Постанова 4803 № 203/492/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/988/21 Справа № 203/492/20 Суддя у 1-й інстанції - Підберезний Г. А. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2021 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі судді Мудрецького Р.В., переглянувши апеляційну скаргу представника митниці - Романенко І.М., на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2021 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,- за ч.1 ст.483 МК України,- ВСТАНОВИВ: Постановою суду від 20 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у порушенні, передбаченому ч.1 ст. 483 МК України, та закрито провадження на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, у звязку зі збігом строків притягнення до адміністративної відповідальності. Районний суд встановив, що 13.11.2017 року до митного поста «Кіровоград-центральний» Кіровоградської митниці ДФС агентом з митного оформлення ТОВ «ФЕНІКС ТРАНС ГРУП ОСОБА_2 , який діяв на підставі договору доручення на декларування товарів й іншого майна, що переміщуються через митний кордон України № 20/09/2017 від 20.09.2017 року з ТОВ «ОЛИМПИЯ» згідно електронної митної декларації типу ЕК-10-АА зареєстрованої за № UA901010/2017/010132 заявлено до митного оформлення шрот соєвий кормовий, тостований, гранульований, українського походження, врожаю 2016/2017 років, одержаний під час добування соєвої олії, насипом вагою нетто 20 920 кг, вартістю 184 096 грн. 15.11.2017 року вказаний вище товар в зоні діяльності Харківської митниці ДФС переміщено через митний кордон України на адресу ТОВ «Баракат» від ТОВ «ОЛИМПИЯ» на підставі контракту від 27.09.2017 року № 270917-1SBM, укладеного між англійською компанією «EXPOCROSS L.P.» та ТОВ «ОЛИМПИЯ», згідно рахунку-фактури № 131117/3 від 13.11.2017 року, CMR № 051178 від 13.11.2017 року, міжнародного ветеринарного сертифікату АА №006551 від 13.11.2017 року, фітосанітарного сертифікату № 60/11-6025/ХХ-449058 від 13.11.2017 року. Листами Запорізької та Донецької митниць ДФС від 21.05.2018 року (№№ 254/74/08-70-20-38, 3633/7/05-70-20-06) Кіровоградську митницю ДФС повідомлено, що згідно відповідей митних органів Республіки Азербайджан ТОВ « ОСОБА_3 », яке зареєстроване за адресою: AZ 0822, Азербайджан, район Белоканы, с. Гуллар, тимчасово припинило свою діяльність на період з 02.12.2017 року по 02.12.2022 року. Листом від 05.06.2018 № 500/7/11-28-21-11-08 ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомило Кіровоградську митницю ДФС, що ТОВ «ОЛИМПИЯ» у 2017 -2018 роках експортувало шрот соєвий в кількості 15 324,9 тон, однак, за цей період товариством придбано лише шрот соняшниковий та насіння соняшнику. Таким чином, походження даного товару невідоме. В податкових деклараціях з податку на додану вартість операції по експорту товару шрот соєвий кормовий, тестований, гранульований, українського походження, урожаю 2017 року, одержаний під час добування соєвої олії, насипом. Згідно ДСТУ 4230:2003 на адресу ТОВ «Баракат» не відображені. Під час здійснення перевірки законності ввезення на митну територію України вищевказаного товару, управлінням протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Кіровоградської митниці ДФС ініційовано направлення запиту до митних органів Азербайджанської Республіки. Листом Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС України від 21.08.2019 року № 27160/7/99-99-20-02-01- 17 надіслано відповідь митних органів Азербайджанської Республіки від 02.08.19 року № 1000-159/150-23/016781 разом з поясненням директора ТОВ «Баракат» ОСОБА_4 та листом територіального податкового управління Міністерства податків Азербайджанської Республіки. Засновник та директор ТОВ «Баракат» ОСОБА_4 , зареєстрований в м. Макіївка, Донецької області пояснив, що ТОВ «Баракат» ніяких договорів з англійською компанією «EXPOCROSS L.P.» та українським ТОВ «ОЛИМПИЯ» на придбання товару - шрот соєвий кормовий, тестований, гранульований, українського походження, врожаю 2016/2017 року не укладав, вказаний товар від ТОВ «ОЛИМПИЯ» по дорученню англійської компанії «EXPOCROSS L.P.» не отримував. Так, на думку Дніпровської митниці, ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів вартістю 184 096 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення соєвого кормового шроту документів, а саме: специфікація № 2 від 13.11.2017 року до контракту № 270917-1SBM від 27.09.2017 року, рахунку-фактури № 131117/3 від 13.11.2017 року, CMR № 051178 від 13.11.2017 року, які містять неправдиві відомості щодо одержувача товару, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України. В апеляційній скарзі представник митниці Романенко І.М. просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою визнати винним ОСОБА_1 за ч.1 ст. 483 МК України і накласти адміністративне стягнення. Вимоги апеляційної скарги представник митниці обгрунтовує тим, що рішення суду в частині закриття провадження у звязку із закінченням строків притягнення до відповідальності є незаконним, оскільки вирішуючи питання щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності, необхідно застосовувати вимоги ст. 467 МК України, зі змінами, внесеними Законом України від 08 листопада 2018 року № 2612-VIII. Дане порушення митних правил було виявлено 21 червня 2019 року, а не 21 травня 2018 року як встановив суд І інстанції. Відповідно до ст. 294 КУпАП, учасники перегляду повідомлені належним чином, клопотань про поважні причини неприбуття чи перенесення справи до початку судового засідання не отримано, що не перешкоджає перегляду. Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновки судді щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил за обставин, викладених у постанові, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які були досліджені в суді першої інстанції та є обґрунтованими, і в апеляційній скарзі не оскаржуються, тому апеляційним судом не перевіряються. Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо необхідності накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 467 МК України, зі змінами, внесеними Законом України від 08 листопада 2018 року № 2612-VIII, то апеляційний суд вважає їх безпідставними. Так, відповідно до ч.3 ст. 3 МК України, норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають. Як видно з матеріалів справи, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення 13 листопада 2017 року, а тому районний суд правильно зазначив, що вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення необхідно керуватися вимогами ч.2 ст. 467 МК України, (в редакції Закону № 5288-VІ від 18.09.2012 року, яка діяла на час вчинення правопорушення), в якій вказано, що якщо справи про порушення митних правил розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих порушень. Хоча, ч.2 ст. 467 МК України, і не є нормою, яка передбачає відповідальність за вчинення правопорушення, але регулює питання притягнення особи до відповідальності. Районним судом встановлено, що ч.2 ст. 467 МК України, (в редакції Закону № 5288-VІ від 18.09.2012 року, яка діяла на час вчинення правопорушення), передбачала більш лояльні умови до особи, а саме можливість притягнути до відповідальності протягом шести місяців з моменту виявлення порушення. Вирішуючи питання, з якого моменту необхідно відраховувати строк для накладення адміністративного стягнення, то необхідно відраховувати його з моменту виявлення порушення. Відраховуючи строк з моменту виявлення правопорушення, апеляційним судом встановлено, що правопорушення органами митниці було виявлено 21 травня 2018 року, коли було отримано відповідь Кіровоградською митницею ДФС з митних органів Республіки Азербайджан. Відраховуючи з 21 травня 2018 року строк накладення стягнення на ОСОБА_1 районний суд не міг накласти стягнення, оскільки шестимісячний термін з моменту виявлення правопорушення(ч.2 ст. 467 МК України, в редакції Закону № 5288-VІ від 18.09.2012 року, яка діяла на час вчинення правопорушення) на момент винесення постанови 20 травня 2021 року сплинув. Отже, рішення суду законне та обґрунтоване. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника митниці Романенко І.М. - залишити без задоволення. Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні, передбаченому ч.1 ст. 483 МК України, та закрито провадження на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, у звязку зі збігом строків притягнення до адміністративної відповідальності -залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Р.В.Мудрецький