Постанова Кропивницький апеляційний суд № 398/4489/19

ПОСТАНОВА Іменем України 15 червня 2021 року м. Кропивницький справа № 398/4489/19 провадження № 22-ц/4809/930/21 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач), судді Головань А. М., Карпенко О.Л. за участю секретаря Демешко Л.В. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення збитків В С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 збитки в сумі 390 575,64 грн. та понесені судові витрати. Вимоги обґрунтовані тим, що 10.04.2008 року між ним та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 7/KVN6-04-08 в сумі 76 200 доларів США. В рахунок забезпечення виконання зобов`язань по вказаному кредитному договору 10.04.2008 року був укладений договір іпотеки № 7/KVN6-Z, відповідно до якого ним передана в іпотеку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» квартира АДРЕСА_1 . 25.01.2010 року між ним та ОСОБА_2 було укладено Попередній договір, відповідно до п. 2.3 якого відповідач взяла на себе зобов`язання погасити його кредитні зобов`язання перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за договором про відкриття кредитної лінії № 7/KVN6-04-08 від 10.04.2008 року, які на момент укладання попереднього договору становили 43 658 дол. США. Таким чином набути у власність іпотечне майно. Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала. 01.02.2018 року ОСОБА_2 передала йому 64 832, 97 дол. США для погашення зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії № 7/KVN6-Z від 10.04.2008 року, які він сплатив ОСОБА_3 . Так як 30.01.2018 року на підставі договору про відступлення прав вимоги №183, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу право вимоги за договором про відкриття кредитної лінії № 7/KVN6-04-08 від 10.04.2008 року та договором іпотеки № 7/KVN6-Z від 10.04.2008 року, перейшло від ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 . На момент укладення договору відступлення права вимоги заборгованість становила 64 832,97 дол. США та 4 987 610,47 грн., з яких 4 281,44 дол. США заборгованість за кредитними коштами, 22 031,53 дол. США заборгованість по сплаті процентів та 4 987 610,47 грн. пені. Однак, рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.09.2019 року з нього на користь ОСОБА_3 стягнуто 388 248, 29 грн. пені за порушення зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії № 7/KVN6-04-08 від 10.04.2008 року та 2 327,35 грн. судових витрат. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань він зазнав збитків у вигляді нарахованої йому пені в сумі 388 248,29 грн. та 2 327,35 грн. судових витрат, які і просить стягнути. Відзив на позов: представник відповідача ОСОБА_2 подав відзив на позов, в якому зазначає про помилковість судження позивача про заподіяння йому збитків. Попередній договір є двостороннім, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , і регулює правовідносини цих сторін, пов`язані з укладенням в майбутньому основного договору купівлі-продажу квартири. Такий договір породжує права у продавця та у покупця прийняти майно та оплатити за нього певну грошову суму. Цей договір не породжує прав та обов`язків для третіх осіб, а передбачені в договорі купівлі-продажу права та обов`язки є обов`язковими лише для сторін і в межах предмету такого договору. ОСОБА_2 виконала зобов`язання щодо передачі коштів, сплатила 111 132,97 доларів США, що встановлено рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.09.2019 в цивільній справі № 398/190/16. Таким чином, загальна сума коштів - 111 132,97 доларів США, які відповідачем виплачені позивачу за попереднім договором, на 21 132,97 доларів США є більшою за згоджену сторонами в попередньому договорі повну вартість квартири, за якою сторони змовились укласти основний договір купівлі-продажу квартири. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області 1 лютого 2021 року відмовлено в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про стягнення збитків. Суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно тексту укладеного ОСОБА_1 і ОСОБА_2 попереднього договору, сторони зобов`язалися у майбутньому у строк до 10 квітня 2023 року укласти договір купівлі продажу квартири. Також сторони погодили істотні умови основного договору, тобто договору купівлі-продажу, визначивши вартість квартири, що є об`єктом продажу і порядок сплати ОСОБА_2 її вартості. Однак основний договір не був укладений, а отже обов`язки сторін з передачі майна і грошей не виникли. Попередній договір не містить елементів інших договорів, зокрема договору на користь третьої особи чи договору про відступлення права вимоги і не тягне за собою заміну боржника у зобов`язанні за кредитним договором від 10.04.2008, укладеним ОСОБА_1 та ВАТ Банк Фінанси і кредит. Попередній договір не встановлює зобов`язання ОСОБА_2 передати гроші, а встановлює лише обов`язок укласти до 10 квітня 2023 року основний договір купівлі продажу на умовах, встановлених попереднім договором. Це зобов`язання ОСОБА_2 станом на час розгляду справи не порушила, тому підстави для стягнення з неї на користь позивача збитків на підставі ч.2 ст.635 ЦК України відсутні. Суд не погодився з доводами позивача про те, що заборгованість ОСОБА_1 зі сплати пені за кредитним договором і сплати судового збору (рішення в цивільній справі №398/190/16-ц) у розмірі 390 575 грн 64 коп виникла внаслідок невиконання ОСОБА_2 умов попереднього договору. Так як ОСОБА_2 не є стороною кредитного договору, немає зобов`язань перед кредитором за цим договором ВАТ Банк Фінанси і кредит та перед новим кредитором ОСОБА_3 . Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись з судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, якою просить рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2021 року у цивільній справі № 398/4489/19 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на його користь 390 575,64 грн. завданих збитків. Порушення умов кредитного договору, які призвели до нарахування пені у сумі 388 248,29 грн. знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з порушенням ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань по сплаті коштів на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок погашення кредитних зобов`язань перед Банком за договором про відкриття кредитної лінії № 7/К\ПЧ6-04-08 від 10.04.2008 року. Факт неналежного виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань по сплаті коштів на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок погашення кредитних зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії № 7/К\ПЧ6-04-08 від 10.04.2008 року у відповідності до графіку(додаток № 1 до Кредитного договору) у суді першої інстанції відповідачем не заперечувався та не спростовувався. Відзиви на апеляційну скаргу не подавались Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції До суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга 9 квітня 2021 року. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений головуючий суддя Дьомич Л.М. Ухвалою від 13 квітня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі. Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів : Письменний О.А., Карпенко О.Л. Ухвалою від 5 травня 2021 року призначено справу до розгляду на 15 червня 2021 року, за наслідком закінчення підготовчих дій. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, замість вилученого судді Письменного О.А. (відпустка судді), суддя Головань А.М. Фактичні обставини справи, встановлені судом За договором про відкриття кредитної лінії № 7/KVN6-04-08 від 10.04.2008 року ОСОБА_1 отримав від ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 76 200 дол. США з оплатою процентної ставки 16,5% річних, шляхом відкриття позичальнику не відновлювальної Кредитної лінії на умовах забезпечення, повернення, терміновості, платності. До договору додано Графік заниження розміру заборгованості (додаток №1). Термін виконання договору визначено 09.04.2023 року. Іпотечним договором № 7/KVN6-Z від 10.04.2008 року, посвідченого Хоменком В.Ю. приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу, укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 , Іпотекодавець передає в заставу Іпотекодержателю наступне нерухоме майно: кв. АДРЕСА_1 . За договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.01.2018 року, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 , за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2017-12-28-000079-a від 10.01.2018, до нового кредитора відійшло право вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії № 7/KVN6-04-08 від 10.04.2008 та Іпотечним договором № 7/KVN6-Z від 10.04.2008 з усіма додатками. Згідно попереднього договору від 25.01.2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого Хоменком В.Ю., приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу, сторони домовилися про те, що в майбутньому, в строк до 10.04.2023 року укладуть договір купівлі-продажу квартири, та визначили умови, на яких буде укладений основний договір. Відповідно до розписки від 01.02.2018 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 суму 64 832,97 дол. США згідно попереднього договору (купівлі-продажу) № 94 від 25.02.2010 року. Актом звірки взаємних розрахунків за договором про відкриття кредитної лінії № 7/KVN6-04-08 від 10.04.2008 року та договором про відступлення прав вимоги від 30.01.2018 року №183 за період з 30.01.2018 року по 30.05.2018 року (включно), складеного ОСОБА_3 та ОСОБА_1 30.05.2018 року, встановлено, що боржник та новий кредитор підтвердили, що станом на 30.05.2018 року заборгованість становить за кредитом 0,00 дол. США.; заборгованість за процентами 0,00 дол. США; нарахована пеня 4 987 610,47 грн.; 3% річних 49 192,87 грн. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.09.2019 року у справі №398/190/16-ц, яке набуло чинності, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 7/KVN6-04-08 від 10.04.2008 року в розмірі 388 248,29 грн. а також судові витрати в сумі 2 327,35 грн. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права В суді апеляційної інстанції позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, представник ОСОБА_2 заперечували. За статтею 367 Цивільного Кодексу, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.Правовідносини сторін виникають за наслідком укладеного 25 січня 2010 року Попереднього договору, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В пункті 1 сторони домовилися в строк до 10 квітня 2023 року укласти в письмовій формі з нотаріальним посвідченням на умовах, визначених попереднім договором, договір купівлі-продажу квартири. Вартість об`єкта продажу становить 90 000 доларів США, в момент підписання Попереднього договору ОСОБА_2 зобов`язалась сплатити ОСОБА_1 46 300 доларів США. Сторони підтвердили, що повна вартість об`єкту складається з суми заборгованості платежів перед ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», яку сплатить ОСОБА_2 в сумі 43657 доларів США по кредитному договору Банку та із сплати попередньої суми 46300 грн.(а.с.13). Між сторонами попередьоного договору складена розписка, за якою ОСОБА_1 отримав у ОСОБА_2 64 832,97 доларів США згідно попереднього договору (куплі-продажу) № 94 від 25 січня 2010 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 10.04.2008 року між Банком АТ «Банк «Фінанси та Кредит» и передав вказану суму ОСОБА_3 (а.с.14). Так як судовим рішенням від 24 вересня 2019 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 7/KVN6-04-08 від 10.04.2008 року в розмірі 388 248 (триста вісімдесят вісім тисяч двісті сорок вісім) гривень 29 копійок, а також судові витрати в сумі 2 327 (дві тисячі триста двадцять сім) гривень 35 копійок, то позивач зазначене стягнення визначив як збитки, які зазнав внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 умов зобов`язання (попереднього договору), а відтак визначив цю суму до стягнення з ОСОБА_2 в рахунок збитків. За положеннями законодавства, статтею 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Позивач наполягає, що договір з відповідачем містить елементи змішаного зобов`язання. Відповідно до ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. За ст. 520 ЦК УКраїни боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Враховуючи обставини справи, природу виниклих спірних правовідносин, дослідивши умови попереднього договору, мотиви обґрунтування заявлених збитків, суд першої інстанції абсолютно правильно дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню. Частиною другою ст.635 ЦПК України встановлені умови відповідальності за порушення обов`язку за попереднім договором, а саме встановлено, що сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Інших обов`язків, зокрема і обов`язку передати гроші чи інше майно з огляду на норми ст 635 ЦК України, попередній договір не може встановлювати. Попередній договір не встановлює зобов`язання ОСОБА_2 передати гроші, а встановлює лише обов`язок укласти до 10 квітня 2023 року основний договір купівлі продажу на умовах, встановлених попереднім договором. Це зобов`язання ОСОБА_2 станом на час розгляду справи не порушила. Підстави для стягнення з неї на користь позивача збитків на підставі ч.2 ст.635 ЦК України відсутні. Заборгованість ОСОБА_1 зі сплати пені за кредитним договором і сплати судового збору в цивільній справі № 398/190/16-ц у розмірі 390575 грн 64 коп не пов`язана з умовами попереднього договору з ОСОБА_2 . Відповідач не є стороною цього кредитного договору, не брала на себе і не має зобов`язань перед кредитором за кредитним договором з ВАТ Банк Фінанси і кредит і у подальшому після відступлення права вимоги перед новим кредитором ОСОБА_3 . Попередній договір, не встановлює зобов`язання сторін передати майно чи гроші, а виключно обов`язок укласти основний договір у майбутньому на умовах, погоджених у попередньому договорі. Основний договір на час розгляду справи укладений не був, тому обов`язки сторін щодо передачі майна і грошей не виникли. Позивач помилково до спірних правовідносин застосовує положення ст 22 ЦК. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала, у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової : відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки її частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати повинні бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими наслідками, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Виходячи з наведеного та в силу ст. 81 ЦПК України, сторона повинна довести факт протиправної поведінки, спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків. Однак, підстави які визначає позивач не тільки не становлять збитки, а й не мають причинно-наслідкового зв`язку з діями відповідача. Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цих межах. Оскільки судом першої інстанції рішення у даній справі ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2021 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. М. Дьомич Судді А. М. Головань О. Л. Карпенко