Постанова 4820 № 676/5704/20

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 676/5704/20 Провадження № 22-ц/4820/946/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В., розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу № 676/5704/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 квітня 2021 року (суддя Вдовичинський А. В., повне судове рішення складено 12 квітня 2021 року) у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд у с т а н о в и в : У жовтні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк», звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що відповідно до укладеного 11 березня 2011 року договору ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому змінювався. Відповідач у заяві підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг. Взяті на себе за кредитним договором зобов`язання ОСОБА_1 не виконала, у зв`язку з чим станом на 21 вересня 2020 року виникла заборгованість у розмірі 17758,53 грн, з яких: 12049,53 грн заборгованість за простроченим кредитом, 959,32 грн за процентами нарахованими на прострочений кредит згідно зі статтею 625 ЦК України, 4749,68 грн пеня. Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки. Заочним рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 квітня 2021 року у позові відмовлено. АТ КБ «ПриватБанк», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права. Суд не взяв до уваги те, що погодження сторонами умов кредитного договору, у тому числі щодо сплати процентів, пені, підтверджується підписанням відповідачкою довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду». Виписка по особовому рахунку є первинним документом та підтверджує отримання ОСОБА_1 кредитних коштів. Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції правильно установив, що 11 березня 2011 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 1300 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому змінювався. Укладення договору відбулося шляхом підписання відповідачкою анкети-заяви. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Відмову у позові суд мотивував недоведеністю позовних вимог. Надані позивачем витяги з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умов та правил надання банківських послуг не містять підпису відповідачки, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону. На підтвердження вимог Банк надав витяг з Умов та правил надання банківських послуг і витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». За розрахунком позивача станом на 21 вересня 2020 року за договором виникла заборгованість у розмірі 17758,53 грн, з яких: 12049,53 грн заборгованість за простроченим кредитом, 959,32 грн заборгованість за процентами нарахованими на прострочений кредит згідно зі статтею 625 ЦК України, 4749,68 грн пеня. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України). У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України). За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою і другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. У силу частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. На підставі частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Позивач пред`явив вимоги про стягнення заборгованості за договором, у тому числі за простроченим кредитом, процентами нарахованими на прострочений кредит згідно зі статтею 625 ЦК України, пені. Обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на довідку про умови кредитування, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, як невід`ємні частини укладеного договору. Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умов та правил надання банківських послуг розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними при підписанні анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів, неустойки та саме у зазначених у цих документах, що додані Банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані ОСОБА_1 . Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів нарахованих на прострочений кредит витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і витяг з Умов та правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. При застосуванні до спірних правовідносин наведених норм права суд першої інстанції правильно відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України урахував висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17. На підтвердження вимог про стягнення процентів нарахованих на прострочений кредит згідно зі статтею 625 ЦК України (72%, 46,2%, 86,4%, 41% річних) позивач надав саме витяг з Умов та правил надання банківських послуг і витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». Довідка про умови кредитування містить лише базову процентну ставку за користування кредитними коштами 3% на місяць. Вимоги про стягнення 3% річних від простроченої суми за прострочення виконання грошового зобов`язання Банк не пред`явив. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог (частина 1 статті 13 ЦПК України). Крім того, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач не надав належних і достатніх доказів на підтвердження наявності заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 12049,53 грн, пені у розмірі 4749,68 грн за умови нарахування і погашення процентів за користування кредитними коштами відповідно до довідки про умови кредитування (3% на місяць). Із наданих Банком розрахунків заборгованості (а.с. 4-12), виписки по рахунку (а.с. 49-55) убачається, що витрати клієнтом кредитних коштів складають 9896,96 грн, сума погашень за наданим кредитом 27750,13 грн. Погашення процентів за користування кредитом у розмірі більшому, ніж передбачено у довідці про умови кредитування, а саме у розмірі 43,20% річних, погашення процентів, нарахованих на прострочений кредит згідно зі статтею 625 ЦК України, та погашення процентів за рахунок кредиту фактично призвело до збільшення заборгованості за кредитом. Згідно з частинами 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. З огляду на викладене апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про доведеність позовних вимог і надання належних доказів на їх підтвердження та наявність правових підстав для задоволення позову. Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає. Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Заочне рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 29 червня 2021 року. Суддя-доповідач О. І. Талалай Судді А. П. Корніюк І. В. П`єнта