Постанова 4804 № 229/5965/20

Єдиний унікальний номер 229/5965/20 Номер провадження 22-ц/804/1716/21 Єдиний унікальний номер 229/5965/20 Номер провадження 22-ц/804/1716/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі: судді - доповідача Халаджи О. В. суддів: Азевича В.Б., Кішкіної І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні в м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру перерахованих (виплачених) коштів виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово -комунальних послуг (суддя першої інстанції Лебеженко В.О. повний текст рішення складено 26 квітня 2021 року), В С Т А Н О В И В: 29 грудня 2020 року позивач Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради звернулось до Дружківського міського суду Донецькїо області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення надміру перерахованих (виплачених) коштів виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг. Позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь суму надміру виплачених коштів допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 58694,48 грн. та судовий збір в розмірі 2102 грн. Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 21 квітня 2021 року позов Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру перерахованих (виплачених) коштів виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради суму надміру виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг за період з 01 серпня 2017 року по 31 травня 2019 року в розмірі 54421 грн. 81 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради, судові витрати в сумі 1948 грн. 98 коп. В іншій частини позовних вимог відмовлено. Із вказаним рішенням суду не погодилась ОСОБА_2 , та через свого представника ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, вважає, що воно не ґрунтується а наявних у справі доказах, рішення прийнято із порушенням судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів скарги зазначає, що під час розгляду справи по суті, позивача представляла посадова особа УСЗН Дружківської міської ради Барабаш І.П., котра не мала відповідних повноважень, оскільки з січня 2019 року тільки адвокат має право здійснювати представництво інтересів усіх інстанцій. ОСОБА_3 не відображена у відповідному реєстрі, як представник Управління, тобто як особа, що може вчиняти дії від імені юридичної особи, рішення, щодо їх представництва не зареєстровані у встановленому законодавством порядку, отже є не чинним. Наголошує на тому, що під час заповнення бланків на отримання допомоги не пояснювала жодних норм законодавства, а просто надала бланк та запитала необхідні документи. Після зміни правового регулювання у 2017 році ( з моменту коли відповідно потрібно було вказувати про наявність частини житла у членів сім`ї представниками ЦСЗН Дружківської міської ради не було роз`яснено про зміни правового регулювання, був наданий відповідний бланк, котрий навіть не містить відповідних посилань, та приклад заповнення. Відповідач у судовому засіданні в суді першої інстанції надавала пояснення, що чоловік не казав, що в нього є у власності частина приміщення, таке питання у сім`ї не підіймалось, крім того у приміщенні 1/3 часткою якого володіє чоловік вони ніколи постійно не проживали, до 2014 року мешкали у квартирі відповідачки у місті Донецьк, після переїзду до не окупованої частини Донецької області у 2014 році винаймали та винаймають інше житло, з батьками чоловіка близько не спілкується. ОСОБА_1 , просив рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 квітня 2021 року скасувати, та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою «Апеляційне провадження». Згідно частини 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. В даній справі ціна позову становить, 58694,48 грн. тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму (2270 х 100 = 227000), а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні. Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що 31 липня 2015 року ОСОБА_2 вперше звернулася до управління із заявою про призначення щомісячної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, проведення антитерористичної операції, на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.38). На підставі вказаної заяви відповідачу було призначено щомісячну адресну грошову допомоги. 01 лютого 2017 року ОСОБА_2 знову звернулась до управління із заявою про призначення щомісячної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, проведення антитерористичної операції, на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в якій вона вказала осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції членів сім`ї: ОСОБА_2 (заявник), ОСОБА_4 (донька) ОСОБА_5 (син). Також, зазначила про відсутність обставин, які впливають на призначення щомісячної адресної допомоги (а.с.37). Відповідно до рішення № 591 про призначення допомоги переміщення особами на проживання від 28.03.2017, ОСОБА_2 було призначено щомісячну адресну допомогу за період з 01.02.2017 по 31.07.2017, розмір допомоги складає: ОСОБА_2 - 442,00 грн.; ОСОБА_4 884,00 грн.; ОСОБА_5 884,00 грн. (а.с.36). В подальшому відповідачка зверталася з відповідними заявами про призначення грошової допомоги на наступні шість місяців, в яких повідомляла про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (а.с.25, 28, 32, 35). За рішеннями позивача, відповідачці призначалася грошова допомога у періоди: з 01.08.2017 по 31.01.2018 (а.с.33); з 01.02.2018 по 31.07.2018 (перерахунок у зв`язку зі зміною у складі сім`ї, народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (а.с.29, 30); з 01.08.2018 по 31.01.2019 (а.с.26); з 01.02.2019 по 31.07.2019 (а.с.24). ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 (а.с.15). З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вбачається, що ОСОБА_7 (чоловік відповідачки) належить 1/3 частина квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23). Частково задовольняючи позовні вимоги та стягуючі з відповідача суму у розмірі 54421,81 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що з 01.08.2017 року по 31.05.2019 року не мала права отримувати адресну допомогу, у зв`язку з тим, що у члена сім`ї є частка квартири на підконтрольній Україні території. Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції. Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Як вбачається із пункту 6 частини 1 статті 3 ЦПК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Частиною 1 статті 12 ЦПК України передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Згідно з частиною 5 вказаної вище статті, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом. Із матеріалів справи вбачається, що відповідача взято на облік як внутрішньо переміщену особу за місцем фактичного проживання/перебування в місті Дружківка Донецької області. 31 липня 2015 року відповідач вперше звернулася до органу соціального захисту із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, до управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради. В подальшому відповідач також 01 лютого 2017 року, 01 серпня 2017 року, 01 лютого 2018 року, 01 серпня 2018 року, 01 лютого 2019 року. зверталась із заявами про призначення йому адресної допомоги. Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, визначений Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 01 жовтня 2014 року №505 (із змінами і доповненнями). Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації, та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців. Для отримання грошової допомоги (зокрема в разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім`ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу подання заяви та адреси, за якою подається заява, уповноважений представник сім`ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку (пункт 5 Порядку № 505). У цьому ж пункті наведений перелік документів та процедура їх оформлення уповноваженим органом. 23 квітня 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року №212, якою внесені зміни до абз. 2 п. 6 Порядку, з урахуванням яких було передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення. 03 червня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року №370, якою абз. 2 п. 6 Порядку викладено в редакції, відповідно до якої грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім`ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану. Відповідно до пункту 10 Порядку № 505 уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання. Згідно із пунктом 11 Порядку № 505 уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку. У заявах ОСОБА_2 поданих для призначення щомісячної адресної допомоги 01 серпня 2017 року, 01 лютого 2018 року, 01 серпня 2018 року, 01 лютого 2019 року зазначено про відсутність у неї та будь-якого із членів сім`ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована території України та райони проведення АТО. Проте,згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вбачається, що ОСОБА_7 (чоловік відповідачки) належить 1/3 частина квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23). До переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р, населений пункт місто Дружківка, де розташовано житлове приміщення, що частково належить чоловіку відповідача. Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Натомість правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються. Тому законодавець пов`язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, саме з недобросовісністю набувача, яку згідно із статтею 81 ЦПК України має довести позивач. Обов`язок щодо надання достовірної інформації при поданні заяви про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, покладено на отримувача такої допомоги. Механізм повернення надмірно отриманих коштів у виді допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна виплата відбулась з вини отримувача такої допомоги, тобто внаслідок його зловживань, зокрема, шляхом повідомлення недостовірних відомостей. Апеляційний суд вважає, що саме шляхом повідомлення недостовірних відомостей, а саме при заповненні заяв від 01 серпня 2017 року, 01 лютого 2018 року, 01 серпня 2018 року, 01 лютого 2019 року відповідачем надано недостовірні відомості, щодо відсутності у власності у її чоловіка частини житлового приміщення, тож наявні ознаки недобросовісності і відповідач за період з 03.06.2017 року по 31.05.2019 року незаконно отримала адресну грошову допомогу внутрішньо переміщеним особам в сумі 68694,48 грн. Надміру виплачені кошти повернуті відповідачем управлінню частково в сумі 10000,00 грн., повертаючи кошти, відповідачка тим самим визначала, що не мала права на отримання адресної допомоги у період з 03.06.2017 року по 31.05.2019 року. Вказане вище співпадає з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18 лютого 2019 року у справі № 610/1290/17, провадження № 61 29105св18. Апеляційний суд погоджується з висновком суду та вважає, що суд першої інстанції прийшов до вищевказаних висновків, врахувавши вимоги пунктів 2, 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 01 жовтня 2014 року №505 (із змінами і доповненнями), з яких вбачається, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції. Для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги. З огляду на викладене, обов`язок вказувати про наявність у будь-кого з членів сім`ї у власності житлового приміщення покладено на особу, яка звертається із заявою про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги. При цьому, апеляційний суд вважає, що відповідач належними та допустимими доказами у відповідності до статей 76-81 ЦПК України не довела, що їй та її чоловіку було не відомо про наявність у нього у власності частини квартири яка розташовано по АДРЕСА_1 . Доводи представника відповідача стосовно того, що представник ОСОБА_3 , не мала права представляти інтереси Управління є безпідставними та необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що начальником управління Небогатіковою Г.Г. була видана довіреність на ім`я начальника відділу організаційно-правової та кадрової роботи управління соціального захисту населення Дружківської міської ради Барабаш І.П., на представництва інтересів Управління у судах. Також з матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.3.6. та 3.6.1. посадової інструкції начальника відділу організаційно-правової та кадрової роботи управління начальник відділу має право за дорученням начальника управління представляти у встановленому законодавством порядку інтереси в судах та інших органах під час розгляду правових питань і спорів, у межах наданих йому повноважень. Відповідно до ч.3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (само представництво юридичної особи), або через представника. Оскільки ОСОБА_3 , була уповноважена довіреністю представляти інтереси Управління, що також це не суперечить її посадової інструкції, апеляційний суд вважає, що вона то мала право подавати заперечення та брати участь у судових засіданнях. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції. Колегія суддів перевірила доводи апеляційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин у справі, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Судді О.В. Халаджи В.Б. Азевич І.В. Кішкіна