Постанова 4803 № 199/8426/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3831/21 Справа № 199/8426/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Спаї В. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 червня 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Куценко Т.Р. за участю секретаря Піменової М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича у виконавчому провадженні №61420246 з примусового виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2021 року, - В С Т А Н О В И В: 20 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження та зобов`язання вчинити дії. Скарга містить наступні вимоги: - визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича щодо закінчення виконавчого провадження ВП 61420246 з примусового виконання виконавчого листа № 199/8426/15-ц від 07.09.2016, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, з підстав, визначених п. 15 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». - зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича закінчити виконавче провадження ВП 61420246 з примусового виконання виконавчого листа № 199/8426/15-ц від 07.09.2016, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра, про що винести відповідну постанову. - зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича зняти арешти, накладені на майно та кошти боржника у виконавчому провадженні ВП 61420246, відомості про боржника виключити з Єдиного реєстру боржників, скасувати інші заходи, вжиті виконавцем щодо виконання виконавчого листа № 199/8426/15-ц від 07.09.2016, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська, про що зазначити у постанові про закінчення виконавчого провадження (а.с.1-5). Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2021 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. у виконавчому провадженні №61420246 з примусового виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено повністю (а.с.41-42). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, незаконність та необґрунтованість вказаної вище ухвали, ставить питання про її скасування та ухвалення нового судового рішення про задоволення скарги (а.с.63-68). Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2016 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задоволено та ухвалено: - стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 1181648, 98 грн.; - стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у розмірі 8862,0 грн.; - стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у розмірі 8862,0 грн. На виконання вказаного судового рішення Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська було видано та 07.09.2016 направлено на адресу позивача (стягувача) чотири виконавчих листи. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. від 28.02.2020 було відкрито виконавче провадження ВП 61420246 з примусового виконання виконавчого листа №199/8426/15-ц від 07.09.2016, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1181648,98 грн. Як встановлено судом на підставі Протоколу №498896 проведення електронних торгів від 25.08.2020, Акту реалізації предмета іпотеки від 07.09.2020 ВП № 61420246, постанови ВП №614202046 від 21.09.2020 про внесення змін/доповнень до Акту про реалізацію предмета іпотеки від 07.09.2020 шляхом проведення електронних торгів було реалізовано предмет іпотеки - належну боржнику ОСОБА_1 на праві власності однокімнатну квартиру загальною площею 31.1 кв.м., житловою площею 14.0 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Ціна реалізованого майна становить 366312,00 грн., переможцем торгів сплачено гарантійний внесок в сумі 18315,00 грн. та кошти за придбане майно 347996, 40 грн., які перераховані на депозитний рахунок приватного виконавця своєчасно та в повному обсязі (акт про реалізацію предмета іпотеки від 07.09.2020). Відмовляючи у задоволені вимог скарги, суд першої інстанції виходив із безпідставності таких вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. Відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 15 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки. Аналізуючи вказану правову норму, суд приходить до висновку, що виконавче провадження підлягає закінченню лише в тому випадку, якщо недостатньо коштів від реалізації заставленого майна для задоволення вимог стягувача заставодержателя, коли таке виконавче провадження відкрито за виконавчим документом саме про звернення стягнення на заставлене майно. Разом з тим, у вказаній справі, заявник є боржником у виконавчому провадженні саме з виконання виконавчого документу, виданого на виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2016 року, яким стягнуто заборгованість за кредитним договором № ML-300/266/2008 від 20.06.2008, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_1 , який в свою чергу забезпечений договором поруки № SR-300/266/2008 від 20.06.2008, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_2 (а.с.5-9, 12 цивільної справи 199/8426/15-ц (2-199/395/16)). Відтак, приватний виконавець повністю діяв у межах закону. Посилання апелянта, що суд першої інстанції не надав правової оцінки обставині щодо реалізації у виконавчому проваджені заставленого майна боржника (предмета іпотеки), не дослідив надані до скарги документи, які підтверджують, що реалізовано саме іпотечне майно, колегія суддів відхиляє, оскільки майно боржника реалізовано не в порядку Закону України Про іпотеку, а тому не може бути застосована вказана норма, як підстава для закінчення виконавчого провадження у відповідності з п. 15 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Апелянтом жодним чином не спростовано вказані висновки суду 1 інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушення права заявника зі сторони приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича, у зв`язку з чим погоджується з висновком суду про необхідність відмовити в задоволенні скарги. Інші доводи апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваної ухвали. Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи скаргу на бездіяльність приватного виконавця, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі перевірив доводи сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - залишенню без змін. Згідно з ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 259, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Судді: