Ухвала КЦС ВС № 242/1703/15-ц
від 01.07.2021 · ЦивільнаУхвала 01 липня 2021 року м. Київ справа № 242/1703/15-ц провадження № 61-4091св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про переведення прав та обов`язків співвласника-боржника, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 22 січня 2020 року у складі колегії суддів: Биліни Т. І., Лопатіної М. Ю., Баркова В. М., ВСТАНОВИВ: У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про переведення прав та обов`язків співвласника-боржника. Заочним рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 24 червня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Виділено ОСОБА_2 в натурі частину житлового будинку АДРЕСА_1 , згідно із варіантом поділу, визначеним на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи від 27 травня 2016 року № 218, зокрема, квартиру АДРЕСА_2 , яка становить 35/100 частини житлового будинку, загальною площею 51,92 кв. м, вартістю 125 127 грн, із загальної вартості об`єкта 194 613 грн, що складає 43/100 частини. Звернуто стягнення на частину ОСОБА_2 у житловому будинку АДРЕСА_1 шляхом переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків співвласника - боржника та визнано за ОСОБА_1 право власності на 43/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а саме частину житлового будинку літ. «А-1»: частина приміщення 2, площею 3,62 кв. м, приміщення 3, площею 20,5 кв. м, приміщення 4, площею 27,8 кв. м, загальною площею 51,92 кв. м, що становить 35/100 житлового будинку, а також: тамбур літ. «а-1», сарай літ. «Б-1», вбиральня літ. «У-1», 1/2 частину вимощення І, 1/2 частину воріт t, 1/2 частина огорожі. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Донецького апеляційного суду від 22 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області від 24 червня 2019 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 28 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся доВерховного Суду з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного суду від 22 січня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано із Селидівського міського суду Донецької області цивільну справу № 242/1703/15-ц. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про переведення прав та обов`язків співвласника-боржника призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Ю. В. Черняк І. А. Воробйова Р. А. Лідовець