Постанова Київський апеляційний суд № 760/9476/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/824/2775/2021 Головуючий суддя у суді першої інстанції.: Шереметьєва Л.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., за участю представника Київської митниці Держмитслужби Короля Л.І., розглянувши апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби Короля Л.І. на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 14 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ст. 471 МК України,- ВСТАНОВИЛА: Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 14 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) грн. на користь держави України, повернуто ОСОБА_1 500 євро. Суд першої інстанції встановив, що 12.02.2021 року об 11 год. 30 хв. до залу «Відліт» терміналу «А» міжнародного аеропорту «Київ» прибув ОСОБА_1 , який відлітав з України до Чехії (Пардубиця) авіакомпанією «WIZZ air» рейс W6231. Для проходження митного контролю громадянин ОСОБА_1 самостійно обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані нимчерез митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями та бездіяльністю засвідчивфакти, що мають юридичне значення. Оскільки проходження митного контролю «зеленим коридором» передбачає наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті), то із виявленої суми у ОСОБА_1 було пропущено через митний кордон 7 500 євро та 3 640 долларів, про що складено протокол про порушення митних правил зазначеною особою. Отже, на думку суду першоїінстанції, своїми діями, що полягають у переміщенні через митний кордон готівкових коштів в обсязі, що підлягає обов`язковому письмовому декларуванню у повному обсязі України, ОСОБА_1 , який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, та вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України. В апеляційній скарзі представник Київської митниці Держмитслужби Король Л.І. просить постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 14.05.2021 року скасувати в частині повернення ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 500 євро, застосувати до громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідно до санкції ст. 471 МК України, а саме конфіскацію обмежених товарів 500 євро. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував конфіскацію Апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено всупереч вимогам ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також без належного урахування характеру вчиненого правопорушення. Заслухавши доповідь судді, думку представника Київської митниці ДФС Короля Л.І., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи на обґрунтування апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга з наведених у ній підстав задоволенню не підлягає. Висновок суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, обґрунтований належним чином підтверджений сукупністю наявних в матеріалах справи та перевірених у судовому засіданні доказів, і є правильним. Відповідно до ч.1 ст. 466 МК України, адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України. Згідно приписів ч.2 ст. 366 МК України, канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Відповідно до п.4, п.5 ст. 366 МК України, громадянин самостійно обирає «зелений коридор» або «червоний коридор» для проходження митного контролю. Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка відповідно до п.1.10 «Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів, що переміщуються громадянами, які прямують авіаційним транспортом», затверджених наказом Державної митної служби України від 18.02.2006 № 137, позначає закінчення «зеленого коридору», настає відповідальність за порушення митних правил. Приписами ч. 3 ст. 197 МК України, встановлено обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), які можуть встановлюватися Національним банком України. Постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 затверджено Інструкцію про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, відповідно до розділу другого якої, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 ЄВРО без письмового декларування митному органу. Фізична особа - нерезидент має право вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 ЄВРО, якщо сума готівки, що вивозиться, не перевищує суми готівки, письмово задекларованої цією особою митному органу при ввезенні в Україну. Вивезення готівки у такому випадку здійснюється за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі. Як вбачається з протоколу про порушення митних правил №0198/10000/21 від 12.02.2021 року, що 12.02.2021 року об 11 год. 30 хв. до залу «Відліт» терміналу «А» міжнародного аеропорту «Київ» прибув ОСОБА_1 , який відлітав з України до Чехії (Пардубиця) авіакомпанією «WIZZair» рейс W6231. Для проходження митного контролю громадянин ОСОБА_1 самостійно, обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями та бездіяльністю засвідчив факти, що мають юридичне значення. Висновки суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн., є законним і обґрунтованим, з яким і погоджується суд апеляційної інстанції. Також, на переконання суду апеляційної інстанції, є вмотивованим рішення суду в частині не застосування до ОСОБА_1 конфіскації грошових коштів, які були вилучені у нього в розмірі 500 ЄВРО, що передбачено санкцією ст. 471 МК України. Зокрема суд обґрунтував своє рішення тим що, готівка, яку ОСОБА_1 перевозив, отримана ним у законний спосіб, також в протоколі про порушення митних правил відсутні докази, які підтверджували би заподіяння шкоди державним чи суспільним інтересам. Оскільки держава не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації, діяння, вчинене ОСОБА_1 , не завдало майнової шкоди державі. Застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою. Крім того, 11.07.2019 року Європейським судом з прав людини прийнято рішення у справі «Садоча проти України», з якого вбачається, що за аналогічних обставин конфіскація законно придбаних коштів заявника має індивідуальний та надмірний тягар і є непропорційною вчиненому правопорушенню мірою, а отже, порушенням статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно з зазначеним рішенням ЄСПЛ «Садоча проти України», судове рішення, яким застосовано конфіскація майна, є втручанням в право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на повагу власності. Європейський суд з прав людини в своїй практиці зазначає, що втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норми. Як убачається із протоколу, майном правопорушника є грошова сума в ЄВРО, яка, на думку представника митниці, підлягає конфіскації. За таких обставин конфіскація є втручанням в право особи на повагу власності і відповідно, має бути застосована ст. 1 протоколу №1 Європейської конвенції з захисту прав людини. У даному випадку застосування лише адміністративного штрафу є достатнім покаранням та відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір»з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено такихпорушеннь, що унеможливили би прийняття законного та обґрунтованого рішення. Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Київського апеляційного суду, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби Короля Леоніда Івановича залишити без задоволення, а постанову Соломянського районного суду міста Києва від 14 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ст. 471 МК України - без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.М. Сітайло