Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/19299/2020

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2021 р. Справа № 520/19299/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 (головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В.) по справі № 520/19299/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області третя особа: Головне управління Державної міграційного служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Громадянка Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 03.12.2020 №63012300005819 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання громадянину Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 замість посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 13.02.2006 прийняте за результатом розгляду заяви від 13.11.2020; - зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити оформлення та видачу громадянину Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 нової посвідки на постійне проживання в Україні за заявою від 13.11.2020; - стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на користь позивача судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу адвоката. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 позов задоволено частково. Скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області № 63012300005819 від 03.12.2020 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання громадянці В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняте за результатом розгляду заяви-анкети № 251721000 від 13.11.2020. Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області повторно розглянути заяву-анкету № 251721000 від 13.11.2020 громадянки В`єтнаму ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду у даній справі. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн. та судові витрати в розмірі 1681,60 грн. У задоволенні решті позовних вимог відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 по справі № 520/19299/2020 - скасовано в частині зобов`язання Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області повторно розглянути заяву-анкету № 251721000 від 13.11.2020 громадянки В`єтнаму ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду у даній справі. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити оформлення та видачу громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 нової посвідки на постійне проживання в Україні за заявою від 13.11.2020 15.06.2021 до Другого апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 520/19299/2020 на користь ОСОБА_1 в розмірі 3 500,00 грн. В обґрунтування заяви вказує, що в апеляційній скарзі позивачем було заявлено про відшкодування витрат на правову допомогу, проте зазначене питання не було вирішено судом. До заяви також надає договір № Д-46/20 від 12.10.2020 про надання правової допомоги, копію акту приймання-передачі виконаних робіт № 2 від 14.06.2021, платіжне доручення про сплату витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 3 500 грн, які на думку заявника є обґрунтованими, доведеними та співмірними по відношенню до складності справи, наданих послуг, часу, витраченому адвокатом і є пропорційними до обсягу наданих послуг. У зв`язку з викладеним, посилаючись на правові позиції Великої палати Верховного Суду, викладені в постановах від 27.06.2018 по справі № 826/1216/16, від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 16.03.2021 по справі № 520/12065/19 просить задовольнити заяву та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати за надання правничої допомоги у розмірі 3 500 грн. 23.06.2021 Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі - відповідач) подало до суду заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу, в яких просить зменшити їх розмір. В обґрунтування зазначає, що заявлений позивачем розмір судових витрат є неспівмірним та явно завищеним, не відповідає складності справи і об`єму наданих послуг, оскільки зазначена справа відноситься до справ незначної складності, розгляд якої здійснювався без виклику сторін. Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заява про ухвалення додаткового судового рішення відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України розглянута в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Згідно п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України). Відповідно до частин 3 та 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи . Згідно з ч.6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України). З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першоїстатті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18, від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19. На підтвердження понесених витрат у розмірі 3 500 грн позивачем надано до матеріалів справи копії договору № 46/20 від 12.10.2020. про надання юридичних послуг, акт приймання передачі наданих послуг №2 від 14.06.2021 на загальну суму 3 500 грн. Судом апеляційної інстанції встановлено, що представництво інтересів ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції здійснювалося адвокатом Вітер Н.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 46/20 від 12.10.2020. Згідно п. 1.2 Договору клієнт надає право Адвокату, зокрема: представляти клієнта у судах всіх інстанцій з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, скаржнику, заінтересованій особі згідно з умовами цього договору з усіма правами представника, які передбачені КАС України. Для вчинення вищезазначених дій клієнт доручає адвокату: звертатися з заявами та одержувати необхідні довідки та документи в будь-яких компетентних органах; отримувати та обробляти Персональні дані про себе виключно з метою виконання цього Договору, а також у випадках, передбачених чинним законодавством України; звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання інформації та копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); знайомитись з матеріалами справи, робити з них копії, прослуховувати фіксацію судового процесу, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності або неповноти, одержувати копії рішень, постанов та ухвал суду, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, ставити питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати доводи та свої міркування з усіх питань, що виникають під час судового розгляду, заперечувати проти міркувань, клопотань та доводів інших осіб, змінювати підстави та предмет позову, визнавати позов повністю та/або частково, укладати мирові угоди тощо, складати та підписувати заяви, позовні заяви, скарги, заперечення, відзиви на позов, відповіді на відзив, відзиви на скарги, пояснення, клопотання, претензії, вимоги, листи, відводи, цивільні позови у кримінальних справах, заяви про видачу судових наказів та виконавчих листів та інші правові документи від імені Клієнта та подавати їх у встановленому законом порядку; сплачувати від імені Клієнта судовий збір або будь-які інші платежі (п. 1.3. Договору). Відповідно до п. 4.1 Договору на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання доручень Клієнта. Згідно п. 4.2 Договору перелік послуг, а також розмір та порядок оплати Клієнтом гонорару та фактичних витрат Адвокату, пов`язаних із виконанням цього договору окремо обумовлюється сторонами та може визначатися додатковою угодою до цього Договору. Згідно додаткової угоди від 12.10.2020 до договору адвокат зобов`язується надати клієнту, зокрема, послуги зі складання апеляційної скарги в сумі 3 500,00 грн. Згідно акту виконаних робіт від 14.06.2021 вартість фактично наданих послуг зі складання апеляційної скарги становить 3 500 грн, на які витрачено 3,5 год . Позивачем сплачено адвокату кошти за надання правової допомоги в сумі 3 500,00 грн, що підтверджується квитанцією від 14.06.2021. Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст.134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17). При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц). Так, в поданих до суду апеляційної інстанції запереченнях представник відповідача, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 17.09.2019 по справі №810/3806/18, в якій зазначено, що при встановлені розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, вказує, що в прохальній частині заяви про відшкодування судових витрат адвокатом вказано суму прописом сім тисяч п`ятсот гривень, проте ця сума підтверджена лише частково. Просить суд врахувати, що справа судом розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, як справа незначної складності, без повідомлення сторін, а тому розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 3 500 грн є значно завищеним. За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, колегія суддів, враховуючи заперечення відповідача, зазначає наступне. Оцінюючи зміст апеляційної скарги позивача на судове рішення, яка складається з викладення часткової незгоди з оскаржуваним рішенням, цитування норм КАС України, Конституції України, постанов Верховного Суду, рішень Конституційного Суду України , колегія суддів вважає заявлений розмір витрат необґрунтованим, оскільки він вочевидь не відповідає обсягу виконаної адвокатом роботи, та надання вказаної послуги не могло зайняти 3,5 години часу, а тому обґрунтованим та співмірним до обсягу виконаної адвокатом роботи, в даному випадку, буде розмір витрат на рівні 1 500 грн. При цьому, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04.02.2020 (№ провадження К/9901/95/20), відповідно до якої (п.23) вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Колегія суддів зазначає, що категорія справи, що розглядалась є справою незначної складності, апеляційна скарга викладена стосовно часткової незгоди із судовим рішенням, в частині дискреційних повноважень, а тому її складання не потребувало додаткових зусиль та знань, а тому як наслідок сума витрат на її написання є завищеною. Колегія суддів зауважує, що участь адвоката при розгляді справи в судах усіх інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення. Отже, підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, з огляду на що розмір таких витрат підлягає зменшенню. З огляду на викладене, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що відображено в акті виконаних робіт , колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення з питань стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнення на користь позивача суми таких витрат в розмірі 1 500 грн, що є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Керуючись ст. ст. 252, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат задовольнити частково. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (ЄДРПОУ 37764460, вул. Римарська, 24, м. Харків, 61057) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Русанова В.Б. Судді Жигилій С.П. Перцова Т.С.