Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/1795/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2021 р. Справа № 520/1795/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Калиновського В.А. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.04.21 по справі № 520/1795/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради , Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не нарахування та не виплати позивачу щорічної разової допомоги до 05 травня як учаснику бойових дій у 2020 році у розмірі встановленому частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; - зобов`язати відповідачів нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. До суду першої інстанції від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду позивачем. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради, Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - залишено без розгляду. Не погоджуючись із судовим рішенням позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 року про залишення позовної заяви без розгляду, та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не враховані правові позиції Верховного Суду щодо граничного строку отримання допомоги до 5 травня у 2020 році - 30 вересня 2020 року. Вважає, що 01.10.2020 року бездіяльність відповідачів набула характер протиправної. До цього бездіяльність з неповної виплати допомоги мала місце, однак не мала характер порушення прав позивача. На думку позивача надмірний формалізм при розгляді соціальних справ щодо учасників бойових дій та інвалідів війни є недопустимим. Відповідач надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, де зазначає, що доводи наведені позивачем щодо не порушення ним строку звернення до суду з позовом, не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що оспорюваний вид грошової допомоги є періодичним платежем, отже про порушення своїх прав позивач дізнався під час отримання такої виплати, в розмірі з яким він не погоджується, в квітні 2020 року. З урахуванням того, що позивачу щорічна разова грошова допомога до 5 травня в розмірі 1390 грн. виплачена в ківтні 2020 року, то і строк позовної давності розпочався саме з цього часу. Звернувшись до суду в лютому 2021 року ОСОБА_1 пропустив строк звернення, встановлений ч.2 ст.122 КАС України. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала відповідно до положень ст.320 КАС України скасуванню, з наступних підстав. Судом встановлено, що позовна заява надійшла до суду 04.02.2021 року, що підтверджується відміткою на поштовому конверті в якому надійшов позов, при цьому позивач просить суд, зокрема, зобов`язати відповідачів нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми. Позивачу було виплачено суму соціальної допомоги за 2020 рік - у квітні 2020 року, з вказаною сумою позивач не погоджуючись, звернувся до суду. Залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивачем пред`явлені за межами передбаченого ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" №3551-XII. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Згідно із ст.17 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, фінансування витрат, пов`язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Відповідно до частин першої - третьої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у рішенні від 06.02.2018 року по справі №607/7919/17 виклав правову позицію у подібних правовідносинах, де зазначив, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. <...> При цьому, 30 вересня 2016 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року. Так, колегія суддів зазначає, відповідно до приписів ч. 4 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року. Крім того, Верховний Суд у зразковій справі №440/2722/20 встановив, що одноразова грошова допомога до 5 травня виплачується з квітня 2020 року позивачу одноразової грошової допомоги по 30 вересня 2020 року. З огляду на зазначене та враховуючи, що відповідна позовна заява подана до суду позивачем у лютому 2021 року, тобто в межах визначеного КАС України шестимісячного строку (починаючи з 30.09.2020 року), колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовною заявою. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що за змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, у справі Bellet v. France, Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини у справі. У рішеннях по справі Мірагаль Есколанро та інші проти Іспанії від 13.01.2000 та по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28.10.1998, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У справі Делькур проти Бельгії Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві, у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 Конвенції не відповідало б меті та призначенню цього положення. Приходячи до висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що застосування процесуального обмеження, тобто залишення позовної заяви без розгляду з причини пропуску строку звернення до суду із даним позовом, за своєю суттю буде свідченням необґрунтованого позбавлення заінтересованої особи права на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, тобто права на справедливий суд. Наведене також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.03.2018 року по справі № 804/243/16, відповідно до якого, вияв надмірного формалізму під час застосування норм права міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Оскільки судом першої інстанції зазначені вище обставини залишені поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовує ухвалу суду та направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Інші доводи учасників справи на висновки колегії суддів не впливають. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010 року). Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 по справі № 520/1795/21 - скасувати. Адміністративну справу № 520/1795/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради, Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський Я.М. Макаренко