Постанова 4851 № 480/6503/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2021 р. Справа № 480/6503/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ральченка І.М. суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2021, суддя А.Б. Діска, повний текст складено 22.03.21, по справі № 480/6503/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу та постанови, ВСТАНОВИВ: ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Управління Держпраці у Сумській області № 1709 від 21.10.2019 та постанову Управління Держпраці у Сумській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 2010/184/АВ/П/ТД-ФС від 20.12.2019. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Сумській області № 2010/184/АВ/П/ТД-ФС від 20.12.2019 про накладення штрафу. У задоволенні інших вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Управління Держпраці у Сумській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог посилалось на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та зазначило, що під час проведення інспекційного відвідування позивачем не надано документів на підтвердження оформлених трудових відносин із працівником. 22.06.2021 до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю прибуття позивача за станом здоров`я та зайнятістю представника у інших судових засіданнях. Однак, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на його необґрунтованість з огляду на відсутність доказів існування наведених обставин. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. В силу ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Управління Держпраці у Сумській області у період з 22.10.2019 по 23.10.2019 на підставі наказу від 21.10.2019 № 1709 проведено інспекційне відвідування суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання трудового законодавства в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками. За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт № СМ 2010/184/АВ від 23.10.2019, яким зафіксовано порушення позивачем вимог додержання законодавства про працю, а саме: допущено до виконання робіт без оформлення трудового договору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 23.10.2019 Управлінням Держпраці у Сумській області винесено припис № СМ2010/184/АВ/п, яким зобов`язано позивача до 01.11.2019 усунути порушення ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП (а.с. 50). 20.12.2019 Управлінням Держпраці у Сумській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № СМ 2010/184/АВ/П/ТД-ФС, якою накладено на позивача штраф у розмірі 125190,00 грн. Не погодившись із наказом та постановою відповідача позивач звернулась до суду із даним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що судовим розглядом не підтверджені обставини, що стали підставою для висновків про допущення до роботи працівника без оформлення трудових відносин. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах охорони праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Відповідно до п. 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Згідно ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст.ст. 1, 3, ч.ч. 1, 4, 6-8, абз. 2 ч.10, ч.ч. 13, 14 ст. 4, ч.ч. 1- 4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1- 4, 6 ст.ст. 7, 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст. 22 цього Закону. Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок № 823) заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені п. 5 Порядку № 823, відповідно до пп.5 якого інспекційні відвідування проводяться, зокрема за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; Пунктом 19 Порядку № 823 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення. Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 509 від 17.07.2013 (далі-Порядок № 509) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Щодо суті виявленого відповідачем порушення, судова колегія зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Згідно з ч. 4 ст. 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, необхідною умовою для накладення штрафу на юридичних осіб , які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю. Так, згідно ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу зокрема в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Таким чином, правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому, такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця. У даному випадку, підставою притягнення до відповідальності ФОП ОСОБА_1 стало встановлення допущення до роботи працівника ОСОБА_3 без укладення трудового договору, оформлення наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу, чим порушено вимоги ст. 24 КЗпП України. Так, за результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 інспекторами праці виявлено, у тому числі, ОСОБА_3 , яка за твердженням відповідача виконувала роботи у якості найманого працівника позивача. Документів, які б підтверджували наявність оформлених трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у ході обстеження не надано. Однак, колегія суддів вважає, що інспектори дійшли помилкового висновку щодо порушення ФОП ОСОБА_1 трудового законодавства з огляду на наступне. Факт допущення позивачем до роботи ОСОБА_3 повинен підтверджуватися належними та допустимими доказами. В силу ч. 8 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу. Так, відповідачем надано відеозапис, зроблений під час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 22.10.2019. Із досліджених відеозаписів встановлено, що останні не містять фіксування фактичного виконання ОСОБА_3 трудових обов`язків у ательє «Сілует-С» ФОП ОСОБА_1 . Зазначені відеозаписи, окрім іншого, містять пояснення ОСОБА_3 , відповідно до яких зазначена особа перебувала у приміщенні ательє з метою визначення можливості подальшого працевлаштування на посаді швачки, оскільки такі роботи раніше не виконувала та тривалий час працювала у розкрійному цеху. Однак, письмові пояснення від ОСОБА_3 перевіряючими не відбирались. Також, ФОП ОСОБА_1 під час проведення інспекційного відвідування надала пояснення, у яких повідомила, що домовленості із ОСОБА_3 щодо працевлаштування та виконання роботи відсутні, підтвердила, що перебування ОСОБА_3 у приміщенні ательє пов`язане із вирішенням питання чи зможе вона в подальшому виконувати роботу швачки. Посилання відповідача на письмові пояснення, підписані ОСОБА_1 , відповідно до яких ОСОБА_3 перебувала у приміщенні ательє «Сілует-С» у зв`язку із проходженням стажування, колегією суддів розцінюються критично, оскільки в подальшому у ході розгляду справи у суді першої інстанції позивач вказала, що такі пояснення зі слів перевіряючих написані її чоловіком ОСОБА_1 . Колегія суддів вказує, що інших доказів виконання ОСОБА_3 трудових обов`язків у ательє «Сілует-С» ФОП ОСОБА_1 відповідачем не надано. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що встановлені Управлінням Держпраці у Сумській області в ході інспекційного відвідування порушення, що стали підставою для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. В силу ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, Управлінням Держпраці у Сумській області не доведено вчинення позивачем порушення трудового законодавства, відповідальність за яке передбачена абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, у зв`язку з чим оскаржувана постанова № СМ 2010/184/АВ/П/ТД-ФС від 20.12.2019 є протиправною та підлягає скасуванню. Отже, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Сумській області - залишити без задоволення Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 по справі № 480/6503/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий Постанова складена в повному обсязі 01.07.21.