Постанова 4870 № 907/810/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "29" червня 2021 р. Справа №907/810/20 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії головуючого судді - О.Л. Мирутенко суддів - Н.М. Кравчук - О.С. Скрипчук секретаря судового засідання: К. Кострик Розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ КОТНАР ХІЛЛ на рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2021 у справі № 907/810/20 за позовом: ПАТ ТЕХНОЛОГІЯ до: ТзОВ КОТНАР ХІЛЛ про: стягнення 295 088,36 грн за участю представників: від позивача Васильченко М.П. представник, від відповідача Тарновецький П.Я. представник. ВСТАНОВИВ : Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2021, суддя Ремецькі О.Ф., позов ПАТ ТЕХНОЛОГІЯ було задоволено повністю. Стягнуто з ТзОВ КОТНАР ХІЛЛ на користь ПАТ "ТЕХНОЛОГІЯ" заборгованість за поставлений товар в сумі 295088,36 грн, в т. ч. 292 440,00 грн основного боргу по оплаті вартості отриманого товару, 529,67 грн три відсотки річних, 2118,69 грн збитків від інфляції, а також 4386,61 грн у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору. З даним рішенням не погодився відповідач - ТзОВ КОТНАР ХІЛЛ і оскаржило його в апеляційному порядку в частині стягнення 249100,08 грн основного боргу, 529,67 три відсотка річних, 2118,69 грн - збитків, оскільки вважає, що воно в цій частині винесене без повного з`ясування всіх обставин справи, з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 13, 90 ГПК України. ПАТ ТЕХНОЛОГІЯ подало відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 справу №907/810/20 було передано на розгляд колегії суддів у складі: Мирутенко О.Л. (головуючий суддя), Кравчук Н.М., Скрипчук О.С. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 апеляційну скаргу ТзОВ КОТНАР ХІЛЛ на рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2021 у справі №907/810/20 було залишено без руху. Надано строк ТзОВ КОТНАР ХІЛЛ до 21 квітня 2021 року для усунення вказаних судом недоліків при поданні апеляційної скарги. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ КОТНАР ХІЛЛ на рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2021 у справі №907/810/20. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 було призначено справу до розгляду на 29.06.2021. За клопотанням ПАТ ТЕХНОЛОГІЯ розгляд справи відбувався в режимі відеоконференції. Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2021 у справі №907/810/20 - без змін, враховуючи наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ ТЕХНОЛОГІЯ звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача - ТОВ "Котнар ХІЛЛ" про стягнення 295 088,36 грн, у тому числі суми 292440 грн основного боргу по оплаті вартості отриманої продукції за договором поставки №36 від 16.01.2020, а також суми 2118,69 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язання та 529,67грн три відсотки річних, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.ст. 673,675,678, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179,193,199, 193, Господарського кодексу України. Підставою позову вказано, що 16 січня 2020 року між ТОВ "Котнар ХІЛЛ" (надалі відповідач, покупець) та АТ ТЕХНОЛОГІЯ (надалі позивач, постачальник) було укладено договір поставки №36 (надалі договір). Предмет договору визначений пунктом 1.1. згідно якого постачальник передає у власність покупця продукцію виробничо технічного призначення в асортименті, в подальшому по тексту - Товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Поставка товару здійснюється на підставі письмових заявок покупця, переданих поштою/факсом/електронною поштою, які скріплюються печаткою покупця і підписуються його повноважною особою. Підписанням цього договору покупець підтверджує наявність необхідних повноважень особи (осіб), яка підписує (-їх-) заявки щодо постачання товару, на вчинення зазначених дій (п. 1.2. договору). Згідно п. 3.1 договору ціна товару включає в себе ПДВ, вартість тари (упаковки) і витрати постачальника з поставки товару відповідно до погоджених сторонами умов поставки. Ціна товару узгоджується сторонами в протоколах погодженні ціни товару, далі Протокол ціни, які є невід`ємною частиною цього договору, і вказується у видаткових накладних постачальника. Постачальник має право змінити ціну товару, про що зобов`язаний повідомити покупця не менше, ніж за 30 календарних днів шляхом надання для підписання нового протоколу цін. Якщо покупець не згоден із запропонованою постачальником новою ціною товару, постачальник після закінчення зазначеного в повідомленні строку має право в односторонньому порядку розірвати цей договір без відшкодування покупцеві будь-яких витрат або збитків, пов`язаних з таким розірванням. До дати розірвання договору сторони зобов`язані завершити взаєморозрахунки. Загальну суму цього договору становить сумарна вартість товару, поставленого постачальником покупцеві за всіма, узгодженим сторонами заявками (видаткових накладних) протягом терміну дії договору (п.п. 3.2,3.3 договору). За змістом пункту 4.1. договору покупець здійснює оплату товару, що поставляється за цим договором, в гривнях шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів від дати поставки. Зобов`язання покупця вважається виконаним після зарахування коштів на рахунок постачальника. У заявках на поставку товару вказуються найменування, кількість, асортимент і термін поставки кожної партії товару. Постачальник зобов`язаний протягом 3- робочих днів з дня отримання заявки покупця підтвердити свої зобов`язання з постачання або, в цей же термін, надати відмову в здійсненні поставки. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад покупця відповідно до правил Інкотермс - 2010, якщо інше не погоджено сторонами. Враховуючи технологічні особливості виготовлення товару допускається відхилення фактично поставленої кількості товару від зазначеної в заявці покупця в межах +-10%. Право власності та ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця в момент поставки товару (п.п. 5.1, 5.2 ,5.3 договору). Відповідно до пункту 6.1 договору загальний обсяг поставленого за цим договором товару складається з сумарного обсягу товару, поставленого покупцю протягом терміну дії договору. Сторона, винна в невиконанні чи неналежному виконанні зобов`язань за цим договором, зобов`язана в повному обсязі відшкодувати іншій стороні завдані збитки. За прострочення оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Нарахування пені за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань за цим договором обмежується терміном в 1 (один) рік з дня, коли грошові зобов`язання повинні були виконані до дня їх фактичного виконання на користь постачальника (п.п. 7.1, 7.2 договору). Відповідно до пункту 10.2 договір набирає чинності від дати його підписання повноважними представниками обох сторін та діє до 31 грудня 2021 року, але в будь якому випадку до повного завершення сторонами прийняти до виконання зобов`язань. На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачу, що підтверджується видатковими накладними №0005036 від 28.08.2020 та №0005370 від 08.09.2020 року. За доводами позивача, що підтверджуються матеріалами справи, відповідач не виконав зобов`язання згідно умов договору, а саме, не здійснив повну оплату по договору за поставлений товар. Наведені обставини невиконання умов договору стали підставою звернення до суду з метою стягнення заборгованості в сумі 292 440 грн по оплаті вартості отриманої продукції, а також суми 2118,69 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язання та 529,67 грн трьох відсотків річних. Із заперечення відповідача вбачається, що після подання відзиву ТОВ КОТНАР ХІЛЛ ніби-то сплатило частково суму основної заборгованості у розмірі 66 945,19 грн. Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань. Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за поставлений позивачем товар на підставі видаткових накладних №прРН-0005036 від 28.08.2020, №прРН-0005370 від 08.09.2020. Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно - розпорядчого документа на майно. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад покупця відповідно до Правил Інкотермс - 2010, якщо інше не погоджено сторонами. Враховуючи технологічні особливості виготовлення товару допускається відхилення фактично поставленої кількості товару від зазначеної в заявці покупця в межах +-10%. Право власності та ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця в момент поставки товару (п.п. 5.1, 5.2 ,5.3 договору). Таким чином, факт прийняття товару підтверджується скріпленими відбитками печатки та підписами уповноважених представників сторін видатковими накладними №прРН-0005036 від 28.08.2020 на суму 99 840, №прРН-0005370 від 08.09.2020 на суму 192 600 грн. Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 6.1 договору загальний обсяг поставленого за цим договором товару складається з сумарного обсягу товару, поставленого покупцю протягом терміну дії договору. За змістом пункту 4.1. договору покупець здійснює оплату товару, що поставляється за цим договором, в гривнях шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів від дати поставки. Зобов`язання покупця вважається виконаним після зарахування коштів на рахунок постачальника. Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином. Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Позивач звернувся до суду, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині повної оплати за поставлений позивачем, на підставі видаткових накладних товар, внаслідок чого у товариства з обмеженою відповідальністю КОТНАР ХІЛЛ виникла заборгованість перед позивачем у розмірі суми 292 440 грн. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов`язку, що не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України. Станом на день розгляду даної справи в суді першої інстанції у відповідача рахувалася заборгованість у вищезазначеному розмірі. Вказана сума боргу є непогашена, відповідачем у встановленому законом порядку не спростована та не заперечена. З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості у відповідача та ним не було надано суду першої інстанції жодних доказів у спростування цієї заборгованості перед позивачем, суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення вартості неоплаченого товару в сумі 292 440 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому, твердження відповідача про те, що ним частково проведено оплату за товар, поставлений на підставі видаткових накладних №прРН-0005036 від 28.08.2020, №прРН-0005370 від 08.09.2020 до поставки товару, судом першої інстанції правомірно було відхилено, оскільки у платіжних дорученнях №1799 та №1800 від 25.08.2020 на які посилається відповідач в графах "призначення платежу" відсутні посилання на видаткові накладні, згідно яких здійснюється платіж, як і відсутні інші дані які дають змогу встановити обставини, що входять в предмет доказування по даній справі. Крім того вказані відповідачем-апелянтом платежі були здійснені до моменту поставки товару, отже жодним чином не стосуються спірних накладних. Посилання відповідача на акт звірки взаєморозрахунків підписаний сторонами, як на доказ відсутності вказаної позивачем суми боргу, судом першої інстанції обгрунтовано не взято до уваги, оскільки акт звірки взаєморозрахунків не є первинним бухгалтерським обліковим документом та за відсутності інформації яка підтверджується первинними документами не може слугувати єдиним доказом фактичного здійснення оплати. Також судом першої інстанції правомірно відхилені платіжні доручення №42 від 12.01.2021, №198 від 12.01.2021, №202 від 12.01.2021, №217 від 03.02.2021 в якості проведення розрахунку по поставці товару через те, що вони підтверджують факт оплати за товар, що не відноситься до предмету доказування по даній справі. Разом з тим, обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення, відповідачем вказані обставини не спростовані та не заперечені. Таким чином, відповідач по справі повинен сплатити на користь позивача заборгованість в розмірі 292 440 грн. Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки. Порушення відповідачем свого зобов`язання, в частині проведення повної оплати за поставлений товар, надає позивачеві право на нарахування відповідачеві відсотків річних та штрафних санкцій, передбачених законодавством. З посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України та з огляду на прострочення відповідачем строку оплати за товар, позивачем, заявлено також позовні вимоги про стягнення суми 529,67 грн 3% річних та суми 2118,68 грн втрат від інфляції. Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на наведене суд першої інстанції, здійснивши перевірку заявлених до стягнення сум 529,67 грн 3% річних та 2118,68 грн втрат від інфляції дійшов обгрунтованого висновку, що такі підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин не надав. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За таких обставин справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача 295088,36грн. Що ж стосується твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм ст.ст. 13, 90 ГПК України, то колегія суддів їх відхиляє як безпідставні та такі, що спростовані матеріалами справи. Норми ст.90 ГПК України регулюють порядок опитування учасників справи як свідків. Апеляційний суд роз`яснює апелянту-відповідачу, що відповідно до ч.2 ст.87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються у відповідних документах. В даному спорі відповідач мав довести суду факт оплати поставленого товару через банківську систему платіжними документами, а не показами свідків. Отже, норми ст.90 ГПК України не підлягають до застосування при розгляді даної справи. З огляду на викладене, колегія Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.10.2020 по справі №907/576/19 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування. Керуючись ст.ст. 269,270,275,276,281,282 ГПК України Західний апеляційний господарський суд Постановив: Рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2021 року у справі №907/810/20 залишити без змін. Апеляційну скаргу ТзОВ КОТНАР ХІЛЛ залишити без задоволення. Постанова набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена сторонами в касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий суддя О.Л. Мирутенко Судді: Н.М. Кравчук О.С. Скрипчук Повний текст постанови виготовлено 30.06.2021