Ухвала КЦС ВС № 303/5602/15-ц

Ухвала 23 червня 2021 року м. Київ справа № 303/5602/15-ц провадження № 61-13421 св 20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, про визнання документації щодо посвідчення права власності недійсною та її скасування, визнання недійсною реєстрації державного акту про право власності та її скасування за касаційними скаргами ОСОБА_3 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року, рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року, клопотання Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області задоволено. Закрито провадження у частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення 2-ї сесії 6-го скликання Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26 та про скасування виданого ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯП № 080239 від 29 квітня 2011 року на земельну ділянку, площею 0,0705 га, кадастровий номер 2122755500:00:007:0050. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. У червні 2020 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційні скарги, в яких просила скасувати ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року й відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі; скасувати рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Підставою касаційного оскарження ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року заявник зазначала порушення норм процесуального права, недослідження судами першої та апеляційної інстанцій зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та помилковість висновку судів про те, що судове рішення, яке набрало законної сили, постановлено з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав. Підставою касаційного оскарження рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року заявник зазначала неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачають вимоги пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційних скарг викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справа розглядатиметься колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною п`ятою статті 279, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, про визнання документації щодо посвідчення права власності недійсною та її скасування, визнання недійсною реєстрації державного акту про право власності та її скасування призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Осіян О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара