Постанова 4807 № 311/1279/17

Дата документу 29.06.2021 Справа № 311/1279/17 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 311/1279/17 Провадження №22-ц/807/1810/21 Головуючий в 1-й інстанції Пушкарьова С.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2021 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В. суддів:Крилової О.В., Полякова О.З. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Петрова Георгія Михайловича на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 11 лютого 2021 року, ухвалене у м. Василівка (повний текст рішення складено 22 лютого 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Приморський» про визнання недійсним та скасування протоколу загальних зборів членів Садівничого товариства «Приморський» від 22 березня 2014 року,- В С Т А Н О В И В: У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до Садівничого товариства «Приморський», у якому просив поновити йому пропущенний строк на звернення до суду, для оскарження протоколу загальних зборів Садівничого товариства «Приморський» від 22 березня 2014 року, визнати недійсним та скасувати протокол загальних зборів членів Садівничого товариства «Приморський» від 22 березня 2014 року. В обґрунтування позову зазначив, що 10 листопада 2012 року загальними зборами СТ «Приморський» його було обрано керівником Садівничого товариства «Приморський», на підставі заяви від 12 листопада 2012 року його було прийнято до членів цього товариства. В зв`язку з його хворобою з 01 грудня 2013 року виконував обов`язки голови ОСОБА_2 . Під час хвороби голови правління ОСОБА_1 у березні 2014 року (22.03.2014 року), були скликані позачергові загальні збори членів СТ «Приморський», на яких були присутні 52 члена кооперативу та проведені без його участі. На порядку денному розглядалось питання щодо звіту голови товариства ОСОБА_1 членів ради уповноважених, тимчасово виконуючого обов`язки голови ОСОБА_2 за період 2012-2013 р., звіт ревізійної комісії, а також питання щодо виборів голови правління. Під час вирішення першого питання позивачу виказано недовіру та звільнено його з посади голови правління СТ «Приморський», про що вказано в протоколі загальних зборів. Позивач вважає рішення зборів недійсним, так як вони не мали відповідного кворуму для прийняття рішення, його як голову садівничого товариства не було належним чином повідомлено про час проведення загальних зборів, та він не міг підготуватись до розгляду питань порядку денного, та особисто бути присутнім на зборах. Вказане свідчить про грубе порушення норм статуту СТ «Приморський», про грубе порушення його прав, а оскаржуване рішення зборів від 22 березня 2014 року є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 11 лютого 2021 року, поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду, для оскарження протоколу загальних зборів Садівничого товариства «Приморський» від 22 березня 2014 року. У задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_1 до садівничого товариства «Приморський» про визнання не дійсним та скасування протоколу загальних зборів членів Садівничого товариства «Приморський» від 22 березня 2014 року - відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в особі представника адвоката Петрова Георгія Михайловича подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що позачергові загальні збори членів садівничого товариства були скликані з порушенням ст.15 ЗУ «Про кооперацію» та п.4.3 статуту СТ «Приморський». Позивача не було повідомлено про порядок денний позачергових загальних зборів членів садівничого товариства. Під час проведення загальних зборів членів товариства був відсутній кворум. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу представник СТ «Приморський» - адвокат Волнова Ю.М. вказує, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2021 року це 227 000 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2270,00 грн. (2270,00 грн. Х 100 = 227 000 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 377 ЦПК України - судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених ст. 255 та 257 цього Кодексу. Судом першої інстанції встановлено, що садівниче товариство «Приморський» зареєстровано в 1988 році та перереєстровано розпорядженням Василівської районної ради народних депутатів №178 від 29 квітня 1999 року, і внесено до єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців із присвоєнням ідентифікаційного коду 25741370, юридична адреса: АДРЕСА_1 (том №1 а.с.46). Рішенням загальних зборів садівничого товариства від 13 березня 1999 року, було затверджено Статут садівничого товариства «Приморський», до якого вносились зміни (том №1 а.с.47-58). Головна задача товариства визначена у п. 1.3 Статуту і є організація колективного саду і використання його членами товариства для виробництва фруктів, ягід, овочів та іншої продукції. Згідно п. 1.5 Статуту СТ «Приморський» (том №1 а.с.47-57) усі роботи в колективному саду проводяться особистою працею членів садівничого товариства або членів їх сімей, згідно п.3 бюджет товариства формується із членських внесків. Основними принципами кооперації згідно із статтею 4 Закону України «Про кооперацію» є, зокрема, безпосередня участь членів кооперативної організації у її діяльності, рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос). Згідно із ч.4 ст.6, ч.1 ст.13 Закону України «Про об`єднання громадян», усі основні питання діяльності об`єднань громадян повинні вирішуватись на зборах усіх членів або представників членів об`єднання. Об`єднання громадян діє на основі статуту або положення. З протоколу № 1 від 10 листопада 2012 року загальних зборів членів садівничого товариства «Приморський» вбачається, що керівником садівничого товариства «Приморський» було обрано ОСОБА_1 (том №1 а.с. 8-10). 02 листопада 2013 року ОСОБА_1 подав заяву зборам уповноважених про складання повноважень голови садівничого товариства (том №1 а.с.70) та 07 грудня 2013 року рішенням зборів членів товариства було призначено тимчасово виконуючим обов`язки голови правління СТ «Приморський» - ОСОБА_2 (том №1 а.с.77-79, 156-157). На зборах членів СТ «Приморський» 10 грудня 2013 року головою ревізійної комісії ОСОБА_3 було повідомлено про виявлення порушення при веденні фінансово-господарської діяльності товариства та запропонував ОСОБА_1 разом зі скарбником ОСОБА_4 усунути порушення, та передати всі статутні документи та всі бухгалтерські документи, скласти звіти ОСОБА_2 . Пунктом 4.9 Статуту СТ «Приморський» передбачено повноваження ревізійної комісії перевіряти фінансову та господарську діяльність правління товариства, доповідати загальним зборам про результати ревізії. 20 лютого 2014 року на зборах уповноважених СТ «Приморський» було прийнято рішення провести загальні збори СТ «Приморський» о 15 год. у НПП «Хартрон-Юком» за адресою: АДРЕСА_2 , затверджено порядок денний, список уповноважених осіб для проведення реєстрації учасників зборів. ОСОБА_1 був присутній на зборах і йому було відомо про час, дату та місце проведення загальних зборів, що підтверджується протоколом від 20 лютого 2014 року (том №1 а.с.159). 22 березня 2014 року відбулися загальні збори членів садівничого товариства, на них були присутні 115 членів товариства, у тому числі 52 члени товариства надали відповідні довіреності, що безпосередньо відображено у протоколі реєстрації учасників загальних зборів від 22 березня 2014 року, та у протоколі загальних зборів членів садівничого товариства «Приморський» (том №1 а.с.171-175). На збори були запрошені всі члени СТ «Приморський». На участь у зборах дали згоду більш як 1/3 загальної кількості осіб членів товариства, а саме 115 осіб, із них 52 особи надали відповідні довіреності іншим членам СТ «Приморський» на участь та голосування на цих зборах (том №1 а.с. 45). Головою зборів було обрано ОСОБА_5 , секретарем Т.П. Тимашенко. Тобто, у розумінні ст. 15 Закону України «Про кооперацію» і Статуту товариства під час проведення звітно-виборчих зборів членів Садівничого товариства «Приморський» 22 березня 2014 року і прийняття цими зборами правомочного рішення було дотримано процедуру скликання загальних зборів, забезпечено особисту присутність на зборах більшості від загальної кількості членів товариства при прийнятті рішення. На збори ОСОБА_1 не з`явився, як сам пояснив в судовому засіданні він знав про місце, час та дату їх проведення, але проігнорував, так як бажав щоб вони були проведені не у м. Запоріжжі, а безпосередньо у садовому товаристві. Доказів, що позивача не було повідомлено про час, місце та порядок денний зборів, які відбудуться 22.03.2014 року ОСОБА_1 не надав суду. Більше того, учасники товариства, які давали пояснення, як свідки: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_1 знав про дату, час та місце проведення зборів 22.03.2014 року, а також на дошці оголошень СТ «Приморський», було розміщено об`яву про проведення зборів з порядком денним (том №1 а.с. 89). Нез`явлення ОСОБА_1 повідомленого про дату та місце проведення загальних зборів, при наявності кворуму не перешкоджає прийняттю рішень з порядку денного. Беручи до уваги вищевикладене, суд першої інстанції прийшов висновку що 22.03.2014 року загальні збори членів кооперативу відбулись за наявності кворуму за з дотриманням порядку. Про дату, місце та час проведення та порядок денний всі члени садового товариства були повідомлені. Вибори голови правління відносяться до компетенції загальних зборів. За результатами доповіді голови Ревізійної комісії Дуцик А.С., було прийнято рішення звільнити ОСОБА_1 з посади (п. 2 протоколу) (том №1 а.с. 41-42), так як роботу його визнано незадовільною та висловлено йому недовіру (том №1 а.с. 70). Позивач ОСОБА_1 добровільно склав свої повноваження з 01.12.2013 р., Загальні збори своїм рішенням від 22.03.2014 р. підтвердили його відкликання та обрали нового голову правління ОСОБА_7 строком на три роки та обрано Правління у складі 11 осіб. Рішення про обрання головою Правління ОСОБА_7 , прийняте Загальними зборами, разом з відповідними документами було подано Державному реєстратору Реєстраційної служби Василівського районного управління юстиції в Запорізької області та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, тому у задоволенні позову відмовлено з підстав недоведеності. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві. Під цивільною юрисдикцією розуміють компетенцію загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом. Відповідно до положень статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства. За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 4, 19 ЦПК України). У поданому до суду позові ОСОБА_8 , просив визнати недійсним та скасувати протокол загальних зборів членів Садівничого товариства «Приморський» від 22 березня 2014 року. За змістом положень статті 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3). За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності. Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 ГК України). Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України). Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню. Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію". Згідно зі статтею 1 Закону № 1087-IV кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів. Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (стаття 2 Закону № 1087-IV). Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити. Отже, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. Підвідомчість господарських справ установлена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, згідно з пунктом 3 частини першої, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах-між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув; між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункт 4 частина перша статті 20 ГПК України). Аналізуючи норми права, можна зробити висновок, що у ГПК України чітко передбачені категорії корпоративних спорів, які мають розглядатися за правилами господарського судочинства. До таких віднесено і справи за спорами учасників щодо участі в органах управління юридичної особи. Із урахуванням наведених норм матеріального і процесуального права, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими. Такі висновки відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 03 квітня 2019 року (справа № 14-642цс18), постанові від 05 лютого 2020 року (справа №61-534св19). Суд першої інстанції розглянув справу у порядку цивільного судочинства помилково і неправильно визначився з юрисдикційністю спору, який виник між сторонами у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 ЦПК України. Відповідно до пункту першого частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. За таких обставин рішення Василівського районного суду Запорізької області від 11 лютого 2021 року підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю. Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Петрова Георгія Михайловича задовольнити частково. Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 11 лютого 2021 року у цій справі скасувати. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Приморський» про визнання недійсним та скасування протоколу загальних зборів членів Садівничого товариства «Приморський» від 22 березня 2014 року - закрити. У відповідності до вимог ст.256 ЦПК України, роз`яснити позивачу його право на звернення з вказаним позовом до господарського суду та про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 29 червня 2021 року. Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар Судді: О.В. Крилова О.З. Поляков