Постанова 4873 № 910/18711/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "23" червня 2021 р. Справа№ 910/18711/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тищенко А.І. суддів: Михальської Ю.Б. Скрипки І.М. розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2021 у справі № 910/18711/20 (суддя Кирилюк Т.Ю.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міт Скайнет» про стягнення 163 210, 98 грн. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міт Скайнет" про стягнення 163 210, 98 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої грошових зобов`язань за договором № 21673/5-09-Т від 03.12.2019 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі № 910/18711/20 у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що позивачем не надано доказів фактичного отримання відповідачем послуг від позивача за договором № 21673/5-09-Т від 03.12.2019 за період з квітня по грудень 2019 та за період з квітня 2020 по серпень 2020. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міт Скайнет» про стягнення 163 210, 98 грн. Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції про відсутність фактичного отримання відповідачем послуг до грудня 2019 за період, що передував укладенню договору є необґрунтованим, а висновок суду не відповідає дійсності, виходячи з наступного. Суд першої інстанції не дослідив та не надав належної правової оцінки договору оренди № 04ОНМ-1 найму нерухомого майна від 11.04.2019 та акту приймання-передачі за договором № 04ОНМ-1 від 11.04.2019. Згідно з ч.7п.7.1 договору оренди відповідач зобов`язаний самостійно укладати договори з підприємствами та організаціями та сплачувати їх рахунки щомісячно за використання наймачем електроенергії, водопостачання та водовідведення в розмірі, обумовленому відповідно до показань лічильників, установлених в приміщеннях. Апелянт зазначає, що відповідач фактично отримував послуги з централізованого водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі з моменту укладення договору оренди, а саме з 11.04.2019, а отже відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Крім того, апелянт вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів фактичного отримання відповідачем послуг з квітня 2020 року по серпень 2020 року є помилковими та необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції не враховано того факту, що в період з 12 березня 2020 року на усій території України введено карантин (постанова Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СOVID-19» від 11.03.2020 №211), який наразі триває і у ПрАТ «АК «Київводоканал» була відсутня можливість знімати показники з приладів обліку з огляду на встановлені карантинні обмеження, у зв`язку з чим нарахування проводились за середньодобовою витратою, і даний факт не заперечується відповідачем. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (виконавець за умовами договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міт Скайнет» (споживач за умовами договору) 03.12.2019 було укладено договір № 21673/5-06-Т на надання послуг з центрального водопостачання та центрального водовідведення. Відповідно до пункту 1.1. договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва, а споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому виконавцем послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення, в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування). Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення. затвердженими наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 (в подальшому - Правила приймання стічних вод). Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації м. Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011. р. за № 1879 (далі - Місцеві правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором. Згідно з п. 2.1.1 договору кількість поставленої споживачу води визначається за показами засобу обліку, зареєстрованого у виконавця, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у споживача декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за споживачем. Пунктом 2.1.2 договору сторонами погоджено, що споживач щомісяця в період з 25 по 30 число поточного місяця знімає та передає виконавцю послуг показання засобів обліку води через електронний особистий кабінет за електронною адресою, вказаною в договорі. Передані через електронний особистий кабінет показання з приладів обліку підтверджують обсяг отриманих споживачем послуг з водопостачання та/або водовідведення та є підставою для проведення виконавцем нарахувань споживачу за спожиті послуги водопостачання та/або водовідведення і виставлення рахунків. Відповідно до п. 2.1.4. договору у разі не надання або несвоєчасного надання споживачем інформації про обсяги спожитих послуг, виконавець має право проводити нарахування споживачу згідно нормативного розрахунку, а у разі відсутності нормативного розрахунку, відповідно до вимог чинного законодавства України. Згідно до п. 2.1.5. договору для споживача із стабільним об`ємом водоспоживання зняття показів з засобів обліку може здійснюватися виконавцем поквартально, при цьому останній направляє споживачу щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із середньодобового споживання води. Обсяг наданих споживачу послуг з водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з водопостачання (в тому числі постачання гарячої води), згідно з показаннями засобів обліку води, зареєстрованих у виконавця, або за показаннями засобів обліку стічних вод, зареєстрованих у виконавця та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування, Правил приймання стічних вод та Місцевих правил приймання (п. 2.1.7 договору). Відповідно до п. 2.1.8. договору, у разі не допуску споживачем представника виконавця до зняття показів засобу (-ів) обліку. Виконавець нараховує обсяги водоспоживання (але не більше трьох місяців) за середньодобовою витратою за попередні 12 місяців. У разі не допуску споживачем представника виконавця для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня не допуску. Виконавець нараховує обсяги водоспоживання за нормативами споживання. Згідно п.2.1.9 договору облікові дані споживача щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у виконавця. Споживач щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця, та в інші строки (за письмовою вимогою виконавця) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння споживач направляє свого представника до виконавця із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання виконавцем підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання споживачем цього пункту договору, облікові дані виконавця щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених споживачем розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими споживачем. Згідно з п. 2.2.1 договору виконавець щомісячно направляє до банківської установи споживача розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва відповідно до встановлених тарифів. Відповідно до п. 2.2.2 договору оплата вартості послуг здійснюється споживачем щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення виконавцем розрахункового документу до банківської установи споживача. Згідно з п. 2.2.3. договору у разі неотримання від виконавця поточного щомісячного розрахункового документа. Споживач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг. 02.01.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору № 21673/5-06-Т на водовідведення додаткового об`єму стічних вод, які потрапляють в комунальну каналізацію м. Києва через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів. Відповідно до ч. 1 п. 1 додаткової угоди постачальник надає споживачу послуги з водовідведення додаткового об`єму стічних вод від об`єкта споживача за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 13-А, які потрапляють до комунальної каналізаційної мережі міста через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів в період дощів та сніготанення в порядку, передбаченому Правилами користування, даними Гідрометеослужби і паспорту водного господарства споживача. Згідно з ч. 2 п. 1 додаткової угоди вартість послуг розраховується постачальником щомісячно за попередній календарний місяць (в окремих випадках на квартал в місяці, наступному за кварталом) від об`ємів відведених стічних вод, визначених згідно даних заяви споживача та на підставі тарифів на послуги водовідведення, встановлених уповноваженими органами згідно із чинним законодавством України, і величини рівня атмосферних опадів за даними Українського Гідрометеорологічного центру. Відповідно до ч.3 п. 1 додаткової угоди оплата послуг здійснюється споживачем на підставі розрахункового документа, який постачальник направляє споживачу в електронному вигляді (дебетові повідомлення) або у паперовому вигляді, у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа оплатити вартість наданих йому послуг. Відповідно до п.2.2.4 договору № 21673/5-06-Т у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, споживач зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня направлення виконавцем розрахункового документа до банківської установи споживача, письмово повідомити про це виконавця та у цей же строк направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова споживача оплатити розрахунковий документ виконавця вважатиметься безпідставною. Позивач зазначає, що за період з 01.12.2019 по 31.08.2020 споживачу було надано послуг з централізованого водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі на суму 250 140, 44 грн. (враховуючи перерахунки на суму 155 265, 12 грн.), з яких сплачено 102 064, 85 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість 148 075, 59 грн. В якості доказу наданих послуг саме у визначеному позивачем вартісному показнику, останнім надано суду акти зняття показань приладів обліку за грудень 2019 року - березень 2020 року. Доказів фактичного отримання відповідачем послуг позивача до грудня 2019 року та з квітня 2020 року по серпень 2020 року матеріали справи не містять. Одночасно з доданих до позовної заяви документів вбачається, що позивачем у грудні 2019 року в одноособовому порядку було здійснено перерахунок вартості наданих послуг з її збільшенням на 155 265,12 грн. Відповідно до пояснень позивача, зазначена сума збільшення грошового зобов`язання відповідача була нарахована позивачем за період часу з квітня 2019 року по грудень 2019, тобто за вісім календарних місяців, що передували укладенню сторонами у справі договору № 21673/5-09-Т від 03.12.2019, оскільки відповідачем було надано договір № 04/ОНМ-1 найму (оренди) нерухомого майна від 11.04.2019 та акт приймання - передачі за договором від 11.04.2019. Позивач зазначає, що згідно ч.7 п.7.1 договору наймач зобов`язаний самостійно укладати договори з підприємствами та організаціями та сплачувати їх рахунки щомісяця за використання наймачем електроенергії, водопостачання та водовідведення в розмірі, обумовленому показниками лічильників, установлених в приміщеннях. Позивач зазначає, що відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міт Скайнет» про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2019 по 31.08.2019, що за розрахунком позивача складає 148 075, 69 грн., інфляційних втрат 44, 92 грн., трьох процентів річних 29,95 грн., пені 252, 96 грн., штрафу у розмірі 14 807, 26 грн. та судові витрати 2 448, 17 грн. Відповідач заперечуючи проти доводів позивача, зазначає, що дійсно між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міт Скайнет» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феномен Солюшнз» був укладений договір оренди № 04/ОНМ-1 від 11.04.2019, за яким відповідач взяв в оренду приміщення площею 2 542, 2 кв.м, розташоване за адресою м. Київ, вул. Хоткевича Гната, будинок 13 а з метою використання його за цільовим призначенням у господарській діяльності. За попереднім погодженням з власником приміщення відповідач звернувся до позивача з проханням від свого імені укласти договір про надання послуг з центрального водопостачання та централізованого водовідведення. За результатами звернення було складено акт опломбування від 07.05.2019 з показниками лічильника 48 256 куб.м. Крім того, одночасно був складений акт обстеження водопостачання та водовідведення об`єкту № 207286 від 07.05.2019. Зазначений акт містив вимогу із зазначенням заборгованості попереднього власника ПП «Ратимир - Соло» у суму 50 915, 46 грн. Відповідач зазнає, що 14.05.2019 представнику відповідача була надана платіжна вимога № 14059998 (а.с. 75), в якій зазначено, що заборгованість платника / споживача ПП «Ратмир - Соло» на 01.06.2019 складає 50 915, 46 грн. Відповідач стверджує, що для пришвидшення оформлення договору, відповідачем було сплачено заборгованість попереднього власника декількома платіжками (а.с.76-77) на загальну суму 50915, 46 грн. Відповідач звертає увагу суду на те, що з моменту укладення договору № 21673/5-06-Т на наданння послуг з центрального водопостачання та центрального водовідведення від 03.12.2019 відповідачем щомісяця здійснювалась оплата, що підтверджується платіжними дорученнями. Відповідач не погоджується з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості, оскільки за грудень 2019 року за 29 календарних днів позивачем нараховано відповідачу заборгованість у розмірі 177 725, 28 грн., без обґрунтувань та роз`яснень. Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що 16.03.2020 відповідачем було подано заяву через відділ канцелярії позивача про те, що 12.03.2020 на об`єкті, що орендує відповідач, відбулось рейдерське захоплення у зв`язку із чим просив призупинити водпостачання на об`єкт, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 13-А за договором № 2167/5-09-Т від 13.12.2019. 17.03.2020 представником ТОВ «Феномен Солюшнз» було вручено відповідачу під розпис лист (а.с. 95), який містив інформацію про рейдерське захоплення об`єкта оренди та пропозицію розірвати договір оренди № 04-ОНМ-1 від 11.04.2019. Як наслідок, договір оренди був розірваний шляхом укладення договору про розірвання від 19.03.2020 (а.с. 97). Не отримавши відповідь на заяву про призупинення водопостачання на об`єкт, відповідач направив рекомендований лист із зворотнім повідомленням про те, що станом на 31.03.2020 об`єкти не відключені та з проханням надання інформацію про те, коли буде тимчасово відключено водопостачання. Відповідач зазначає, що не отримавши відповідь на лист, відповідач втретє звернувся із заявою до позивача, яку вручив під розписку представнику позивача 27.04.2020. Відповідач заперечує проти вимог позивача та зазначає, що на підставі ч.6 ст. 762 ЦК України від звільняється від сплати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Статтями 11, 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Частиною 2 ст. 19 та ч. 2 ст. 20 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» встановлено, що договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. У договорі про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання та/або водовідведення. Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником (тобто, суб`єктом господарювання, який виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення) укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод. За змістом Правил користування договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та «Про житлово-комунальні послуги». Істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Пунктом 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання послуг само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. У свою чергу, підставою для виникнення у відповідача зобов`язань з оплати послуг з постачання питної води та водовідведення без укладеного договору є, насамперед, факт надання відповідних послуг, а також доведення отримання відповідачем обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами, адже споживання питної води та водовідведення не може бути безоплатним. Колегією суддів встановлено, що позивачем до позовної заяви додано розгорнутий розрахунок позовних вимог з якого вбачається, що відповідачу виставлено до сплати 94 875, 32 грн., а сплачено відповідачем 102 064, 85 грн. Одночасно позивачем за грудень 2019 здійснено перерахунок на 155 265, 12 грн., внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 148 075, 59 грн. Однак з наданих позивачем доказів, якими обґрунтовано позовні вимоги, неможливо встановити на яких підставах позивачем здійснено перерахунок у грудні 2019. Крім того, ні в тексті договору № 21673/5-09Т від 03.12.2019, ні в будь-якому іншому письмову доказі, який міститься у матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували наявність заборгованості у відповідача перед позивачем, за період саме з 01 грудня 2019 по 31 серпня 2020 про стягнення за який заявлено у позові. Враховуючи вищевикладене, колегія погоджується з висновком Господарського суду першої інстанції про недоведеність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 148 075, 59 грн. основної заборгованості та відповідно похідних вимог про стягнення пені, інфляційних старт та штрафних санкцій. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі, а доводи апеляційної скарги зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції. Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Оцінюючи вищенаведені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі постановлено з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права, відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційні скарги не підлягають задоволенню. Судові витрати У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 129, 269, 270 пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2021 у справі № 910/18711/20 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі № 910/18711/20 залишити без змін. Матеріали справи № 910/18711/20 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя А.І. Тищенко Судді Ю.Б. Михальська І.М. Скрипка