Постанова 4854 № 420/1655/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/1655/21 Категорія: 600010000 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 08.02.2021 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. при секретарі Сузанській І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі за позовом приватного підприємства "НАШ ОВОЧ" до Головного управління ДПС в Одеській області про забезпечення позову до подання позовної заяви, В С Т А Н О В И Л А : 05 лютого 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява про забезпечення позову (до подання позову) приватного підприємства (далі ПП) "НАШ ОВОЧ", за результатом розгляду якої заявник просив суд зупинити дію рішення №11935 від 26 січня 2021 року Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління (далі ГУ) ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ПП "НАШ ОВОЧ" код ЄДРПУ 42892905 критеріям ризиковості платника до набрання рішенням суду щодо його оскарження законної сили. Обґрунтовуючи заяву, позивач вказував, що 27 січня 2021 року посадові особи ПП "НАШ ОВОЧ" дізнались від свого контрагента постачальника - ТОВ "ЗЛАТЄКС", що при спробі ТОВ "ЗЛАТЄКС" зареєструвати податкові накладні на адресу ПП "НАШ ОВОЧ" реєстрація податкових накладних була зупинена у зв`язку з віднесенням ТОВ "ЗЛАТЄКС" до категорії ризикових платників податку (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку). Підставою для віднесення ТОВ "ЗЛАТЄКС" до категорії ризикових платників податку, що була зазначена у рішенні ДПС №9972 щодо ТОВ "ЗЛАТЄКС", стали господарські взаємовідносини з ПП "НАШ ОВОЧ". В електронний кабінет платника податків підприємство заявника отримало рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11935 від 26 січня 2021 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника. Вказаним рішенням ПП "НАШ ОВОЧ" віднесено до ризикових платників податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі податкова інформація було зазначено: "є учасником формування схемного ПДВ". 05 лютого 2021 року ПП "НАШ ОВОЧ" направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні, реєстрацію яких було зупинено у зв`язку із відповідністю підприємства заявника Критеріям ризиковості платника податку. Представник заявника зазначає, що Рішення №11935 від 26 січня 2021 року не містить жодних розумних, обґрунтованих та вмотивованих підстав віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку, як того вимагає законодавство. А саме, у рішенні не заповнений рядок "Податкова інформація", в якому розшифровується, яка саме податкова інформація була покладена в основу висновку про відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Абстрактний запис у графі податкова інформація: "є учасником формування схемного ПДВ" не можна вважати належним зазначенням податкової інформації. Представник заявника зазначає, що внаслідок неможливості своєчасно зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП "НАШ ОВОЧ" почало нести матеріальні збитки, на складах почав гнити товар. В два рази впали об`єми торгівлі. Припинення господарських відносин має своїм наслідком неотримання ПП "НАШ ОВОЧ" очікуваних доходів, що негативно впливало на фінансовий стан підприємства. При цьому, відновлення господарських зв`язків надалі могло бути ускладнено у зв`язку із тим, що контрагенти ПП "НАШ ОВОЧ" можуть змінити постачальника на іншого, який не визнаний податковим органом таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, і має можливість здійснювати реєстрацію податкових накладних у ЄРПН. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року задоволено заяву про забезпечення позову (до подання позову) ПП "НАШ ОВОЧ". Зупинено дію рішення №11935 від 26 січня 2021 року Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ПП "НАШ ОВОЧ" код ЄДРПУ 42892905 критеріям ризиковості платника до набрання рішенням суду щодо його оскарження законної сили. В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області зазначає, що відсутні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову у цій адміністративній справі, оскільки внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації. Наслідком прийняття рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків є лише можливість зупинення реєстрації податкових накладних платника податків, однак суд першої інстанції не врахував наявність процедури реєстрації заблокованих податкових накладних, яка вказує на відсутність негативних наслідків для платника податків у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних та свідчить про помилковість доводів позивача про неможливість ефективного захисту або поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів. Апелянт звертає увагу, що в оскарженій ухвалі про забезпечення позову суд першої інстанції не наводить мотиви, за яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказує ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Крім того, забезпечивши позов, суд першої інстанції фактично вирішив спір по суті до постановлення судового рішення. У відзиві ПП "НАШ ОВОЧ" на апеляційну скаргу вказується, що заходи забезпечення адміністративного позову щодо зупинення дії рішення, відповідають предмету позову. Водночас, вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Навіть при наявності ухвали про забезпечення позову, відповідач має можливість та законні механізми продовжувати блокувати податкові накладні позивача у разі виявлення ризикових операцій, тобто не в якої мірі не позбавлений можливості здійснювати податковий контроль. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що віднесення підприємства до переліку ризикових платників податків призводить до безумовного блокування в реєстрі ПН/РК, що унеможливлює подальшу господарську діяльність позивача та шкодить його діловій репутації перед контрагентами. Враховуючи викладене, суд першої інстанції зробив висновок, що невжиття заходів забезпечення позову, в даному випадку, призводить до завдання підприємству заявника суттєвої шкоди, а тому заява ПП "НАШ ОВОЧ" про вжиття заходів забезпечення позову є такою, що належить до задоволення. Колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 150, 243, 248 КАС України. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Згідно з приписами ч.2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. При цьому приписи ч.4 ст. 150 КАС України визначають, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову. За своєю юридичною природою інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Головною метою його застосування є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за наявності хоча б однієї з умов, передбачених ст. 150 КАС України, зокрема, встановлених судом ще до розгляду відповідного позову по суті заявлених позовних вимог на підставі обґрунтованої заяви та доданих до неї матеріалів. При цьому, у ч.2 ст. 150 КАС України законодавчо регламентовано чіткі підстави для вжиття заходів забезпечення позову і правова конструкція цієї норми вимагає встановлення судом на цій стадії лише ймовірності (може) ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Такі ознаки не мають окреслених законодавчих меж та кваліфікуючих критеріїв і в кожній конкретній справі ці поняття є оціночними. Згідно з Рекомендаціями №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів також враховує, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з предметом позову. Таким чином, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. Також колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне покликатись на ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо необхідності вжиття ефективного та своєчасного судового захисту порушеного права заявника, за захистом яких він звернувся. Невжиття заходів забезпечення позову ускладнить та унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, адже основна діяльність заявника є фактично припиненою і наслідком припинення такої основної діяльності є завдання позивачу збитків та призводить до наявності правових підстав для застосування до заявника контролюючими органами відповідних негативних наслідків. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 26 квітня 2019 року у справі №826/16334/18. За приписами п.201.10 ст. 201 ПК України проведення суб`єктом господарювання у встановлені терміни реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що адмініструє орган ДПС, легалізує здійснення таким суб`єктом операцій з постачання товарів (послуг) та є підставою для покупця для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, при цьому п.201.16 ст. 201 цього Кодексу передбачено, що реєстрація податкової накладної може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінету Міністрів України. 01 лютого 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджено "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі Порядок №1165). Згідно з п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Таким чином, постановлення рішення про відповідність заявника критеріям ризикованості платника податків має наслідком зупинення реєстрації податкових накладних не лише за господарськими операціями та з контрагентами, що стали підставою для винесення такого рішення, а й за всіма іншими господарськими операціями та контрагентами заявника. Рішенням відповідача від №11935 від 26 січня 2021 року ПП "НАШ ОВОЧ" внесене до переліку ризикових платників податків з підстав відповідності товариства п.8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ. Колегія суддів вважає, що включення позивача до переліку ризикових платників ПДВ тягне за собою правові наслідки, які носять для платника негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а сам по собі факт включення платника податків до переліку ризикових платників податків покладає на платника додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, негативні наслідки виникають у контрагентів платника податків, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування податкового кредиту по господарських операціях, що зумовлює настання негативних та незворотних наслідків для господарської діяльності позивача. З урахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що обраний спосіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 25 червня 2021 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.