Постанова 4821 № 705/498/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1227/21Головуючий по 1 інстанції Справа №705/498/21 Категорія: Піньковський Р. В. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2021 року : Черкаський апеляційний суд в складі: суддів Бондаренка С. І., Вініченка Б.Б., Новікова О.М. за участю секретаря Любченко Т.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2021 року, ухваленого у складі судді Піньковського Р.В., у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в : У січні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 18 січня 2011 року. Відповідач, підписуючи анкету-заяву, підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. складає між ним і банком договір про надання банківських послуг. При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи банку», які викладені на банківському сайті, згідно яких обслуговується відповідач. Виконання відповідачем договору вбачається також з виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування. Отже, підписавши заяву між сторонами у відповідності до ст. 634 ЦК України був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором, і містить в собі, зокрема умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України). Відповідачу було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову та надано у користування кредитну картку (номер та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки, що додається). У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 4600 гривень, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме поповненням картрахунку держателя шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх банком на картрахунок держателя, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку. В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01 березня 2019 року згідно з п.2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, він зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюється за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4% - для карти «Універсальна», 84,0% для карти «Універсальна голд». У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з врахуванням внесених коштів відповідач станом на 30 листопада 2020 року має заборгованість 15454 гривні 08 копійок, яка складається з наступного: - 11480 гривень 14 копійок заборгованість за простроченим тілом кредита, - 3973 гривні 94 копійки заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; При цьому, законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 18 січня 2021 року у розмірі 11480 гривень 14 копійок станом на 30 листопада 2020 року. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належного обґрунтування заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити суму заборгованості відповідача перед позивачем. З наданої копії Анкети-Заяви від 18.01.2011 року вбачається, що відповідач виявив бажання отримати пенсійну картку та ощадкнижку (депозит), при заповненні анкети заяви, а про отримання кредитної карти «Універсальна» позначок в заяві не має. Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження отримання відповідачем саме кредитної картки «Універсальна», витяг з тарифів обслуговування якої додано до позову. Також, на думку суду, слід врахувати, що, у відповідності до наданих позивачем Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» таких карт є декілька видів і тарифи обслуговування кожного виду досить суттєво відрізняються. Крім того, як видно із наданого розрахунку заборгованості, у відповідача відсутня заборгованість за поточним тілом кредиту та за нарахованими відсотками. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило скасувати рішення районного суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що рішення суду першої інстанції щодо не доведення позовних вимог не відповідає обставинам справи та наданим позивачем доказами. Підписуючи анкету заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг відповідач засвідчив про те, що він погоджується що ця заява разом Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. До суду першої інстанції позивачем надана виписка про рух коштів по картковому рахунку позичальника, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, отримання ним коштів через банкомати, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Надана виписка по картковому рахунку, яка є первинним документом, та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі. Користуючись кредитними коштами відповідач фактично погоджувався з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами, які діяли як на момент укладення договору, так і після внесення змін до них шляхом прийняття нових редакцій Умов та правил, а також Тарифів. Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.1 та абз. 1 ч.2 ст. 207 ЦК України в редакції, що діяла на момент укладення договору). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18 січня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 25). Відповідно до п.2 Статуту Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року №594, АТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником всіх прав та обов`язків публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», яке було правонаступником всіх прав та обов`язків закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (а.с.60-61). У підписаній сторонами анкеті-заяві зазначено, що відповідач погоджується з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Своїм підписом відповідач підтвердив факт отримання інформації про умови кредитування в ПриватБанку та його місцезнаходження. З наданої анкети-заяви вбачається, що відповідач виявив бажання отримати пенсійну картку та ощадкнижку (депозит). Відомості про обраний інший вид банківської картки, бажаний кредитний ліміт, розмір відсотків, який сплачується позичальником за користування кредитом в анкеті-заяві відсутні. До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRAKT», «Універсальна GOLD», (а.с. 21, 22-53), які не містять підписи сторін. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою за договором № б/н, виданої на ім`я ОСОБА_1 . Позивач вважає, що відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконував, тому у нього виникла заборгованість перед банком яка станом на 30 листопада 2020 року становить 11480 гривень 14 копійок (заборгованість за простроченим тілом кредиту). Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. З огляду на це, виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту у сукупності з іншими доказами. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року по справі № 200/5647/18. Виписка про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 за договором № б/н містить інформацію тільки станом на 23 жовтня 2020 року, при цьому звертаючись з позовом банк просив стягнути заборгованість станом на 30 листопада 2020 року, тобто розмір заборгованості, що виник чи міг виникнути за період з 23 жовтня 2020 року по 30 листопада 2020 року позивачем не підтверджено. Розрахунок заборгованості за договором №б/н від 18 січня 2011 року, наданий позивачем, без надання інших належних та допустимих доказів не є достатнім доказом на підтвердження заявлених АТ КБ «ПриватБанк» вимог. Згідно виписки в період з 13 жовтня 2014 року по 23 жовтня 2020 року за картковим рахунком відповідача здійснювалися операції щодо зняття кредитних коштів та зарахування (внесення) на них коштів і було витрачено 10469 гривень 94 копійки, а сплачено 15069 гривень 16 копійок, що свідчить про відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк». Вказана обставина підтверджує те, що відповідачем фактично отримані кошти сплачені, і саме із цієї підстави, вимоги не підлягають задоволенню. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а мотивувальна частина рішення суду першої інстанції підлягає до зміни. Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Змінити мотивувальну частину рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості виклавши її в редакції даної постанови. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складений 1 липня 2021 року. Судді