Постанова 4804 № 227/5014/20

Єдиний унікальний номер 227/5014/20 Номер провадження 22-ц/804/1617/21 Єдиний унікальний номер 227/5014/20 Номер провадження 22-ц/804/1617/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі: Головуючого - судді: Халаджи О. В. суддів: Азевича В.Б., Кішкіної І.В., секретар Кіпрік Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29 січня 2021 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про оголошення фізичної особи ОСОБА_3 померлим (суддя першої інстанції Левченко А.М.), повний текст рішення складено 02 лютого 2021 року. В С Т А Н О В И В: 16 грудня 2020 року ОСОБА_2 звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області із заявою про оголошення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця Донецької області, м. Добропілля, смт. Новодонецьке, громадянина України померлим. Датою оголошення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця Донецької області, м. Добропілля, смт. Новодонецьке, громадянина України померлим, вважати день набрання рішенням суду законної сили. Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29 січня 2021 року заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про оголошення фізичної особи ОСОБА_3 померлим задоволено. Оголошено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Донецької області, м. Добропілля, смт. Новодонецьке, громадянина України, померлим. Датою оголошення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим, вважати день набрання рішенням законної сили. Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Із вказаним рішенням суду не погодилась рідна сестра ОСОБА_3 ОСОБА_1 , та подала апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів скарги зазначає, що не брала участь у розгляді справи але суд фактично вирішив питання і про її права та обов`язки. У рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.01.2021 року зазначено, що оголошення ОСОБА_3 померлим заявниці необхідно, щоб мати можливість вступити в спадкові права. Встановивши дату смерті ОСОБА_3 , днем набрання рішенням законної сили (05.03.2021 року) ОСОБА_1 фактично доведеться спадок, який залишився після смерті матері, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , розподілити з заявницею, так як смерть матері настала до дати смерті ОСОБА_3 . Дружина ОСОБА_3 подала вказану заяву до суду з метою отримання частини квартири, до якої не має жодного відношення. Вказує на те, що на її думку датою оголошення ОСОБА_3 померлим, повинна бути дата його зникнення, а саме 27.05.2014 року. Зазначає, що заява ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи ОСОБА_3 померлим не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження. ОСОБА_1 просила рішення Добропільського міськрайнного суду Донецької області від 29 січня 2021 року скасувати, заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про оголошення фізичної особи ОСОБА_3 померлим залишити без розгляду. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, просила розглядати скаргу без її участі. ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Представник Добропільського МВ ДРАЦС у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25 квітня 2014 року, про що в матеріалах справи мається відповідна копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.04.2014 року (а.с.6). Від вказаного шлюбу мають спільну малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в матеріалах справи є відповідна копія свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 від 13.01.2015 року (а.с.7). З рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15.07.2016 року, цивільна справа 227/1694/16-ц, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано безвісно відсутнім (а.с.9). Згідно довідки начальника Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області від 27.11.2020 р. №3-214/403/01-2020 вбачається, у провадженні СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області перебувало кримінальне провадження внесене до ЄРДР Добропільского ВП за №12014050230001052 від 27.05.2014 року за ч.1 ст.146 КК України та в СКП Добропільського ВП було заведено ОРС категорії «Розшук» №1006 від 18.06.2014 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ЄРДР відносно останнього 16.06.2014 року було направлено за вих.№6733 до Красноармійського МВ, а ОРС «Розшук» відносно ОСОБА_3 було закрито на підставі визнання судом його безвісно відсутнім. Та повідомляють, що останній перебуває у розшуку (а.с.8). Отже, встановлено, що ОРС «Розшук» відносно ОСОБА_3 , було закрите в зв`язку з визнанням судом його безвісно відсутнім, та у такому випадку ОРС закривається без зняття особи з централізованого обліку АІПС, та він перебуває в розшуку. З акту фактичного проживання осіб від 29.10.2020, складеного комісією в складі майстрів дільниці ТОВ «Добропільське експлуатаційне підприємство №2» та двох мешканців будинку, який затверджено директором ОСОБА_7 , вбачається, що мешканці житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , засвідчили, що ОСОБА_3 з 2014 року за вищевказаною адресою не проживає (а.с. 10). Як вбачається з відповіді відділу реєстрації Добропільської міської ради Донецької області №16-23/1066 від 23.12.2020 року ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 18 травня 1999 року по 17 вересня 2018 року, був знятий з реєстрації згідно рішення суду від 15.07.2016 р., справа №227/1694/16-ц, як безвісно відсутній (а.с.41). Відомості про отримані доходи ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , за період з 01.04.2014 року по 30.09.2020 р. відсутні, що вбачається з відповідної довідки Державної податкової служби ГУ ДПС у Донецькій області, також повідомляють, що за даними інформаційної системи ДПС України станом на 28.12.2020 ОСОБА_3 з 17.01.2014 перебував на обліку як фізична особа - підприємець у Добропільській державній податковій інспекції ГУ ДПС у Донецькій області (м. Добропілля). Державну реєстрацію підприємницької діяльності ОСОБА_3 припинено 29.07.2015 (а.с.44). Згідно наданої інформації Добропільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) №20.31-13-1939 від 12.01.2021 року вбачається, що актові записи про шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в архіві відділу не виявлено. Перевірку проведено по всім радам та по м. Добропіллю з 01.05.2014 р. по 12.01.2021 р. Також зазначили, що в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, мається актовий запис про народження №218 від 13.01.2015 р. на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складений Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), надали повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с.45-47). Відповідно до наданих даних Міністерства соціальної політики України, інформація відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 станом на 06.01.2021 р. в ЄІБД ВПО відсутня, тобто відомості щодо останнього, як внутрішньо переміщеної особи відсутні (а.с.48). З відомостей наданих Добропільським об`єднаним управлінням ПФУ Донецької області індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5, вбачається що в реєстрі містяться відомості на ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , за період з 2002 - 2004 роки (а.с.43). Відповідно до повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації 0.184-1134/0/15-21-Вих від 15.01.2021, наданої до суду 26.01.2021 року, згідно даних, що зберігаються в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» відомості про перетинання державного кордону України гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не виявлено. Відомості зберігаються протягом п`яти років (а.с.49). Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_3 є його рідним племінником та чоловіком заявниці. Не бачив його з того моменту, як у 2014 році його затримали на блокпосту. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснили, що заявник ОСОБА_2 це її дочка, ОСОБА_3 це її зять. Він зник у 2014 році, коли їхав на роботу, біля м. Красноармійськ (Покровськ) був зупинений десь на блокпосту та більше не повернувся, його ніхто не бачив. Задовольняючи заяву про оголошення особи померло, суд першої інстанції дійшов висновку, що здобуті у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку у сукупності, вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_3 померлим. Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції не правильно застосував норми процесуального права. Відповідно до частини 1 статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців. Стаття 47 ЦК України передбачає, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; 3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи. Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме. За обставинами справи ОСОБА_2 наголошувала на тому, що вона звернулась в суд з заявою про оголошення ОСОБА_3 померлим для оформлення спадщини. Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. В порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 755/13027/18 (провадження № 61-3297св19), в якій було заявлено аналогічні вимоги. Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Так, при розгляді справи в порядку окремого провадження встановлено наявність спору про право, який повинен вирішуватись в порядку позовного провадження, що зумовлює залишення заяви без розгляду. Виходячи з наведених норм та доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що заявником апеляційної скарги надано достатньо доказів які б свідчили про можливість встановити факт оголошення особи померлою, однак відповідно до наданих в апеляційній скарзі документів наявний спір про право, щодо спадкування майна належного ОСОБА_3 Отже, порушенням принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства буде позбавлення заявника апеляційної скарги на участь в судовому розгляді щодо його спадкових прав, який заперечував проти встановлення такого факту та стверджував про наявність спору про право. На підставі вищенаведеного суд апеляційної інстанції вважає що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам про його законність і встановлені обставини дають підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 376 ЦПК України для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та залишення заяви без розгляду. Керуючись статтями 315, 368, 369, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29 січня 2021 року скасувати. Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про оголошення фізичної особи ОСОБА_3 померлим залишити без розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: О.В. Халаджи В.Б. Азевич І.В. Кішкіна Повний текст судового рішення складено 29 червня 2021 року. Суддя - доповідач: О.В. Халаджи