Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/682/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/532/21 Справа № 201/682/21 Суддя у 1-й інстанції - Гончаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко В. Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2021 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд в особі судді Коваленко В.Д., за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Клименко О.І., представника ОСОБА_2 - адвоката Парохненка С.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Парохненка С.Є., який є представником ОСОБА_2 , на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм ФОП « ОСОБА_3 », мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП закрито, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, - ВСТАНОВИВ: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини. В постанові районного суду зазначено, що інспектором патрульної поліції був кладений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , відповідно до якого останній 14 грудня 2020 року о 16 годині 00 хвилин, керуючи транспортним засобом «DAF», д/н НОМЕР_1 , з напівпричепом «Kogel», д/н НОМЕР_2 , під час виїзду заднім ходом з прилеглої території на проїзну частину в районі електроопори № 28 по вул. Набережна Перемоги в м. Дніпрі не переконався, що це буде безпечним та не надав переваги у русі, внаслідок чого відбулось зіткнення автомобіля «КIA», д/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по проїзній частині вул. Набережна Перемоги зі сторони вул. Селянського узвозу в напрямку вул. 6-ї Стрілецької Дивізії. Протоколом ОСОБА_1 було інкриміновано те, що він порушив п. п. 10.2, 10.9 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам. В протоколі також зазначено, що тілесних ушкоджень зазнав водій ОСОБА_2 . Суд першої інстанції, розглянувши матеріали справи, закрив адміністративне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу інкримінованого адміністративного правопорушення. Вимоги апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка її подала. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Парохненко С.Є., просить скасувати вищевказану постанову та винести нову, якою притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, остільки, на його думку саме останній є винним у скоєному. Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального Закону, були неповно встановлені обставини, які мають значення для справи, неправильно досліджені та оцінені докази. На думку апелянта суд невірно оцінив докази, не звернувши увагу на протиріччя у показах ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4 .. Вважає, технічно неспроможною версію ОСОБА_1 , що вантажний автомобіль стояв, а не рухався, та не надав належну оцінку показам ОСОБА_2 , якого вважає потерпілим та пояснення викликаних ним свідків. Також вважав, що суд припустився істотних процесуальних порушень, які вплинули на результат розгляду справи та призвели до прийняття незаконного рішення. Позиція учасників апеляційного перегляду. В апеляційному суді адвокат Парохненко С.Є., який діє в інтересах ОСОБА_2 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Адвокат Клименко О.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Мотиви апеляційного суду. Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку. У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В ході апеляційного розгляду встановлено, що місцевий суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 дотримався цих вимог закону, в повному обсязі. Апеляційний суд зазначає, що за змістом ст.ст.7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється тільки щодо правопорушника і підставою для її розгляду є протокол про адміністративне правопорушення, тобто справа розглядається в межах протоколу про адміністративне правопорушення. Оскільки така норма закону як ст.124 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_1 , є бланкетною, то при провадженні у справі необхідно з`ясовувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень, із відповідним відображенням вказаних норм, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 010966 від 11 січня 2021 року ОСОБА_1 інкриміновано те, що він о 16 годині 00 хвилин 14 грудня 2020 року, керуючи транспортним засобом «DAF», д/н НОМЕР_1 , з напівпричепом «Kogel», д/н НОМЕР_2 , під час виїзду заднім ходом з прилеглої території на проїзну частину в районі електроопори № 28 по вул. Набережна Перемоги в м. Дніпрі не переконався, що це буде безпечним та не надав переваги у русі. Внаслідок цього відбулось зіткнення автомобіля «КIA», д/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по проїзній частині вул. Набережна Перемоги зі сторони вул. Селянського узвозу в напрямку вул. 6-ї Стрілецької Дивізії. Своїми діями, як зазначено в протоколі, ОСОБА_1 порушив п. п. 10.2, 10.9 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам. Тілесних ушкоджень також зазнав водій ОСОБА_2 . За змістом п. 10.2 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Пунктом п. 10.9 ПДР України передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. Відповідно до пояснень ОСОБА_1 він керуючи транспортним засобом «DAF», д/н НОМЕР_1 , з напівпричепом «Kogel», д/н НОМЕР_2 , здійснював рух заднім ходом. При цьому він попередньо звернувся за допомогою до ОСОБА_5 , який перекрив рух по проїзній частині попутного напрямку на вул. Набережна Перемоги в м. Дніпрі, куди він виїжджав з прилеглої території будівельного майданчику. Він увімкнув аварійну світлову сигналізацію та рухався на невеликій швидкості. Виїхавши та перекривши дві смуги попутного напрямку руху на проїзній частині, він зупинився, оскільки йому потрібно було продовжити рух далі та виїхати на зустрічну частину дороги, однак на ній утворився затор, а тому він став чекати, не рухався, і десь через декілька хвилин несподівано відчув удар від зіткнення, а коли вийшов на дорогу, то побачив автомобіль «КІА», який зіткнувся з його напівпричепом, заїхавши під нього. Крім цього ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_5 , надаючи йому допомогу при виїзді заднім ходом, знаходився на проїзній частині у світлоповертальному жилеті, та допомогав перекривати дорожній рух за допомогою жестів руками. Вказані пояснення ОСОБА_1 судом визнано правдивими, такими, що узгоджуються з іншими доказами, наведеними у постанові. В свою чергу в суді першої інстанції ОСОБА_2 пояснював, що він, керуючи автомобілем «КIA», д/н НОМЕР_3 , рухався по вул. Набережна Перемоги зі сторони ж/м Перемога в напрямку центра міста Дніпро, де він зупинився на регульованому пішохідному переході при сигналі світлофора, що забороняв рух. Після цього, розпочавши рух на дозволений сигнал світлофора, він став слідувати прямо по лівій крайній смузі зі швидкістю приблизно 60-70 км/год, однак несподівано, десь метрів за двадцять від себе, побачив трьохколісну пару напівпричепа, на якій не було бокових габаритів та світловідбивних пристроїв. Оглядовість була обмежена, у зв`язку із мрячкою та мокрими дорожніми умовами, тому він став вивертати в іншу від удару сторону вправо, однак напівпричіп продовжив рух, внаслідок чого відбулось зіткнення та він заїхав під середину причепу. Також зазначив, що напівпричіп при наближенні до нього не було видно, оскільки останній зливався з асфальтовим покриттям дороги. Але вказані пояснення ОСОБА_2 були визнані такими, що не відповідають дійсності та суперечливими встановленим судом доказам. З таким висновком погодився і апеляційний суд, адже в районному суді допитаний свідок ОСОБА_6 , пояснив, що побачив як після розгрузки водій ОСОБА_1 , попередньо ввімкнувши аварійну сигналізацію, по команді, та за допомогою охоронця на будівельному майданчику ОСОБА_5 , розпочав маневр виїзду заднім ходом на невеликій швидкості на дорогу. Під час регулювання дорожнього руху за допомогою жестів рук, ОСОБА_5 був одягнутий у помаранчевий жилет зі світлоповертальними елементами, при цьому останній спочатку перекрив транспортний потік зі сторони ж/м Перемога у напрямку центра міста Дніпро, а коли задня частина причепу доїхала до розділювальної смуги, то транспортний засіб зупинився і водій останнього став чекати секунд 20-30 для того, що б регулювальник допоміг перекрити також зустрічну смугу руху. При цьому рух зі сторони ж/м Перемога було зупинено, однак один з автомобілів, червоного кольору, продовжив рухатись не знижуючи швидкістю по крайній правій смузі. Внаслідок цього відбулось зіткнення і вказаний автомобіль заїхав під напівпричеп, приблизно центру. Він не бачив гальмівного шляху від автомобіля червоного кольору, марки КІА, останній рухався не знижуючи швидкість та не змінюючи напрямок руху. ОСОБА_6 наголосив, що він з точністю може сказати, що транспортний засіб з напівпричепом стояв в момент зіткнення, а регулювальник в той момент намагався зупинити рух зі сторони центру, знаходячись приблизно в районі задньої частини причепу. На його думку, напівпричеп повинно було бути видно добре, оскільки на останньому горіла аварійна сигналізація та уздовж нього були розміщені світлоповертальні елементи (катафоти), які відбивають світ при русі на нього прямо. На момент пригоди погода була похмура з невеликою мрячкою, хоча і працювало міське електроосвітлення, дорога в тому місці була пряма, що не обмежувало, на його думку, оглядовість за напрямком руху водія ОСОБА_2 . В ході апеляційного розгляду не встановлено будь-яких підстав для сумніву в поясненнях свідка ОСОБА_6 , які в повній мірі узгоджуються і з поясненнями ОСОБА_1 та даними схеми до протоколу місця події. На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що при дослідженні матеріалів даної справи не було встановлено належних та допустимих доказів на підставі яких, поза розумним сумнівом, що є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною, може бути зроблений висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що інкриміновано йому у вину складеним відносно нього протоколом. Саме водій ОСОБА_2 наразив на небезпеку інших учасників дорожнього руху, у якій від дій ОСОБА_1 нічого не залежало, оскільки останній зупинився та чекав на звільнення зустрічної частини дороги. Згідно висновку експертного дослідження від 23.02.2021 року №19/104-9/2Д/11, при даних обставинах справи технічна можливість уникнути зіткнення для водія КІА, д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 , визначалася виконанням ним вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України і для нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили б йому виконати їх. На переконання апеляційного суду, доводи в апеляційній скарзі про винуватість ОСОБА_1 , є безпідставними, остільки останній мав правомірні підстави вважати, що здійснює маневрування в безпечний спосіб, задіяв ОСОБА_5 для допомоги в виїзді на дорогу, не створюючи цим будь-яких перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розраховуючи, що відповідно до вимог п. 1.4 Правил дорожнього руху України, інші учасники дорожнього руху, в тому числі водій ОСОБА_2 , також виконають зазначені Правила. Отже, під час апеляційного перегляду, доводи адвоката Парохненка С.Є., який є представником ОСОБА_2 , про незаконність постанови районного суду та про незаконність постанови районного суду та про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, за порушення п. 10.2, 10.9 ПДР України, є безпідставними, остільки не знайшли свого підтвердження. В ході апеляційного розгляду встановлено, що вказану справу районний суд розглянув з дотриманням вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, із всебічним, повним і об`єктивним з`ясуванням справи. Було належно встановлено фактичні обставини події та, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого правопорушенні. Постанова суду за змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що вказану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду, як законну - без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Парохненка С.Є., який є представником ОСОБА_2 , - залишити без задоволення. Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2021 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за ст. 124 КУпАП - закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Коваленко В.Д.