Ухвала КЦС ВС № 372/548/20

Ухвала 23 червня 2021 року м. Київ справа № 372/548/20 провадження № 61-12700 св 20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгенівни про визнання рішення протиправним та його скасування за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 12 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 12 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на майно, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1128496032231 й земельну ділянку, кадастровий номер 3223155400:05:027:0121, реєстраційний номер 1115948132231. У задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилено. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 12 лютого 2020 року залишено без змін. У серпні 2020 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив суд оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити. Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначав неповне дослідження наявних у справі матеріалів, невідповідність висновків суду обставинам справи, зокрема, про те, що ОСОБА_3 на день подання заяви про забезпечення позову вже був новим власником майна, що підтверджується Витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно, при цьому, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що суд першої інстанції не міг знати про те, що ОСОБА_3 стане власником на наступний день після подання заяви про забезпечення позову, разом з цим, суд апеляційної інстанції помилково вважав датою подання заяви про забезпечення позову 10 лютого 2020 року, а не 11 лютого 2020 року; суд першої інстанції мав змогу запросити актуальний витяг з реєстру, оскільки до заяви про забезпечення позову було додано витяг місячної давнини; суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки посиланню представника ОСОБА_3 на положення статі 376 ЦПК України, відповідно до якої порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; суд апеляційної інстанції не надав належної оцінку доводу про те, що ОСОБА_3 не вчиняє жодних дій, спрямованих на відчуження майна, тому на момент винесення судом першої інстанції ухвали про забезпечення позову необхідність у накладенні арешту відпала, як власне й на момент винесення оскаржуваної постанови апеляційного суду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справа розглядатиметься колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною п`ятою статті 279, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгенівни про визнання рішення протиправним та його скасування призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Осіян О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара