Постанова Київський апеляційний суд № 757/66145/19-ц

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 червня 2021 року місто Київ справа № 757/66145/19-ц апеляційне провадження № 22-ц/824/4913/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Головачова Я.В., суддів: Вербової І.М., Шахової О.В. за участю секретаря судового засідання: Коцюрби Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Печерського районного суду міста Києва у складі судді Бусик О.Л. від 21 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Убер Україна", товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Убер Україна", ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , АТ "Страхова компанія "Мега-Гарант" про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позов мотивовано тим, що 8 липня 2019 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під її керуванням, та автомобіля марки Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 (власник автомобіля ОСОБА_4 ). Крім того, на автомобілі Skoda Octavia, яким керував ОСОБА_5 була наліпка "UBER виклик за телефоном 9988". Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_3 , який постановою Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2019 року визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай" згідно полісу № АМ 5429827 від 3 жовтня 2018 року. Також на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди діяв поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17 серпня 2018 року № АМ4917638 АТ "СК "Мега-Гарант". 10 липня 2019 року ОСОБА_1 направила ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай" повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи № 1722 від 19 липня 2019 року, проведеною ФОП ОСОБА_6 , вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження автомобіля марки Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 277 669 грн. 13 коп. 8 серпня 2019 року та 17 грудня 2019 року ОСОБА_1 направляла ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай" заяви про виплату страхового відшкодування, які залишені без відповіді. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 також отримала травми голови. Посилаючись на те, що відповідачі в добровільному порядку відмовляються виплати майнову шкоду, завдано внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач, з урахуванням уточнень позовної заяви, просила суд: стягнути солідарно з ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай", АТ "СК "Мега-Гарант" страхове відшкодування в розмірі 100 000 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 000 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 майнову шкоду, завдану пошкодженням майна, в розмірі 177 669 грн. 13 коп., витрати пов`язані з проведенням автотехнічних досліджень та перебування автомобіля на стоянці в сумі 16 684 грн. 58 коп., витрати на лікування в розмірі 5 354 грн. 65 коп., моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 381 грн. 48 коп.,; стягнути з ТОВ "Убер Україна" моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 000 грн.; стягнути з відповідачів солідарно витрати на професійну правничу допомогу в сумі 29 500 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 177 669 грн. 13 коп.; витрат на лікування в розмірі 5 354 грн. 65 коп.; судовий збір в розмірі 2 670 грн. 83 коп.; моральну шкоду в розмірі 3 000 грн.; витрати на правничу допомогу в розмірі 14 750 грн.; судові витрати в розмірі 8 342 грн. 29 коп. Стягнуто з АТ "СК "Мега-Гарант"на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 100 000 грн.; судовий збір в розмірі 1 000 грн.; судові витрати в розмірі 8 342 грн. 29 коп.; витрати на правничу допомогу в розмірі 14 750 грн. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Убер Україна", ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай", ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач отримала майнову шкоду, завдану пошкодженням автомобіля, яка оцінена в розмірі 277 699 грн. 13 коп. і яка підлягає стягненню в межах ліміту страхової відповідальності з АТ "СК "Мега-Гарант" в розмірі 100 000 грн. та винуватця ДТП ОСОБА_3 . При цьому договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладений з ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай" є нікчемним в силу закону, оскільки був укладений пізніше ніж договір з АТ "СК "Мега-Гарант". Понесені позивачем витрати на лікування, оплату стоянки пошкодженого автомобіля, проведення автотоварознавчих досліджень також підлягають відшкодуванню винуватцем ДТП. При цьому об`єктивним та достатнім розміром компенсації моральної шкоди є 3 000 грн. Позовні вимоги до ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай", ТОВ "Убер Україна", ОСОБА_4 є недоведеними та не ґрунтуються на нормах матеріального права, а тому задоволенню не підлягають. Короткий зміст вимог апеляційної скарг та їх узагальнені доводи У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в часині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 та зменшенні розміру моральної шкоди, задовольнивши позовні вимоги в цій частині в повному обсязі. Скаржник зазначає, що власником автомобіля Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_4 , а тому на підставі положення статей 541, 1188 ЦК України відповідальність за завдану майнову шкоду має нести як винна особа так і власник автомобіля, що підтверджується відповідними правовими висновками Верховного Суду (постанова у справі № 133/1238/17 від 2 листопада 2020 року; постанова у справі № 554/858/19 від 1 липня 2020 року; постанова у справі № 569/10236/17 від 7 жовтня 2020 року). Крім того, судом першої інстанції не наведено мотивів зменшення розміру компенсації моральної шкоди. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_4 та зменшенні розміру моральної шкоди, тому в іншій частині судове рішення в апеляційному порядку не переглядається. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відзиви на апеляційні скарги від учасників справи до суду не надходили. Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просила її задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень частини 2 статі 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом установлено, що 8 липня 2019 року о 10 годині 50 хвилин водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на перехресті бульвару Лесі Українки та вулиці Мечникова у місті Києві, проїхавши на заборонений сигнал світлофору, рухаючись прямо і не переконавшись, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, скоїв аварійну ситуацію транспортному засобу Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , яка їхала з вулиці Басейної на перехрестя вулиці Мечникова, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив пункти 10.1, 8.7.3е Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП. Постановою Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2019 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності. Постановою Печерського районного суду міста Києва від 13 листопада 2019 року провадження відносно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрито за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Станом на момент сконання дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 , був застрахований в ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай" згідно полісу № АМ 5429827 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 3 жовтня 2018 року з лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну третьої особи, у розмірі 100 000 грн. із розміром франшизи 0 грн. (ІІ том, а. с. 144). Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи № 1722 від 19 липня 2019 року, проведеною ФОП ОСОБА_6 , вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження автомобіля марки Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 277 669 грн. 13 коп. (І том а.с. 56-85). 8 серпня 2019 року представник позивача подала до ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай" заяву про виплату страхового відшкодування. Відповідно до довідки Клінічної лікарні "Феофанія" ДУС від 15 липня 2019 року ОСОБА_1 поступила на лікування 8 липня 2019 року. Орієнтована виписка зі стаціонару 25 липня 2019 року з діагнозом - струс головного мозку. Згідно з листками непрацездатності серії АДХ № 654424 та серії АДХ №654924 від 2 серпня 2019 року та від 16 серпня 2019 року ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні у Клінічній лікарні "Феофанія" з 8 липня 2019 року до 2 серпня 2019 року та з 3 серпня 2019 року до 17 серпня 2019 року. Згідно з квитанціями та товарними чеками за час лікування ОСОБА_1 витратила на лікування 5 354 грн. 65 коп. Відповідно до рахунку-фактури від 9 серпня 2019 року № 190809 та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) вартість експертного дослідження обставин ДТП становить 7 500 грн. Згідно із рахунком-фактурою від 26 липня 2019 року № СФ-0000312 вартість довідки КП "Центр організації дорожнього руху" про стан технічних засобів регулювання дорожнього руху на перехресті бульв. Л. Українки - вул. Мечникова - вул. Госпітальна в м. Києві станом на 8 липня 2019 року становить 2 788 грн. 58 коп. Відповідно до квитанції від 2 вересня 2019 року № 1900015849 вартість знаходження автомобіля марки Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на СТО складає 2 263 грн. Згідно із квитанцією від 15 липня 2019 року АТ "Укрпошта" вартість послуг складає 132 грн. 80 коп. Вартість виготовлення Висновку № 1722 судової автотоварознавчої експертизи склала 4 000 грн. (рахунок-фактура №53 від 19 липня 2019 року). 17 грудня 2019 року представник позивача повторно подала до ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай" заяву про виплату страхового відшкодування. 7 лютого 2020 року ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай" надало представнику позивача відповідь про відмову у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку з тим, що на дату скоєння ДТП діяло два поліси обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо автомобіля Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме: також діяв поліс серії № АМ 5429827 АТ "СК "Мега-Гарант" від 17 серпня 2018 року. 24 лютого 2020 року представник позивача подала до АТ "СК "Мега-Гарант" заяву про виплату страхового відшкодування. Позиція суду апеляційної інстанції Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Законом України "Про страхування", ЦК України та іншими законодавчими актами. Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. У разі якщо шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, то її відшкодування відбувається на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України). Тобто у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини. За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Отже, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Суд першої інстанції надав належну оцінку тій обставині, що ОСОБА_3 мав право керування автомобілем Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , а позивач не спростував таких висновків, тому правильно вважав необґрунтованими позовні вимоги до власника автомобіля ОСОБА_4 . Ухвалюючи рішення у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, належним чином дослідив докази у справі і надав їм належну оцінку, а також достатньо повно встановив фактичні обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення. Посилання у апеляційній скарзі на те, що відповідно до положень статей 541, 1188 ЦК України відповідальність за завдану майнову шкоду має нести як винна особа так і власник автомобіля є необґрунтованими та відхиляються колегією суддів. Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України). Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловлений 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), 3 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18). Правові висновки Верховного Суду у справах№ 133/1238/17 від 2 листопада 2020 року; № 554/858/19 від 1 липня 2020 року; № 569/10236/17 від 7 жовтня 2020 року, на які посилається скаржник, не підлягають застосуванню, оскільки правовідносини не є подібними. Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого зменшення розміру компенсації моральної шкоди також відхиляються колегією суддів. Відповідно до частини 1 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (пункт 2 частини 2 статті 23 ЦК України); приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (пункт 4 частини 2 статті 23 ЦК України). Отже, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Позивач вказувала, що вона зазнала душевних страждань внаслідок пошкодження автомобіля та неможливості протягом тривалого часу користуватися ним за його призначенням, а тому моральну шкоду оцінює в розмірі 100 000 грн. Відповідно до частини 3 статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року). Колегія суддів вважає, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди не відповідає вимогам розумності та справедливості (не є співмірним до завданої шкоди), а тому погоджується з визначеним розміром моральної шкоди судом першої інстанції в розмірі 3 000 грн. та вважає його достатнім. Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 25 червня 2021 року. Головуючий Судді: