Постанова 4802 № 2-2974/11

Справа № 2-2974/11 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В. Провадження № 22-ц/802/702/21 Категорія: 39 Доповідач: Шевчук Л. Я. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 червня 2021 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Шевчук Л.Я., суддів - Данилюк В.А., Карпук А.К., секретар с/з Галицька І.П., з участю: представника заявника ОСОБА_1 , боржника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_3 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 березня 2021 року, В С Т А Н О В И В: Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 квітня 2011 року у цій справі позов ПАТ «Сведбанк» задоволено. Постановлено стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 715572, 72 грн та судові витрати по справі. 23 грудня 2010 року Луцьким міськрайонним судом видано виконавчий лист про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 27 травня 2013 року постановлено замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор-Плюс» у виконавчому провадженні. 16 лютого 2021 року боржник ОСОБА_3 подала до суду заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 березня 2021 року у цій справі у задоволенні заяви боржника ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено. Не погоджуючись із постановленою судом ухвалою, боржник ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на це судове рішення, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення її заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. В судовому засіданні представник боржника ОСОБА_3 адвокат Петрук І.В. та боржник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали та просили скаргу задовольнити, інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце судового розгляду. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з таких підстав. За матеріалами справи установлено, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 квітня 2011 року у цій справі постановлено стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 715572, 72 грн та судові витрати по справі (т.1,а.с.46,47). 23 грудня 2011 року Луцьким міськрайонним судом видано виконавчий лист про солідарне стягнення із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 715572, 72 грн. Постановою державного виконавця від 16 січня 2012 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа про солідарне стягнення із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь ПАТ «Сведбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 715572,72 грн (т.1, а. с.114). Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 травня 2013 року постановлено замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» у виконавчих провадженнях (т.1, а.с.125). 16 лютого 2021 року боржник ОСОБА_3 подала заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, яку обґрунтувала тим, що їй стало відомо, що 23 грудня 2020 року позичальник ОСОБА_2 уклала з правонаступником стягувача ТзОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» договір про врегулювання кредиту, за умовами якого сторони договору дійшли згоди про врегулювання заборгованості за кредитним договором. 23 грудня 2020 року між ТзОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» був укладений договір факторингу, за умовами якого до правонаступника перейшло право вимоги за кредитним договором. В свою чергу ТзОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» видало позичальнику ОСОБА_2 довідку про відсутність майнових претензій до останньої. Заявник ОСОБА_3 вважає, що за таких обставин виконавчий лист слід визнати таким, що не підлягає виконанню. Відмовляючи в задоволенні заяви боржника ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції враховував, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону. За положеннями статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю або частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка була чинна на час видачі виконавчого листа) наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є закінчення виконавчого провадження. За положеннями статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; 2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; 3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника; 4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена; 7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; 8) визнання боржника банкрутом; 9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону; 14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України; 15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки; 16) погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», її дочірньою компанією «Газ України», Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

2. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. Разом з тим, зазначені норми закону не передбачають закінчення виконавчого провадження у випадку укладення договору про врегулювання заборгованості за кредитним договором. Заявник ОСОБА_3 просить визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з тих підстав, що, на її думку, зобов`язання за кредитним договором, на її думку, припинилося внаслідок укладення між позичальником ОСОБА_2 і стягувачем договору про врегулювання заборгованості за кредитним договором. В свою чергу порядок визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, регулюється нормами Цивільного процесуального Кодексу України, а саме статтею 432 ЦПК України, за положеннями якої суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю або частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою. Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що укладення договору про врегулювання заборгованості за кредитним договором не припиняє зобов`язання боржника за кредитним договором, а тому підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні. Крім того, судом встановлено, що довідку про відсутність майнових претензій до боржника ОСОБА_2 видало Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», яка не є стороною виконавчого провадження. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність ухвали суду першої інстанції, яка постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись статтями 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 березня 2021 року у цій справі залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді