Постанова 4824 № 754/16093/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110 факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи № 754/16093/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/7314/2021Головуючий у суді першої інстанції - Сенюта В.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23червня 2021 року Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Оніщук М.І., судді Шебуєва В.А., Крижанівська Г.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04 лютого 2021 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: У грудні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" звернулося до ОСОБА_1 з позовом, згідно з яким просило: стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 13.01.2014 року у розмірі 75 917 грн. 68 коп. станом на 31.10.2020 року. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 13.01.2014 року ОСОБА_1 підписав з банком Анкету-заяву, згідно з якою отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому було збільшено до 50 000 грн. 00 коп. При цьому, підписуючи вказану Анкету-заяву, відповідач підтвердив свою згоду на те, що вказана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» й «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (надалі - Договір). Разом з тим, вказує, що в порушення умов Договору та положень ст.ст. 509, 526 ЦК України, відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконував та станом на 31.10.2020 року мав заборгованість за договором у загальному розмірі 58 380 грн. 54 коп., з яких: 58 380 грн. 54 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 17 537 грн. 14 коп. - заборгованість за простроченими відсотками. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 04.02.2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 75 917 грн. 68 коп. та судовий збір у розмірі 1 051 грн. 00 коп. Повернуто АТ КБ "Приватбанк" з державного бюджету 50 відсотків судового збору у сумі 1 051 грн. 00 коп., сплаченого при подачі позову відповідно до платіжного доручення від 03.11.2020 року за № PROM3B6SPK (а.с. 101-104). Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 03.03.2021 року виправлено описку, допущену в повному тексті рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04.02.2021 року шляхом зазначення назви процесуального документу "Рішення" (а.с. 106). Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04.03.2021 року відповідачу повернуто його заяву про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04.02.2021 року (а.с. 115-116). В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, а також порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Так, в обгрунтування доводів своєї апеляційної скарги зазначає, що визнання ним позову у повному обсязі було здійснено через сильне хвилювання та відсутність юридичної освіти. При цьому, вказує, що суд першої інстанції, задовольняючи позов у зв`язку з його помилковим визнанням, не перевірив ані сум, що надавалися у кредит, ані строків його повернення. Також, зазначає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту погодження між сторонами у письмовому вигляді умов щодо сплати відсотків у разі прострочення зобов'язання (а.с. 121-124). Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.04.2021 року поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі та надано учасникам справи строк для подання відзиву. Ухвалою Київського апеляційного суду від 26.04.2021 року справу призначено до апеляційного розгляду в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 13.01.2014 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ «Приватбанк» про отримання кредиту у розмірі 300 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, в якій зазначено, що вона разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Згідно з Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку кредитний ліміт неодноразово збільшувався та 10.01.2020 року був збільшений до 50 000 грн. 00 коп. Разом з тим, звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору від 13.01.2014 року та положень ст.ст. 509, 526 ЦК України, відповідач свої зобов`язання за Договором не виконував у повному обсязі та станом на 31.10.2020 року мав заборгованість за договором у загальному розмірі 58 380 грн. 54 коп., з яких: 58 380 грн. 54 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 17 537 грн. 14 коп. - заборгованість за простроченими відсотками. При цьому, на підтвердження погодження умов договору АТ «Приватбанк» надано до матеріалів позовної заяви копію анкети-заяви відповідача, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розрахунок заборгованості, виписку по банківському рахунку, довідку про видані картки та довідку про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Зі змісту виписки з особового рахунку вбачається, що відповідачем фактично було отримано 58 380 грн. 54 коп. кредитних коштів. Так, згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Крім того, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Однак, як вбачається з матеріалів справи, ані витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», ані витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису відповідача. Натомість, підписана відповідачем анкета-заява, окрім анкетних даних останнього, не містить жодних даних про умови кредитування. В свою чергу, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Тобто, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. При цьому, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що АТ КБ «Приватбанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за договором кредиту, незважаючи на визнання відповідачем позову, оскільки суд повинен був перевірити чи таке визнання позову не суперечить закону і не порушує прав інших осіб. Разом з тим, дослідивши наданий АТ «КБ «Приватбанк» розрахунок заборгованості та виписку з особового рахунку колегія суддів встановила, що в рахунок погашення процентів з рахунків позивача було списано грошові кошти у загальній сумі 48 580 грн. 94 коп. (а.с. 53-73). Отже, оскільки в силу вищевстановлених обставин справи зараховані АТ «КБ «Приватбанк» в рахунок погашення заборгованості по процентам суми мають бути враховані при визначення сум кредиту, з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню фактично отримана та неповернута сума кредитних коштів в розмірі 9 799 грн. 60 коп. (58 380,54 - 48 580,94). За вказаних обставин, а також враховуючи те, що за відсутності погодження між сторонами розміру процентів банк не мав права ані нараховувати їх за визначеними ним ставками, ані зараховувати грошові кошти відповідача в рахунок їх погашення, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за простроченим тілом кредиту у заявленому останнім розмірі є помилковим та таким, що спростовується матеріалами справи в їх сукупності. Визнання відповідачем позову у даному випадку суд першої інстанції також прийняв помилково, адже за встановлених обставин справи таке визнання суперечить закону та порушує права та інтереси відповідача (ч. 4 ст. 206 ЦПК України). Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України). Отже, ухвалене судом рішення, у зв`язку неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову. Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і частково задовольняє позовні вимоги АТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , з останнього підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 271 грн. 37 коп., пропорційно до задоволених позовних вимог (9 799,6 х 100/75 917,68) х 2 102). Крім того, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, то відповідно до положень ст. ст. 141, 382 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 407 грн. 05 коп. Також, слід зазначити, що з урахуванням положень п. 3 ч. 6 ст. 19 та п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04 лютого 2021 року - скасувати. Ухвалити нове судове рішення. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) фактично отриману суму кредитних коштів у розмірі 9 799 (дев'ять сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 60 коп. У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 271 (двісті сімдесят одна) грн. 37 коп. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 407 (чотириста сім) грн. 05 коп. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М.І. Оніщук Судді В.А. Шебуєва Г.В. Крижанівська