Ухвала КЦС ВС № 259/11724/13-ц

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2021 року м. Київ справа № 259/11724/13-ц провадження № 61-9796ск21 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2021 року та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року в справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ : У листопаді 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернулося в суд із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа та видачу дубліката виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Заяву обґрунтовує тим, що заочним рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 31 березня 2014 року позов ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, cтягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредобанк» 738 597,2 грн заборгованості за кредитним договором та 3441 грн судового збору. Ухвалою суду від 22 квітні 2019 стягувача ПАТ «Кредобанк» у справі № 259/11724/13-ц з виконання заочного рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 31 березня 2014 року замінено правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія». До відділу державної виконавчої служби виконавчий лист не надходив та на виконанні не перебуває. Первісним кредитором оригінали виконавчих листів ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» не передавалися, що підтверджується складеним актом та свідчить про втрату оригіналу виконавчого листа, в зв`язку з чим товариство просить видати дублікат виконавчого листа та поновити строк для його пред`явлення, оскільки рішення суду до цього часу не виконано. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2021 року в складі судді Зінченко А. С., залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року в складі колегії суддів Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., у задоволенні заяви відмовлено. Апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про те, що будь-яких інших доказів на підтвердження обставин втрати виконавчого листа та пропущення строку для його пред`явлення до виконання заявником не надано і посилань на їх наявність не наведено. Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець був обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, таким чином забезпечив рівність сторін виконавчого провадження. Апеляційний суд вказав, що право вимоги до боржників за кредитним договором, на підставі якого судом було стягнуто заборгованість, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» набуло у жовтні 2017 року, проте питання про заміну стягувача перед судом порушило у березні 2019 року, а питання про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання - у листопаді 2020. При цьому, певних непереборних обставин, які унеможливили вчасне звернення до суду, тобто до спливу передбаченого строку, поновлення якого вимагається, заявником не наведено. 11 червня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просить скасувати їх як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, оскільки суди не встановили всіх обставин справи та дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви. Зазначає, що в законодавстві відсутня вимога про надання до суду разом із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання документів та доказів, які необхідно надати, а тому запит та відповідь відділу державної виконавчої служби на запит, а також акт про не передачу виконавчого листа є достатніми та належними доказами втрати виконавчого документа. У відкритті касаційного провадження на Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2021 року та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року в частині вимог щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання слід відмовити з таких мотивів. У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Оскарження ухвали щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання передбачено пунктом 24 частини першої статті 353 ЦПК України. Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки вказані судові рішення в частині вимог щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року в частині вимог заяви про видачу дубліката виконавчого листа слід відмовити з наступних підстав. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Суди встановили, що заочним рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 31 березня 2014 року у справі № 259/11724/13-ц позов ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, cтягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредобанк» 738 597,2 грн заборгованості за кредитним договором та 3441 грн судового збору. Ухвалою суду від 22 квітні 2019 стягувача ПАТ «Кредобанк» у справі № 259/11724/13-ц з виконання заочного рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 31 березня 2014 року замінено правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія». Відповідно до наданої Східним міжрегіональним управління Міністерства юстиції (м. Харків) відповіді від 15 червня 2020 року в Автоматичній системі виконавчого провадження та Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень не міститься відомостей про виконавчі провадження за виконавчим листом № 259/11724/13-ц. Згідно з актом від 11 листопада 2020 року, складеним ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», виконавчий лист по справі № 259/11724/13-ц, що виданий Куйбишевським районним судом м. Донецька, з ПАТ «Кредобанк» до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» не надходив. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то а результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви». Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, установивши, що підстави для поновлення строку для пред`явлення листа до виконання відсутні, а тому відповідно й підстави для видачі дубліката виконавчого листа також відсутні, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви. З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судом першої та апеляційної інстанцій норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ : У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2021 року та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Н. О. Антоненко В. І. Крат М. М. Русинчук