Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 902/681/16

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2021 року Справа № 902/681/16 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді Гудак А.В. судді Петухов М.Г. судді Філіпова Т.Л. секретар судового засідання Орловська Т.Й. за участю представників: позивача: представник правонаступника ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" ОСОБА_1 -адвокат Чубар Т.М. відповідача: не з"явився третьої особи 1: не з"явився третьої особи 2: Панас В.С. нач. юридичного відділу третьої особи 3: не з"явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства АБ Укргазбанк на рішення Господарського суду Вінницької області від 06 квітня 2021 року у справі №902/681/16 (суддя Нешик О.С., м.Вінниця, повний текст складено 16 квітня 2021 року) за позовом ОСОБА_2 , м.Київ до Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура", смт Сутиски Тиврівського району Вінницької області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопластгума", м.Київ третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", м.Київ третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 3 - ОСОБА_3 , м.Київ про визнання недійсним рішення позачергових зборів акціонерного товариства ВСТАНОВИВ : У серпні 2016 року ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" звернулось до ПрАТ "Автоелектроапаратура" з позовом про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів, що відбулись 03.05.2012. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" зазначив, що ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" не було відомо про загальні збори 3 травня 2012 року та представник товариства не приймав в них участі, дізнався про вказані збори під час провадження у справі №902/458/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" до Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура", Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №8716 від 27.06.2012 р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу, у зв`язку з чим просив поновити строк на звернення до суду з даним позовом про визнання недійсними загальних зборів акціонерів. Також вказав, що вказаним рішенням вирішено питання щодо, зокрема, вчинення значного правочину. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.09.2016 в позові ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" відмовлено повністю. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 апеляційну скаргу ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.09.2016 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним рішення позачергових зборів акціонерів ПрАТ "Автоелектроапаратура" від 03.05.2012, яке оформлене протоколом №2. Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2017 касаційну каргу ПрАТ "Автоелектроапаратура" задоволено частково. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2017 року та рішення Господарського суду Вінницької області від 21 вересня 2016 року. Справу передано до Господарського суду Вінницької області на новий розгляд в іншому складі суду. Скасовуючи судові рішення першої та апеляційної інстанцій, направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України в своїй постанові від 21.06.2017 зокрема зазначив, що: "Судами попередніх інстанцій не встановлено, хто був акціонерами ПрАТ "Автоелектроапаратура" та з якими частками на час прийняття спірних рішень загальними зборами товариства, чи складався передбачений законом перелік акціонерів, хто представляв акціонерів та яким чином перевірялися повноваження їх представників, не витребувано відповідні документи у господарського товариства та інших зацікавлених сторін. З`ясування даних обставин має суттєве значення для перевірки наявності кворуму при проведенні спірних загальних зборів. Крім того, судами не перевірено доводи відповідача та не з`ясовано, чи є позивач акціонером товариства на час звернення з даним позовом та вирішення спору по суті, що має юридичне значення для з`ясування, яке саме право позивача порушено спірними рішеннями зборів та чи відповідає заявлений спосіб захисту порушеного права характеру правовідносин сторін на момент звернення до суду та вирішення спору. Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати наведене, залучити до участі у справі ОСОБА_3 , дослідити та перевірити усі надані докази, перевірити доводи сторін, у тому числі щодо застосування до спірних правовідносин позовної давності, повно встановити дійсні обставини справи, надати їм належну правову оцінку і прийняти рішення відповідно до вимог закону". Рішенням Господарського суду Вінницької області від 06.04.2021 року за результатами нового розгляду позов задоволено повністю. Визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура", оформлені протоколом від 03.05.2012. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура" на користь ОСОБА_2 689,00 грн. - витрат на сплату судового збору. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ПАТ акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Вінницької обласної дирекції АБ «Укргазбанк» звернулось до суду з апеляційної скарги та просить суд скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 06.04.2021 року по справі №902/681/16 та відмовити у задоволені позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Автоелектроапаратура» про визнання недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура", оформлені протоколом від 03.05,2012 та стягнути понесені судові витрати. Вважає, що судом першої інстанції не перевірено доводи відповідача та не з`ясовано, чи є позивач акціонером товариства на час звернення з даним позовом та вирішення спору по суті, що має юридичне значення для з`ясування, яке саме право позивача порушено спірними рішеннями зборів та чи відповідає заявлений спосіб захисту порушеного права характеру правовідносин сторін на момент звернення до суду та вирішення спору. На думку скаржника, суд першої інстанції хибно дійшов висновку: «Перевіряючи дотримання ПрАТ "Автоелектроапаратура" вимог законодавства щодо проведення позачергових загальних зборів, оформлених протоколом №2 від 03.05.2012р., суд констатує, що матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення акціонерів, зокрема ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" про проведення позачергових загальних зборів, і саме це має трактуватись на користь доводів Позивача. Натомість в газеті "Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку" № 72 від 17.04.2012 опубліковано оголошення про проведення позачергових зборів акціонерів ПрАТ "Автселектроапаратура" на 03.05.2012, що не відповідає визначеному статтею 47 Закону способу повідомлення акціонерів щодо скликання позачергових зборів.» Проте судом не було взято до уваги, що частина документів, які витребовувались судом було знищено після спливу 8 років, і відсутність будь якого з них не можуть трактуватись на користь позивача при цьому порушуючи інтереси інших учасників судового процесу Суд першої інстанції, мотивуючи рішення у справі не дав відповідь на кожен важливий та доречний аргумент сторони. Перекладення на сторону обов`язку доказати певний факт або спростувати його в умовах, коли такий обов`язок об`єктивно не спроможна виконати інша сторона, може призвести до необґрунтованого свавільного рішення. Тобто в зв`язку з відсутністю документів Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, листом № 14/(5/13124 від 31.05.2019 повідомлено, що паперові річні звіти ВАТ "Завод" Автоелектроапаратура" за 2011, 2012 роки, подані до сектору нагляду за емітентами цінних паперів у Вінницькій області Центрального територіального департаменту Комісії у 2012, 2013 роках, знищені у зв`язку з завершенням трирічного терміну зберігання на підставі акту №1 від 20.12.2017, є передчасним висновок суду про те, що позивач не обґрунтував належного повідомлення учасника Товариства. Отже, суд першої інстанції не здійснив юридичної оцінки усіх фактичних обставин справи та ухвалив рішення ґрунтуючись на усних доводах позивача та обмежився лише формальними висновками про те, що відповідач не подав суду інших доказів через 8 років на момент розгляду справи в суді щодо оскарження рішення загальних зборів. При цьому матеріали справи не можуть містити доказів протилежного, оскільки відповідач не міг прогнозувати, що позивач, звернеться до суду не у встановлений законом строк, а через 4 роки, зокрема доказів про які суд зазначив у судовому рішенні, направлення на адресу ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Автоелектроапаратура" від 03.05.2012, яким оформлено оскаржуване рішення. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства АТ Укргазбанк на рішення Господарського суду Вінницької області від 06 квітня 2021 року у справі №902/681/16 та розгляд апеляційної скарги призначено на 10 червня 2021 року. 08 червня 2021 року від ОСОБА_2 надійшов відзив в якому просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги АТ «Укргазбанк» на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.04.2021 у справі № 902/681/16. Рішення Господарського суду Вінницької області від 06.04.2021 у справі № 902/681/16 залишити без змін. Згідно інформації, яка відображена у табелі КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя-член колегії Філіпова Т.Л. у період з 10.06.2021 року по 11.06.2021 року включно перебувала у відрядженні. Отже, у зв`язку з відрядженням судді-члена колегії Філіпової Т.Л. судове засідання у справі №902/681/16 10 червня 2021 року об 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького,59 у залі судових засідань №6 не відбулося. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 року призначено розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства АТ Укргазбанк на рішення Господарського суду Вінницької області від 06 квітня 2021 року у справі №902/681/16 на 24 червня 2021 року. В судовому засіданні 24.06.2021 року представник Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та надав відповідні пояснення. Просив суд рішення Господарського суду Вінницької області від 06.04.2021 року по справі № 902/681/16 та відмовити у задоволені позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Автоелектроапаратура» про визнання недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура", оформлені протоколом від 03.05,2012 та стягнути понесені судові витрати. Представник позивача в судовому засіданні 24.06.2021 року вимоги апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" заперечила в повному обсязі та надала відповідні пояснення. Просила суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги АТ «Укргазбанк», а рішення Господарського суду Вінницької області від 06.04.2021 у справі №902/681/16 залишити без змін. Від Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура", Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума", ОСОБА_3 повернулися поштові відправлення з ухвалами від 14.06.2021 року з відміткою органу зв`язку причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції відзначає, що поштова кореспонденція направлялась Приватному акціонерному товариству "Автоелектроапаратура", Товариству з обмеженою відповідальністю "Автопластгума" на адресу їх місця реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 за відсутності відомостей у суду про наявність у вказаних юридичних осіб інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти(а.с.146-153 т.6). Відповідно до ч. 3 та ч. 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Частиною 11 статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно з п. 3, п. 4, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними. Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. 11 та п. 17 Правил надання послуг поштового зв`язку). Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв`язку). Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. Виходячи з аналізу вимог ст. ст. 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19). Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням. Суд апеляційної інстанції зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду. Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18)) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б). Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання Приватним акціонерним товариством "Автоелектроапаратура", Товариством з обмеженою відповідальністю "Автопластгума", ОСОБА_3 поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19). Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(AlimentariaSanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989). Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_3 , представників Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура", Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума". Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Заслухавши пояснення представника правонаступника ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" Кідрась Я.І. та представника Публічного акціонерного товариства АБ Укргазбанк в судовому засіданні 24.06.2021, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства АБ Укргазбанк слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 06 квітня 2021 року у справі №902/681/16 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» є засновником ПрАТ «Автоелектроапаратура» та станом на 25.04.2012р. володіло іменними простими акціями ПрАТ «Автоелектроапаратура» у кількості 4 999 988 штук, що становить 83,3331% у статутному фонді.(а.с. 43, 98 т.1). Наглядовою радою Приватного акціонерного товариства «Автоелектроапаратура» від 16.04.2012 року вирішено провести позачергові загальні збори акціонерів АТ «Авто електроапаратура» 03.05.2012 року. Визначити наступний порядок денний позачергових загальних зборів 03.05.2012 року:

1. Обрання голови, секретаря зборів та лічильної комісії.

2. Прийняття рішення про вчинення значного правочину, а саме продажу товарів в обороті, основних засобів та цілого об`єкту нерухомого майна (відповідно до переліку).

3. Укладення договорів купівлі-продажу товарів в обороті, основних засобів та цілого об`єкту нерухомого майна (відповідно до переліку) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопластгума».

4. Надання повноважень на укладення договорів купілі-продажу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопластгума» Голові правління ПрАТ «Автоелектроапаратура» (протокол засідання Наглядової ради ПрАТ «Авто електроапаратура»)(а.с. 95 т.1). В газеті «Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку» №72 від 17.04.2012р. було опубліковано оголошення про проведення позачергових зборів акціонерів ПрАТ «Автоелектроапаратура» на 03.05.2012 (а.с. 62-63 т.1). Відповідно до відомостей наданих депозитарною установою ТОВ "Фінаста" в листі від 16.08.2017 № 16/08/2017-1 станом на 03.05.2012 власниками іменних цінних паперів АТ "Автоелектроапаратура" були:

1. ОСОБА_4 із загальною кількістю цінних паперів - 1 штука з відсотком у статутному капіталі 0,0000.

2. ОСОБА_5 із загальною кількістю цінних паперів - 1 штука з відсотком у статутному капіталі 0,0000.

3. ОСОБА_3 із загальною кількістю цінних паперів - 10 штук з відсотком у статутному капіталі 0,0002.

4. Публічне акціонерне товариство "Київський завод гумових та латексних виробів" із загальною кількістю цінних паперів - 4999988 штук з відсотком у статутному капіталі 83,3331. Станом на 09.08.2016 та на 02.08.2017 Публічне акціонерне товариство "Київський завод гумових та латексних виробів" є власником 4999988 штук простих іменних акцій АТ "Автоелектроапаратура"(а.с. 82 т. 3). При цьому за даними офіційного сайту "Smida" станом на час прийняття оскаржуваного рішення акціонером ПрАТ "Автоелектроапаратура" також була компанія "Тікон Бізнес ЛТД" із загальною кількістю акцій - 16,66 %(а.с.11-15 т.3). Згідно протоколу засідання реєстраційної комісії за підсумками реєстрації акціонерів, які приймають участь у загальних зборах акціонерів ПрАТ «Автоелектроапаратура» від 03.05.2012 зазначено, що для участі у зборах зареєстровані акціонери, які в сукупності володіють 6 000 000 акцій товариства, що становить 100% статутного капіталу. Збори визнаються правомочними згідно чинного законодавства та Статуту Товариства. (а.с. 93 т.1). 03 травня 2012 року відбулись позачергові загальні збори акціонерів Приватного акціонерного товариства «Автоелектроапаратура», які оформлені протоколом №2 від 03.05.2012 року, в якому зазначено, що для участі зборах зареєструвалися акціонери, що сукупно володіють 6 000 000 простих іменних акцій товариства, що складає 100% від загальної кількості акцій товариства та 6 000 000 голосів товариства. Із зазначеного протоколу вбачається, що позачергові загальні збори ПрАТ «Автоелектроапаратура» обравши голову, секретаря зборів та лічильну комісію розглянули всі питання порядку денного вирішили вчинити значний правочин, а саме продати товари в обороті, основні засоби та цілий об`єкт нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; вирішили укласти договори купівлі-продажу товарів в обороті (відповідно до переліку), основних засобів з ТзОВ «Автопластгума» та цілого об`єкту нерухомого майна (відповідно до Переліку) з ТзОВ «Автопластгума» та ФОП Левицьким О.П.; надали повноваження на укладення договорів купівлі-продажу з ТзОВ «Автопластгума» голові правління ПрАТ «Автоелектроапаратура»(а.с. 59-61 т.1). В матеріалах справи міститься також копія протоколу лічильної комісії про підсумки голосування від 03.05.2012, підписаний ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с. 94 т.1.). 27 червня 2012 року на підставі протоколу №2 від 03.05.2012 позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура", останнє, діючи як продавець та ТзОВ "Автопластгума" і ФОП Левицький О.П. - покупці уклали договір купівлі-продажу майнового комплексу що розташований по АДРЕСА_1 . Договір підписаний представниками сторін, скріплений відтисками печаток юридичних осіб, посвідчений нотаріусом, про що вчинено реєстровий запис №8716.(а.с. 69-72 т.3). Постановою Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі №50/311-6 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру стосовно ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" (а.с. 14-20 т.2). Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 по справі №50/311-6 ліквідатором ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" призначено арбітражного керуючого Кіцула С.Б. Крім цього зобов`язано бувшого арбітражного керуючого товариства ОСОБА_7 передати Кіцулу С.Б. печатки і штампи, бухгалтерську та іншу документацію банкрута, матеріальні та інші цінності банкрута.(а.с. 19-24 т.1). Проте, як зазначає ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" бувший арбітражний керуючий до сьогоднішнього дня ухвалу суду в частині передання арбітражному керуючому Кіцулу С.Б. печатки і штампи, бухгалтерську та іншу документацію банкрута, матеріальні та інші цінності банкрута не виконав, всіляко уникає від виконання покладеного судом обов`язку. З державного реєстру речових прав на нерухоме майно ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" дізналося, що між ПрАТ «Автоелктроапаратура» та ТОВ «Автопластгума», фізичною особою Левицьким було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.06.2012 року, зареєстровано у нотаріуса №8716 посвідчений нотаріусом Київського міського округу Бєломмі Олена Віталіївна. Предметом договору є нерухоме майно майновий комплекс загальною площею 25346,9 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1 . ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" зазначає, що на день подання позову 09.08.2016 року у товариства відсутні будь-які документи, що свідчили б про правомірність укладеного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.06.2012 року, зареєстрованого за №8716, адже бувший арбітражний керуючий ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" ОСОБА_7 жодних документів з цього приводу не надав. У зв`язку з цим, ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" було подано позовну заяву до Господарського суду Вінницької області про визнання недійсним укладеного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.06.2012 року, зареєстрованого за №8716 укладеного між ПрАТ «Автоелектроапаратура» та ТОВ «Автопластгума» і ОСОБА_8 (а.с. 66-69 т.1). ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" зазначає, що з матеріалів господарської справи №902/458/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" до 1: Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура" до 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк" та ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.06.2012 р. стало відомо про позачергові загальні збори акціонерів ПрАТ «Автоелектроапаратура» від 03.05.2012 року, на якому розглядалося питання про вчинення значного правочину, а саме продажу товарів в обороті, основних засобів та цілого об`єкту нерухомого майна та укладення договорів купівлі-продажу товарів в обороті, основних засобів та цілого об`єкту нерухомого майна з Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопластгума». Отже, вважаючи, що 03.05.2012 загальні позачергові збори Приватного акціонерного товариства «Автоелектроапаратура», які оформлені протоколом №2 від 03.05.2012 року не могли відбутися, оскільки ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" не було про них відомо і представник останнього не приймав в них участі, ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" у серпні 2016 року звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом про визнання недійсними загальних зборів акціонерів від 03.05.2012. Крім того, просив поновити пропущений строк на звернення до суду зазначаючи, що про вказані збори стало відомо лише під час провадження у справі №902/458/16 про визнання недійсним договору купівлі-продажу. (а.с.3-13 т.1). Рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.09.2016 в позові ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" відмовлено повністю. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 апеляційну скаргу ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.09.2016 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним рішення позачергових зборів акціонерів ПрАТ "Автоелектроапаратура" від 03.05.2012, яке оформлене протоколом №2. Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2017 касаційну каргу ПрАТ "Автоелектроапаратура" задоволено частково. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2017 року та рішення Господарського суду Вінницької області від 21 вересня 2016 року. Справу передано до Господарського суду Вінницької області на новий розгляд в іншому складі суду. 09 лютого 2021 року на електронну адресу суду першої інстанції надійшла заява представника ОСОБА_2 про заміну позивача у справі №902/681/16 з Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" на його правонаступника ОСОБА_2 (а.с. 125-127 т.5). Заявник, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що 23.07.2019 ним придбано на аукціоні з продажу майна (частинами) Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" акції Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура" кількістю 4 999 988 штук, що складає 83,3331 % статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура". Відповідний договір купівлі-продажу цінних паперів оформлено 02.08.2019. У вказаній заяві заявник зазначає, що згідно виписки про стан рахунку в цінних паперах на 02.08.2019 власником/депонентом простих бездокументарних акцій АТ "Автоелектроапаратура" кількістю 4 999 988 штук, що складає 83,3331 % статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура", є ОСОБА_2 . Таким чином, на думку заявника, оскільки позов про визнання недійсним рішення позачергових зборів акціонерного товариства Публічним акціонерним товариством "Київський завод гумових та латексних виробів" подано як основним акціонером (83,3331 % статутного капіталу) АТ "Автоелектроапаратура", а станом на час подачі даної заяви власником/депонентом простих бездокументарних акцій АТ "Автоелектроапаратура" кількістю 4 999 988 штук, що складає 83,3331% статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура", є ОСОБА_2 , отже належним Позивачем у відносинах, щодо яких виник спір, є власник 83,3331 % акцій АТ "Автоелектроапаратура", яким згідно вищезазначених документів є ОСОБА_2 . Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 01.03.2021 зазначену вище заяву ОСОБА_2 (вх.01-34/1194/21 від 09.02.2021) про заміну сторони її правонаступником задоволено. Замінено позивача у справі №902/681/16 - Публічне акціонерне товариство "Київський завод гумових та латексних виробів" (код ЄДРПОУ 00149593) на його правонаступника - ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ). (а.с. 225-229 т.5). Рішенням Господарського суду Вінницької області від 06.04.2021 року за результатами нового розгляду позов задоволено повністю. Визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура", оформлені протоколом від 03.05.2012. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура" на користь ОСОБА_2 689,00 грн. - витрат на сплату судового збору. Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне. В силу положень ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до частин першої, третьої статті 167 ГК України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Згідно п.8 ч.1 ст.2 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних рішень позачергових зборів акціонерів, що відбулись 03.05.2012) корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами. Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних рішень позачергових зборів акціонерів, що відбулись 03.05.2012) встановлено, що акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства(ч.1 ст.4 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних рішень позачергових зборів акціонерів, що відбулись 03.05.2012). Відповідно до відомостей наданих депозитарною установою ТОВ "Фінаста" в листі від 16.08.2017 № 16/08/2017-1 станом на 03.05.2012 власником іменних цінних паперів АТ "Автоелектроапаратура" зокрема було Публічне акціонерне товариство "Київський завод гумових та латексних виробів" із загальною кількістю цінних паперів - 4999988 штук з відсотком у статутному капіталі 83,3331. Згідно ст.25 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних рішень позачергових зборів акціонерів, що відбулись 03.05.2012) кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних рішень позачергових зборів акціонерів, що відбулись 03.05.2012) загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства. До виключної компетенції загальних зборів належить: 1) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства; 2) внесення змін до статуту товариства; 3) прийняття рішення про анулювання викуплених акцій; 4) прийняття рішення про зміну типу товариства; 5) прийняття рішення про розміщення акцій; 6) прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства; 7) прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства; 8) прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій; 9) затвердження положень про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію (ревізора) товариства, а також внесення змін до них; 10) затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо це передбачено статутом товариства; 11) затвердження річного звіту товариства; 12) розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; 13) прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій, крім випадків обов`язкового викупу акцій, визначених статтею 68 цього Закону; 14) прийняття рішення про форму існування акцій; 15) затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом; 16) прийняття рішень з питань порядку проведення загальних зборів; 17) обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради; 18) прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради, за винятком випадків, встановлених цим Законом; 19) обрання членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень; 20) затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора); 21) обрання членів лічильної комісії, прийняття рішення про припинення їх повноважень; 22) прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства; 23) прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 84 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу; 24) прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора); 25) затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління товариства; 26) обрання комісії з припинення акціонерного товариства; 27) вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із статутом товариства. Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних рішень позачергових зборів акціонерів, що відбулись 03.05.2012) у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу. Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Отже, вважаючи, що 03.05.2012 загальні позачергові збори Приватного акціонерного товариства «Автоелектроапаратура», які оформлені протоколом №2 від 03.05.2012 року не могли відбутися, оскільки ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" не було про них відомо і представник останнього не приймав в них участі, ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" у серпні 2016 року звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом про визнання недійсними загальних зборів акціонерів від 03.05.2012. Тобто, колегія суддів відзначає, що об`єктом захисту має бути порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає в позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. За таких обставин порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. З огляду на положення статті 4 ГПК України і статтей 15, 16 ЦК України підставною для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 р. у справі №922/3537/17. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. Поряд з цим, колегією суддів встановлено, що 02 серпня 2019 року між громадянином України ОСОБА_2 (покупець) та Публічним акціонерним товариством «Київський завод гумових та латексних виробів» (продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінаста» (повірений продавця) уклали договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-2019/08/02-1/1(а.с. 190-191 т.5). Згідно п.1.1 вказаного договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступні цінні папери, надалі ЦП: Емітент ЦП: Приватне акціонерне товариство «Автоелектроапаратура»; код ЄДРПОУ Емітента: 32192547; вид/тип/різновид/найменування: акції прості іменні; код ISIN: НОМЕР_2 ; форма існування ЦП: бездокументарна; номінальна вартість 1 (одного) ЦП: 1,00 грн. (Одна гривня 00 копійок); кількість ЦП: 4 999 988(чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) штук; вартість 1(одного) ЦП за договором: визначається шляхом ділення загальної вартості ЦП на кількість ЦП #VALUE!; загальна вартість ЦП: 3 659,92 грн.(Три тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 92 копійки). Відповідно до п.3.1 договору, продавець до 30.08.2019 р. включно з моменту підписання цього договору, зобов`язується виконати всі дії, які необхідно, для переказу ЦП зі свого рахунку в цінних паперах на рахунок в цінних паперах покупця. Право власності на ЦП, вказані в п.1.1 цього Договору, переходить до покупця з моменту внесення змін до рахунку в цінних паперах покупця. Продавець та покупець кожен самостійно надають своїм депозитарним установам документи, які є підставою для реєстрації права власності на ЦП обумовлені п.1.1 Перереєстрація прав власності на ЦП здійснюється без дотримання принципу «поставка цінних паперів проти оплати. На виконання умов вказаного договору сторонами складений та підписаний акт прийому-передачі цінних паперів за договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ-2019/08/02-1/1 від 02.08.2019 та копію виписки про операції з цінними паперами за період з 02.08.2019 по 02.08.2019(а.с. 209 т.5). Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 звернувся 09.02.2021 року до Господарського суду Вінницької області з заявою про заміну позивача у справі №902/681/16 з публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" на його правонаступника ОСОБА_2 (а.с. 185-187 т.5). Заявник вказав, що згідно виписки про стан рахунку в цінних паперах на 02.08.2019 власником/депонентом простих бездокументарних акцій АТ "Автоелектроапаратура" кількістю 4 999 988 штук, що складає 83,3331 % статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура", є ОСОБА_2 . На думку заявника, оскільки позов про визнання недійсним рішення позачергових зборів акціонерного товариства від 03.05.2012 року Публічним акціонерним товариством "Київський завод гумових та латексних виробів" подано як основним акціонером (83,3331 % статутного капіталу) АТ "Автоелектроапаратура", а станом на час подачі заяви про заміну сторони її правонастуником - 09.02.2021 року(а.с. 185-187 т.5) власником/депонентом простих бездокументарних акцій АТ "Автоелектроапаратура" кількістю 4 999 988 штук, що складає 83,3331 % статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура", є ОСОБА_2 , отже належним позивачем у відносинах, щодо яких виник спір, є власник 83,3331 % акцій АТ "Автоелектроапаратура", яким згідно вищезазначених документів є ОСОБА_2 . З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 01.03.2021 зазначену вище заяву ОСОБА_2 про заміну сторони її правонаступником задоволено. Замінено позивача у справі №902/681/16 Публічне акціонерне товариство «Київський завод гумових та латексних виробів» (код ЄДРПОУ 00149593) на його правонаступника ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) (а.с. 225-229 т.5). Задовольняючи в порядку ст. 52 ГПК України заяву ОСОБА_2 про заміну сторони Публічного акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів» її правонаступником ОСОБА_2 , суд першої інстанції послався на приписи статей 510, 512, 513, 514, 516 ЦК України, які регулюють правовідносини заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Судова колегія звертає увагу, що поняття «правонаступництво юридичної особи», «правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи» і «процесуальне правонаступництво юридичної особи-сторони у справі» мають різний зміст. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи не завжди є наслідком правонаступництва юридичної особи. А тому перше може бути не тільки універсальним (частина перша статті 104 ЦК України), але й сингулярним, тобто таким, за якого до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша статті 11 ЦК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти (пункти 1 і 4 частини другої вказаної статті). Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України). Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (частина друга статті 509 ЦК України). Боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (стаття 520 ЦК України). Крім випадків, коли заміна кредитора не допускається (стаття 515 ЦК України), кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним його прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України) чи правонаступництва (пункт 2 вказаної частини), яке за змістом тієї ж частини є універсальним). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Тобто, правонаступництво прав чи обов`язків юридичної особи (кредитора або боржника) можливе і без правонаступництва юридичної особи у випадках заміни сторони у зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 року у справі №264/5957/17, провадження №14-37цс20. З матеріалів справи вбачається, що між громадянином України ОСОБА_2 (покупець) та Публічним акціонерним товариством «Київський завод гумових та латексних виробів» (продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінаста» (повірений продавця) 02 серпня 2019 року укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-2019/08/02-1/1. Доказів про відступлення права вимоги у зобов`язанні. матеріали справи не містять. Суд апеляційної інстанції враховує, що ухвала Господарського суду Вінницької області від 01.03.2021 про задоволення заяви ОСОБА_2 про заміну Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" його правонаступником, учасниками справи не оскаржувалась в судовому порядку та набрала законної сили. Колегія суддів відзначає, що господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з`ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання. Особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції АТ або вступу до інших юридичних осіб. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі №924/1237/19. Отже, право брати участь в управлінні товариством особа набуває з моменту набуття нею корпоративних прав, тобто, з моменту, коли вона стає акціонером товариства. Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи обставини та докази у справі, на час розгляду даної справи в суді першої інстанції ОСОБА_2 став новим акціонером Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура" з 02.08.2019 року. Відповідно до пункту 19 постанови Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008 року, суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується. Вимоги акціонера (учасника) товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на акції чи частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними. Пунктом 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016 року встановлено, що під час вирішення корпоративних спорів господарським судам слід виходити з того, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції АТ або вступу до інших юридичних осіб. Тому рішення органів юридичної особи, прийняті до вступу позивача до складу її учасників або придбання ним акцій, не можуть бути визнані такими, що порушують його корпоративні права. Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих позивачів, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї особи. Верховний Суд у складі Колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 3 грудня 2019 року у справі №909/230/19 звернув увагу на те, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших юридичних осіб, тому рішення органів юридичної особи, прийняті до вступу позивача до складу її учасників або придбання ним акцій, не можуть бути визнані такими, що порушують його корпоративні права. Вказану правову позицію Верховний Суд у складі Колегії суддів Касаційного господарського суду підтримав також у постанові від 30.04.2020 року у справі №924/497/19. Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Вирішуючи поданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент укладення Договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ-2019/08/02-1/1 від 02 серпня 2019 року між громадянином України ОСОБА_2 (покупець) та Публічним акціонерним товариством «Київський завод гумових та латексних виробів» (продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінаста» (повірений продавця), ОСОБА_2 станом на 03.05.2012 року, тобто на дату прийняття оскаржуваного рішення позачерговими загальними зборами, не був акціонером Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура". Тобто рішення органів юридичної особи - Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура" 03.05.2012 року прийняті до набуття ОСОБА_2 права власності на акції вказаного товариства, не можуть бути визнані такими, що порушують його корпоративні права, про які зазначалось Публічним акціонерним товариством «Київський завод гумових та латексних виробів» в якості підстави його позовних вимог у даній справі. У пункті 6.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №905/2559/17 зазначено, що згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення від 20 травня 1998 року у справі «Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки» (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95; рішення від 18 жовтня 2005 року у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28-30; рішення від 21 грудня 2017 року у справі «Фельдман та банк «Слов`янський» проти України», заява № 42758/05, пункт 30). При цьому навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів (рішення від 21 грудня 2017 року у справі «Фельдман та банк «Слов`янський» проти України», заява № 42758/05, пункт 1 резолютивної частини). Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Публічне акціонерне товариство Київський завод гумових та латексних виробів (код ЄДРПОУ 00149593) перебуває в стані припинення від 07.10.2013, 10681410019001130, Внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, Підстава: судове рішення, Атрибути судового рішення: Судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури від 11.09.2013 №50/311-б Господарський суд міста Києва, процедура припинення юридичної особи не завершена, відомості про правонаступників юридичної особи відсутні. Таким чином, враховуючи вищевикладене з урахуванням обставин справи та доказів судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Автоелектроапаратура», які оформлені протоколом №2 від 03.05.2012 року було прийняте на момент, коли позивач ОСОБА_2 процесуальний правонаступник ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" згідно ухвали Господарського суду Вінницької області від 01.03.2021 року, не набув корпоративних прав щодо Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура", тобто станом на 03.05.2012 року не був його акціонером. Отже, вказаним рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Автоелектроапаратура», які оформлені протоколом №2 від 03.05.2012 року корпоративні права ОСОБА_2 не могли бути порушеними, а тому не можуть бути визнані такими, що порушують корпоративні права останнього. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Автоелектроапаратура», які оформлені протоколом №2 від 03.05.2012 року не можуть бути задоволені. Щодо заяв третіх осіб та заяви ПАТ "Автоелектроапаратура", поданої за підписом представника ОСОБА_9 про застосування наслідків спливу строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Нормами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частина 3статті 267 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Тлумачення ч. 3ст. 267 Цивільного кодексу України, положення якої сформульовано із застосуванням слова "лише" (аналог "тільки", "виключно"), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження про те, що із цього положення випливає безумовний висновок, відповідно до якого позовна давність застосовується тільки на підставі заяви, зробленої стороною у справі. Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, ч. 5ст. 50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені у ст. 46 Господарського процесуального кодексу України та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис ст. 267 Цивільного кодексу України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб. Виходячи з основних засад цивільного права, які характеризуються загальним підходом до певної групи цивільних правовідносин, принципу рівності правового регулювання окремого виду правовідносин і аналізуючи норми розділуЦивільного кодексу України "Строки та терміни. Позовна давність" у їх сукупності з нормами ГПК України, суд дійшов висновку, що без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише з наявністю про це заяви сторони, в той час як треті особи без самостійних вимог на предмет спору правом подачі вище вказаної заяви не наділені (п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", постанова Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі №6-738цс15, постанова Верховного Суду України від 18.03.2015 у справі №6-25цс15). Отже, з наведеного вбачається, що нормами чинного законодавства не передбачено право третьої особи на звернення до суду із заявою про застосування строку позовної давності у порядку ст. 267 ЦК України. Щодо заяви ПАТ "Автоелектроапаратура" про застосування наслідків спливу строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне. За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Відтак, оскільки суд відмовляє у задоволенні позову з підстав встановлення судом відсутності порушення права позивача, заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності судом не розглядається. Разом з тим, під час розгляду заяви ПАТ "Автоелектроапаратура", поданої за підписом представника Готи Н.О. про застосування наслідків спливу строку позовної давності суд апеляційної інстанції враховує, що на підтвердження повноважень вказаної особи в матеріалах справи наявне доручення № 06-23/129 від 09.04.2015 видане за підписом голови правління ПрАТ "Автоелектроапаратура" Романа В.О. Водночас з матеріалів справи вбачається, що наказами "Про скасування довіреностей" № 01/15-Р від 07.12.2015 та № 02/12-Р від 22.12.2015 скасовано та достроково припинено дію всіх виданих ПрАТ "Автоелектроапаратура" довіреностей та правочинів щодо представництва за підписом ОСОБА_10 або будь-яких інших уповноважених ним осіб (а.с. 219-220 т.1). Таким чином, вищезазначена заява про застосування строків позовної давності не відповідає положеннями ч. 2 ст. 170 ГПК України відповідно до яких письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. При цьому враховуючи зміст ч. 4 ст. 170 ГПК України заява ПрАТ "Автоелектроапаратура", подана за підписом представника ОСОБА_9 про застосування строків позовної давності не підлягає розгляду судом. Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04) від 10.02.2010 р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи Згідно із п. 1 ст. 76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. За таких обставин, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства АБ Укргазбанк підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Вінницької області від 06 квітня 2021 року у справі №902/681/16 - скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на ОСОБА_2 . Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства АБ Укргазбанк на рішення Господарського суду Вінницької області від 06 квітня 2021 року у справі №902/681/16, задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 06 квітня 2021 року у справі №902/681/16 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства АБ Укргазбанк (03087, м. Київ, вул. Ереванська, буд. 1) 1033,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу судового наказу доручити Господарському суду Вінницької області.

5. Матеріали справи №902/681/16 повернути Господарському суду Вінницької області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений "29" червня 2021 р. Головуючий суддя Гудак А.В. Суддя Петухов М.Г. Суддя Філіпова Т.Л.