості ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях. На переконання апеляційного суду, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Відсутність у оспорюваних Рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для його скасування (Постанова Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі № 815/1670/17). Водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку окремо. Сам факт ненадання позивачем додатково затребуваних документів, які підтверджують митну вартість товару, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за обраним декларантом методом на підставі поданих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для її коригування митним органом. Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що у ході апеляційного розгляду представником відповідача не було спростовано покликання представника позивача на те, що в межах Контракту №01/20/TR Митницею було здійснено коригування митної вартості товару, аналогічного до того, який оформлявся відповідно до оспорюваних Рішень та Карток відмови. При цьому при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом ТОВ «ЕСРОН» було використано таку відкориговану Митницею митну вартість. Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що митним органом не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення відповідачем у оспорюваних Рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що адміністративний суд, керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відтак, апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими. У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Європейський суду з прав людини визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень». Хоча ця справа стосується податкового спору, на переконання апеляційного суду, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними. У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Відтак, на переконання апеляційного суду, відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за шостим (резервним) методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих митним органом оспорюваних Рішень та Краток відмови. Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає. Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 380/5753/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Р. Б. Хобор Постанова у повному обсязі складена 02 липня 2021 року.