Постанова 4873 № 910/13258/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" червня 2021 р. Справа№ 910/13258/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Коробенка Г.П. суддів: Козир Т.П. Кравчука Г.А. за участю секретаря судового засідання Огірко А.О. за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 22.06.2021 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 (повний текст складено 14.01.2021) у справі №910/13258/20 (суддя Марченко О.В.) за позовом Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Груп Інвест" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державний комітет телебачення і радіомовлення України про визнання припиненими зобов`язань за договором від 10.12.2002 №001/Б, ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (далі - Телерадіокомпанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Груп Інвест" (далі - Товариство) про визнання припиненими зобов`язань за договором від 10.12.2002 №001/Б про дольову участь у будівництві житлового комплексу (далі - Договір), укладеним Національною радіокомпанією України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Кийпромтехнологія". Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач з незалежних від нього обставин не має права виконувати зобов`язання за Договором, враховуючи встановлені частиною другою статті 1 Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", частиною дев`ятою статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та пунктом 5 Статуту позивача обмеження для Телерадіокомпанії щодо заборони відчуження, передачі (крім короткострокової оренди), приватизації нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, земельних ділянок, на яких вони розташовані, а також акцій, що належать державі у статутному капіталі позивача. Також позивач вказував, що умови Договору суперечать статті 4 Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", пунктам 9, 13 і 15 Статуту позивача, яким не передбачено будь-яких видів діяльності у сфері будівництва і така діяльність суперечить меті і завданням позивача. У відзиві на позов відповідач проти позову заперечував, просив у задоволенні позовної заяви відмовити, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів настання юридичних чи фактичних обставин, з якими пов`язується припинення зобов`язання неможливістю його виконання, а саме прийняття Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" та затвердження Статуту Телерадіокомпанії, в яких відсутні будь-які заборони на виконання Договору, не є такою обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає в розумінні статті 607 ЦК України; умови Договору не призводять до порушення вимог Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" та повністю узгоджуються з положеннями Статуту позивача, беручи до уваги те, що чинним законодавством України не забороняється будь-яким юридичним особам брати участь у будівництві об`єктів як замовниками будівництва; у разі якщо позивач вважає, що умови Договору порушують вимоги Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" йому як заінтересованій особі необхідно було звертатися до суду з позовом про визнання Договору недійсним, а не про визнання припиненим зобов`язань у зв`язку із неможливістю їх виконання, а тому позивачем фактично було обрано неправильний спосіб захисту начебто своїх порушених прав; на думку відповідача, позов Телерадіокомпанії спрямований виключно на ухилення від виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/15250/18, яким суд зобов`язав позивача виконати свої зобов`язання, визначені підпунктом 2.1.7 пункту 2.1 Договору (в редакції додатку від 28.02.2014 №4 до Договору); з огляду на те, що сторонами було узгоджено умови Договору, неодноразово вносилися зміни до умов Договору, шляхом укладання додаткових угод, замовлялися експертні звіти, здійснювалися усі необхідні дії для проведення будівництва, тобто Договір виконувався обома сторонами та свідчить про волевиявлення сторін на укладення Договору, позовна вимога про визнання припиненими зобов`язань за Договором у зв`язку із неможливістю його виконання свідчить про те, що позивач діє всупереч своїй попередній поведінці; науково-правовий висновок Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, підготовлений кандидатом юридичних наук, доцентом кафедри цивільного права №1 Карнауховим Б.П., стосовно набуття відповідачем як співвласником новоствореного об`єкта нерухомості, права постійного користування відповідною земельною ділянкою є фактично необґрунтованим та неправильним; відповідач просив суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог Телерадіокомпанії. В письмових поясненнях Державний комітет телебачення і радіомовлення України вказував, що виконання сторонами умов Договору передбачає фактичне відчуження (передачу) частини нерухомого майна із переходом його у приватну власність; оскільки на земельній ділянці Телерадіокомпанії у відповідності з умовами Договору буде розташовано об`єкт нерухомості, цілком очевидно, що ця ділянка не може використовуватися за іншим призначенням, ніж обслуговування та експлуатація будинку (будівлі, споруди); особа, яка експлуатуватиме об`єкт нерухомості, відповідно стане фактичним землекористувачем, що буде суперечити частині другій статті 1 Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" та пункту 5 статуту Телерадіокомпанії; фактично Договір було укладено до виникнення обставин, що унеможливлюють його виконання на сьогоднішній день; метою укладення Договору є будівництво Об`єкта на земельній ділянці з метою отримання кожною з сторін своєї частки в збудованому Об`єкті; за Договором відповідач забезпечуватиме фінансування усіх видів робіт, необхідних для будівництва Об`єкта, а також здійснюватиме виконання частини функцій замовника будівництва Об`єкта відповідно до Договору; в свою чергу, позивач виступатиме стороною, яка для забезпечення будівництва залучає інвестиції відповідача та передає останньому визначену Договором частину функцій замовника будівництва; статус замовника (забудовника) будівництва житлового комплексу з підземним автопаркінгом, офісними приміщеннями та закладами по обслуговуванню населення, що планується до будівництва згідно з Договором, не властивий для юридичної особи, яка провадить діяльність у сфері телебачення і радіомовлення, Законом України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" і статутом позивача не закріплено право Телерадіокомпанії здійснювати діяльність у сфері будівництва; наразі існують підстави для визнання припиненими зобов`язання за Договором у зв`язку із неможливістю його виконання. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 у справі №910/13258/20 відмовлено в позові. Судове рішення мотивоване тим, що положення абзацу п`ятого частини другої статті 1 Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", на яку посилається позивач, не містить жодної заборони щодо передачі земельної ділянки у користування організації, яка буде здійснювати управління збудованим багатоквартирним будинком; будівництво новоствореного об`єкта здійснюється виключно за рахунок Товариства і право власності за збудований об`єкт буде набуте обома сторонами одночасно, а не відчужене/передане (що і передбачено наведеною нормою Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України") позивачем відповідачу. Стосовно доводів позивача щодо відсутності у позивача видів діяльності у сфері будівництва, суд зазначив, що за умовами Договору здійснення будівництва об`єкта та реалізація Договору покладається саме на Товариство та третіх осіб, з якими відповідачем будуть укладені відповідні окремі договори; на Телерадіокомпанію Договором не покладаються жодні зобов`язання з безпосередньої участі у будівництві об`єкта. Суд першої інстанції визнав безпідставними доводи позивача щодо суперечливості такої діяльність меті і завданням Телерадіокомпанії, виходячи з того, що позивач є правонаступником всіх прав та обов`язків Національної радіокомпанії України, зокрема, за Договором. Також судом встановлено, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 у справі № 910/13258/20 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм процесуального, зокрема, 13, 70, 74, 76, 79, 86, 108, 109, 238 ГПК України, та матеріального права, зокрема, ст. ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст. ст. 42, 92, 93, 120, 125 Земельного кодексу України, частини другої статті 1, ст. 4 Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", Міжнародні стандарти фінансової звітності 16 «Оренда», постанову КМУ "Про затвердження Статуту акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" від 28.12.2016 №1039. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.) від 22.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 у справі № 910/13258/20; призначено апеляційну скаргу до розгляду. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду постановлено у відповідності до вимог чинного законодавства. 19.03.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в яких фактично викладено доводи апеляційної скарги. Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги у справі №910/13258/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Козир Т.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 у справі №910/13258/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А.; призначено апеляційну скаргу до розгляду. 22.06.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивач стверджує про відсутність будь-яких угод між сторонами, що можуть призвести до відчуження нерухомого майна. В судове засідання апеляційної інстанції 22.06.2021 представник третьої особи не з`явився, про поважність причин нез`явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду апеляційної інстанції не надходило. Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду. З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника третьої особи. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 у справі № 910/13258/20 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного. 10.12.2002 між Національною радіокомпанією України (НРКУ) (ідентифікаційний код 24262621) в особі Президента Набруска В.І., що діяв на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Кийпромтехнологія" (далі ТОВ "НВП "Кийпромтехнологія") (ідентифікаційний код 314151728) в особі виконавчого директора Козака В.О., що діяв на підставі Статуту, був укладений договір про дольову участь у будівництві житлового комплексу № 001/Б, згідно п.1.1 якого сторони зобов`язалися розробити та здійснити програму будівництва та введення в експлуатацію житлового комплексу (об`єкт) з підземним автопаркінгом, офісними приміщеннями та закладами з обслуговування населення в Печерському районі м. Києва по вул. Л.Первомайського, 5-А на земельній ділянці, що належить НРКУ, для забезпечення квартирами її працівників. За умовами договору НРКУ зобов`язався: надати у розпорядження ТОВ "НВП "Кийпромтехнологія", як Інвестор-менеджера проекту за договором, земельну ділянку для погодження місця розташування об`єкту та подальшого будівництва; брати участь у робочої та приймальній комісії з приймання закінченого будівництвом об`єкту; на час будівництва та його підготовки надати Інвестор-менеджеру проекту за окремим договором приміщення площею 100 м.кв для розміщення персоналу в адміністративно-виробничому корпусі по вул. Л.Первомайського, 5А. За умовами укладеного між сторонами договору (п. 2.2.) ТОВ "НВП "Кийпромтехнологія", як Інвестор-менеджер проекту зобов`язався: організувати та погодити місце розташування Об`єкта, зібрати вихідні дані для його проектування; виготовити проектно-кошторисну документацію в цілому; погодити та затвердити її у відповідних службах; організувати процес будівництва та введення об`єкту в експлуатацію. Крім того, за договором ТОВ "НВП "Кийпромтехнологія" прийняв на себе зобов`язання функцій замовника будівництва щодо укладення договорів на виконання будівельних робіт, здійснення технічного та авторського нагляду за проведенням робіт, виконання переукладення зовнішніх інженерних комунікацій до Будинку звукозапису НРКУ, реконструювання під`їзних шляхів, впорядкування та влаштування огородження території. При виконанні будівельних робіт Інвестор-менеджер проекту зобов`язався використовувати нові технологічні та інженерні досягнення містобудування, механізмів та матеріалів для забезпечення безперебійного функціонування будинку звукозапису та його стабільного технологічного процесу. За умовами даного договору (п.2.3) по закінченню будівництва НРКУ набуває право власності на 7% квартир, допоміжних приміщень, офісів та паркінгу Об`єкта а у випадку зносу або добудови адміністративно - виробничого корпусу площею 1412,9 м.кв. НКРУ відшкодовуються рівноцінні офісні та виробничі приміщення площею 1104, 7 м.кв в новозбудованому комплексі, окрім 318,2 м.кв, що займають приміщення горищ, згідно двостороннього акту, підписаного двома сторонами. Договором сторони обумовили (п.п. 2.5, 3.1), що фінансування об`єкта будівництва, включаючи етапи погодження місця розташування, збір вихідних даних для проектування, погодження та затвердження проектної документації, проведення будівельно-монтажних робіт, здійснення технічного та авторського нагляду, забезпечення будівництва необхідними матеріалами, устаткуванням, введення його в експлуатацію, витрати по відведенню земельної ділянки здійснюється Інвестор-менеджером проекту у розмірі 100 відсотків вартості об`єкту будівництва в цілому. Договором сторони передбачили відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань, ухилення від підписання передбачених договором документів, крім того, окремим пунктом договору зазначили, що реорганізація сторін договору не є підставою для зміни умов договору або його припинення, що умови цього договору протягом терміну дії договору зберігають юридичну чинність для правонаступників сторін. Відповідно п.7.1-7.3 договору дія договору починається з моменту його підписання сторонами та припиняється з моменту виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань. Дія договору може бути припинена тільки за взаємною згодою сторін шляхом укладення відповідного договору. 28.02.2014 між Національною радіокомпанією України, ТОВ "НВП "Кийпромтехнологія" та ТОВ "Гарант Груп Інвест" була укладена угода про заміну сторони договору № 001/Б від 10.12.2002 про дольову участь у будівництві житлового комплексу. Відповідно до п. 1 цієї угоди сторони дійшли згоди щодо заміни у договорі № 001/Б від 10.12.2002 сторони-2 (ТОВ "НВП "Кийпромтехнологія") на ТОВ "Гарант Груп Інвест", якою встановлено (п.1), що з моменту набрання чинності цією угодою ТОВ "НВП "Кийпромтехнологія" передає ТОВ "Гарант Груп Інвест", а ТОВ "Гарант Груп Інвест" приймає всі права та обов`язки сторони 2 по договору № 001/Б від 10.12.2002, також, що з моменту набрання цією угодою чинності зобов`язання ТОВ "НВП "Кийпромтехнологія" за договором припиняються (п.1.1 угоди від 28.02.2014). 28.02.2014 між НРКУ (сторона 1 за договором) та ТОВ "Гарант Груп Інвест" (сторона 2 за договором) був укладений додаток № 4 до договору № 001/Б від 10.12.2002 року про дольову участь у будівництві житлового комплексу (надалі - додаток № 4), за умовами якого сторони виклали договір № 001/Б від 10.12.2002 в новій редакції: Відповідно до п. 1.1 договору, предметом цього договору є зобов`язання та права сторін по будівництву об`єкта на земельній ділянці площею 0,73 (нуль цілих сімдесят три сотих) гектар, що розташована по вулиці Леоніда Первомайського, 5-Б, в Печерському районі міста Києва, та визначена в додатку № 1 до даного договору, що надана стороні-1 на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02-9-00008 від 15.11.2004 року та п. 2 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 року № 638-8/798 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування", з метою отримання кожною із сторін у збудованому об`єкті своєї частини в порядку та на умовах, визначених у договорі, та виконання робіт (ремонту і часткового технічного переоснащення існуючого об`єкта) в порядку та на умовах, визначених у договорі. Для досягнення мети договору НРКУ делегувала ТОВ "Гарант Груп Інвест" частину функцій замовника будівництва щодо розробки проектної документації, окрім права постійного користування земельною ділянкою (п.1.2 договору). Пунктом 1.3 договору передбачено, що техніко-економічні показники об`єкта (площа, архітектурні та технічні характеристики, склад інженерних мереж тощо) визначаються на підставі проектної документації, погодженої стороною-2 у встановленому законодавством порядку з компетентними органами та затвердженої стороною-1. Кількісні, якісні, технічні та технологічні параметри робіт визначаються документацією. Строк будівництва об`єкта та виконання робіт складає 4 (чотири) роки з моменту початку будівництва об`єкта. Будівництво об`єкта та виконання робіт має бути розпочате протягом 2 (двох) місяців з дати затвердження проектної документації, але не пізніше 5 (п`яти) років з дня укладення цього договору. Строк будівництва об`єкта та виконання робіт буде конкретизований сторонами протягом 60 (шестидесяти) календарних днів після підписання сторонами даного договору на підставі підписаного сторонами додатку до даного договору, що є його невід`ємною частиною (п.1.5 договору). Пунктом 2.2 договору передбачено, що цим договором сторона-1 делегує стороні-2 частину функцій замовника будівництва об`єкта, які визначені законодавством (в тому числі "Положенням про замовника-забудовника (єдиного замовника, дирекцію підприємства, що будується) і технічний нагляд", затвердженим постановою Держбуду СРСР від 02.02.1988 р. № 16), а саме - сторона-2 в повному обсязі здійснює функції замовника будівництва об`єкта, крім тих, що цим договором покладені на сторону-1, у тому числі сторона 2 зобов`язана забезпечити: спільно зі стороною 1 прийняття Об`єкта в експлуатацію (підпункт 2.2.6 пункту 2.2 Договору); передати Об`єкт в експлуатацію експлуатуючій організації (підпункт 2.2.8 пункту 2.2 Договору); отримання стороною 1 її частини результатів реалізації Договору у строки та на умовах, погоджених сторонами (підпункт 2.2.10 пункту 2.2 Договору); у встановлені Договором терміни будівництво Об`єкта та введення закінченого будівництвом Об`єкта в експлуатацію за допомогою сторони 1 та в межах її компетенції (підпункт 2.2.16 пункту 2.2 Договору); після завершення будівництва Об`єкта сторони спільно забезпечують його прийняття в експлуатацію та передання Об`єкта для обслуговування та експлуатації на баланс експлуатуючої організації, що визначається за погодженням сторін не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до запланованої дати прийняття Об`єкта в експлуатацію (пункт 2.5 Договору); сторона 2 здійснює у повному обсязі фінансування розробки проектної документації, будівництва Об`єкта, документації та виконання робіт, включаючи пайовий внесок на розвиток інфраструктури населеного пункту та всі інші витрати, пов`язані з будівництвом Об`єкта та введенням його в експлуатацію (пункт 3.1 Договору); В пунктах 3.2 - 3.5 Договору сторонами погоджено, що орієнтовна вартість будівництва Об`єкта буде визначена сторонами на підставі проектної документації протягом 60 (шістдесяти) календарних днів після підписання сторонами Договору; вартість будівництва Об`єкта є динамічною, визначається поетапно згідно з Правилами визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000) та виходячи з проектної документації та договірних цін; оскільки фінансування будівництва Об`єкта в повному обсязі є обов`язком сторони 2, сторона 2 вправі змінювати вартість будівництва Об`єкта; остаточна вартість будівництва Об`єкта буде визначена протягом 30 (тридцяти) календарних днів після завершення будівництва Об`єкта (пункт 3.2 Договору); обсяг фінансування визначається згідно з Договором та на підставі розробленої і погодженої проектної документації на будівництво Об`єкта, іншої документації, відповідно до якої визначаються витрати, необхідні для будівництва Об`єкта; при цьому, до витрат сторони 2 з реалізації Договору належать: витрати на розробку проектної документації; витрати (їх компенсація) на виконання робіт із звільнення земельної ділянки від Об`єктів знесення; витрати на будівництво Об`єкта; витрати на відрахування (передання) та платежі, передбачені законодавством щодо Об`єкта; витрати зі сплати комунальних послуг, таких як водопостачання, електроенергія, каналізація, газопостачання, вивіз сміття, прибирання території та інших, які можуть бути необхідними під час будівництва Об`єкта; витрати на забезпечення технічки безпеки та охорону будівельного майданчика і Об`єкта; витрати, пов`язані із страхуванням Об`єкта або страхуванням будь-якої діяльності на Об`єкті, або будь-якої відповідальності, яка випливає з реалізації Договору, у разі їх понесення; витрати, пов`язані з виплатою заробітної плати персоналу, що забезпечує реалізацію Договору та всі інші витрати, пов`язані з будівництвом Об`єкта та введенням його в експлуатацію (пункт 3.3 Договору); фінансування розробки проектної документації, будівництва Об`єкта та виконання робіт здійснюється стороною 2 відповідно до укладених останньою договорів (в тому числі контрактів, угод, рахунків) безпосередньо виконавцем (проектувальником, підрядником, постачальником тощо) за необхідності згідно з черговістю реалізації Договору (пункт 3.4 Договору); джерелом фінансування будівництва Об`єкта та виконання робіт є кошти сторони 2; при цьому сторона 2 може використовувати як власні кошти, так і кошти, залучені на будь-яких не заборонених законодавством умовах у способи, що не суперечать законодавству, самостійно укладаючи відповідні договори (пункт 3.5 Договору); Сторони погодили, що розрахунки між сторонами за Договором здійснюються в такому порядку: Сторона 1 отримує частину площі нежитлового призначення в Об`єкті розміром 1104,7 кв.м. як компенсацію замість адміністративно-виробничого корпусу за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-Б; до того ж сторона 1 отримує частину площі нежитлового призначення в Об`єкті у розмірі, що за експертною оцінкою її вартості не може бути меншою за ринкову вартість права постійного користування земельною ділянкою, яка зазначена у пункті 1.6 Договору; частина площі нежитлового призначення в Об`єкті, що отримується стороною 1 за Договором, буде визначена у додатку №2 до Договору протягом 60 (шістдесяти) календарних днів після затвердження проектної документації в передбаченому законодавством порядку; також сторона 2 забезпечує стороні 1 проведення робіт в обсягах, визначених документацією, що розробляється на рахунок сторони 2 та погоджується обома сторонами, орієнтовні параметри яких передбачені у додатку №4, що є невід`ємною частиною Договору (підпункт 4.1.1 пункту 4.1 Договору); сторона 2 отримує у свою власність решту Об`єкта, крім частини площі нежитлового призначення Об`єкта, що визначена у підпункті 4.1.1 пункту 4.1 Договору та передбачена у додатку №4, що є невід`ємною частиною Договору (підпункт 4.1.2 пункту 4.1 Договору); після затвердження проектної документації протягом 7 (семи) календарних днів з дати звернення однієї із сторін до іншої сторони, виходячи із положень пункту 4.1 Договору, сторони на підставі проектної документації визначають частини в Об`єкті, які отримає кожна із сторін, після чого сторони підписують додаток №3 до Договору (протокол розподілу) щодо розподілу часток в Об`єкті у відповідності до розробленої проектної документації; якщо відсотковий розмір частки сторони в Об`єкті не співпадатиме з площею цілих приміщень в Об`єкті, для розподілу частин Об`єкта між сторонами застосовуються округлення відповідно до чинних правил бухгалтерського обліку (пункт 4.2 Договору); право власності на результати реалізації Договору, якими є відповідні частки завершеного Об`єкта, виникає у кожної із сторін з моменту оформлення речових прав (пункт 4.6 Договору); сторони стверджують, що при реалізації Договору право на земельну ділянку залишається за стороною 1, земельна ділянка не є вкладом сторони 1 у діяльність з реалізації Договору і укладення Договору не припиняє права сторони 1 на земельну ділянку (пункт 7.3 Договору). Сторони стверджують, що Договір не є договором про спільну діяльність, а є договором змішаної інвестиційно-підрядної форми відповідно до статті 67 ГК України та статей 3 і 6 ЦК України; майно (та майнові права), кошти тощо, внесені для реалізації Договору, не є об`єднанням вкладів сторін, не є їх спільною частковою власністю, а залишається у власності сторони, що їх внесла; частини Об`єкта, що розподіляються між сторонами, не є спільною частковою власністю сторін, а належать кожній із сторін згідно з положеннями Договору; при реалізації Договору сторони зберігають свою юридичну самостійність (пункт 7.4 Договору). Крім того, як і в першій редакції договору, сторони передбачили, що договір може бути достроково розірвано за взаємною згодою сторін. За умовами п. 5.4-5.5 договору одностороння відмова від цього договору (односторонне його розірвання) або відмова від виконання окремих зобов`язань за цим договором не допускається. У разі одностороннього дострокового розірвання договору за ініціативи однієї із сторін, вона зобов`язана компенсувати іншій всі фактично понесені останньою за даним договором витрати і збитки. Відповідно до п. 8.1 Договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Національна радіокомпанія України на виконання вимог наказу Держкомтелерадіо "Про реорганізацію Національної радіокомпанії України" від 25.08.2015 №201 станом на 01.01.2016 передала балансові рахунки, матеріальні цінності, активи та зобов`язання, у тому числі дебіторську заборгованість, що знаходилася на її балансі на баланс Національної телекомпанії України на підставі передавального акта, затвердженого наказом Держкомтелерадіо від 15.01.2016 №29. Держкомтелерадіо закріпив зазначене майно за Національною телекомпанією України на праві оперативного управління. ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" відповідно до Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 28.12.2016, є правонаступником майна, прав та обов`язків Національної телекомпанії України (ідентифікаційний код 23152907), що, у свою чергу, була правонаступником Національної радіокомпанії України, та припинила діяльність відповідно до статуту, затвердженого наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України № 145 від 26.07.2016. Правонаступництво сторони за спірним договором підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 693 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України", Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 567 "Деякі питання утворення Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України", Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1039 та Статутом ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України", затвердженим Постановою КМУ від 28.12.2016 № 1039. У зв`язку з реорганізацією Національної телекомпанії України всі зобов`язання за Договором перейшли до правонаступника Телерадіокомпанії у відповідності до зведеного передавального акта необоротних активів та зобов`язань Національної телекомпанії України (об`єднаної) до ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України", затвердженого наказом Держкомтелерадіо від 17.01.2017 №3. Правокористувачем земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-б, є Телерадіокомпанія як правонаступник, а землевласником є держава України в особі Київської міської державної адміністрації. 18.10.2018 листом № 17-10.18 від 17.10.2018 позивач звернувся до ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" з вимогою виконати умови договору - затвердити Проект "Будівництво житлового комплексу з підземним автопаркінгом, офісними приміщеннями та закладами по обслуговуванню населення на вул. Леоніда Первомайського, 5-Б у Печерському районі м. Києва" у відповідності до наданих у листі техніко-економічних показників та проекту наказу про затвердження. 24.10.2018 листом № 02-8/3127 відповідач відмовив ТОВ "Гарант Груп Інвест" у затвердженні проекту, посилаючись на те, що договір містить всі ознаки договору про спільну діяльність, укладення якого суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки згідно з положеннями Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 296 (Порядок), Національна телекомпанія України повинна була погодити з Кабінетом Міністрів України укладення вказаного вище договору. Оскільки таке погодження отримане не було, договір вважається укладеним з перевищенням повноважень та є недійсним на підставі ст. ст. 215, 203 ЦК України та виконуватись не буде. У зв`язку з отриманою від позивача відмовою виконувати умови Договору Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Телерадіокомпанії про зобов`язання виконати умови Договору. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/15250/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2020, позов задоволено повністю; зобов`язано Телерадіокомпанію виконати свої зобов`язання, визначені підпунктом 2.1.7 пункту 2.1 Договору, а саме затвердити проект "Будівництво житлового комплексу з підземним авто паркінгом, офісними приміщеннями та закладами по обслуговуванню населення по вул. Леоніда Первомайського, 5-Б у Печерському районі м. Києва". 30.01.2020 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/15250/18 видано судові накази. 22.06.2020 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження №62395105 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 щодо зобов`язання Телерадіокомпанії виконати свої зобов`язання, що визначені підпунктом 2.1.7 пункту 2.1 Договору, а саме затвердити проект "Будівництво житлового комплексу з підземним авто паркінгом, офісними приміщеннями та закладами по обслуговуванню населення по вул. Леоніда Первомайського, 5-Б у Печерському районі м. Києва". Наразі Телерадіокомпанією не виконано наказ суду від 30.01.2020 у справі №910/15250/18, у зв`язку з чим державним виконавцем було двічі накладено на позивача штраф за невиконання та надіслано повідомлення про вчинення позивачем (боржником) кримінального правопорушення. Предметом позову у даній справі є визнання припиненими зобов`язань за договором від 10.12.2002 №001/Б про дольову участь у будівництві житлового комплексу (далі - Договір), укладеним Національною радіокомпанією України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Кийпромтехнологія", у зв`язку із неможливістю його виконання. Відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України). Абзацом першим частини третьої статті 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до частини другої статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Частиною першою статті 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Згідно з частиною п`ятою статті 318 ГК України договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об`єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов`язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об`єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об`єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору. Відповідно до частини другої статті 319 ГК України, частини першої статті 838 ЦК України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору у якості третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник. Частиною першою статті 843 ЦК України і частиною першою статті 321 ГК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частині перша статті 846 ЦК України). За приписами частини першої статті 849 ЦК України і частини першої статті 320 ГК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Згідно з частиною першою статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором (частина перша статті 876 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Як вірно зазначив суд першої інстанції, укладений сторонами договір має ознаки змішаного договору та містить елементи зобов`язальних правовідносин у сфері інвестування (інвестиційний договір), підряду (договір підряду) та інших зобов`язальних правовідносин, виникнення та існування яких не суперечить положенням актів цивільного та господарського законодавства та, водночас, не дозволяє зробити висновок про можливість комплексного застосування до окремих частин договору інших положень чинного законодавства, ніж ті, що регламентують порядок здійснення інвестиційної діяльності та особливості виникнення, зміни та припинення правовідносин підряду. Аналіз всіх положень укладеного сторонами Договору дає підстави вважати, що останній не є за своєю правовою природою договором про спільну діяльність, про що стверджує позивач, оскільки обов`язки щодо здійснення конкретних дій, обумовлених предметом Договору, фактично покладено на одну сторону - Товариство без ознак сумісної діяльності, спільності вкладень або ж поєднаної трудової участі. Крім того, судом взято до уваги, що пунктом 7.4 Договору передбачено, що Договір не є договором про спільну діяльність, а є договором змішаної інвестиційно-підрядної форми відповідно до статті 67 ГК України та статей 3, 6 ЦК України. Майно (та майнові права), кошти тощо, внесені для реалізації Договору, не є об`єднанням вкладів сторін, не є їх спільною частковою власністю, а залишається у власності сторони, що їх внесла. Частини об`єкта, що розподіляються між сторонами, не є спільною частковою власністю сторін, а належать кожній із сторін відповідно до положень Договору. При реалізації Договору сторони зберігають свою юридичну самостійність. В контексті означеного суд також звертає увагу на те, що Договір є домовленістю обох сторін, а отже, визначення певних умов правочину є результатом волевиявлення обох контрагентів, тому, за висновками суду, зміст пункту 7.4 Договору вказує на наявність у обох контрагентів волі на укладання правочину саме договору змішаної інвестиційно-підрядної форми, а не договору про спільну діяльність. Наведене встановлено також Господарським судом міста Києва при розгляді справи №910/15250/18. Частиною четвертою статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Наданий позивачем суду першої інстанції науково-правовий висновок, підготовлений кандидатом юридичних наук, доцентом кафедри цивільного права №1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Карнауховим Б.П., не прийнято судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки правову оцінку Договору і його умов здійснено безпосередньо судом. Виходячи зі змісту частин першої та другої статті 205 ГК України господарське зобов`язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. У разі неможливості виконання зобов`язання повністю або частково зобов`язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов`язану сторону від відповідальності за невиконання зобов`язання відповідно до вимог закону. Відповідно до статті 607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Позивач стверджує, що Телерадіокомпанія не може виконати умови Договору з незалежних від неї обставин, посилаючись на те, що передбачені частиною другою статті 1 Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", частиною дев`ятою статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", пунктом 5 Статуту Телерадіокомпанії щодо заборони відчуження, передачі (крім короткострокової оренди), приватизації нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, земельних ділянок, на яких вони розташовані, а також акцій, що належать державі у статутному капіталі позивача; також позивач посилається на те, що умови Договору суперечать статті 4 Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", пункту 9, 13 і 15 Статуту Телерадіокомпанії, зокрема, щодо того, що статутом не передбачено будь-яких видів діяльності у сфері будівництва і така діяльність суперечить меті і завданням позивача. Крім того, позивач стверджує, що в силу приписів статті 377 ЦК України і статті 120 Земельного кодексу України, згідно з принципом слідування земельної ділянки за долею нерухомості, виконання Договору призведе до забудови приватним суб`єктом господарювання земельної ділянки, яка перебуває на праві постійного користування у Телерадіокомпанії, є державною власністю та до виникнення у Товариства як співвласника новоствореного об`єкта нерухомості, права постійного користування відповідною земельною ділянкою. Як встановлено вище, предметом Договору є зобов`язання та права сторін з будівництва Об`єкта на земельній ділянці з метою отримання кожною із сторін своєї частини в збудованому Об`єкті в порядку та на умовах, визначених Договором, та виконання робіт (ремонту і часткового технічного переоснащення існуючого Об`єкта) в порядку та на умовах, визначених у Договорі. Пунктом 7.3 Договору сторони погодили, що при реалізації Договору право на земельну ділянку залишається за стороною 1, земельна ділянка не є вкладом сторони 1 у діяльність з реалізації Договору і укладення Договору не припиняє права сторони 1 на земельну ділянку. Разом з тим, згідно з частинами першою і другою статті 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до абзацу першого частини дев`ятої статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження. Абзацом п`ятим частини другої статті 1 Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" передбачено, що Телерадіокомпанія є об`єктом загальнодержавного значення. Відчуження, передача (крім короткострокової оренди), приватизація нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, земельних ділянок, на яких вони розташовані, а також акцій, що належать державі у статутному капіталі Телерадіокомпанії, забороняється. Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, наведена норма не містить жодної заборони щодо передачі земельної ділянки у користування організації, яка буде здійснювати управління збудованим багатоквартирним будинком. Будівництво ж новоствореного об`єкта здійснюється виключно за рахунок Товариства і право власності за збудований об`єкт буде набуте обома сторонами одночасно, а не відчужене/передане (що і передбачено наведеною нормою Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України") позивачем відповідачу. Стосовно відсутності у позивача видів діяльності у сфері будівництва, то за умовами Договором здійснення будівництва об`єкта та реалізація Договору покладається саме на Товариство та третіх осіб, з якими відповідачем будуть укладені відповідні окремі договори. На Телерадіокомпанію Договором не покладаються жодні зобов`язання з безпосередньої участі у будівництві об`єкта. Також безпідставними є доводи позивача щодо суперечливості такої діяльність меті і завданням Телерадіокомпанії, з огляду на те, що позивач є правонаступником всіх прав та обов`язків Національної радіокомпанії України, зокрема, за Договором. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (далі - Телерадіокомпанія) про визнання припиненими зобов`язань за договором від 10.12.2002 №001/Б про дольову участь у будівництві житлового комплексу (далі - Договір), укладеним Національною радіокомпанією України та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Кийпромтехнологія", є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Враховуючи, що в процесі перегляду справи встановлено необґрунтованість вимог позивача, а відтак і відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача, до спірних правовідносин позовна давність не підлягає застосуванню. Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права. Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні. Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 у справі №910/13258/20 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника. Матеріали справи №910/13258/20 повернути Господарському суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст судового рішення складено та підписано 01.07.2021. Головуючий суддя Г.П. Коробенко Судді Т.П. Козир Г.А. Кравчук