LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/17251/20

від 24.06.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 03 березня 2021 року - без змін.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" червня 2021 р. Справа№ 910/17251/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Козир Т.П. суддів: Коробенка Г.П. Кравчука Г.А. при секретарі Вага В.В. за участю представників сторін: від позивача: Шаламової О.В. орд. від 28.04.2021; від відповідача: Оніщенка О.А. дов. від 31.12.2020; від третьої особи 1: не з`явився; від третьої особи 2: не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 (повний текст складено 04.03.2021) у справі №910/17251/20 (суддя Андреїшина І.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приморська енергогенеруюча компанія" до Державного підприємства "Гарантований покупець" треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" 2) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення 62 033 800,17 грн, УСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03 березня 2021 заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення задоволено частково. Відстрочено рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 року по справі №910/17251/20 на 2 (два) місяці до 30 квітня 2021 року. Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить змінити резолютивну частину оскаржуваної ухвали, виклавши її у редакції про повне задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду та відстрочення його виконання на 12 місяців, до 28.02.2022. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки судом не надано належної оцінки доказів та обставин, що ускладнюють виконання рішення, а саме: виконання відповідачем зобов`язань за договором залежить від дій ПрАТ "НЕК "Укренерго", на яке покладено обов`язок забезпечити надходження грошових коштів відповідачу для оплати останнім електричної енергії виробникам за "зеленим" тарифом в повному обсязі, у тому числі - позивачу, однак заборгованість НЕК "Укренерго" на дату подання заяви про відстрочку становила 25 727,05 млн. грн, однак останнє претензії залишило без реагування і господарським судом розглядається спір щодо стягнення вказаної суми (справа №910/16664/20); також Законом України від 21.07.2020 №810-ІХ встановлено порядок відшкодування заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років; державою прийняті нормативно-правові акти, якими змінено спосіб (порядок) виконання зобов`язань, що склались між сторонами; станом на день подання заяви в провадженні господарського суду знаходиться 125 справ за позовами виробників електроенергії за "зеленим" тарифом до відповідача про стягнення 1 194 905 979,57 грн, а загальна заборгованість відповідача становить 22 819,10 млн грн; негайне виконання рішення може призвести до банкрутства відповідача, що призведе до колапсу на ринку електричної енергії та підвищення ціни на електричну енергію; негайне виконання рішення призведе до дисбалансу інтересів виробників, які будуть позбавлені можливості отримання мінімальних авансових виплат, що здійснюються за принципом пропорційності; отже наявна достатня винятковість обставин для відстрочення виконання рішення суду строком до одного року. Позивачем подані пояснення, у яких він заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що відповідачем не доведено існування жодних виняткових обставин, які б свідчили про необхідність відстрочки виконання рішення суду строком на 12 місяців; згідно практики Європейського суду з прав людини юридичні особи не можуть посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням; відповідач у листі від 11.03.2021 підтверджує небажання погашати існуючу і визнану заборгованість в силу існування судових спорів; ДП "Гарантований покупець" було створено державою саме для виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах, що використовують альтернативні джерела енергії; відповідач на своїй офіційній веб-сторінці розмістив повідомлення про проведення погашення заборгованості перед виробниками електроенергії, що сформувалась за 2020 рік, однак погашення заборгованості перед позивачем не проводить; продовження відстрочки виконання рішення суду призведе до несправедливого дисбалансу між інтересами сторін. Треті особи про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, представників у судове засідання не направили, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити. Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у поясненнях. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Приморська енергогенеруюча компанія" звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" та просило стягнути 62033800,17 грн, у тому числі: 55 023 098,99 грн основного боргу за електричну енергію, поставлену по договору №703/01 від 17 вересня 2019 року, 2274876,26 пені, 4184391,98 грн штрафу та 551432,94 грн трьох відсотків річних. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору в частині своєчасної та повної оплати придбаної у позивача, як виробника за "зеленим" тарифом, електричної енергії за період з лютого по серпень 2020 року. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17 лютого 2021 року (повний текст складено 19.02.2021) позов задоволено повністю. З Державного підприємства "Гарантований покупець" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приморська енергогенеруюча компанія" суму основного боргу в розмірі 55023098грн99коп., штраф у розмірі 4 184 391 грн 98 коп., пеню у розмірі 2 274 876 грн 26 коп., 3% річних у розмірі 551 432 грн 94 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 735 700 грн 00 коп. 19 лютого 2021 року відповідачем було подано заяву про відстрочку виконання рішення суду на термін, що не перевищує одного року з моменту ухвалення рішення. Заява обґрунтована тим, що зобов`язання за договором повинні виконуватись в порядку, передбаченому Законом України "Про ринок електричної енергії" та постановою НКРЕКП №641; фінансування відповідача здійснюється в межах кошторису, затвердженого Регулятором; погашення заборгованості залежить від виконання ПрАТ "НЕК "Укренерго" покладених на нього державою обов`язків; відповідачем виконувались договірні зобов`язання перед позивачем щодо періодичного здійснення платежів; Верховною Радою розглядається ряд законопроектів щодо врегулювання даної заборгованості; в провадженні суду знаходиться 126 справ за позовами до відповідача про стягнення 1196605577,47 грн, а загальна вартість несплаченої вартості електричної енергії, купованої відповідачем, становить 23 550 млн. грн внаслідок невиконання зобов`язань ПрАТ "НЕК "Укренерго"; дебіторська заборгованість відповідача становить 34 697 467 тис.грн, а кредиторська заборгованість - 36 744 961 тис.грн; сума задоволених позовних вимог перевищує вартість необоротних активів і суми грошових коштів, що знаходяться на рахунках відповідача, тому виконання рішення може призвести до банкрутства відповідача, в результаті чого ринок електричної енергії не зможе функціонувати. Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 03 березня 2021 року заява відповідача задоволена частково та відстрочено виконання рішення суду на 2 (два) місяці до 30 квітня 2021 року. Задовольняючи частково заяву відповідача, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що складний фінансовий стан ДП "Гарантований покупець" та всі обставини в сукупності ускладнять виконання рішення, тому, з врахуванням балансу інтересів обох сторін, відстрочив виконання рішення на строк до двох місяців. Північний апеляційний господарський суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Частиною 1 ст. 331 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Згідно частин 3, 4 вказаної статті підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст.331 ГПК України). Отже, відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах процесуального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України"). У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу. Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем доведено наявність сукупності обставин (важкий фінансовий стан, особливості фінансування, прийняття державою нормативно-правових актів щодо врегулювання спірних правовідносин, вжиття ним дій щодо погашення заборгованості тощо), які є підставою для відстрочення виконання рішення суду. Враховуючи баланс інтересів обох сторін та положення Закону України від 21.07.2020 №810-ІХ (щодо розроблення законопроекту про відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років), суд першої інстанції прийшов до юридично правильного висновку про те, що відстрочення виконання рішення на строк до двох місяців буде сприятиме нормальному функціонуванню підприємства стягувана та боржника, а також реальній можливості виконання рішення суду. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється. Відповідно до п.2 ч.1 ст.287 ГПК України ухвали суду першої інстанції щодо відстрочки виконання рішення після їх перегляду в апеляційному порядку не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 03 березня 2021 року - без змін.

2. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню. Повний текст постанови складено 29.06.2021. Головуючий суддя Т.П. Козир Судді Г.П. Коробенко Г.А. Кравчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»