Постанова 4873 № 910/11253/20
від 30.06.2021 ·ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "30" червня 2021 р. Справа№ 910/11253/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Коротун О.М. суддів: Суліма В.В. Майданевича А.Г. за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л., за участю представника згідно з протоколом судового засідання від 30.06.2021 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 (повний текст складено 18.11.2020) у справі № 910/11253/20 (суддя - Гулевець О.В.) за позовом ОСОБА_2 до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Констракшн»,
2. ОСОБА_3 ,
3. ОСОБА_1 ,
4. ОСОБА_4 ,
5. ОСОБА_5 про розірвання договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі, визнання недійсними актів, визнання недійсним рішення учасників загальних зборів, скасування змін до установчих документів, Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд, УСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи У липні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Констракшн» (далі - ТОВ «ВВ Констракшн») за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про: - розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі TOB «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; - розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; - розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; - розірвання договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ; - визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; - визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; - визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; - визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ; - визнання недійсним рішення учасників загальних зборів ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформленого протоколом № 13/11/2019 від 13.11.2019; - скасування змін до установчих документів TOB «ВВ КОНСТРАКШН» внесених на підставі рішення учасників загальних зборів TOB «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформленого протоколом № 13/11/2019 від 13.11.2019; - скасування змін, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі актів приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та рішення учасників загальних зборів ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформленого протоколом № 13/11/2019 від 13.11.2019. Позовні вимоги про розірвання договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в порушення умов договорів, не здійснили оплати часток в статутному капіталі TOB «ВВ Констракшн» у розмірі 25 %, що на думку позивача є істотним порушенням умов спірних договорів, оскільки позивач розраховував на оплату відчужуваних часток. Також, позивач вказував, що підписання актів приймання-передачі часток в статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн» було формальним та спрямоване на проведення державної реєстрації змін в установчих документах товариства. Однак, відомості, які містяться в спірних актах приймання-передачі часток, щодо розміру частки 25 %, яка становить 7 500 000, 00 грн, та повного розрахунку між сторонами не відповідають дійсності. Вимога про визнання недійсним рішення учасників загальних зборів обґрунтована необхідністю відновлення становища, яке існувало до укладення договорів купівлі-продажу часток в статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн» від 13.11.2019 та повернення позивачу корпоративних прав. Також, на переконання позивача, для поновлення прав позивача як власника частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн», необхідно скасувати зміни до установчих документів TOB «ВВ КОНСТРАКШН» та скасувати зміни, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвалою Господарського суду міста Києва залучено до участі у справі відповідача 2 - ОСОБА_3 , відповідача 3 - ОСОБА_1 , відповідача 4 - ОСОБА_4 , відповідача 5 - ОСОБА_5 .
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 позов задоволено повністю. Розірвано договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Розірвано договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Розірвано договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Розірвано договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Визнано недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Визнано недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визнано недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Визнано недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Визнано недійсним рішення учасників загальних зборів ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформлене протоколом № 33/11/2019 від 13.11.2019. Скасовано зміни до установчих документів ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» внесені на підставі рішення учасників загальних зборів TOB «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформленого протоколом № 13/11/2019 від 13.11.2019. Скасовано зміни, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі актів приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та рішення учасників загальних зборів ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформлене протоколом № 13/11/2019 від 13.11.2019. Стягнуто солідарно з ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 23 122, 00 грн. Рішення суду обґрунтовано тим, що несплата відповідачами 2 - 5 вартості часток у статутному капіталі в строк, передбачений договорами купівлі-продажу часток в статутному капіталі TOB «ВВ Констракшн» є істотним порушенням спірних договорів та позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні таких договорів, а тому є достатньою підставою для задоволення позовних вимог про розірвання договорів купівлі-продажу часток в статутному капіталі TOB «ВВ Констракшн». Також суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивача щодо формального укладання між сторонами спірних актів приймання-передачі часток для виконання ч. 5 ст. ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» підтверджуються матеріалами справи, а саме відсутністю розрахунків відповідачів 2 - 5 з позивачем, суперечливістю відомостей щодо ціни часток. А тому суд дійшов висновку про те, що акти від 13.11.2019 приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн» суперечать вимогам ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що існують підстави для належного захисту порушеного права позивача шляхом визнання недійсним рішення учасників загальних зборів ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформленого протоколом № 13/11/2019 від 13.11.2019, оскільки були встановлені підстави для розірвання договорів купівлі-продажу часток у ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019. Рішення також мотивовано тим, що позовні вимоги про скасування змін до установчих документів TOB «ВВ КОНСТРАКШН» та скасування змін, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є похідними від вимог про розірвання договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн», визнання недійсними актів приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019 та рішення учасників загальних зборів ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформленого протоколом № 13/11/2019 від 13.11.2019, а відтак також підлягають задоволенню.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду У жовтні 2020 року ОСОБА_1 , звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 в частині: 1) розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; 2) визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; 3) скасування змін до установчих документів ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» внесених на підставі рішення учасників загальних зборів TOB «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформленого протоколом №13/11/2019 від 13.11.2019; 4) скасування змін, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; скасування змін до установчих документів ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН», внесених на підставі рішення учасників загальних зборів TOB «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформленого протоколом №13/11/2019 від 13.11.2019; скасування змін, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , встановлено учасникам справи строк для подачі відзивів та заяв. Справу призначено до розгляду на 15.02.2021. Запропоновано учасникам справи надати на огляд колегії суддів оригінали документів, пов`язаних з предметом спору. Розгляд справи відкладався та в судовому засіданні оголошувалася перерва. Так, розгляд справи було відкладено до 30.06.2021. 17.06.2021 від скаржника до суду апеляційної інстанції надійшли пояснення щодо відсутності оригіналів документів, до якої долучено довідку банку. 30.06.2021 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи судової практики. 30.06.2021 у судове засідання, яке за клопотанням представника скаржника проводилося в режимі відеоконференції, з`явилися представники скаржника, позивача і відповідача
1. Представники відповідачів 2, 4, 5 у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином в порядку, передбаченому ст. 120, 242 ГПК України. Відповідачі 2, 4, 5 заявили клопотання про розгляд справи без їх участі, які було задоволено судом. Представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні. Представник відповідача 1 заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів ОСОБА_1 не погоджується з висновками суду першої інстанції про повне задоволення позовних вимог з огляду на таке. Скаржник вказує, що до матеріалів справи долучено копію екземпляру договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який не містить підпису останнього. При цьому сторона вказує, що втратила свій екземпляр договору, а тому не може надати його суду. Скаржник вказує, що умови договору, викладені в наданому позивачем екземплярі, не відповідають дійсності. Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено й інших доказів, зокрема, довідку №AVB3E9HSIEK2UFKK від 03.09.2020 стосовно дійсного призначення платежу, податкові декларації скаржника та його дружини, адвокатські запити. Необґрунтованою скаржник вважає відмову у витребуванні документів у відповідача 1, зокрема, довідки про надходження коштів від інших відповідачів на виконання умов договорів купівлі-продажу. Крім того, скаржник вказує, що такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар і частково оплатив, не відповідає суті порушення договору. Така несплата (повна або часткова) може бути наслідком не навмисного порушення договору з боку покупця (який бажає збагатитися за рахунок затримки оплати), а добросовісної помилки, наприклад, через існування розбіжностей між сторонами щодо суми, належної до сплати, щодо взаємних розрахунків між сторонами. Такий спосіб захисту, як розірвання договору, може бути використаний продавцем не з метою відновлення його права на одержання грошових коштів, а з метою невиправданого збагачення, якщо, наприклад, ринкова ціна на продане майно збільшилася, в тому числі завдяки його поліпшенню покупцем. Такі несправедливі наслідки можуть настати через невідповідність зазначеного способу захисту суті порушення права. Скаржник також вказує, що перелік документів, які подаються для державної реєстрації визначено ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» і він є вичерпним, а тому, рішення суду про скасування змін до установчих документів ТОВ «ВВ Констракшн» та змін, внесених до ЄДРПОУ, внесених на підставі актів приймання-передачі та рішення учасників загальних зборів товариства від 13.11.2019 не може бути підставою для внесення змін до ЄДРПОУ.
5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та пояснень 02.02.2021 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання іншим учасникам справи та в строк, встановлений судом. Відзив прийнято судом у порядку ст. 263 ГПК України. Позивач зазначає, що банківська довідка №AVB3E9HSIEK2UFKK від 03.09.2020 не є належним доказом, оскільки довідка не містить відмітки про призначення платежів, платником яких є ОСОБА_1 , при цьому кошти у загальному розмірі 2 364 360, 66 грн були сплачені саме на рахунок ТОВ «ВВ Констракшн», а не на розрахунковий рахунок позивача, як визначено сторонами у п. 3.2. договору. Позивач вказує, що факт прийняття частки не скасовує обов`язку її оплатити. Позивач вказує, що, укладаючи договори купівлі-продажу, очікував на отримання коштів від продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн» з огляду на те, що однією з основних умов для такого виду договорів є обов`язок покупця сплатити вартість частки в статутному капіталі. Також позивач зазначає, що, враховуючи невідповідність змісту актів та розміру фактично сформованого статутного капіталу, акти від 13.11.2019 приймання-передачі часток у статутному капіталі товариства суперечить вимогам ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України. 04.02.2021 до суду апеляційної інстанції від ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» надійшов відзив на апеляційну скаргу за підписом заступника директора Красуна Павла Віталійовича. Водночас, згідно з копією наказу ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 09.06.2020 № 7-К (долученого до відзиву) ОСОБА_6 уповноважено з 10.06.2020 на місяць з правом підпису документів, у тому числі договорів, стосовно господарської діяльності товариства, окрім підпису на документах з фінансово-розрахункових операцій, повноваження по яким належать виключно директору товариства. Відзив підписано 28.01.2021. Крім того, згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_6 не віднесено до осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи. А тому такий відзив залишено без розгляду. Водночас, позиція сторони заслухана в судових засіданнях. 15.03.2021 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких сторона заперечила проти вимог апеляційної скарги та просила відмовити в їх задоволенні.
6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2019 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн» (відповідач 1) (далі - договір-1), предметом якого є частка в статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн» (далі іменується - товариство), що становить 25 % статутного капіталу товариства та сформована продавцем у розмірі 1 520 871, 03 грн (надалі іменується «частка»), яку продавець передає у власність покупця, а покупець приймає її і зобов`язується сплатити її вартість на умовах, встановлених цим договором. За договором-1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн», 13.11.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було складено акт приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн». Також в матеріалах справи наявна копія договору від 13.11.2019 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) про купівлю-продаж частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн» (далі - договір-2). Наявна в матеріалах справи копія примірника не містить підпису ОСОБА_1 . Водночас скаржник ( ОСОБА_1 ) не заперечу факту укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн», однак вказує про відмінність умов договору, який він укладав і наданим позивачем примірником до матеріалів справи. Зокрема, представник скаржника у судовому засіданні, акцентував увагу саме на пункті, яким передбачено безготівковий розрахунок. Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. У судовому засіданні оглянули наданий примірник спірного договору, який не підписано скаржником. Водночас, враховуючи те, що факт укладення договору визнається обома його сторонами ( ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець)) така обставина приймається судом. Оцінка такому буде надана з урахуванням інших обставин справи, досліджених судом. За договором-2 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн», 13.11.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було складено акт приймання-передачі часток в статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн». 13.11.2019 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець, відповідач 4) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн» (далі - договір-3), предметом договору є частка у статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн» (надалі іменується - «Товариство»), що становить 25 % статутного капіталу товариства та сформована продавцем у розмірі 1 520 871, 03 грн (надалі іменується «частка»), яку продавець передає у власність покупця, а покупець приймає її і зобов`язується сплатити її вартість на умовах, встановлених цим договором. За договором-3 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн», 13.11.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було складено акт приймання-передачі часток в статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн». 13.11.2019 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн» (далі - договір-4), предметом договору є частка у статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн» (далі - товариство), що становить 25 % статутного капіталу товариства та сформована продавцем у розмірі 1 520 871, 03 грн (надалі іменується частка), яку продавець передає в власність покупця, а покупець приймає її і зобов`язується сплатити її вартість на умовах, встановлених цим договором. За договором-4 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн», 13.11.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було складено акт приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн». Зміст та умови оспорюваних договорів 1, 3, 4 про купівлю-продаж часток у статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн» є ідентичними та укладені у пропорційно-рівних розмірах часток - 25%. При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що розмір частки, яка продавалася за договором 2 - 25 % також не заперечувалася позивачем та скаржником, а тому визнається судом. Наведене підтверджується також актом приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн» Відповідно до п. 1.2.3. договорів 1, 3, 4 статутний капітал товариства затверджено у розмірі 30 000 000, 00 грн, з якого на момент підписання договору фактично сформовано (внесено) 6 083 484, 12 грн. Пунктами 1.3.2. та 1.3.3. договорів 1, 3, 4 визначено, що продавець відчужує на користь покупця 25 % належної йому частки у статутному капіталі товариства. Відповідно до балансу товариства розмір частки, що відчужується продавцем на користь покупця (25% від Статутного капіталу Товариства) становить 1 520 871,03 грн. Підписання сторонами цього договору свідчить про приймання-передачу відповідної частки від продавця покупцеві та передачу права власності на частку, а тому не потребує додатково засвідчення будь-якими іншими документами (п. 2.2 договорів 1, 3, 4). За змістом п. 2.3. договорів 1, 3, 4, зміни до установчих документів товариства, зумовлені укладенням сторонами цього договору, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. З моменту такої державної реєстрації до покупця одночасно переходять в сукупності усі права та обов`язки продавця як учасника товариства. Пунктом 3.1. спірних договорів 1, 2, 4 визначено, що ціна частки, яка підлягає сплаті покупцем продавцю за цим договором, з урахуванням затвердженого та фактично сформованого статутного капіталу товариства, складає 1 520 871, 03 грн, включаючи всі податки та збори, пов`язані з цим договором, якщо такі будуть мати місце, надалі іменуватиметься як «ціна частки». Згідно з п. 3.2 договорів 1, 3, 4 оплата ціни частки здійснюється покупцем у національній валюті - гривні, на умовах викладених у цьому договорі, але не пізніше строку в 180 (сто вісімдесят) календарних днів з моменту укладення цього договору, тобто до 11 травня 2020 року, шляхом оплати ціни частки у повному обсязі, зазначеному у п. 3.1. даного договору, виключно шляхом безготівково переказу на розрахунковий рахунок продавця, який зазначений у розділі 8 даного договору. Зміна ціни частки після укладення цього договору не допускається (п. 3.3. договорів 1, 3, 4). У відповідності до п. 4.2.1. договорів 1, 3, 4 покупець зобов`язався, зокрема, належним чином відповідно до умов цього договору сплатити ціну частки. Строк дії договорів починає свій перебіг у момент його підписання та закінчується в момент коли сторони повністю виконають взяті на себе обов`язки за цими договорами (п. 6.2. договорів 1, 3, 4). Пунктом 5.3. спірних договорів передбачено, що у разі порушення покупцем порядку, розміру та строків розрахунку за даним договором продавець має право одразу безпосередньо звернутися до суду для захисту своїх законних прав та інтересів без попереднього проведення переговорів та претензійної роботи. ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, застосовані ним положення законодавства та межі апеляційного перегляду рішення суду Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 ГПК України). Щодо способу захисту Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог про розірвання договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. На думку суду першоїінстанції, відсутність проведення розрахунку за частки в статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн», а саме передання майнових прав без отримання зустрічного грошового задоволення, дає підстави для висновку, що позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладенні спірних договорів купівлі-продажу. Північний апеляційний господарський суд звертає увагу, що розірвання договору належить до загальних способів захисту прав сторін договору. Водночас глава 54 Цивільного кодексу України містить спеціальне регулювання відносин щодо купівлі-продажу, зокрема і щодо способів захисту прав продавця, порушених покупцем. Відповідно до ч. 4 ст. 692 Цивільного кодексу України якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Таким чином, лише у випадку, коли покупець відмовився і прийняти, і оплатити товар, продавець може за своїм вибором або вимагати виконання договору з боку покупця, або відмовитися від договору. Друга можливість надана продавцю, виходячи з того, що якщо покупець не виконав жодного свого обов`язку, не сплатив ціни товару та відмовився його прийняти (наприклад, надіслав продавцю заяву про відмову прийняти товар, безпідставно не прийняв запропоноване продавцем виконання зобов`язання з його боку, безпідставно повернув надісланий товар тощо), то така поведінка свідчить про втрату інтересу покупця до виконання договору. Продавець своєю чергою також може втратити інтерес до договору, при цьому він володіє товаром і має можливість розпорядитися ним, зокрема продати його іншій особі, аби отримати покупну ціну. Тобто продавець теж вправі відмовитися від договору купівлі-продажу, тобто розірвати його шляхом вчинення одностороннього правочину чи вимагати виконання договору з боку покупця за умови, якщо покупець втратив інтерес до договору, не прийнявши та не оплативши товар. У таких випадках позовна вимога продавця про розірвання договору в судовому порядку задоволенню не підлягає, оскільки розірвання договору пов`язується законом із вчиненням одностороннього правочину, а не із судовим рішенням. Водночас у цій справі покупці отримали товар (частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю), але, як стверджує позивач, не здійснили оплати. За таких умов підлягає застосуванню ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Наведений припис не передбачає можливості продавця за своїм вибором вдатися до іншого способу захисту, зокрема не передбачає можливості розірвання договору в судовому порядку. Якщо порушення права продавця полягає в тому, що він не отримав грошових коштів від покупця, то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає позовна вимога про стягнення неотриманих коштів. Натомість такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів. Така несплата (повна або часткова) може бути наслідком не навмисного порушення договору з боку покупця (який бажає збагатитися за рахунок затримки оплати), а добросовісної помилки покупця, наприклад, через існування розбіжностей між сторонами щодо суми, належної до сплати, щодо взаємних розрахунків між сторонами (зокрема, порядку розрахунку як у цій справі). Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 916/667/18. Крім того, такий спосіб захисту, як розірвання договору, може бути використаний продавцем не з метою відновлення його права на одержання грошових коштів, а з метою невиправданого збагачення, якщо, наприклад, ринкова ціна на продане майно збільшилася, в тому числі завдяки його поліпшенню покупцем. Такі несправедливі наслідки можуть настати через невідповідність зазначеного способу захисту суті порушення права. Виконання судового рішення про стягнення з покупця майна, одержаного ним за договором, розірваним судом, може бути складнішим, ніж виконання судового рішення про стягнення коштів. Зокрема, майно може бути вже відчуженим добросовісній третій особі, щодо якої рішення суду про повернення майна від покупця не матиме значення і від якої це майно не можна буде витребувати в іншому судовому процесі. Разом з цим, застосування способу захисту, встановленого ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, призводить до повного поновлення порушеного права продавця. Під час виконання судового рішення про стягнення з покупця грошових коштів у розмірі покупної ціни проданого майна у разі необхідності може бути накладений арешт на це майно (якщо воно збереглося у покупця), а за рахунок його реалізації може бути задоволено вимогу продавця як стягувача. Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України продавець має право вимагати не тільки оплати товару (тобто стягнення грошових коштів у розмірі покупної ціни проданого майна), а й сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - це прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Такі висновки сформульовано в п. 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17. У частині 3 ст. 692 Цивільного кодексу України зазначений термін використано у другому значенні. Тобто під сплатою процентів за користування чужими грошовими коштами розуміється відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України. Така відповідальність виступає способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає в отриманні компенсації його майнових втрат, спричинених неналежним виконанням грошового зобов`язання. Подібні висновки сформульовано, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18. Отже, у цій справі позивач, пред`явивши позовну вимогу про розірвання спірних договорів, обрав неналежний спосіб захисту його права. У зв`язку із цим судове рішення в цій частині слід скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. При цьому судом апеляційної інстанції встановлено неправильне застосування Господарським судом міста Києва норм матеріального права, зокрема ст. 651, 692 Цивільного кодексу України, а тому, у даному випадку, суд не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги. Відповідно, оскаржуване рішення з застосуванням повноважень, передбачених ч. 4 ст. 269 ГПК України підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про розірвання договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства 1, 2, 3,
4. У даному випадку суд не з`ясовує умови договору 2, оскільки судом встановлено, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушеного права. Щодо вимог про визнання недійсними актів приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн». Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачами 2, 3, 4, 5 було укладено акти приймання-передачі часток в статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн». Згідно з п. 1 актів частка, що відчужується ОСОБА_2 становить 25 %, що становить 7 500 000, 00 грн. Передача здійснюється на платній основі та становить 7 500 000, 00 грн ( п. 2 актів). Своїми підписами на цьому акті приймання-передачі часток в статутному капіталі товариства сторони підтверджують факт повного розрахунку між собою (п. 3 актів). Підписання сторонами даного акту буде свідчити про те, що приймання-передачі відчужуваних часток товариства відбулася (п. 5 актів). Акти посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єдігаровим Е.М. та зареєстрований в реєстрі: № 6806, 6807 - акт-1; № 6810, 6811 - акт-2; № 6808, 6809 - акт-3, № 6812,6813 - акт-4. У відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи, зокрема,: а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю. Із зазначеної норми вбачається можливість внесення змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі подання лише акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства. Таким чином, чинним законодавством передбачена можливість реєстрації змін у складі учасників, розмірі часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі лише акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства. Надаючи належну оцінку спірним актам приймання-передачі частки в статутному капіталі, суд прийшов до висновку про те, що акти приймання-передачі часток є правочинами, які підтверджують волевиявлення сторін, мають юридичні наслідки - набуття та припинення права власності на корпоративні права. Отже, такий двосторонній акт правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін цього двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків. Оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України) в цьому випадку є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України. Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 11.09.2018 у справі № 918/1377/16, від 12.06.2019 у справі № 927/352/18, від 10.09.2019 у справі № 918/370/18. За ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення. Задовольняючи вимоги про визнання недійсними актів приймання-передачі часток в статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн», суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача щодо формального укладання між сторонами спірних актів приймання-передачі часток для виконання ч. 5 ст. ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» підтверджуються матеріалами справи, а саме відсутністю розрахунків відповідачів 2 - 5 з позивачем, суперечливість відомостей щодо ціни частки. А тому суд дійшов висновку про те, що акти від 13.11.2019 приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «ВВ Констракшн» суперечать вимогам ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України. зазначені обставини в суді першої інстанції підтверджували відповідача 2, 4, 5, а тому вказані обставини в силу ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню. Відповідно до ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Водночас відсутність безготівкових розрахунків (за умови відсутності узгодженого сторонами підписаного примірника договору та заперечень скаржника в суді першої інстанції щодо наслідків) відповідача 3 з позивачем не свідчить про формальний характер укладення між сторонами спірного акту приймання-передачі, а тому такий висновок суду першої інстанції визнається необґрунтованим. При цьому, дії відповідача 3 щодо внесення коштів до статутного капіталу ТОВ «ВВ Констракшн», що підтверджується довідкою №AVB3E9HSIEK2UFKK від 03.09.2020, свідчить про цілком реальну реалізацію своїх корпоративних прав учасника товариства. А тому оскаржуване рішення у вказаній частині підлягає скасуванню. Суд апеляційної інстанції, враховуючи межі заявлених скаржником вимог (оскаржував рішення тільки в частині власного акту) та відмінність обставин щодо інших актів (відповідачі 2, 4, 5 визнали факт відсутності спрямованості на реальне настання правових наслідків), у даному випадку переглядає рішення в межах заявлених вимоги (визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ). У вказаній частині оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового - про відмову в позові (ч. 1 ст. 269 ГПК України). Щодо вимог про скасування змін до установчих документів та скасування змін, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було задоволено позовну вимогу про визнання недійсним рішення учасників загальних зборів ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформленого протоколом № 13/11/2019 від 13.11.2019. Водночас скаржник не оскаржував рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 у вказаній частині, а тому указане рішення в силу приписів ч. 1 ст. 269 ГПК України не переглядається. При цьому скаржник просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині скасування змін до установчих документів TOB «ВВ КОНСТРАКШН», внесених на підставі рішення учасників загальних зборів TOB «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформленого протоколом № 13/11/2019 від 13.11.2019 та скасування змін, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі актів приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та рішення учасників загальних зборів ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформлене протоколом № 13/11/2019 від 13.11.2019. Задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині, суд першої інстанції, зокрема, виходив з того, що позовні вимоги про скасування змін до установчих документів TOB «ВВ КОНСТРАКШН» та скасування змін, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є похідними від вимог про визнання недійсним актів приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019 та рішення учасників загальних зборів ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформленого протоколом № 13/11/2019 від 13.11.2019, а відтак також підлягають задоволенню. Нормою ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи. Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи, зокрема: а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю. За таких обставин, як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 не оскаржував рішення суду в частині визнання недійсними актів приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Підстав для виходу за межі вимог апеляційної скарги у вказаній частині, з огляду на відмінні обставини визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 від обставин недійсності інших актів (в силу ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України), суд апеляційної інстанції не встановив. Рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним рішення учасників загальних зборів ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформленого протоколом № 13/11/2019 від 13.11.2019, скаржником також не оскаржувалося. Тобто, за обставин правомірності визнання недійсними актів приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та скасування рішення учасників загальних зборів ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформленого протоколом № 13/11/2019 від 13.11.2019, підстави для скасування рішення суду першої інстанції в частині скасування змін до установчих документів TOB «ВВ КОНСТРАКШН», внесених на підставі рішення учасників загальних зборів TOB «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформленого протоколом № 13/11/2019 від 13.11.2019 та скасування змін, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі актів приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та рішення учасників загальних зборів ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформлене протоколом № 13/11/2019 від 13.11.2019, відсутні. Скасування відповідних змін до установчих документів та змін внесених до ЄДРПОУ відбулося на підставі, зокрема, визнання недійсними актів приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та скасування рішення учасників загальних зборів ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019. Крім того, рішенням учасників загальних зборів ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019 поміж іншого ухвалювалося рішення щодо збільшення статутного капіталу, яке в силу ст. 30, 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Тобто указаним рішенням, крім прийняття нових учасників товариства, також вирішувалося питання збільшення статутного капіталу. Згідно з ч. 1 - 4 ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Враховуючи відсутність у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 корпоративних прав на ТОВ «ВВ Констракшн», підстави приймати рішення про управління товариством у таких осіб були відсутні. Відповідно, ОСОБА_1 , який володіє часткою 25 % ТОВ «ВВ Констракшн» не міг одноособово ухвалити рішення про збільшення статутного капіталу, про затвердження статуту товариства в новій редакції; про проведення державної реєстрації змін у відповідних органах (ухвалені рішенням загальних зборів 13.11.2019), оскільки такі рішення (п. 1, 2) в силу норми ч. 2 ст. 34 та п. 2, 3 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» ухвалюються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства. За таких обставин, суд апеляційної інстанції відхиляє вимоги скаржника в частині відмови в позові про скасування змін до установчих документів та скасування змін, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з огляду на їх безпідставність. При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що доводи апеляційної скарги не містять посилань щодо неправомірності скасування змін до установчих документів та змін, внесених до ЄДРПОУ, доводи скаржника зводяться до не дослідження доказів, зокрема, відсутність підписаного примірника договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та встановлення дійсних умов такого правочину. При цьому сторона має право зареєструвати зміни у складі учасників, розмірі часток у статутному капіталі товариства на підставі акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства. Посилання позивача на постанову суду апеляційної інстанції відхиляється судом апеляційної інстанції з огляду на те, що такі висновки в силу ч. 3 ст. 236 ГПК України не підлягають врахуванню під час розгляду справи. Щодо посилань позивача на постанову Верховного Суду, то обставини зазначеної справи № 923/1106/16 є відмінними від даної, а зроблені у ній висновки не суперечать висновком, зробленим в даній справі.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України). Отже, Північний апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині розірвання договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі TOB «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . При цьому, встановивши невірне застосування норм матеріального права, суд апеляційної інстанції виходить за межі вимог апеляційної скарги та скасовує рішення першої інстанції в частині розірвання усіх договорів купівлі-продажу. Також помилковим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки суд вірно встановив обставини справи, необґрунтовано застосував ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України. Тому рішення суду у вказаній частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового - про відмову в задоволенні позову. З огляду на відмінність обставин в інших правовідносинах (щодо відповідачів 2, 4, 5 стосовно питання реальності настання наслідків, в тому числі оплати частки в товаристві), суд апеляційної інстанції, в розумінні ст. 269 ГПК України, не встановив підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги, а тому в решті рішення підлягає залишенню без змін. Таким чином, на підставі ст. 2, 75, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги у даній справі та скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі TOB «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; розірвання договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ; визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з ухваленням у вказаній частині нового рішення - про відмову в позові у цій частині. В частині визнання недійсними актів приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; визнання недійсним рішення учасників загальних зборів ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформленого протоколом № 13/11/2019 від 13.11.2019; скасування змін до установчих документів TOB «ВВ КОНСТРАКШН», внесених на підставі рішення учасників загальних зборів TOB «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформленого протоколом № 13/11/2019 від 13.11.2019; скасування змін, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі актів приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та рішення учасників загальних зборів ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, оформленого протоколом № 13/11/2019 від 13.11.2019, - рішення суду слід залишити без змін.
9. Судові збір З урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги, понесений судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам у порядку ст. 129 ГПК України. Керуючись ст. 2, 5, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 у справі № 910/11253/20 - задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 у справі №910/11253/20 скасувати в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі TOB «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; розірвання договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ; визнання недійсним акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ КОНСТРАКШН» від 13.11.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ КОНСТРАКШН», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 4 204, 00 грн в частині, яка стосується ОСОБА_1 , з ухваленням у вказаній частині нового рішення про відмову в позові у вказаній частині. У решті рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 у справі № 910/11253/20 - залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) 6 306, 00 (шість тисяч триста шість) грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Видачу відповідного наказу доручити суду першої інстанції.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 30.06.2021. Головуючий суддя О.М. Коротун Судді В.В. Сулім А.Г. Майданевич