Постанова 4855 № 640/29082/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/29082/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І. За участю секретаря: Вінокурової І.О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року, суддя Кузьменко В.А., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- У С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 29 жовтня 2020 року №24687-25608/В-0218-2600/20 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 13.12.2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки прокуратури м. Києва від 27 лютого 2020 року №18/111 у розмірі 90% від суми заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відсутність нормативного документу, і регулювання умов і порядку перерахунку пенсій не може позбавити позивача, гарантованого Конституцією і Законом України "Про прокуратуру" права, оскільки встановлене та наявне право на перерахунок призначених працівникам прокуратури пенсій не може бути нівельоване у зв`язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана та реалізована. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 29 жовтня 2020 року №24687-25608/В-0218-2600/20 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки прокуратури м. Києва від 27 лютого 2020 року №18/111 у розмірі 90% від суми заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки прокуратури м. Києва від 27 лютого 2020 року №18/111 у розмірі 90% від суми заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Не погоджуючись з додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як убачається із матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 29 жовтня 2020 року №24687-25608/В-0218-2600/20 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки прокуратури м. Києва від 27 лютого 2020 року №18/111 у розмірі 90% від суми заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Постановою Шостого апеляційного адміністративно суду від 03 червня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві задоволено частково, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року скасовано в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати та виплачувати без обмеження максимального розміру пенсії та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року залишено без змін. Разом з тим, 03 квітня 2021 року ОСОБА_1 направив на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив ухвалити додаткове рішення, в якому зазначити дату, з якої має бути здійснено перерахунок пенсії позивача за вислугу років. Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки прокуратури м. Києва від 27 лютого 2020 року №18/111 у розмірі 90% від суми заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно частини другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України). Колегія суддів зазначає, що в позовній заяві ОСОБА_1 просив, зокрема, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у м. Києві з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-7 на підставі довідки прокуратури м. Києва від 27 лютого 2020 року за №18/111 у розмірі 90% від суми заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. З мотивувальної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року слідує, що право позивача на перерахунок пенсії виникло з 13 грудня 2019 року, тоді як суд першої інстанції в резолютивній частині рішення не вказав дату з якої має бути здійснено такий перерахунок. Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції щодо позовної вимоги з приводу якої досліджувалися докази, проте не ухвалено рішення, а саме: не зазначено дату з якої має бути здійснено перерахунок пенсії позивачу, колегія суддів вважає, що наявні підстави для ухвалення додаткового рішення про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Судя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Кобаль М.І.