Ухвала КЦС ВС № 676/2645/20

Ухвала 29 червня 2021 року м. Київ справа № 676/2645/20 провадження № 61-9624ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, третя особа - поліцейський Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Гончарук Богдан Анатолійович, про відшкодування майнової та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути на його користь з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - ГУ НП в Хмельницькій області) майнову шкоду в розмірі 10 200,00 грн та моральну шкоду в розмірі 250 000,00 грн, завдану внаслідок незаконного притягнення до адміністративної відповідальності згідно з частиною першою статті 130 КУпАП. Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2021року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2021 року скасовано і прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди та 10 200,00 грн у відшкодування майнової шкоди. У решті позову відмовлено. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ НП в Хмельницькій області на постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2021 року у вищевказаній справі у зв`язку із її малозначністю (провадження № 61-9276ск21). У червні 2021 року Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (далі - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області) звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2021 року (надійшла до суду 14 червня 2021 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження вцивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270,00 грн. Ціна позову у даній справі становить 260 200,00 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує двісті п`ятдесятрозмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 250 = 567 500,00 грн). Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. При цьому, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2021 року визнано малозначною вказану справу (№ 676/2645/20) за касаційною скаргою ГУ НП в Хмельницькій області на постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2021 року та відмовлено у відкритті касаційного провадження з цих підстав. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та судову практику у цій категорії справ. Касаційна скарга містить посилання на випадок, передбачений підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Проте, наведені заявником обставини не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Прикладів неоднакового застосування судами одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах (та яких саме норм права) заявником не наведено і доказів на їх підтвердження не надано. Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37). При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обгрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36). З урахуванням наведеного, оскільки ГУ ДКСУ у Хмельницькій області подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, третя особа - поліцейський Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Гончарук Богдан Анатолійович, про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць