LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Центральний апеляційний господарський суд904/1486/19

від 14.06.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021 у справі №904/1486/19 - залишити без задоволення.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.06.2021 року м.Дніпро Справа № 904/1486/19 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Чус О.В., Березкіної О.В. при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г. представники сторін: від позивача: Донець С.О., ордер серія АЕ № 1006200 від 14.06.2021 р., адвокат; від скаржника: Савченко Ю.О., ордер серія АЕ № 1059606 від 16.04.2021 р., адвокат; інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021, постановлену суддею Красота О.І., м. Дніпро, у справі № 904/1486/19 за позовом Фермерського господарства "САМАРА", с. Вільне Дніпропетровської області до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро відповідача-2: Новомосковської районної державної адміністрації, м.Новомосковськ, Дніпропетровська область відповідача-3: Губиниська селищна рада, смт. Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська область третя особа-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Новомосковська районна рада, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , м. Новомосковськ, Дніпропетровська область третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , м. Новомосковськ, Дніпропетровська область третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 , м. Новомосковськ, Дніпропетровська область третя особа-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6 , м. Новомосковськ, Дніпропетровська область третя особа-7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_7 , м. Новомосковськ, Дніпропетровська область третя особа-8, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_8 , м. Новомосковськ, Дніпропетровська область третя особа-9, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_9 , м. Новомосковськ, Дніпропетровська область третя особа-10, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Дніпро про визнання права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер: 1223281500:01:009:0001 та земельною ділянкою кадастровий номер: 1223281500:01:009:0002 ВСТАНОВИВ: Фермерське господарство "САМАРА" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідача-2: Новомосковської районної державної адміністрації, відповідача-3: Вільненська сільська рада, в якій просить суд визнати право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер: 1223281500:01:009:0001 та земельною ділянкою кадастровий номер: 1223281500:01:009:0002, що розташовані на землях Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 у справі №904/1486/19 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 10.09.2020 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 у справі №904/1486/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2021 заяву Губиниської селищної ради про заміну Відповідача-3 його правонаступником - задоволено. Замінено Відповідача-3 у справі №904/1486/19 - Вільненську сільську раду (51260, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Вільне, вул. Перемоги, 23, код ЄДРПОУ 04340394) на його правонаступника - Губиниську селищну раду (51250, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Шевченка,16, код ЄДРПОУ 04338457). Під час нового розгляду справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021 задоволено клопотання Фермерського господарства "САМАРА" про залучення до участі у справі в якості співвідповідачів та залучено до участі у справі №904/1486/19 в якості співвідповідачів:

1. ОСОБА_9 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Телефон та електронна пошта - невідомі).

2. ОСОБА_8 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_2 . Телефон та електронна пошта - невідомі)

3. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП НОМЕР_3 . Телефон та електронна пошта - невідомі)

4. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 . Телефон та електронна пошта - невідомі)

5. ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 . РНОКПП НОМЕР_5 . Телефон та електронна пошта - невідомі)

6. ОСОБА_7 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 . Телефон та електронна пошта невідомі)

7. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 . РНОКПП НОМЕР_7 . Телефон та електронна пошта - невідомі)

8. ОСОБА_5 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_8 . Телефон та електронна пошта - невідомі)

9. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_9 . Телефон та електронна пошта - невідомі). Закрито провадження у справі 904/1486/19 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, відмовити в задоволенні клопотання позивача про залучення в якості співвідповідачів вище перелічених осіб та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області. При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що законодавчими нормами імперативно визначено, що за результатами залучення співвідповідачів у справі та про закриття провадження у справі суд виносить окрему ухвалу з кожного питання. Звертає увагу, що оскаржувана ухвала від 08.04.2021 має назву "Ухвала про закриття провадження у справі", однак в мотивувальній та резолютивній частині ухвали суд вирішує обидва питання, зокрема питання про залучення співвідповідачів та питання про закриття провадження у справі. Із зазначеного вище вбачається грубе порушення судом процесуальних норм, порушення порядку винесення ухвал, що тягне за собою скасування оскаржуваної ухвали. В порушення вимог статті 172 ГПК України представник Позивача не надіслав сторонам у справі своє клопотання про залучення співвідповідачів у справі, чим позбавив можливості сторін у справі висловити обґрунтовану позицію з приводу заявленого клопотання. Клопотання представника позивача про залучення співвідповідачів та закриття провадження у справі було подано з пропуском строку, встановленого статтею 48 ГПК України, а саме після закінчення підготовчого провадження. Оскаржувана ухвала оформлена окремим документом, тому мала бути постановлена у нарадчій кімнаті. Натомість, в порушення ч. 4 ст. 233 ГПК України, оскаржувана ухвала була постановлена судом без виходу до нарадчої кімнати, що підтверджується журналом судового засідання. Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у відзиві на апеляційну скаргу просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу - без змін. Інші учасники справи правом, передбаченим ст. 263 ГПК України, не скористалися, відзив на апеляційну скаргу не надали. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.04.2021 для розгляду справи № 904/1486/19 визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду: головуючий - Кощеєв І.М., судді: Орєшкіна Е.В., Подобєд І.М. Розпорядженням керівника апарату суду № 955/21 від 26.04.2021 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Орєшкіної Е.В., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 904/1486/19, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами. Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Подобєда І.М., Чус О.В. 26.04.2021 судді Кощеєв І.М., Подобєд І.М., подали заяву про самовідвід у справі № 904/1486/19, який задоволено ухвалою від 26.04.2021 та справу передано для визначення складу суду, в порядку встановленому ст. 32 ГПК України. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021 для розгляду справи № 904/1486/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач - Іванов О.Г., судді: Дармін М.О., Чус О.В. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2021 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021 залишено без руху у зв`язку з неподанням апелянтом належних та допустимих доказів направлення скарги третій особі-8 листом з описом вкладення. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою Центрального апеляційного від 17.05.2021 (колегія суддів: Іванов О.Г. - головуючий, доповідач, Дармін М.О., Чус О.В.) відкрито апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021 у справі №904/1486/19; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 14.06.2021. 11.06.2021 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/1486/19 у зв`язку з відпусткою судді Дарміна М.О. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2021, справу №904/1486/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Чус О.В., та ухвалою суду від 14.06.2021 прийнято до провадження вказаною колегією суддів. В судовому засіданні 14.06.2021 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі. Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи. Як вже зазначалося вище, Фермерське господарство "САМАРА" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідача-2: Новомосковської районної державної адміністрації, відповідача-3: Вільненська сільська рада, в якій просить суд визнати право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер: 1223281500:01:009:0001 та земельною ділянкою кадастровий номер: 1223281500:01:009:0002, що розташовані на землях Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. 11.02.2021 від Відповідача-1 надійшли додаткові письмові пояснення по справі, в яких він вказує, що не є належним Відповідачем по справі, оскільки не має повноважень щодо розпорядження земельними ділянками, які є предметом спору, оскільки шляхом моніторингу відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ним було виявлено наступне: - 10.11.2020 за номером запису 39173173 зареєстровано право комунальної власності за Вільненською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області на земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:01:009:0001; - 01.02.2021 на земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:01:009:0001 зареєстровано спільну сумісну приватну власність за ОСОБА_2 (номер запису 40399379), ОСОБА_3 (номер запису 40399223), ОСОБА_4 (номер запису 40398699), ОСОБА_5 (номер запису 40399543), ОСОБА_6 (номер запису 40398032), ОСОБА_7 (номер запису 40399064); - 10.11.2020 за номером запису 39175108 зареєстровано право комунальної власності за Вільненською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області на земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:01:009:0002; - 01.02.2021 на земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:01:009:0002 зареєстровано спільну сумісну приватну власність за ОСОБА_9 (номер запису 40396342) та ОСОБА_1 (номер запису 40396279), ОСОБА_8 ( НОМЕР_10 ). 22.03.2021 представник Позивача заявив клопотання і просив суд постановити ухвалу про залучення до участі у справі в якості співвідповідачів у справі наступних фізичних осіб: - ОСОБА_9 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Телефон та електронна пошта -невідомі); - ОСОБА_8 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_2 . Телефон та електронна пошта - невідомі); - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП НОМЕР_3 . Телефон та електронна пошта - невідомі); - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 . Телефон та електронна пошта - невідомі); - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 . РНОКПП НОМЕР_5 . Телефон та електронна пошта - невідомі); - ОСОБА_7 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 . Телефон та електронна пошта невідомі); - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 . РНОКПП НОМЕР_7 . Телефон та електронна пошта - невідомі); - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_8 . Телефон та електронна пошта - невідомі); - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_9 . Телефон та електронна пошта - невідомі). У разі задоволення клопотання - закрити провадження справі на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України (спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства). Клопотання мотивовано тим, що 11 лютого 2021 представник Позивача по справі отримав засобами електронної пошти додаткові пояснення Відповідача-1 по справі, з доданими до них документами. Згідно яких вбачається, що Відповідач-2 розпорядився спірними земельними ділянками сільськогосподарського призначення та передав їх у власність 04.11.2020 Вільненській сільській раді, правонаступником якої є Губиниська селищна рада. 13.11.2020 Вільненська сільська рада зареєструвала право власності на землю за собою. 01 грудня 2020 згідно рішень Вільненської сільської ради №9-39/VII та №10-39/VII від 01.12.2020 здійснено розпорядження спірними земельними ділянками та відбулась їх передача у спільну приватну власність громадянам України. Земельна ділянка кадастровий номер 1223281500:01:009:0002 відійшла у власність громадян ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 . Земельна ділянка кадастровий номер 1223281500:01:009:0001 відійшла у власність громадян ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 . Отже, у спірних земельних ділянок з`явились нові приватні власники, що зумовлює необхідність залучення їх до участі у справі саме як Відповідачів по справі. В той же час, ст.20 Господарського процесуального кодексу України визначено певне коло справ, які відносяться до юрисдикції господарських судів, серед яких спори з фізичними особами, які не є підприємцями не належать до компетенції господарського суду. Задовольняючи клопотання Фермерського господарства "Самара" про залучення до участі в справі співвідповідачів - фізичних осіб, господарський суд виходив з того, що Позивач не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення вказаних співвідповідачів до участі у справі. З огляду на залучення до участі в справі співвідповідачів, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з метою дотримання прав та інтересів учасників справи. Як на підставу для закриття провадження у справі Позивач послався на ст.20 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено певне коло справ, які відносяться до юрисдикції господарських судів, серед яких спори з фізичними особами, які не являються фізичними особами - підприємцями не підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства. Судом роз`яснено, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне. Як вбачається з доводів Позивача, з огляду на наявні в матеріалах справи фактичні дані, ще з грудня 2020 згідно рішень Вільненської сільської ради №9-39/VII та №10-39/VII від 01.12.2020 здійснено розпорядження спірними земельними ділянками та відбулась їх передача у спільну приватну власність громадянам України. Земельна ділянка кадастровий номер 1223281500:01:009:0002 відійшла у власність громадян ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 . Земельна ділянка кадастровий номер 1223281500:01:009:0001 відійшла у власність громадян ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 . Вказана обставина стала відома Позивачеві 11.02.2021. Отже, заявити про залучення в справі співвідповідачів Позивач раніше не мав змоги. Відповідно до ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (ч. 3). Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Приписами ч. 2 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України визначено, що участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки. Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин, Позивач не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення вказаних співвідповідача, тому суд правомірно задовольнив клопотання Фермерського господарства "Самара" про залучення до участі в справі співвідповідачів. Доводи заявника апеляційної скарги про те, що клопотання представника позивача про залучення співвідповідачів та закриття провадження у справі було подано з пропуском строку, встановленого статтею 48 ГПК України, а саме після закінчення підготовчого провадження, спростовуються положеннями ч. 3 ст. 48 КПК України, якою надано суду право залучити до участі у справі співвідповідача після закінчення підготовчого провадження, у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача. Судом враховано, що суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Відповідно до ст.114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальних дій, та відповідає завданню господарського судочинства. Стосовно заявленого представником Позивача клопотання про закриття провадження по справі колегія суддів зазначає наступне. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. За змістом частини третьої статті 22 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції. Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів з огляду на пряму вказівку закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду. В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення). Частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Отже, за загальним правилом, у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин,крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 цього Кодексу. Частиною першою статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Тож розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів послідовно здійснювалося законодавцем відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників, змісту правовідносин, щодо яких виник спір. Вирішення спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, сторонами в яких є насамперед юридичні особи та фізичні особи - підприємці, розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства. За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (стаття 21 ГПК України в редакції, чинній на момент звернення з позовом, стаття 45 цього Кодексу в чинній редакції). Зважаючи на наявні у матеріалах справи фактичні дані, а також з огляду на залучення до участі в справі співвідповідачів, господарський суд дійшов правильного висновку про необхідність закриття провадження у справі з метою дотримання прав та інтересів учасників справи. Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Як на підставу для закриття провадження у справі Позивач посилається на ст.20 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено певне коло справ, які відносяться до юрисдикції господарських судів, серед яких спори з фізичними особами, які не являються фізичними особами - підприємцями не підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства. Цивільні права й обов`язки фізичної особи, зокрема, право власності на земельну ділянку, набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи. Така правова позиція визначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 № 306/2004/15-ц. Відтак, зазначений позов після залучення до участі в справі співвідповідачів - фізичних осіб, не є господарським, а тому не відноситься до юрисдикції господарських судів. Отже, між сторонами виник спір, що підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Доводи заявника апеляційної скарги про грубе порушення судом процесуальних норм, порушення порядку винесення ухвал, через винесення однієї ухвали з двох процесуальних питань (залучення співвідповідачів у справі та про закриття провадження) не засновані на діючому процесуальному законодавстві, оскільки жодною нормою ГПК України не заборонено вирішення декількох процедурних питань шляхом постановлення однієї ухвали. Доводи заявника апеляційної скарги про порушення вимог статті 172 ГПК України є безпідставними з огляду на наступне. Так, відповідно до статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов`язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи (ч. 2). В той же час, колегія суддів констатує, що Позивач 22.03.2021 звернувся до суду не з позовною заявою, а з клопотанням про залучення співвідповідачів. Порядок подачі та розгляду заяв та клопотань регламентовано ст. 169 ГПК України, якою не зобов`язано учасників справи перед подачею письмового клопотання надсилати його копії та копії доданих до нього документів іншим учасникам справи. Обов`язок позивача надіслати учасникам справи копію позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення відповідно до ч. 2 статті 172 ГПК України виникає лише після розгляду судом відповідного клопотання та залучення до участі у справі співвідповідачів. Таким чином, Позивач зобов`язаний був надіслати іншим учасникам справи копію саме позовної заяви з додатками, а не копію клопотання про залучення співвідповідачів. При цьому цей обов`язок виникає лише після розгляду та у випадку задоволення відповідного клопотання. Колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про порушення судом порядку постановлення оскаржуваної ухвали, передбаченого ч. 4 статті 233 ГПК України. Так, частиною 4 статті 233 ГПК України передбачено, що ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Відповідно до ч.4 ст.231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Оскаржувана ухвала оформлена окремим документом. Отже, з викладеного вбачається, що оскаржувана ухвала від 08.04.2021 має бути постановлена у нарадчій кімнаті. Натомість, в порушення ч. 4 ст. 233 ГПК України оскаржувана ухвала була постановлена судом без виходу до нарадчої кімнати, що підтверджується журналом судового засідання. У зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про порушення господарським судом норм процесуального права, а саме ч. 4 статті 233 ГПК України. У частині 3 ст. 277 ГПК України перелічені випадки порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. В той же час, такої обов`язкової підстави для скасування судового рішення, як постановлення рішення без виходу до нарадчої кімнаті, частина 3 ст. 277 ГПК України не містить. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Оскільки порушення судом ч. 4 ст. 233 ГПК України не призвело до неправильного вирішення справи, то, відповідно, відсутні й підстави для скасування ухвали місцевого господарського суду. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми процесуального права (за виключенням ч. 4 ст. 233 ГПК України), що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін. Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають. Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021 у справі №904/1486/19 - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021 у справі №904/1486/19 - залишити без змін. Судові витрати ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.06.2021. Головуючий суддя О.Г. Іванов Суддя О.В. Чус Суддя О.В. Березкіна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»